"Ъ": Банки не хочуть проблем — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Ъ": Банки не хочуть проблем

Кредит&Депозит
2057
Безперервне зростання обсягу проблемних кредитів змусило банки позбавлятися поганих боржників: за останні чотири місяці вони продали колекторним і факторинговим компаніям понад 1,5 млрд грн. таких кредитів за 1-11% від їх номінальної вартості. Колектори відзначають, що фактичне створення прибуткового ринку купівлі-продажу боргів стало можливим після введення в серпні податкових пільг для цих операцій. У 2010 році учасники ринку чекають падіння цін, тому що банки можуть їм продати понад $1,5 млрд боргів.
Економія на боргу
Закон №1617-VI "Про внесення змін до деяких законів щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків", який набрав чинності 5 серпня, створив бум на ринку купівлі-продажу кредитних боргів. Документ дозволив банкам включати у витрати суму списань, що виникає при продажу боргів з дисконтом, уникаючи сплати податку на прибуток.
"Ринок ожив після прийняття 24 липня закону, що знімає надмірний податковий тягар з банків під час продажу проблемних активів", - відзначив директор колекторної компанії (КК) "Європейське агентство з повернення боргів" Олександр Ільчук. "На початку року не було активних продажів, а зараз багато банків активізувалися, бажаючи поліпшити річну звітність і продати "погані портфелі", - підтвердив керівник департаменту продажів і роботи з клієнтами КК "Укрфінанси" Андрій Нижник.
До прийняття закону колекторні компанії, які почали з'являтися ще в 2006 році, в основному брали банківські борги на аутсорсинг, отримуючи з них комісію. Якщо банк продавав проблемні кредити, то тільки афілійованим компаніям, як правило - страховим, і такі операції були непублічними.
"Банки продають беззаставні кредити, з яких позичальники не платять більше року, і ми активно беремо участь в покупках, - сказав генеральний директор КК "Еколл" Валерій Свєтлов. - Вартість продажу, як правило, складає 3-7% від номінального розміру портфеля проблемних кредитів. З серпня по грудень було продано боргів на суму понад 1,5 млрд грн."
Низьку вартість боргів колектори пояснюють високим рівнем шахрайства з кредитів (до 20-50%), що продаються банками, і дефіцитом інформації про позичальників. Найдешевшою і найбільшою операцією вважається придбання Credit Collection Group (CCG), першою українською колекторною компанією, кредитів, виданих в 2006-2007 роках Правекс-банком. За кредити на 930 млн грн. CCG заплатила близько 3,7 млн грн.
Обережний інтерес
За інформацією колекторів, тендери на продаж боргів, окрім Правекс-банку, проводили ІНГ Банк Україна, Кредит Європа Банк, Індекс-банк, СЕБ Банк, ОТП Банк, БТА Банк, Кредобанк, банк "Ренесанс Кредит", Унікредіт Банк, Платинум Банк, а також Хоум Кредит Банк, який продавав невеликі портфелі за 8-30 млн грн. Основними покупцями боргів виступають колекторні компанії CCG, "Укрфінанси", "Еколл", CredEx і "Укрборг". "Ми купили у деяких банків борги на загальну суму понад 600 млн грн., - повідомив Нижник. - У продажу проблемних боргів зацікавлені всі банки з топ-20, що займалися роздрібним кредитуванням, є інтерес і у дрібних банків". У CredEx, які купили у вересні борги на 280 млн грн., в листопаді залучили 100 млн грн. до фонду з викупу боргів. За даними КК, переговори про продаж боргів активно ведуть банк "Фінанси і Кредит", Фольксбанк, ВТБ Банк, УкрСиббанк і більше двох десятків невеликих банків.
