2006
Мережа під замком
— Казна та Політика
19 листопада в Дніпропетровську співробітники СБУ провели обшук і вилучення обладнання компанії "Фрегат". Здавалося б, це пересічна подія в буденній боротьбі зі злочинністю. Проте сам характер вилучення обладнання, серед якого виявилася і матеріально-технічна база компаній і приватних осіб, що не мають до "Фрегата" ніякого стосунку, порушує величезну кількість питань щодо законності події. Вона може означати або чергову рейдерську кампанію, в якій замішана Дніпропетровська СБУ, або чергову спробу підсилити контроль над інтернет-простором з боку держави.
Ми не бандити, ми благородні рейдери
Компанія "Фрегат", обладнання якої вилучили "сбушники", надавала провайдерські послуги. Причиною візиту правоохоронців у дата-центр компанії стала кримінальна справа за фактом розповсюдження інформації з обмеженим доступом, порушена Дніпропетровським обласним управлінням СБУ. Забороненою інформацією була база даних ДАІ Дніпропетровської області, яка за даними СБУ була розміщена на одному з серверів компанії "Фрегат".
Проте замість того, щоб вилучити той один "фрегатівський" сервер, на якому зберігалася база ДАІ, співробітники СБУ вилучили все обладнання "Фрегата" і його клієнтів: і більше сотні серверів, і комп'ютерів, і маршрутизаторів, і навіть джерела безперебійного живлення, і ноутбуки співробітників. Все це здійснювалося з санкції дніпропетровської прокуратури. В результаті проведеної операції постраждала не лише компанія "Фрегат", що була до обшуку найбільшим провайдером в Дніпропетровську і втратила відразу багато клієнтів. Постраждали компанії та приватні особи, обладнання яких було розміщене на одному майданчику з "фрегатівським". Серед них провайдер Colocall і відомий журналіст, полковник міліції Костянтин Стогній.
"При такому підході абсолютно точно можна знайти не лише той самий сервер, але і сотні інших серверів, можна знайти тисячі поштових скриньок з нашою з вами інформацією, терабайти призначених для користувача конфіденційних даних, можна знайти що завгодно на всіх і на кожного з нас. І для подібного масштабу зовсім не потрібно ніяких інших підстав, окрім порушення вищезгаданої справи", - сказано у зверненні компанії "Фрегат".
Та й у Colocall дивуються з приводу того, що трапилося: "Вони вчинили по аналогії з тим, неначебто на стоянці стояла одна викрадена машина, а конфіскували всі автомобілі. Замість того щоб винести сервер одного клієнта, вони винесли все", - сказав комерційний директор Colocall Петро Власенко. Для нього те, що трапилося, стало неприємною несподіванкою, адже постраждали багато клієнтів його компанії. Не у всіх були резервні копії інформації, яка містилася на серверах, вилучених СБУ, а значить, серйозно постраждав їхній бізнес. Власенко здивований, адже до цього випадку, за його словами, співробітники СБУ демонстрували високий професіоналізм. "Співробітники правоохоронних органів до цього моменту ніколи не вилучали зайвого", - каже він. Сервери його компанії були позначені, тож їх не можна було переплутати з "фрегатівськими". Навіть після того, як суд припинив ведення слідчих дій у даній справі, ні "Фрегат", ні Colocall не отримали свого обладнання назад. Навіть для того, щоб просто скопіювати дані своїх клієнтів.
Що ж призвело до того, що співробітники СБУ діють таким чином? У "Фрегаті" те, що трапилося, вважають рейдерською атакою. Мовляв, СБУ діє по наведенню їхніх конкурентів - дніпропетровського провайдера "Лайнком Нетворк Інк". "Чекісти" ж мовчать. Проте характер допитів людей, причетних до справи, дозволяє говорити про те, що Дніпропетровське управління СБУ саме підозрює "Фрегат" в рейдерстві. У пресі було поширено заяву Роберта Богача, фінансового директора "Лайнком Нетворк Інк", про незаконне отримання контролю "Фрегатом" над його компанією.
