2142
Інвестори грюкають дверима
— Казна та Політика
Приріст прямих іноземних інвестицій в Україну в 2009 р. скоротився більш ніж удвічі, але пожвавлення найближчим часом не чекають навіть чиновники. Банкіри стверджують, що деякі послаблення з боку Нацбанку могли б виправити ситуацію, але регулятор до них не прислуховується.
В секторі Газа, що постійно роздирається етнічними і релігійними конфліктами, бізнес вести легше, ніж в Україні, й іноземний інвестор там себе відчуває у декілька разів захищенішим. В усякому разі, так вважають у Світовому банку. У щорічному звіті Doing Business 2010 банк помістив нашу країну на 142-е місце з 183 за рівнем економічної свободи.
Вітчизняна статистика із західними аналітиками не сперечається. За даними НБУ, чистий обсяг припливу прямих іноземних інвестицій в Україну в січні-жовтні склав $3,976 млрд. (43,45% від обсягу інвестицій за той же період минулого року). Вітчизняні банкіри б'ють тривогу і запевняють, що Національний банк може виправити ситуацію, якщо піде на певні поступки.
Розв’яжіть банкам руки
"Сьогодні в країну вкладають або великі оптимісти, або великі авантюристи", - переконаний глава правління УкрСиббанку Сергій Наумов. Він вважає, що банкіри першими відчувають настрої інвесторів. "А якими можуть бути їх настрої, якщо Україна дозволяє собі не виконувати взяті на себе зобов'язання ні перед МВФ, ні перед Світовим банком", - емоційно підкріплює думку колеги віце-президент "Альфа-банку (Україна)" Роман Шпек.
Країна катастрофічно втрачає міжнародну довіру, упевнені банкіри. І це ще півбіди. Друга половина - законодавча база і діяльність регуляторів ринків. Як приклад варто взяти той же фінансовий сектор. Повний перешкод на шляху іноземного капіталу, таких як політична нестабільність, законодавча плутанина і податковий бедлам, він оточений і низкою вузькоспеціалізованих обмежень. Одна з головних проблем, на думку банкірів, - валютні ризики інвесторів. Інструменти їх хеджування в країні просто відсутні. Крім того, не підвищують ділову репутацію України й такі заходи регулятора, як заборона на дочасне виконання вимог із зовнішніх боргів і застаріла максимальна ставка для іноземних кредитів, вважає Наумов.
НБУ знижок не дає
Чиновники зберігають свою інертність. Головний регулятор банківського сектора свого занепокоєння спадом інвестування в країну не приховує. Але і послаблення регулятивних перешкод іноземним інвесторам в найближчому майбутньому не обіцяє. "Бувають різні інвестиції - говорить заступник директора департаменту валютного регулювання НБУ Сергій Кораблін. - Одна річ - інвестиції у виробництво, і зовсім інша - вкладання грошей в різні спекуляції. Наприклад, міркуючи про лібералізацію валютного ринку, не варто забувати про різкий дефіцит валюти, що виник у вересні. Нацбанку тоді все це довелося гасити своїми інтервенціями".
Один з провідних "пожежників" Національного банку стверджує, що керівництво НБУ змушене балансувати між інтересами інвесторів і питаннями економічної безпеки країни.
Що стосується валютних ризиків інвесторів, то тут чиновники просто розводять руками. "Яким чином можна хеджувати ці ризики, якщо в країні немає фондового ринку?" - дивується Кораблін. Його колега, начальник відділу інвестиційних операцій НБУ Сергій Чечель йде далі, нагадуючи про те, що деякі інструменти хеджування взагалі небезпечні й містять інфляційну складову.
Не обіцяє керівництво Національного банку і вирішити дочасне погашення зовнішніх боргів, посилаючись на те, що це призведе лише до посилення відпливу капіталу з країни. Хоча в НБУ і погоджуються, що максимальну ставку для закордонних кредитів, можливо, і варто переглядати частіше, але самого закордонного інвестора керівництво НБУ, схоже, вже вважає персонажем містичним. "Перспектив я не бачу. Є тільки надія на швидке пожвавлення цін на сировину на іноземних ринках", - зізнається Кораблін.
Пізно пити "Боржомі"…
В умовах, коли інвестиційний ресурс розвинених економік світу обмежений, кожна країна, що розвивається, по-своєму намагається підвищити привабливість своїх ринків. Те, що в Україну приходять хоч якісь гроші, - факт вже дивний. І низькі інвестиційні рейтинги країни - проблема не нова, і зі світовою фінансовою кризою вона навряд чи пов'язана. Вирішувати її треба системно і комплексно, кажуть експерти.
