1526
Гусари грошей не беруть
— Казна та Політика
Просунуті економісти з досвідом роботи в Нацбанку, які претендують на головну посаду країни з прицілом на другу-третю, впевнені, що за слабкої економіки не буває сильної гривні. Аргументи недолугі, у стилі поручика Ржевського: "Низько пішов - мабуть, на дощ"! Натомість легко сприймаються на віру непідготовленою публікою.
Просто дивно, як за слабкого юаня Китай бадьоренько відбирає очки в недавніх економічно розвинених фаворитів, а депресивні країни Балтії з притаманною їм повільністю заглибилися в роздуми про необхідність девальвації на 15% національних валют, які дотепер не здригнулися. Інший приклад - Росія. За очікуваного падіння ВВП на 10% (в Україні - 14%) сусіди примудрилися скоротити девальвацію рубля до 16–18% з колишніх 30%. І тепер громадяни РФ намагаються якнайшвидше позбутися валютних заощаджень.
Але якщо в Росії за слабкої економіки можливий сильний рубль, то гривні цілком до снаги зберегти хоча б видимість стабільної валюти. Все дуже просто. Потрібно просто скоротити кількість грошей. Власне, завдяки цьому прийому восени 2008-го вдалося утримати курс у рамках однозначних чисел, а навесні 2009-го притиснути долар до позначки 7,5 UAH/USD.
Зараз історія повторюється. На початку листопада залишки на коррахунках банків становили мінімальні 13,2 млрд грн. Три місяці тому, коли було розпочато чергову спробу витиснути гривню за межі 9 UAH/USD, у розпорядженні банкірів було на 10 млрд грн більше. Однієї десятої цієї суми було б цілком досить, щоб міжбанк перетворив національну валюту на міфічний засіб платежу. Але зараз грошей немає. Куди ж зникли гігантські суми з банківських рахунків? Невже пішли на кредитування економіки? Зрозуміло, банкіри не настільки наївні, щоб розпоряджатися грошима так легковажно.
НБУ теж не став відбирати в банків зайві гроші. Деякі фінансові установи, побоюючись введення тимчасових адміністрацій з боку НБУ, почали поступово повертати кредити рефінансування. Тільки суми не дотягують до дев’ятизначних чисел.
В усьому винен Мінфін. Щоб дотягти до кінця року й накачати грошима скарбницю, яка порожніє катастрофічними темпами, міністерство розміщує облігації держпозики з рекордною дохідністю під 30%. Чим не альтернатива валютним спекуляціям? Зрозуміло, банки з легкістю погодилися вкластися в папери, чудово розуміючи, що продовження "свята життя" вилізе боком наступного року. І той, хто добре уявляє собі подальший розвиток подій, дуже швидко повернеться на валютний ринок десь у лютому наступного року. Рік тренування на валютній гойдалці дається взнаки.
Натомість Нацбанк може розслабитися. Рідкісний випадок, коли регулятор мав би подякувати своєму візаві - Мінфіну, непомітно сплюнувши убік. Усю чорнову роботу міністерство зробило з великою ретельністю. Тепер ніхто не звинувачуватиме НБУ у відсутності підтримки банківської системи. А головне - курс залишається стабільним. Усі задоволені.
Найближче майбутнє теж цікаве. Ну так, президент підписав Закон про підвищення стандартів. Але ж МВФ може не погодитися видати кредит. У результаті - той самий дефіцит гривні, навіть якщо доведеться ввімкнути друкарський верстат для підвищення соцгарантій малозабезпеченим.
Річ у тому, що Нацбанк не може витрачати гроші МВФ на підтримку валютного курсу. Більше того, кредит фонду піде, швидше за все, на фінансування дефіциту бюджету. Тобто кошти будуть конвертовані у гривню, минаючи міжбанк. З урахуванням запуску друкарського верстата для фінансування соцвиплат на ринку може опинитися близько 40 млрд грн. Досить лише легенько подути на курс, щоб частина цієї суми опинилася в обмінних пунктах. Технологія відточена. Словом, немає фонду - немає проблеми. І над душею ніхто не стоїть.
Ризикнемо припустити, що у разі відмови МВФ кредитувати Україну, гривня зможе відіграти в долара ще 10–20 копійок. Відсутність підтримки Фонду змусить Мінфін робити багаторазові ін’єкції ринку, у результаті яких з’являться стійкі галюцинації в межах 50%-вої дохідності ОВДП. Усі вільні гроші будуть кинуті винятково на скуповування надприбуткових паперів. Не виключено, що в захоплюючу гру ризикнуть зіграти закордонні інвестори. Це ж не жарт - 50% річних, плюс 5–10% на курсовій різниці. Дивись, до нового року добіжимо до 7–7,5 UAH/USD.
Ну а далі... Соромно, боляче й прикро. І лише новий президент скаже: "За слабкої економіки не буває сильної гривні". І запросить місію МВФ.
Дмитро Гонгальський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