Проте одного бажання позбутися боргів до кінця року і розформувати резерви мало, бо банки не погоджуються на низьку ціну. За словами колекторів, менеджери Кредобанку виставили на аукціон кредити на 300 млн грн., але відмовилися назвати переможця, тому що їх здивувала запропонована ціна - 9-15 млн грн. "Ми реально оцінювали можливість стягнення, хоча це були навіть заставні кредити, - розповів один з колекторів. - Яку можна було запропонувати ціну, якщо позичальники перебували в селах, а застава - земля, яка невідомо як оцінювалася і скільки зараз коштує? Немає централізації позичальників, і нотаріальне оформлення ділянок треба проводити в кожному районному центрі. З операцій необхідно платити 1% держмита, що може привести до великих витрат". У Кредобанку не коментували тему боргів, втім, як і в інших опитаних банках.
Максимальну ціну - 18% від номінальної вартості - вдалося отримати від CCG за свої активи ІНГ Банк Україна, який закривав роздрібний підрозділ, але далеко не всі його боржники були проблемними. За протерміновані на рік кредити КК готові платити до 7%, якщо отримують повну інформацію не лише про позичальника, його фінансове становище, фактичне місце проживання, роботи, але і про родичів боржника. Ціна портфеля знижується при втраті кредитних справ. "Коли молоді люди беруть кредити на телефони і недорогу техніку, вони домовляються зі співробітниками магазинів про отримання фіктивної довідки для придбання техніки, а грошима діляться, - відзначив глава однієї з КК. - Коли ми отримуємо базу, то відразу бачимо стать клієнта, вік, на що пішли гроші, і розуміємо, чи реально стягнути їх виходячи з досвіду роботи зі схожими кредитами".
Свободу резервам
Продаж боргів дозволяє банкам списати неповоротні кредити, звільнити сформовані під них резерви і зменшити збитки. За даними НБУ, за 10 місяців банки направили в резерв 56,97 млрд грн., що стало однією з основних причин отримання 23,57 млрд грн. збитку. Тому колектори чекають, що банкіри почнуть активніше продавати активи, які негативно кваліфікуються, - не лише беззаставні споживчі позики, але і автокредити, і іпотеку. "Ми вважаємо, що в 2010 році великі банки продадуть близько $1 млрд боргів з середнім дисконтом 5-10%", - сказав Свєтлов. З урахуванням продажу боргів дрібніших установ, на думку колекторів, буде реалізовано понад 12 млрд грн. кредитів.
Ця сума може зрости мінімум удвічі, якщо Нацбанк допоможе позбавитися банкам "проблемки", яка, тільки за офіційними даними, до 1 листопада зросла втричі - до 60,88 млрд грн. "Проблема в тому, що з боку регуляторів - НБУ, Держфінпослуг, Мін'юсту і ДПАУ - немає однозначної позиції з факторингових операцій, з їх нюансів, пов'язаних з бухгалтерським обліком, оподаткуванням, проведенням валютних операцій, продажем заставного майна. Зміни в законодавство вносяться кожного місяця, і вони не завжди передбачувані", - відзначив Андрій Нижник. Колектори скаржаться, що не можуть узяти в НБУ валютні ліцензії, які дадуть їм можливість отримувати від банків кредити, видані в іноземній валюті, і тому поки обмежені стягненням гривневих позик.
Великі перспективи
Викуповувати кредити юридичних осіб колектори не готові. "Альтернативою для колекторних компаній при роботі на комісійній основі може стати робота з боржниками-юрособами, - підкреслив Олександр Ільчук. - Це доволі перспективний напрям, відмінний від роботи з населенням. У цьому сегменті обсяги кожного такого кредиту набагато вищі, значить, і комісію можна отримати велику". Але для ведення таких проектів КК необхідна достатня ресурсна база.
Збільшення обсягу боргів, що продаються, відбуватиметься разом зі зростанням кількості гравців ринку. Зараз працює понад 25 великих КК, а в 2010 році їх з'явиться ще не менше 10. На думку Ільчука, покупці почнуть пропонувати ціни від 0,1%. Але невеликі колектори можуть закритися через відсутність коштів на придбання портфелів або виявитися поглиненими великими гравцями - на ринку залишиться 5-6 КК. Колектори чекають в Україні ситуації, яка спостерігалася в Польщі і Чехії, коли західноєвропейські КК скуповували місцевих гравців. Це станеться у нас не пізніше ніж через рік, упевнені в CCG.
Руслан Чорний
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас