1367
Закон СОТ-рівноваги
Україна вперше застосовує дипломатичний механізм розв’язання суперечок у країнах СОТ - метод захисту інтересів українського бізнесу на зовнішніх ринках. "Інвестгазета" пропонує розглянути всі можливості та підводні камені врегулювання подібних суперечок на прикладі компанії "Брітіш Американ Тобакко Україна".
Одну цигарку на всіх, сер!" - ці слова героїв Конан Дойля стають дедалі актуальнішими для любителів українських цигарок, які вирушили відпочивати на один з найпопулярніших курортів радянського часу - Гагри. Якщо пачка Marlboro в Україні коштує $1, то в Грузії - $1,49, а пачка Parliament - $1,38 і $1,81 відповідно. Причина полягає в невідповідно високому акцизі на тютюнові вироби, встановлені в країні. Різниця складає близько 50% на користь національного грузинського виробника.
Незважаючи на те, що Україна стала членом СОТ, що обіцяє виробникам всіх країн однакові умови роботи, інтереси українських компаній на зовнішніх ринках і надалі ущемляються. Але якщо раніше ця тема порушувалася на вищому державному рівні лише в розрізі антидемпінгових розслідувань, то цієї осені український виробник вперше подав, нарешті, боязкий голос на захист своїх інтересів, задіявши дипломатичний механізм врегулювання суперечки.
Тютюнова компанія "Брітіш Американ Тобакко Україна" звернулася до Мінекономіки за допомогою в усуненні дискримінації. В результаті вперше в історії нашої країни Мінекономіки провело консультації зі своїми колегами в Грузії щодо зниження ставок податку на імпорт української тютюнової продукції. І не виключено, що цей прецедент відкриє етап активнішого захисту українськими компаніями своїх інтересів у суперечці з іноземними урядами.
Діло - тютюн
Приводом звернутися в Мінекономіки українському офісу тютюнової компанії стало знання встановлених законом прав. Плюс чималу роль зіграв європейський досвід врегулювання подібних ситуацій материнською компанією. В той же час імпорт тютюнової продукції в Грузію здійснює саме український підрозділ, звідси і розв’язання суперечки саме "в зв'язці" з українською владою.
І Грузія, і Україна - члени СОТ, статут якої передбачає, що країни-члени мусять дотримуватися однакових умов для ведення бізнесу як для вітчизняних, так і для іноземних компаній. В даному випадку норми СОТ зобов'язали Грузію підтримувати однакові ставки акцизного податку на цигарки - як імпортного, так і національного виробництва.
На практиці ситуація дещо інша. Як пояснили в "Брітіш Американ Тобакко Україна", сьогодні Тбілісі застосовує різні ставки акцизного збору на тютюнові вироби імпортного і внутрішнього виробництва: 0,6 ларі (2,8 грн.) і 0,4 ларі (1,9 грн.) відповідно. Як бачимо, різниця - на користь локального грузинського виробника. Український виробник не раз вказував офіційному Тбілісі на необхідність існування рівноправного режиму оподаткування тютюнової продукції імпортного і місцевого виробництва. І хоча на словах уряд Грузії висловив своє розуміння цієї проблеми, часові рамки для її вирішення визначено не були. Не бажаючи миритися з тим, що відбувається, тютюнова компанія звернулася за допомогою до уряду України.
Мінекономіки України підтвердило наявність факту дискримінації і задіяло механізм захисту інтересів вітчизняної компанії в країнах СОТ. На прохання "Брітіш Американ Тобакко Україна" Мінекономіки звернулося до уряду Грузії з проханням про проведення консультацій щодо зниження ставок акцизного збору для українських цигарок. На сьогоднішній день між двома державами проводяться попередні консультації, результатом яких має стати зниження акцизів на тютюнові вироби, які ввозяться з України. А прийняте Грузією рішення стосуватиметься не лише продукції "Брітіш Американ Тобакко Україна", але й галузі в цілому.
Прояви дискримінації
Грузія - не єдина країна у складі СОТ, яка не дає "розвернутися" українському імпортерові, а тютюнові вироби - не єдиний вид продукції, який відчув на собі дискримінацію. Обмежує доступ виробників цигарок на свій ринок і Вірменія. Різниця між податковими ставками для місцевого виробництва та імпортних цигарок з фільтром в цій країні перевищує 50% на користь локального виробника. Тим часом після приєднання до СОТ Вірменія взяла на себе зобов'язання періодично переглядати ставки, щоб різниця податкових ставок на імпортну тютюнову продукцію і цигарки вітчизняного виробництва не перевищувала 15%. При цьому зниження тарифів має здійснюватися поступово - 1 січня кожного нового року після вступу країни до СОТ. Але і тут не вдалося втілити законодавчо прописані правила в ринкові реалії. Так, з 1 січня 2009 року податкові ставки на імпорт у Вірменії не лише не були знижені, але і навпаки - підвищилися на 18%.
