8255
Вимивання капіталу
— Валюта
За підсумками дев'яти місяців резерви системи під знецінення виданих кредитів збільшились в шість разів і становлять практично половину банківського капіталу. Експерти вважають, що якщо державні органи не змінять підходи до визначення рівня платоспроможності позичальників і не вживатимуть заходів для захисту інтересів кредиторів, на початок майбутнього року банківська система вийде з нульовим регулятивним капіталом. Це означає, що кредитування в банківську систему доки не повернеться.
За даними Нацбанку, за підсумками десяти місяців поточного року збитки зафіксували 65 банків з тих 182, котрі ще працюють в Україні. Сукупний збиток банківської системи до 1 жовтня склав більше 23,5 млрд. грн., а загальні витрати фінустанов на забезпечення своєї діяльності перевищили 183 млрд. грн. Найбільшою статтею в цій структурі виявилися відрахування в резерви під можливі втрати із кредитних операцій - вони становлять близько 57 млрд. грн., або 39,7% всіх валових витрат банківської системи. А загальні резерви під знецінення кредитів на 1 жовтня перевищили 92,5 млрд. грн. І це при тому, що переважна більшість банків не декларує реальний обсяг проблемної заборгованості.
Згідно з правилами регулювання діяльності банків і формування резервів, що діють, під активні операції (постанови НБУ №279 і №368), розмір сформованих банком резервів впливає на розмір капіталу банківської системи у бік зменшення. Тому з кожною новою гривнею, що резервується банками під знецінення кредитів (в умовах збитковості системи), зменшується і розмір їх регулятивного капіталу, що є базою для визначення кредитних можливостей кожної фінустанови окремо і системи в цілому.
Згідно зі статистикою НБУ, значення нормативу адекватності регулятивного капіталу в цілому по системі на 1 жовтня перевищувало 15,6%, що в теорії означає можливість банків проводити досить активне кредитування економіки. Проте збільшення активів немає. Більш того, з початку року сукупні активи банківської системи країни зменшились на 36 млрд. грн., а кредитний портфель - на 32 млрд. грн. (без врахування емісійних кредитів Ощадбанку "Нафтогазу України").
Радник міністра економіки Сергій Яременко стверджує, що високе значення нормативу адекватності регулятивного капіталу при одночасному скороченні кредитного портфеля банків говорить лише про одне: реальні обсяги простроченої заборгованості і необхідних до формування резервів сьогодні набагато перевищують офіційну статистику. Те ж саме говорять і експерти рейтингового агентства Fitch. За їхніми оцінками, частка проблемних активів на балансі українських комерційних банків за міжнародними стандартами до кінця року перевищить 34%, що зажадає від фінустанов додаткового резервування в розмірі близько 100 млрд. грн.
Фактично це означає повну декапіталізацію банківської системи вже на початок 2010 р., оскільки, за даними НБУ на 1 жовтня, розмір власного капіталу всіх вітчизняних банків ледве перевищував 104 млрд. грн.
"Дані НБУ про 13% проблемних активів в системі - це просто небажання розголошувати проблеми банків перед відходом команди Стельмаха, - говорить Сергій Яременко.- Ці проблеми вилізуть відразу після зміни керівництва НБУ і дуже серйозно вдарять по банківській системі".
У зв'язку з цим банкіри вважають, що Нацбанку, Кабміну і Верховній Раді потрібно активніше працювати над усуненням першопричин зростання обсягів проблемної заборгованості. "Нацбанк зробив перший крок, звівши порядок оцінки платоспроможності позичальників-юросіб до однієї достатньої умови - своєчасності обслуговування боргу (якщо борг обслуговується своєчасно, то банк має право не знижувати класифікацію фінансового стану позичальника навіть при погіршенні показників його балансу)",- нагадує голова правління "Райффайзен Банк Аваль" Володимир Лавренчук. На його думку, дуже позитивним чинником впливу на фінансовий ринок було б рішення Державної податкової адміністрації не стягувати податки, що виникають при списанні безнадійної заборгованості за згодою сторін, щоб стимулювати банки і позичальників до досудового врегулювання боргу.
Проте цього мало.
"Поки законодавча влада не створить умов для захисту інтересів кредиторів і не дозволить їм реалізовувати свої права з вилучення застави у недобросовісних позичальників, банківська система і далі стикатиметься зі зростанням об'ємів проблемної заборгованості і падінням кредитного портфеля - тобто з умовами, при яких перейти до відновного зростання економіки неможливо", - попереджає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