На жаль, в системність вирішення будь-яких проблем в Україні вже мало хто вірить. Колишній заступник голови Національного банку Сергій Яременко вважає, що сьогодні тільки людині з хворою уявою може спасти на думку ідея інвестувати в Україну, коли у всьому світі значна частина виробництва простоює. "Країні з постійною політичною кризою, яка до того ж душить підприємництво монетарними, фіскальними і валютними інструментами за будь-якої нагоди, ні на які інвестиційні ресурси розраховувати не варто взагалі, - говорить Яременко. - У вас викликає подив чотиримільярдний приріст інвестицій? Абсурдне число? А якщо припустити, що в більшості своїй це гроші, які прямують в країну для порятунку свого бізнесу, вам ця цифра не здається ще абсурднішою?"
Представники одного з найбільших інвесторів фінансового сектора - Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) - висловлюються м'якше. Головною перешкодою на шляху припливу капіталу в країну вони вважають відсутність політичної і законодавчої стабільності. "Коли прийнятий закон відразу ж отримує 10 проектів поправок до нього - це не можна назвати стабільністю", - говорить керівник проектів у фінансовому секторі ЄБРР в Україні Олександр Павлов.
Він стверджує, що багато іноземних інвесторів вже замислюються над виходом з різних секторів українського ринку. А за даними опитування, проведеного в Україні SEOLA Group, таких інвесторів більше половини. 60% опитаних керівників іноземних інвестиційних компаній планують найближчим часом або заморозити свої проекти в Україні, або піти з ринку.
Для порівняння, Білорусь, яка вважається на Заході тоталітарною, в тому ж самому рейтингу Doing Business 2010 за рівнем економічної свободи в країні випереджає Україну на 87 позицій, програючи нам тільки за складністю оподаткування (Україна - 181-е місце, Білорусь - 183-є з 183). Мінськ цього року з успіхом провів великий міжнародний інвестиційний форум і залучив багато інвесторів, які розраховують на швидку приватизацію білоруських підприємств. І основним чинником привабливості в цьому випадку є стабільність державної політики, доведена роками. Україні ж, схоже, і справді поки варто розраховувати тільки на пожвавлення внутрішньої економіки за рахунок підвищення сировинного попиту на міжнародних товарних ринках.
Коментар редактора
Дмитро Горюнов, заступник головного редактора, Київ - Нью-Йорк - Київ
- Незважаючи на невтішну статистику, насправді на Заході все ж є охочі вкладати в українську економіку або, в усякому разі ті, хто цікавляться нею. У цьому я переконався особисто, відвідавши конференцію "Україна: можливості й виклики", проведену спільно Financial Times і Фондом ефективного управління.
Американських інвесторів, які бажали взяти участь у конференції - як діючих, так і потенційних - виявилося більше, ніж місць в залі. Реєстрація завершилася на числі 125, з яких інвесторів було не менше половини. "Я жила в цьому готелі кілька днів тому. Виходячи якось на вулицю, я зустріла давнього знайомого. Він дуже хотів узяти участь в заході і скаржився, що реєстрація була закрита, перш ніж він встиг записатися", - розповіла керуючий редактор американського офісу Financial Times Крістіна Фріленд.
Один з перших промовців, колишній посол США в Україні Вільям Тейлор запевнив присутніх, що хто б не був обраний наступним українським президентом, в країні все буде в порядку. "Мене якось запитали, чому саме мене, з досвідом роботи в Іраку й Афганістані, призначали послом в Україні. Мовляв, чи не тому, що досвід в таких цікавих місцях буде корисний? Так от - нічого подібного. Це призначення було швидше нагородою за попередні заслуги", - жартував він.
Звісно, криза, про яку чомусь мало хто говорив, змінила привабливість секторів вітчизняної економіки. Раніше на коні були фінансовий сектор, торгівля, транспорт і телекомунікації, промисловість. Зараз ці сектори зберігають потенціал зростання (окрім хімпрому), але перспективнішими є туризм, логістика, інфраструктура і деякі види машинобудування, вважає старший менеджер McKinsey & Company Олена Кузнєцова.
Під час відповіді на провокаційне запитання виконавчого директора "Смарт-холдингу" Олексія Кузнєцова, хто в які сектори вклав би власні кошти, думки представників з українського боку розділилися. Народний депутат Борис Колесников назвав сільське господарство і харчову промисловість, мер Львова Андрій Садовий - туризм та інформаційні технології, генеральний директор ДПЕК Максим Тимченко - інфраструктуру і логістику.
Спершу мені здалося дивним, що присутні в залі американські бізнесмени не проявляли особливої активності, спілкуючись більше між собою. В усякому разі, питання до спікерів звучали в основному від журналістів і від представників з українського боку. Проте згодом виявилось, що в інвесторів все ж були запитання, просто вони вважали за краще ставити їх в індивідуальному порядку.
Більше того, перестрілка між українськими політиками, яку вони затіяли під час секції, присвяченої перешкодам для інвестицій, не відлякала інвесторів, і навіть навпаки. Один з них потім зізнався, що такі дискусії означають, що в країні демократія і що таких дискусій не можна почути в Росії і навіть в самих США. Залишилося дочекатися післявиборчої статистики щодо інвестицій, щоб подивитися, наскільки оптимізм інвесторів перетворився на грошові потоки.
Євген Кожирнов
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
