759
Прокурор додав
Влада заплуталась у спробах реформувати інститут банківської таємниці. Поки Мін'юст звинувачує банки, котрі передають інформацію про боржників колекторам, в порушенні банківської таємниці, генпрокурор Олександр Медведько добивається, аби до банківської таємниці не відносили інформацію про фінансовий стан банку та операції, що проводилися ним, при запровадженні тимчасової адміністрації, у тому числі - список його боржників.
В п'ятницю в парламенті зареєстрований проект постанови №5046/П, яким пропонується відправити на доопрацювання документ про законодавче врегулювання ринку колекторних послуг, яким передбачалося ввести обов'язкове ліцензування колекторних компаній.
Як писали "ЭИ", ще в кінці березня робоча група при Мін'юсті завершила розробку проекту закону, покликаного законодавчо врегулювати діяльність колекторних організацій, але учасники ринку не раз заявляли про свою незадоволеність проектом. Водночас відсутність профільного закону залишає колекторів відносно беззахисними перед звинуваченнями в порушенні всіляких норм законів, зокрема, відносно банківської таємниці.
Зокрема, їх роботу неодноразово критикував міністр юстиції Микола Оніщук. "Банківська таємниця може бути розкрита лише з відома клієнта банку. Тому, коли посередники отримують доступ до інформації, яка стосується клієнта банку, це може розглядатися як порушення банківської таємниці, зокрема, порушення норм кримінального закону", - зазначив він.
В Мін'юсті вважають, що залучення банками колекторних агентств можливе лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці, а інакше така діяльність порушує права та інтереси громадян, що охороняються законом, і може кваліфікуватися як злочин.
Юристи не настільки категоричні. "Розголошування банківської таємниці і передача інформації, яка містить банківську таємницю, особам, що захищають інтереси банку, - різні поняття, - роз'яснив старший партнер юридичної фірми "Ільяшев і партнери" Роман Марченко.- Ст. 60 закону "Про банки і банківську діяльність" дійсно має список даних, які містять банківську таємницю. Але є інша норма - банк і представники банку, що отримали від нього інформацію, зобов'язані вжити заходи для того, щоб її зберегти. Тобто така інформація не повинна використовуватися банком або особами, яким банк її повідомив, в особистих цілях".
На його думку, колекторні компанії ніяк не можна звинуватити у використанні інформації про боржників в особистих цілях: вони використовують інформацію, яку їм надав їх довіритель, для захисту інтересів цього довірителя. "Інформація використовується для стягнення заборгованості - для підготовки заяв, претензій, для контролю за цільовим використанням коштів, наприклад, якщо клієнт заявляє, що отримує кошти на будівництво магазина, а сам за ці гроші купує автомобіль, і для іншої сповна законної діяльності", - уточнив він.
На думку генерального директора агентства еCall Валерія Світлова, існуюче законодавство про банківську таємницю порушується всіма банками без винятку і не порушувати його неможливо. "Щорічні перевірки, які проводять аудиторські компанії, розсилка листів банками своїм клієнтам через "Укрпошту", будь-який консалтинг, мета якого підвищити операційну ефективність банку і поліпшити якість ризик-менеджменту - у всіх випадках банк за контрактом з третьою компанією передає їй інформацію, яка містить інформацію про боржників", - говорить він.
За словами генерального директора Агентства з управління заборгованістю Сергія Демінського, вже відомі факти, коли боржники намагаються оскаржити законність передачі інформації про них третім компаніям і посилаються при цьому на порушення банком положення про нерозголошення банківської таємниці у випадках передачі або продажу проблемної заборгованості: "Закон дійсно обмежує випадки розкриття банківської таємниці, проте, на нашу думку, кризові явища роблять логічним деяке коригування законодавчої бази. Законом №1617-VI передбачається можливість розкриття банківської таємниці в разі переуступки прав вимоги по заборгованості в рамках програми фінансового оздоровлення".
Тим часом генпрокурор Олександр Медведько пішов ще далі, запропонувавши взагалі зняти банківську таємницю з невиконаних зобов'язань банків та їх клієнтів, у тому числі в разі їх пролонгації. "Існуюча система банківської таємниці перешкоджає не лише своєчасній і цілісній перевірці банківських установ і їх клієнтів, але і не дозволяє нормально в стислі терміни проводити досудове слідство за фактами злочинів в банківській системі", - стверджує він, вважаючи за необхідне зняти банківську таємницю, зокрема, з фактів порушення, які були встановлені Нацбанком під час перевірок.
Крім того, на думку генпрокурора, до банківської таємниці не повинні відноситися інформація про фінансовий стан банку і операції, що проводяться ним, при введенні тимчасової адміністрації і його боржників. Отже, масові обурення несумлінних позичальників банків "Надра" і Укрпромбанку, списки яких недавно були оприлюднені банками, мають всі шанси позбутися законодавчого обґрунтування.
Втім, на думку Дениса Дольського, начальника юрдепартаменту ФАСП (Україна), на сьогоднішній день в прокуратури досить нормативних важелів для отримання інформації від банків про операції з рахунків конкретного суб'єкта господарювання за конкретний проміжок часу. "А ось про діяльність самих банків для прокуратури дійсно проблематично отримати інформацію, - погоджується він.- Але це не означає, що банки повністю безконтрольні". За його словами, НБУ і уповноважені ними особи можуть отримувати від банків будь-яку інформацію, яка є банківською таємницею.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
