2307
Бий до дна
— Казна та Політика
Сума боргів у справах, які перебувають у "розробці" департаменту Державної виконавчої служби (ДВС) Міністерства юстиції, цього року досягла 51 млрд грн. - а це вже більше 5% ВВП країни. Цього року держвиконавцям вдалося повернути кредиторам трохи більше 21 млрд грн. Ефективність роботи ДВС визнана найгіршою з 2001 р.
ККД - 42%
Заступник міністра юстиції і директор департаменту ДВС Геннадій Стадник запевняє, що продуктивність роботи його підлеглих знижується через недосконалість законодавства. Мовляв, в Україні діють декілька нормативно-правових актів, які перешкоджають примусовому виконанню рішень судів та передбачають наявність "пільгових" боржників. І в непрості для економіки часи боржники активізують пошук лазівок у законодавстві, щоб ухилитися від сплати.
Як приклад "неправильних" нормативних актів Стадник назвав закони "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", "Про банки і банківську діяльність".
Так, Закон "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" забороняє стягувати борги з тих підприємств, 25% акцій яких належать державі. Причому у цих на чверть державних компаній є боргова "індульгенція" навіть в тому випадку, якщо мова йде про примусове погашення заборгованості із зарплат. До речі, і ст.3 Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачає імунітет підприємств ПЕК проти держвиконавців. Таким чином, створені конкурентні переваги для окремих компаній.
Примітно, що в ДВС знаходяться документи на стягнення з підприємств ПЕК понад 12 млрд грн., з них 0,03 млрд грн. - борги із зарплат. Варто відзначити, що минулого тижня ВР ухвалила законопроект №4396 від 17.04.09 р., який дозволяє ДВС проводити стягнення коштів з підприємств ПЕК для погашення заборгованості із зарплат.
На думку Сергія Кампо, адвоката адвокатського об'єднання "Нечаєв і партнери", ситуацію можна виправити, підкоригувавши закони про виконавче провадження і про виконавчу службу. Річ у тім, що ці два документи містять процесуальні норми, які надають боржникам всі законні підстави для невиконання рішень судів. Згідно з законодавством, держвиконавці зобов'язані надати боржникові сім днів для добровільного виконання судового рішення. І деякі боржники майстерно використовують це положення для затягування термінів виконавчого провадження.
"В Україні не виконуються 70-80% судових рішень, що підлягають примусовому виконанню. А в розвинених західних демократіях цей показник не перевищує 15-20%", - нарікає адвокат.
Керівництво ДВС взагалі пропонує вилучити із закону норми, що зобов'язали держвиконавців інформувати боржника про всі процесуальні дії стосовно його майна.
"Адже справа доходить до того, що виконавці питають у боржника, яке майно неплатника може бути вилучене насамперед", - обурюється Геннадій Стадник (чиновник описує процедуру стягнення коштів з пересічних громадян, для юросіб використовується інший порядок). У свою чергу, адвокати з неприхованим задоволенням відзначають заплутаність процедури вітчизняного виконавчого провадження.
"Завдяки цьому боржник може виробити грамотну стратегію своєї участі у виконавчому провадженні і відтермінувати виконання на значний час", - каже Сергій Кампо.
Як би там не було, багато юристів скептично оцінюють діяльність ДВС. Так, Олександр Суботін, партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", оцінив роботу ДВС на двійку з натяжкою за п’ятибальною системою. На його думку, "виконання судових рішень в нашій країні поки не на належному рівні".
В Європі хвилюються
Поки вітчизняні юристи нарікають на недосконалість законодавства, з'ясовується, що більше половини рішень Європейського суду з прав людини, прийнятих за заявами українських громадян, виноситься внаслідок тривалого невиконання працівниками ДВС рішень українських судів.
До того ж Рада Європи стурбована збільшенням кількості судових позовів від українських громадян до Європейського суду з прав людини. Про це заявив Жан-Луї Лоран, генеральний директор Департаменту з питань демократії та політичних справ Ради Європи, яка в жовтні поточного року з робочим візитом відвідала Україну.
Чиновник відзначив: "Для зменшення кількості таких звернень необхідно, щоб українські суди всіх інстанцій дотримувалися норм Європейської конвенції про захист прав людини".
Справді, звинувачення Лорана не безпідставні. Так, в 2006 р. до Страсбурзького суду надійшло 4269 скарг, в 2007 р. цей показник збільшився до 4502 звернень, в 2008 р. - до 4770. Хоча варто зазначити, що за ефективністю роботи Європейський суд з прав людини поступається українській ДВС. За 2001-2009 рр. до Європейського суду з прав людини надходило 22083 звернення від українців, але служителі європейської Феміди взяли до розгляду і винесли вердикти тільки з 550 судових позовів. Кількість рішень, які суд приймає на користь українців, залишається майже незмінною, - 110-120 вердиктів на рік.
В прес-службі Міністерства юстиції активізацію звернень до Європейського суду з прав людини пояснюють підвищенням правової грамотності українських громадян, і з цим твердженням згоден глава ДВС.
