402
Страховка від держави
— Аграрний ринок
Міжнародна фінансова корпорація ініціювала створення лобістської групи для підготовки і проведення в другому читанні закону "Про агрострахування". Але страховикам, аграріям, МФК і державі поки не удалося домовитися про управлінську модель цього ринку. Каменем спотикання стало питання розподілу державної субсидії між страховиками.
Прийнятий в першому читанні законопроект "Про особливості страхування сільгосппродукції з державною фінансовою підтримкою" передбачає, що страховики можуть дістати доступ до агрострахування з держпідтримкою під час проведення відкритого тендеру. При цьому планується змінити механізм державного субсидування. Зараз аграрій платить 100% страхової премії, а потім самостійно добивається виплати 50% субсидій. У законопроекті запропонований інший механізм: аграрій платить 50%, решта 50% страховик отримує протягом двох місяців від державного агентства по управлінню сільгоспризиками.
В процесі підготовки документа до другого читання з'ясувалося, що запропонований механізм потребує доопрацювання. Страховики зобов'язані відразу після укладення договору сформувати резерви у розмірі 75% від страхового платежу, а в разі двомісячного розриву отримання коштів зробити це неможливо. Побоюються цього і аграрії, адже неоплата договору в повній сумі не дозволяє йому набрати чинності, а значить, поки держава не сплатить свої 50% субсидій, страховий захист фактично не існуватиме.
Було розроблено дві моделі ринку агрострахування. Перша, запропонована МФК в Концепції розвитку агрострахування, передбачає створення Держагентства, що займається контролем і розподілом держсубсидій. Також передбачається створення бюро на зразок Моторного транспортного (страхового) бюро (МТСБУ), участь в якому буде для агростраховиків обов'язковою. Це об'єднання почне займатися розробкою і затвердженням типових договорів страхування, перестраховкою, а також розподілом переданих Агентством субсидій по спецрахунках страховиків у Бюро. При цьому планується створення фонду катастрофічних ризиків за рахунок відрахування 10-15% від прийнятих страховиками премій.
"Агентство, по суті, є замовником страхування у Бюро. Держава визначає, які культури, в яких регіонах і в якому обсязі потрібно страхувати, а також передбачає відповідний обсяг субсидій. І лише після того, як бюро отримає від агентства гроші на оплату 50% страхових премій, страховики укладатимуть договори", - пояснив Сергій Хоружій, експерт проекту МФК з розвитку агрострахування в Україні.
Та представники аграрного ринку сумніваються в можливості затвердження такого механізму. "Поки бюро не розподілить кошти між страховиками, вони будуть у нього на рахунку. Він може розмістити їх на депозиті й отримати вигоду. Держава ніколи не піде на такий механізм", - розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації. Та і самі аграрії сумніваються в тому, що страхові договори будуть дійсними, якщо держава затримає виплату своїх 50%.
Другу модель запропонували страховики, запозичивши її у Канади. Відмінність цієї моделі від попередньої полягає в тому, що правління Держагентства формується за рахунок однакової кількості представників держави від Мінагрополітіки, Держфінпослуг, Верховної Ради, страховиків і аграріїв. "Таким чином ми досягнемо розумного балансу між зацікавленими сторонами і понизимо ризик зловживань в розподілі держкоштів", - заявив Василь Назаренко, голова правління "Української аграрно-страхової компанії".
Крім того, ця модель передбачає створення Сільськогосподарського пулу (на зразок ядерного), в якому розміщуватиметься по 25% кожного прийнятого страховиками ризику, ще 25% буде перестраховано на зовнішніх ринках. "Ця система передбачає чотири ступені перестраховки: усередині пулу, у перестрахувальників-резидентів, нерезидентів та існування фонду катастрофічних збитків", - пояснив Назаренко.
Запропонована схема знайшла схвалення у аграріїв і страховиків, але не у держави. "Ми пропонували цей механізм ще влітку 2008 р. Держава не погодилася з ним", - заявив Гарі Роше, керівник проекту МФК з розвитку агрострахування в Україні.
Наразі сторони шукають оптимальну модель і створюють лобістську групу з аграріїв, страховиків і інших представників фінансового сектора, покликану переконати державу і "провести" в другому читанні запропоновані зміни.
А поки учасники ринку ділять субсидії, держава не поспішає їх надавати. Тим часом в проекті держбюджету на 2010 р., як і цього року, не передбачено коштів для субсидування страхових премій, незважаючи на активні заяви чиновників про необхідність розвитку агросектора.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
