3645
Електронні платіжні системи - помічники в розрахунках
Поширення в Україні інтернет-магазинів, які стали в деяких сегментах серйозними конкурентами традиційних роздрібних торгових точок, призвело до необхідності організації нових способів розрахунків з клієнтами. Саме завдяки цьому з кожним роком зростає частка ринку електронних платіжних систем (ЕПС).
Згідно з даними Gemius Ukraine, станом на III квартал поточного року менше 20% клієнтів інтернет-магазинів вважають електронні платежі найбільш зручним способом розрахунків. Причинами таких низьких показників учасники ринку називають у першу чергу недовіру споживачів до віртуальних фінансів - будь то платіжні картки, Webmoney чи будь-яка інша аналогічна система.
З іншого боку, покупець, який хоче сплатити покупку в Мережі електронними грошима, часом стикається з необхідністю здійснення додаткових маніпуляцій - наприклад, написанням відповідної заяви до банку або складностями з поповненням балансу в електронній платіжній системі. Третя причина невисокої популярності онлайн-платежів полягає в низькому рівні добробуту населення нашої країни - як показують численні дослідження інтернет-аудиторії, покупки в Мережі поки залишаються прерогативою користувачів з доходом вище середнього. Втім, незважаючи на це, кількість людей, що віддають перевагу розрахунку віртуальними грошима, зростає з кожним роком.
Однією з основних переваг електронних платежів для продавців є можливість передоплати, яка гарантує реальність замовлення та безпеку кур'єра. Крім того, при розрахунку через Інтернет онлайн-торговці можуть віддавати на аутсорсинг доставку товару, користуючись послугами різних вітчизняних або міжнародних служб. Такий підхід, неможливий при готівковому розрахунку, дозволяє зробити структуру магазину більш гнучкою та оптимізувати витрати на логістику.
Основні гравці ринку електронних платежів в нашій країні в один голос заявляють про збільшення обігів за останній рік в два-три рази. Аналогічні показники зростання спостерігалися і роком раніше, що дозволяє говорити про стабільність розвитку сегмента в умовах кризи. Також планомірно, за словами директора з розвитку WebMoney в Україні Микити Сенченка, збільшується і середня сума транзакції - щорічно на 10-20%. Такі темпи, як зазначила директор ТОВ "Софткей" Ганна Боднарчук, істотно перевищують аналогічні цифри європейських країн в період становлення там електронних платіжних систем, що пояснюється наявністю зарубіжного досвіду, який успішно переймають вітчизняні компанії.
Гравці та ринок
Всі наявні на ринку рішення можна розділити на еквайрингові системи, що працюють безпосередньо з платіжними банківськими картками, і компанії, котрі емітують власну "електронну валюту". Перші дозволяють в інтернет-магазинах приймати платежі безпосередньо з рахунків покупців, другі служать своєрідним "буфером" між банківським рахунком клієнта і постачальника товару чи послуги. У деяких випадках подібна система може виступати третьою стороною в угодах, гарантуючи можливість повернення перерахованих коштів. Крім того, такі віртуальні фінансові кошти зручно використовувати для взаєморозрахунків мешканцям різних держав.
Серед електронних платіжних систем, що працюють в Україні, можна виділити таких гравців, як Webmoney, LiqPay, "Інтернет.Гроші" і "Приват24".
Крім того, на вітчизняний ринок частково вийшла популярна міжнародна ЕРС PayPal, щоправда, користувачі з України можуть тільки відправляти по ній гроші, але не отримувати їх. Деяку вагу має і російська система Яндекс.Деньги, проте офіційно вона не обслуговує мешканців нашої країни.
Говорячи про український ринок електронних платежів, варто більш детально зупинитися на Portmone.com - єдиній в нашій країні EBPP-системі, призначеній для оплати регулярних рахунків через Інтернет. Як розповів президент компанії Ігор Горін, в III кварталі 2009 р. на частку "Портмоне" припадало 7,75% всіх транзакцій за картками на території України. В абсолютних цифрах цей показник дорівнює 1,5 млн операцій.