Кадри не вирішують
Роман Марченко, старший партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери", вважає, що основна проблема виконавчої служби криється не в недосконалості законодавства. "Судові виконавці в основній масі абсолютно розучилися працювати за зарплату. Вони працюють тільки за "бонуси". Трагедія практично будь-якого чиновника цього відомства полягає в тому, що він заздалегідь "заточений" не на зарплату. Будь-хто розуміє, що отримання хабарів сьогодні - єдиний спосіб виживання в державній установі. І тут з'являється ще одна проблема - кадровий дефіцит у ДВС. Небагато погодяться працювати на таких умовах", - констатує Марченко.
В зв'язку з цим треба зауважити, що починаючи з 2008 р. були звільнені з посад 15 керівників обласних управлінь ДВС. До дисциплінарної відповідальності притягли 2,9 тис. співробітників ДВС, що складає 39% загальної чисельності співробітників виконавчої служби. При цьому щороку близько 30% посад в ДВС залишаються вакантними.
Олександр Суботін вважає, що причина низької ефективності роботи ДВС - брак фінансування. На його думку, кадрова проблема насамперед упирається в низький рівень оплати праці держвиконавців. "Платили б добре, в ДВС стояла б черга фахівців. Розширення штату при нормальній зарплаті - не проблема. Тоді виконавці працювали б ефективно і дотримувалися б встановлених термінів", - вважає юрист.
Та окрім окладу (1,5-2 тис. грн), співробітники ДВС мають право на премії. Стаття 47 Закону "Про виконавче провадження" передбачає, що держвиконавці можуть отримати винагороду в розмірі 2% суми стягнення, але не більше 30 нмдг, тобто 510 грн.
До того ж виявляється, що не всі органи ДВС забезпечені елементарними речами: оргтехнікою, канцелярськими товарами, автомобілями. Особлива проблема - відсутність штрафмайданчиків для конфіскованих автомобілів. Річ у тім, що якщо орган ДВС не має штрафмайданчика, виконавці не мають права вилучати автомобіль у боржника. Як результат: багато вилучених автомобілів залишаються на зберіганні у самого боржника.
Бюджетні компенсації
Стаття 1177 Цивільного кодексу України (ЦК) передбачає виплату державою за рішенням суду компенсацій, якщо у боржника немає коштів або якщо правоохоронним органам не вдалося встановити особу, яка завдала збитку. В той же час ч.2 ст.1177 ЦК свідчить, що компенсація збитку з бюджетних коштів має проводитися відповідно до положень спеціального закону. Проте досі такого закону не прийнято. Отже, якщо немає закону, уряд не зобов'язаний резервувати в держбюджеті кошти на відповідні виплати. На думку Романа Марченка, невиплата державою компенсацій і "є причиною поголовного звернення українців до Європейського суду з прав людини".
Справді, поки часто єдиний спосіб "вибити" держкомпенсацію за рішеннями судів - звернення до Європейського суду. Наприклад, в 2008 р. цей суд зобов'язав Україну виплатити близько 14,863 млн грн. компенсацій, а також присудив понад EUR0,544 млн сатисфакцій (компенсацій за моральну шкоду). І хоча в Мін'юсті прогнозують, що в період кризи кількість звернень до Європейського суду з прав людини може збільшитися, загрози вітчизняному бюджету це не несе. Досить пригадати продуктивність Страсбурзького суду - максимум 120 рішень за позовами з України на рік.
Чиновник - про проблеми
Геннадій Стадник, заступник міністра юстиції - директор Департаменту державної виконавчої служби:
- Кількість судових позовів в українських судах збільшується з кожним роком. Рівень правової грамотності громадян істотно зріс, тому кожен українець намагається добитися захисту своїх законних прав та інтересів за допомогою українських судів і виконавчої служби. Разом з тим статистика звернень українців до Європейського суду може свідчити про те, що судові рішення виконуються не кращим чином. Часто виконавці стикаються з такою проблемою: боржник визнаний банкрутом або підприємство припинило своє існування.
Виконавча служба як би того не хотіла, не може виконати рішення суду. У подібній ситуації виплатити грошову компенсацію має держава, як того вимагає ст.1177 Цивільного кодексу. Але в бюджеті не передбачається достатньо коштів для виконання таких судових рішень. В результаті громадяни змушені звертатися до Європейського суду з прав людини, щоб змусити чиновників виконати рішення українських судів.
Варто відзначити, що досить часто Європейський суд стає на бік пересічних українців. Внаслідок чого держава зобов'язана виплачувати подвійні компенсації збитку: суму позовних вимог громадян і компенсацію за завдану моральну шкоду, яку присуджує Європейський суд.
Не виключено, що нинішня економічна криза спровокує чергову хвилю поголовного звернення українських громадян до Європейського суду з прав людини. Тому Мін'юст пропонує Кабміну передбачити в Бюджеті-2010 кошти для виплат державної компенсації за рішеннями українських судів і Європейського суду. Таким чином держава зможе своєчасно захистити своїх громадян і заощадити гроші на виплатах за рішеннями Європейського суду.
Ігор Лянной
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
