1559
Віхи тижня
— Казна та Політика
Віктор Ющенко остаточно розчарувався у своєму нещодавньому фаворитові. Юлія Тимошенко розширювала електоральне поле, завбачливо зачепивши Бонн. Віктор Янукович запропонував жити дружно після його перемоги в президентській кампанії. МВФ перестав спонсорувати розрахунки української влади за російський газ.
Однією з нових рис передвиборного образу Віктора Ющенка стала агресивність. Забувши про джентльменські звички, Віктор Андрійович старанно розмазує Юлію Тимошенко під час зустрічей з виборцями Західної України. У виконанні глави держави "плач про Юлю" виглядає доволі переконливим, адже консервативний галичанський електорат не сприймає багатьох політичних новацій прем'єра.
Втім, і у високих столичних кабінетах гарантові Конституції періодично зраджують стриманість і відчуття такту. Розгін на Банковій, влаштований силовикам, більшість учасників наради стерпіли з християнським смиренням. Навіть цікаво - як ці люди командують значними збройними структурами. Зате Юрій Луценко, який перестав приховувати свої політичні симпатії до Юлії Тимошенко, зіграв роль людини-феєрверку. Наче пригадавши опозиційне минуле, Юрій Віталійович вирвався за межі кабінету, щоб сказати правду про "бездарне правління" Ющенка. Вийшло емоційно, гаряче, у фірмовому стилі Луценка. Не думаю, що йому варто чекати бурхливих овацій громадськості за завчасно знятий у кабінеті президентський портрет.
Віктор Андрійович переповнений праведним гнівом і постарається розіпнути відщепенця руками парламентаріїв, адже у нього для особистого внесення подання про відставку немає необхідних повноважень. Юлія Тимошенко прогнозовано не буде позбавляти себе лояльного і позбавленого простору для політичного маневру підлеглого. Зате Верховна Рада цілком може сказати своє вагоме слово під управлінням "регіонала" Олександра Лавриновича. БЮТ вже заявив, що соратники Віктора Януковича гарантують 150 тисяч "зелених" за голос проти Луценка. Регіонал Нестор Шуфрич після огидної за змістом дискусії з міністром внутрішніх справ у прямому ефірі висловив у кулуарах своє ставлення до нього ударом кулаком в обличчя. І треба ж який парадокс: недоторканний Нестор Іванович ударив Юрія Віталійовича, який не перебував при виконанні службових обов'язків - той узяв відпустку на 11 і 14 грудня.
Звичайно, втрутитися в екзекуцію, що очікується, міг би Володимир Литвин, який спрогнозував, що парламентарії не будуть розглядати питання звільнення Луценка, але через таку дрібницю Володимир Михайлович не буде переривати передвиборні тури. Під час поїздок країною Литвин з'ясував, що члени виборчкомів фінансуються зовсім не державою, а політичними силами, які їх делегували. Аплодую акторським здібностям спікера, який зумів розіграти інформаційний привід (перерахунок бюлетенів після першого туру) з секрету Полішинеля.
Щоправда, інші вимагають від Литвина відвертості зовсім іншого штибу. Микола Мельниченко, який не потрапив до числа 18 претендентів на президентську булаву вирішив тримати давнього недруга в тонусі і звинуватив його в причетності до вбивства Гонгадзе. Судячи з реакції команди Литвина, там вирішили, що Мельниченко виконав своє соло за завданням Банкової і тому закликали Віктора Ющенка зняти свою кандидатуру. Заразом голова Верховної Ради публічно засумнівався в реальності пропонованої президентом зміни виборчого закону для місцевих органів влади.
Ще один володар владних повноважень - прем'єр-міністр Юлія Тимошенко - присвятила минулий тиждень розширенню електорального поля. При цьому Юлія Володимирівна і члени її команди настільки захопилися, що вийшли за межі країни. Причини, з яких лідера БЮТ на конгресі Європейської народної партії позиціонували як "майбутнього президента", зрозумілі, так само як і незадоволення із цього приводу ще одного вітчизняного члена ЄНП - партії "Наша Україна". Шкода, що захоплення Юлією Володимирівною, властиве політикам Старого Світу, не торкнулося представників МВФ. Фонд відмовив у видачі чергового траншу кредиту, хоча відданий Григорій Немиря встиг побувати за океаном зі слізним листом, підписаним керівниками Кабміну і Національного банку.
Але на Батьківщині натиск Юлії Володимирівни був практично нестримним. Вона повторно причаровувала голів сільських і селищних рад. Якщо всі обіцянки, дані представникам нижчої ланки влади лідер БЮТ реалізує, в парламентарії більше ніхто балотуватися не захоче - всі вирішать очолити сільради. Вкладникам проблемних банків Юлія Тимошенко також щедрою рукою видала політичні гарантії. На початку тижня на Галичині, яка 17 січня має стати ареною вирішальної передвиборної сутички, лідер БЮТ запропонувала всім демократам об'єднатися в боротьбі проти спільного ворога - Януковича. Цікаво, що слідом за Віктором Медведчуком, контакти з яким Тимошенко заперечує, вона повторила пропозицію повернутися до Конституції 1996 року. Щоправда, ця частина передвиборних обіцянок Тимошенко сильно залежить від результатів президентських виборів.
Віктор Янукович, наприклад, дав зрозуміти, що після завершення президентської кампанії переможені повинні допомагати новообраному главі держави вирішувати проблеми держави. У чомусь цей заклик нагадує обіцянку виправних робіт для політичних опонентів. Принаймні, Юлію Володимирівну Віктор Федорович у ролі прем'єра не бачить, лідер ПР висловився за призначення прем'єра-однодумця.
Якщо радість з приводу звільнення з рук сомалійських піратів 24 громадян України, які входили до складу екіпажу судна "Аріана", з членами їх родин розділив Віктор Ющенко, то рішенню УЄФА про надання 4 українським містам права на проведення Євро-2012 пораділи всі фаворити президентських перегонів.
Нагадав про себе невгамовний Борис Березовський, який закликав українських олігархів підтримати Віктора Ющенка. У Бориса Абрамовича розігрування наївності вийшло погано: хто-хто, а він добре розуміє, що на пострадянському просторі акули бізнесу розкладають яйця в різні кошики.
Євген Магда
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
