1114
Золоті милі
— Енергетика
На початку листопада Швеція офіційно погодила з міжнародним консорціумом Nord Stream AG маршрут будівництва газопроводу Nord Stream територією її економічної зони шельфу Балтійського моря.
"Ми висунули низку дуже жорстких вимог для забезпечення збереження тендітної природи Балтики, вимог правових та екологічних, але перевірка, яка тривала майже два роки, показала, що всі вони виконуються. Тому ми згодні на будівництво цієї магістралі", - сказав шведський міністр охорони навколишнього середовища Андреас Карлгрен.
Незадовго до цього подібне рішення затвердила влада Данії, ще однієї країни, на території шельфу якої повинен пройти майбутній газогін. Крім того, учасники консорціуму Nord Stream AG отримали принципову згоду Фінляндії на реалізацію проекту. За словами прем'єр-міністра Фінляндії Матті Ванханена, уряд цієї країни готовий видати консорціуму дозвіл на прокладання труб газопроводу в межах фінських територіальних вод, однак тільки після отримання дозволу фінських екологів.
У серпні фінський екологічний регулятор - Uusimaa Regional Environment Centre - дав позитивний висновок щодо проекту, проте офіційний дозвіл на будівництво фінські екологи поки не видали. За словами Ванханена, екологи винесуть своє рішення до кінця року.
У свою чергу, його російський колега Володимир Путін заявив: Росія і Фінляндія домовилися, що в обмін на згоду останньої щодо маршруту Nord Stream Росія в найближчі три роки не буде підвищувати експортне мито на вивезення лісу-кругляка. Нагадаємо: Nord Stream AG чекав узгодження маршруту країнами Балтії з 2007 р. Щоправда, свої дозволи ще не видали німецькі та російські екологи, однак тут проблем бути не повинно ...
Хто платитиме
Володимир Путін запевняє: навіть попри те, що роботи з будівництва Nord Stream протягом останніх двох років майже не велися, перша з двох гілок газопроводу буде введена в експлуатацію відповідно до узгодженого раніше плану, тобто до кінця 2011 р. "Роботи йдуть в рамках запланованого графіка. Немає ніякого відставання. Ми вже й у нас, і на території Німеччини труби кладемо", - повідомив Путін. Однак, на думку експертів, узгодження маршруту зі скандинавськими країнами було аж ніяк не головною і не єдиною проблемою проекту будівництва газопроводу через дно Балтійського моря. Багато питань викликає кошторис проекту. Нагадаємо: початкова вартість газопроводу становила EUR5 млрд. Наприкінці 2007 р. її переглянули через інфляцію. "Будівництво Nord Stream може коштувати EUR8 млрд", - сказав Герхард Шредер, голова комітету акціонерів консорціуму Nord Stream AG. Відтоді оцінна вартість проекту не переглядалася. Водночас, на думку Михайла Гончара, директора енергетичних програм Центру "НОМОС", за час будівництва газопроводу витрати зростуть ще на 20-30%.
"Як показує практика, в процесі реалізації масштабного проекту, особливо в Росії і особливо "Газпромом", кошторис витрат збільшується, як мінімум, на третину", - зазначив Гончар. У свою чергу, Михайло Делягін, директор Інституту проблем глобалізації, пояснив: "Корупція в Росії - не політичне гасло, а серйозний макроекономічний фактор".
Варто, до речі, зазначити, що, згідно з проектною документацією, консорціум Nord Stream AG бере на себе лише 30% витрат з будівництва газопроводу, інші 70% передбачається покрити за рахунок коштів інвесторів. Власне, практика залучення позикового капіталу для реалізації масштабних інфраструктурних проектів є загальноприйнятою. Однак необхідно враховувати, що інвестиційні компанії, які погодяться профінансувати проект в умовах економічної кризи, будуть прагнути в найкоротші терміни повернути витрачені гроші, що негайно позначиться на вартості транспортування газу за маршрутом Nord Stream.
"Очевидно, що західні інвестиційні банки підпишуть остаточну угоду про фінансування проекту, тільки коли буде визначена чітка транзитна ставка, яка дозволить інвесторам за п'ять-сім років повернути вкладені в проект кошти", - пояснив Олександр Нарбут, незалежний експерт з питань видобутку вуглеводнів.
На його думку, перші п'ять-сім років роботи газопроводу інвестиційна складова в ставці транзиту може бути закладена на рівні $5 за 1 тис.куб.м газу на 100 км. Для порівняння: ставка транзиту російського газу в ЄС, зафіксована в російсько-українських газових домовленостях від 19 січня 2009 р., становить $1,7 за 1 тис. куб на 100 км.
"Те, що проект буде реалізовуватись переважно за рахунок позикового капіталу, по суті, означає, що Nord Stream AG перекладає витрати з будівництва на європейських споживачів, які будуть купувати газ, що постачається цим газопроводом", - зазначив Михайло Гончар .
Цікаво, що за словами Райніра Світсерлоота, голови правління німецької компанії Wintershall, згідно з новими правилами регулювання газової інфраструктури Німеччини, які нещодавно набрали чинності, прибутковість капіталу, вкладеного в створення нових газопроводів, після сплати податків на практиці досягає лише 5%. "З урахуванням обсягу інвестицій в Nord Stream, а також того факту, що ці вкладення довгочасні і пов'язані з ризиком, такий рівень дохідності небажаний", - сказав Світсерлоот.
На думку Олександра Жолудя, експерта Міжнародного центру перспективних досліджень, під час економічної кризи такі умови виглядають не особливо привабливими для потенційних інвесторів Nord Stream. "5% доходу - це дійсно мало. Для порівняння: у російських нафтогазових компаній навіть зараз, в період кризи, прибутковість з інвестицій, необхідна у проектах, становить 15-20%", - пояснив
Жолудь.
Не виключено, що якщо найближчим часом німецьке законодавство щодо будівництва газопроводів не буде змінене, в ініціаторів будівництва Nord Stream буде аж ніяк не великий вибір потенційних інвесторів. Таким чином, цілком імовірно, що як тільки справа дійде до вирішення конкретних фінансових питань, процес будівництва Nord Stream знову зупиниться.
Качав, качав і накачав ...
Нагадаємо: головною метою створення Nord Stream, за словами ініціаторів проекту, було збільшення обсягів поставок російського газу до ЄС, перш за все за рахунок Штокманівського родовища, освоєння якого затягується. Водночас, відповідно до доповіді "World Energy Outlook", яку щорічно готує Міжнародне енергетичне агентство, до 2015 р. пропозиція природного газу на світових ринках суттєво перевищить попит. Згідно з цим документом, надлишок пропозиції газу може істотно збільшитися, якщо країни-споживачі реалізують плани скорочення енергоспоживання та створення джерел відновлюваної енергії. Зокрема, країни ЄС вже задекларували намір до 2020 р. знизити обсяг щорічного споживання газу на 20%.
Варто зазначити, що вже в поточному році європейські споживачі газу ведуть переговори з "Газпромом" про скорочення обсягів поставок законтрактованих як на 2009 р., так і на 2010 р. На думку Володимира Саприкіна, директора енергетичних програм центру імені О. Разумкова, через економічну кризу ЄС зможе досягти рівня споживання газу 2008 р. не раніше, ніж через три-чотири роки.
У зв'язку з цим ідея будівництва нового газопроводу, який до того ж перші п'ять-сім років буде поставляти газ, у вартості якого буде враховуватися інвестиційна складова, виглядає не дуже привабливо. Проте ключовим є аж ніяк не фактор економічної ефективності. З одного боку, не можна виключати прагнення створити маршрут, який не проходить територією країн Балтії, Польщі та України, і позбутися залежності від них. Але, з іншого боку, одразу виникає залежність від Швеції, Фінляндії і Данії, і ніхто не знає, як поводитимуться скандинавські екологи, коли будівельники Nord Stream почнуть класти труби шведськими рибними місцями.
Крім того, як зазначає Михайло Корчемкін, генеральний директор консалтингової компанії East European Gas Analysis, існує проблема наявності необхідних обсягів газу.
"Газпром" форсує будівництво газопроводу, який залишиться порожнім. Якщо вірити опису проекту, то до першої гілки газопроводу газ повинен надходити з газопроводу Грязовець - Виборг, а до другої вже з Штокмана. А де зараз Штокман? Де газ?"- Поцікавився Корчемкін.
За його словами, діючі потужності і споруджуваний газопровід Грязовець - Виборг зможуть завантажити лише ледве більше половини Nord Stream, проектна пропускна здатність якого становить 55 млрд куб.м на рік. Це означає, що Nord Stream-2 вартістю $6 млрд залишиться порожнім на невизначений термін. Втім, як зазначає Михайло Гончар, тут можливі варіанти.
"Під час реалізації проекту поступово відбулася переорієнтація джерел його наповнення зі Штокманівського родовища на старіючі родовища Західного Сибіру. Це свідчить в першу чергу про те, що Росія прагне створити систему диверсифікованих маршрутів постачання газу до ЄС. Це дозволить надалі маніпулювати напрямками, обсягами і, найголовніше, цінами експортованого газу", - пояснив Гончар.
Нинішнє пожвавлення, принаймні, розмов про створення газопроводу, що буде поставляти російський газ до ЄС в обхід України, - черговий сигнал Києву про необхідність змін у газовій галузі. На думку Гончара, в такій ситуації Україні немає сенсу шукати компроміс з Росією, оскільки це не змінить планів останньої щодо будівництва газопроводів в обхід України. У той же час напередодні пошуку Nord Stream AG потенційних інвесторів для будівництва газопроводу українському уряду необхідно спробувати переконати ЄС, що набагато вигідніше вкласти гроші в модернізацію української ГТС, ніж фінансувати прокладання труб через дно Балтики. Оптимальний спосіб зацікавити європейців - допустити їх до управління українською ГТС. Але для цього необхідно змінити законодавство в частині заборони на приватизацію і провести передприватизаційну підготовку цієї компанії.
Олександр Нарбут, незалежний експерт
- З досвіду будівництва газопроводу Ананьїв - Ізмаїл (газопровід, яким Росія поставляє газ на Балкани) можна говорити про прецедент встановлення узгодженої транзитної ставки з урахуванням інвестиційної складової. Тоді тариф становив до $5 за транспортування 1 тис. куб газу на 100 км. Тому я не виключаю, що вартість транспортування газу таким довгим маршрутом, як Nord Stream, в перші 10 років його роботи може становити близько $7 за 1 тис. куб на 100 км.
Максим Каменєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
