1527
Гусари грошей не беруть
— Казна та Політика
Просунуті економісти з досвідом роботи в Нацбанку, які претендують на головну посаду країни з прицілом на другу-третю, впевнені, що за слабкої економіки не буває сильної гривні. Аргументи недолугі, у стилі поручика Ржевського: "Низько пішов - мабуть, на дощ"! Натомість легко сприймаються на віру непідготовленою публікою.
Просто дивно, як за слабкого юаня Китай бадьоренько відбирає очки в недавніх економічно розвинених фаворитів, а депресивні країни Балтії з притаманною їм повільністю заглибилися в роздуми про необхідність девальвації на 15% національних валют, які дотепер не здригнулися. Інший приклад - Росія. За очікуваного падіння ВВП на 10% (в Україні - 14%) сусіди примудрилися скоротити девальвацію рубля до 16–18% з колишніх 30%. І тепер громадяни РФ намагаються якнайшвидше позбутися валютних заощаджень.
Але якщо в Росії за слабкої економіки можливий сильний рубль, то гривні цілком до снаги зберегти хоча б видимість стабільної валюти. Все дуже просто. Потрібно просто скоротити кількість грошей. Власне, завдяки цьому прийому восени 2008-го вдалося утримати курс у рамках однозначних чисел, а навесні 2009-го притиснути долар до позначки 7,5 UAH/USD.
Зараз історія повторюється. На початку листопада залишки на коррахунках банків становили мінімальні 13,2 млрд грн. Три місяці тому, коли було розпочато чергову спробу витиснути гривню за межі 9 UAH/USD, у розпорядженні банкірів було на 10 млрд грн більше. Однієї десятої цієї суми було б цілком досить, щоб міжбанк перетворив національну валюту на міфічний засіб платежу. Але зараз грошей немає. Куди ж зникли гігантські суми з банківських рахунків? Невже пішли на кредитування економіки? Зрозуміло, банкіри не настільки наївні, щоб розпоряджатися грошима так легковажно.
НБУ теж не став відбирати в банків зайві гроші. Деякі фінансові установи, побоюючись введення тимчасових адміністрацій з боку НБУ, почали поступово повертати кредити рефінансування. Тільки суми не дотягують до дев’ятизначних чисел.
В усьому винен Мінфін. Щоб дотягти до кінця року й накачати грошима скарбницю, яка порожніє катастрофічними темпами, міністерство розміщує облігації держпозики з рекордною дохідністю під 30%. Чим не альтернатива валютним спекуляціям? Зрозуміло, банки з легкістю погодилися вкластися в папери, чудово розуміючи, що продовження "свята життя" вилізе боком наступного року. І той, хто добре уявляє собі подальший розвиток подій, дуже швидко повернеться на валютний ринок десь у лютому наступного року. Рік тренування на валютній гойдалці дається взнаки.
Натомість Нацбанк може розслабитися. Рідкісний випадок, коли регулятор мав би подякувати своєму візаві - Мінфіну, непомітно сплюнувши убік. Усю чорнову роботу міністерство зробило з великою ретельністю. Тепер ніхто не звинувачуватиме НБУ у відсутності підтримки банківської системи. А головне - курс залишається стабільним. Усі задоволені.
Найближче майбутнє теж цікаве. Ну так, президент підписав Закон про підвищення стандартів. Але ж МВФ може не погодитися видати кредит. У результаті - той самий дефіцит гривні, навіть якщо доведеться ввімкнути друкарський верстат для підвищення соцгарантій малозабезпеченим.
Річ у тому, що Нацбанк не може витрачати гроші МВФ на підтримку валютного курсу. Більше того, кредит фонду піде, швидше за все, на фінансування дефіциту бюджету. Тобто кошти будуть конвертовані у гривню, минаючи міжбанк. З урахуванням запуску друкарського верстата для фінансування соцвиплат на ринку може опинитися близько 40 млрд грн. Досить лише легенько подути на курс, щоб частина цієї суми опинилася в обмінних пунктах. Технологія відточена. Словом, немає фонду - немає проблеми. І над душею ніхто не стоїть.
Ризикнемо припустити, що у разі відмови МВФ кредитувати Україну, гривня зможе відіграти в долара ще 10–20 копійок. Відсутність підтримки Фонду змусить Мінфін робити багаторазові ін’єкції ринку, у результаті яких з’являться стійкі галюцинації в межах 50%-вої дохідності ОВДП. Усі вільні гроші будуть кинуті винятково на скуповування надприбуткових паперів. Не виключено, що в захоплюючу гру ризикнуть зіграти закордонні інвестори. Це ж не жарт - 50% річних, плюс 5–10% на курсовій різниці. Дивись, до нового року добіжимо до 7–7,5 UAH/USD.
Ну а далі... Соромно, боляче й прикро. І лише новий президент скаже: "За слабкої економіки не буває сильної гривні". І запросить місію МВФ.
Дмитро Гонгальський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
Також за темою
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
Хто має право не сплачувати податок на прибуток (вимоги)
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