Зазвичай інтернет-магазини намагаються підключати якомога більшу кількість різних ЕПС, щоб надати користувачеві максимальний вибір. Великі гравці ринку найчастіше укладають договори з декількома системами напряму, більш дрібним ж буває зручніше працювати з інтегрованими системами, або шлюзами. Такі сервіси надають магазину можливість приймати платежі різними способами, не обтяжуючи себе зобов'язаннями відносно всіх систем, постійними перерахунками мінливих курсів тощо. Як правило, платіжні шлюзи беруть власну комісію у розмірі 2-5% суми транзакції.
Окремо від інших електронних платіжних систем стоять різноманітні контент-послуги для мобільних пристроїв, які оплачуються, як правило, за допомогою SMS певної вартості, і платіжні термінали самообслуговування. Ці способи вкрай зручні як для користувача, так і для продавця в сфері мікроплатежів, однак не застосовуються у випадку більш-менш істотних сум. Втім, з огляду на те, що охоплення мереж мобільних телефонів в Україні значно вище за аналогічний показник для широкосмугового доступу в Інтернет, деякі гравці ринку пророкують велике майбутнє мобільним платіжним системам - наприклад, сервіс Portmone.Mobile, запущений однойменною системою, що дозволяє користувачам розраховуватися за мобільний зв'язок з картки VISA / MasterCard за допомогою SMS. На думку Ігоря Горіна, частка таких платежів у загальному обігу ЕПС буде неухильно зростати.
Правове регулювання
На відміну від онлайн-комерції, яка все ще не виділена в законодавстві України як самостійний вид діяльності, поняття електронних грошей було зафіксовано постановою НБУ № 178 від 25 червня 2008 р. "Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні" (див . ko-online.com.ua/37435). Відповідно до даного документа, емітентами віртуальних грошових одиниць можуть виступати лише банки, виражені електронні валюти повинні бути тільки у гривні, а сума максимальної транзакції становить 5 тис. грн.
Також дана ухвала наказувала компаніям, що працюють з електронними платежами, протягом року привести свою діяльність у відповідність до нових норм, - тобто отримати банківську ліцензію або укласти договір про співпрацю з фінансовою установою, яка і буде емітентом. Учасники ринку тоді припустили, що це має означати впорядкування діяльності систем з боку держави і посилення її контролю.
Термін здійснення описаних у постанові дій минув у червні поточного року, тобто майже півроку тому. Як розповіли на конференції "Бізнес інтернет-магазинів і онлайн-сервісів" представники українських електронних платіжних систем під час круглого столу, присвяченого законодавству, всі вони виконали умови головного банку країни. Однак жодних дій з боку НБУ через рік після набуття документом чинності не було. З огляду на сьогоднішню економічну та політичну ситуацію в країні, можна припустити, що в найближчому майбутньому ми також не побачимо активних дії з боку Нацбанку. Таким чином, в даний час державний контроль електронних платіжних систем номінально існує, але назвати його серйозним не можна.
Висновок
Сьогодні можна помітити, що одними з небагатьох в кризових економічних умовах напрямків є ті, що пов'язані з різними інтернет-технологіями - від мобільного та стаціонарного широкосмугового доступу до онлайн-комерції та електронних платіжних систем. Це наочно показує поточний вектор розвитку українського ІТ-ринку; змінитися він може хіба що після досягнення європейського рівня охоплення Інтернету.
Поточна ситуація на ринку ЕПС не передбачає будь-яких серйозних змін в доступному для огляду майбутньому. Можна з упевненістю передбачити продовження стабільного зростання обігів його ключових гравців і підвищення популярності віртуальних розрахунків серед користувачів Мережі. Природно, не можна виключати можливості виходу на вітчизняний ринок нових гравців - як стартапів, так і великих закордонних компаній. Втім, сьогоднішній стан української економіки не має у своєму розпорядженні подібних прогнозів.
Очевидна також перспектива подальшого посилення контролю обігу електронних грошей з боку держави. Можна припустити, що вже в наступному році, у випадку відносної стабілізації економічної і політичної обстановки, можна чекати на нові дії НБУ. Чи дадуть вони позитивний ефект - покаже час.
Андрій Дегелер
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