У прес-релізі, поширеному компанією "Фрегат", версія Багача відмітається. Разом з тим, там ідеться про те, що "за непрямою інформацією, слідчі дії ведуться в рамках перевірки причетності ТОВ "Фрегат-ІСП", його посадових осіб і засновників до шахрайського придбання низки компаній, а так само до спроб продажу потім цих компаній за кордон напередодні виборів. Начебто для того, щоб іноземний капітал контролював зв'язок в Дніпропетровській області". Якщо це правда, то варто звернути увагу на ключове слово в даній фразі - "вибори".
"Big Brother is watching you"…
Дніпропетровськ завжди вважався вотчиною Юлії Тимошенко. В той же час, її політична сила - БЮТ - завжди була небайдужа до інтернету, особливо після Помаранчевої революції. Тоді весь адмінресурс, використаний кандидатом від влади, не зміг запобігти поширенню опозиційної політичної агітації та інформації через інтернет. Тимошенко робила з цього свої висновки. Відразу після приходу її до влади починаються перші кроки з встановлення контролю над Мережею.
Так, 27 квітня 2007 року в міністерстві транспорту і зв'язку виходить указ №153 "Про затвердження порядку проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів", який пізніше був зареєстрований міністерством юстиції. І це незважаючи на його явну недоопрацьованість: наприклад, в указі потрібно було вказати "точний розмір ресурсу" в інтернеті.
В грудні 2008 року мережева громадськість була обурена закриттям одного з найбільш популярних файлообмінних ресурсів - "Інфостор". Тоді МВС, що проводило акцію з вилучення серверів "Інфостору", обґрунтовувало свої дії наявністю на ресурсі піратської інформації і порнографії. За словами засновника проекту Олексія Мася, його компанія була готова допомагати МВС в боротьбі з порнографією і знищувати відповідні дані. Але причиною конфлікту, на думку Мася, стало інше. "Ми відмовлялися тільки надавати інформацію - в обхід законів України - по відвідувачах, тому що порушення законів не входило в наші плани. Нехай навіть в рамках оперативних заходів", - заявив тоді Мась. Але навіть у випадку з "Інфостором" решту обладнання на майданчику (а воно належало провайдерові "Воля") не було вилучено.
Цього року українську громадськість чекав черговий сюрприз: законом "Про внесення змін до деяких державних актів щодо протидії поширенню дитячої порнографії ", який в народі прозвали "Закон 404" за аналогією з однією з помилок, що виникає на сайтах. У ньому, зокрема, сказано: "Оператори, провайдери телекомунікацій зберігають дані про з'єднання своїх абонентів з мережею інтернет в обсязі, достатньому для ідентифікації часу з'єднання, абонента, пункту закінчення телекомунікаційної мережі відповідного оператора, провайдера телекомунікацій, протягом року". Таким чином, на законодавчому рівні санкціонується стеження за всіма без винятку людьми, що користуються інтернетом в Україні. Причому без будь-яких причин.
Таким чином, "демократична" Україна, де після 2004 року, якщо вірити словам президента і прем'єр-міністра, перемогла "свобода", почала нагадувати такі країни, як: Казахстан, де був заборонений популярний блог-сервіс "Живий журнал"; Китай, де блоковано багато інтернет-сайтів; і Росію, де за висловлення в блогу легко потрапити на лаву підсудних, а популярний рейтинг онлайн-щоденників закривають, щоб не "мусолив очі" можновладцям. Тим часом в США ще в 1996 році спроба введення суворого контролю за інтернетом викликала хвилю громадського обурення, а сам закон був відхилений Конгресом.
Ситуація в Дніпропетровську в цьому сенсі дуже показова. Все це дає підстави припустити, що в Україні знову почалася битва за Мережу. Ось вже і глава СБУ Валентин Наливайченко вимагає більших повноважень для боротьби з "кіберзлочинністю". Якщо провайдери змовчать, а народ стерпить, держава візьме інтернет під свій контроль. А поки що "великий брат" спостерігає за реакцією суспільства на останні події.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
