2321
Податкова йде в наступ
— Казна та Політика
Катастрофічне недовиконання планів зі зборів податків примушує фіскалів йти на радикальні заходи. На минулому тижні надбанням громадськості став перелік повноважень, які податківці хочуть отримати для посилення свого впливу на підприємницьке середовище і підвищення наповнюваності казни.
Всевидюще око
Почати вирішили з малого: урядовою постановою №1257 від 25 листопада, оприлюдненою минулого тижня, внесено зміни в Положення про Державну податкову адміністрацію, якими фіскалам надано право боротися з корупцією не лише всередині своєї структури, але і за її межами.
"Відповідно до Закону "Про державну податкову службу в Україні" серед завдань і повноважень податкової міліції вже значаться попередження корупції в податкових органах і виявлення її фактів. І не більше. Дивно, що Кабмін своїм підзаконним актом намагається розширити встановлений законом перелік. Не відкидаю, що в уряді визрівають плани посилення адміністративного тиску на неугодних, у тому числі й за допомогою положень прийнятих нещодавно "антикорупційних" законів", - сказав голова підкомітету ВР з контролю і законодавчого забезпечення діяльності податкових органів Віталій Хомутинник.
Інші служби, уповноважені боротися з корупцією (МВС, ГПУ і СБУ), формально не перебувають в прямому підпорядкуванні КМ. Тобто, додає депутат, доручивши антикорупційні завдання своєму сателіту - податковій, Кабмін отримує додаткові інструменти тиску на підприємців в умовах тотального недобору податкових зборів, які за підсумками року можуть досягти 30-40 млрд грн.
Наступним кроком на шляху розширення повноважень фіскалів може стати прийняття законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який уряд може затвердити на одному з найближчих засідань. Документ обумовлює можливість доступу податкових органів до банківської таємниці, інформації про облік іменних цінних паперів, до статистичної інформації, яка в звичайних випадках не підлягає видачі за запитом, а також нотаріальних реєстрів. Таким чином фіскали збираються виявляти осіб, які отримують невраховані прибутки.
"Якщо проект підтримає Верховна Рада, ДПАУ зможе безпосередньо отримувати від банків інформацію про рух коштів рахунками клієнтів (без рішення суду, обов'язкового зараз), вимагати будь-які документи у нотаріусів, отримувати інформацію про власників акцій. Крім того, в документі не визначено порядок отримання відповідної інформації податковими органами і дуже розпливчасто визначені підстави для її запиту. На практиці це дасть фіскалам можливість вимагати вказану в законопроекті інформацію в необмеженому обсязі й у будь-який час. Наприклад, нотаріуси зобов'язані будуть надавати інформацію на підставі того, що вона "необхідна для цілей оподаткування", - відзначає старший менеджер податково-юридичного департаменту аудиторсько-консалтингової компанії Deloitte Євгенія Ноговіцина.
Громадяни, які бажають оформитися як підприємці-фізособи, повинні будуть, відповідно до законопроекту, заздалегідь подати в ДПАУ декларацію про прибутки.
"Згідно з законом "Про податок з доходів фізичних осіб" платники податків звільняються від обов'язку подачі декларацій, якщо вони не досягли 18-річного віку. При цьому, відповідно до ст. 32 Цивільного кодексу, фізичні особи у віці від 14 років можуть бути засновниками юридичних осіб. Висновок: цим положенням податківці пропонують обмежити громадян в праві бути засновниками юридичних осіб, якщо вони не подадуть декларації, що, згідно з Конституцією, неприпустимо", - повідомив провідний юрист ЮК "Никітченко і Партнери" Андрій Попов.
Також, відповідно до запропонованого законопроекту, фіскали зможуть проводити перевірки в будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщеннях і на територіях, на транспорті та в цехах, які використовує платник податків.
"При буквальному прочитанні норма дає співробітникам податкової можливість оглядати приміщення без оформлення документів на ревізію, бо ця норма взагалі не посилається на обставини, за яких може проводитися перевірка. Крім того, це положення дозволяє податковим органам оглядути і житло громадян (наприклад, якщо фізична особа отримує пибутки, працюючи вдома), хоча надання такого права суперечить Конституції України (ст. 30 ч. 2). Нині неможливо встановити, чи буде "огляд" зводитися до поверхневого огляду приміщень чи фактично до обшуку", - пояснює Євгенія Ноговіцина.
Також документ передбачає значно підсилити контроль за міжнародними переказами. По суті, якщо законопроект, запропонований ДПАУ, набере чинності, банки і небанківські установи, що займаються переказами, не зобов'язані будуть повідомляти її лише про транзакції, проведені найближчими родичами клієнта. Інші операції, включаючи відкриття рахунку для розміщення отриманих з-за кордону коштів, мають потрапити під контроль фіскалів. Залишається відкритим питання, яким чином українські банки зможуть збирати інформацію про іноземних відправників коштів.
Заплатять всі
Головна новина, що стосується підприємств, - це пропозиція сплачувати податок на прибуток не щокварталу, як це відбувається зараз, а щомісячно (1/12 загальної суми податку, сплаченого в попередньому році, з урахуванням індексу інфляції). У податковій підрахували, що новація дозволить щомісяця залучати до бюджету близько 3,5 млрд грн. При такому підході до сплати податків підприємство, що не має прибутку, зобов'язане буде протягом року продовжувати платити податок на прибуток, виходячи з фінрезультатів минулого року. З одного боку, цей підхід застосовується в багатьох західних країнах. Проте правознавців насторожує положення законопроекту, в якому вказується, що якщо авансові платежі більші від суми фактичних податкових зобов'язань за звітний період, то сума такого перевищення не йде в рахунок зменшення зобов'язань наступних періодів.
Також з метою посилення відповідальності підприємств законопроект визначає норму, згідно з якою суми фонду оплати праці можна віднести на витрати лише після того, як до бюджету будуть перераховані всі зарплатні податки (прибутковий, з фонду оплати праці й відрахування в соцфонди). Інакше порушників почнуть штрафувати в подвійному розмірі від суми податкових зобов'язань.
Не залишилася без уваги фіскалів і проблема адміністрування ПДВ. Намір, який провалився кілька місяців тому, запровадити електронний реєстр податкових накладних (відповідну постанову Кабміну скасував Президент) тепер знайшов віддзеркалення в законопроекті. Документом передбачено, що відсутність реєстрації продавцем накладних в реєстрі не дає права покупцеві на включення сум ПДВ в податковий кредит і не звільняє продавця від відповідних податкових зобов'язань. Як і в скасованій раніше Президентом постанові уряду, виявлення розбіжностей між реєстром і самою накладною може стати підставою для позапланових перевірок.
Пропонується також припиняти право виписувати податкові накладні тим компаніям, які не реєструють їх в реєстрі. Згідно з документом відшкодуванню підлягає тільки негативна сума ПДВ, що виникла в результаті експортних операцій. Негативний ПДВ, отриманий в результаті здійснення операцій всередині країни, переноситься в рахунок зобов'язань майбутніх періодів.
До Господарського кодексу передбачається внести зміни, якими буде заборонено займати керівні посади особам, які раніше очолювали збанкрутілі компанії. У випадку, якщо норму приймуть, це може спровокувати збільшення числа номінальних директорів і головних бухгалтерів, допускають юристи.
Якщо парламентарії врахують всі побажання фіскалів, це справді дозволить збільшити надходження до бюджету. Проте в такому режимі роботи бізнес протягне недовго. Швидше за все, головним результатом впровадження згаданих новацій стане ще глибший відхід економіки в тінь.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