Намагається боротися "не за правилами" з українськими виробниками і Молдова. З серпня 2008-го в цій країні діє екологічний податок на пластикову тару, яка ввозиться, для всього імпорту. При цьому місцеві молдовські виробники таким податком, за словами Сергія Смолова, національного менеджера з експорту компанії "САН Інбев Україна", не обкладалися. Вирішенням цього питання зайнялася галузева організація "Укрпиво". Протекціоністські заходи вживалися і Торговельно-промисловою палатою, і Міністерством закордонних справ, додає Вікторія Алімова, начальник відділу експорту іншого українського виробника пива - ЗАТ "Оболонь". Але податок досі так і не знято.
Щоб боротися з такими проявами дискримінації, у СОТ існує спеціальний механізм. Називається він дипломатичним механізмом відновлення рівноваги, за яким інтереси національних компаній на зовнішніх ринках відстоюються ними не поодинці, а за участю міністерства економіки своєї країни.
Щоправда, незважаючи на те, що членству України у СОТ вже більше півтора року, досі українські компанії не вдавалися до дипломатії. Випадок з "Брітіш Американ Тобакко Україна" став першим прецедентом використання цього механізму нашою країною. Тим часом цей механізм захисту своїх інтересів вже давно і успішно застосовується іншими країнами-членами СОТ.
Процедура не з легких
Як же працює цей механізм і хто може до нього вдатися? Звернутися в Мінекономіки за допомогою має право будь-яка компанія, незалежно від масштабів її діяльності. "Якщо ми розуміємо, що урядом іншої країни порушуються правила і норми СОТ, внаслідок чого ущемляються інтереси українських компаній на зовнішніх ринках, тоді включається спеціальний механізм розв’язання суперечок. Згідно з ним, компанія не йде за звичкою до суду, а звертається за допомогою до уряду своєї держави, яка вже вирішує питання на дипломатичному рівні", - розповідає керуючий партнер ЮФ "Волков, Козьяков і партнери" Сергій Козьяков.
Щоправда, щоб скористатися таким способом захисту торговельних інтересів, українському виробникові знадобиться переконати Міністерство економіки України в необхідності проведення цієї процедури в рамках законодавчих механізмів СОТ. Річ у тім, що український уряд не зобов'язаний ініціювати процедуру розгляду суперечок в СОТ до того часу, поки до нього не надійде сигнал з боку національного бізнесу. Закордонний досвід відрізняється від прийнятих в Україні норм. Так, наприклад, в США міністерством економіки проводиться моніторинг, в результаті якого держава самостійно може ініціювати процес захисту інтересів національних виробників на ринках СОТ. Така ж практика існує і в деяких країнах Євросоюзу.
Не можна забувати про те, що відповідну процедуру в рамках СОТ можуть ініціювати одні країни-члени проти інших. Тобто компанії, підприємства держав-членів СОТ не мають прямого доступу до вказаної процедури. При цьому потрібно розуміти, що шанси бути почутими міністерством більші у великих глобально інтегрованих компаній, ніж у дрібних виробників. Щоправда, тут питання не стільки в якихось обмеженнях за величиною компанії, скільки в тому, що великі компанії активніше використовують механізм звернення до влади за допомогою, зокрема - і в суперечках з СОТ.
У випадку з "Брітіш Американ Тобакко Україна", наприклад, ключову роль, за словами Тараса Качки, заступника директора Державного департаменту Мін'юсту з питань адаптації законодавства, зіграла не величина компанії, а те, що це глобально інтегрована компанія з штаб-квартирою в Женеві. "Найімовірніше, ідея звернення за допомогою, до уряду держави належала женевському офісу, - каже він. - Але оскільки питання стосувалося українських товарів, то спілкування, звісно, відбулося з українськими органами влади".
Втім, однозначно стверджувати, що цей механізм під силу лише великим гравцям, не можна. Все залежить від наполегливості компанії і професіоналізму її штату юристів.
На думку експертів, Міністерство економіки України не володіє достатньою кількістю фахівців для повноцінного всебічного моніторингу і підготовки відповідних звернень в країни СОТ. Таким чином, компанія, яка вступила на шлях боротьби за свої інтереси на іноземному ринку, має бути готова оплатити роботу юристів-міжнародників. У даному випадку юристи мають готувати не лише зверненнядо Мінекономіки, але і надавати подальшу юридичну підтримку міністерству, що також входить до вартості послуг юрфірми і дорого обходиться компанії. Крім того, оцінюючи витрати на юрпідтримку, варто враховувати, що цей процес передбачає вивчення законодавчої бази країни, з якою ведеться суперечка. В результаті, за оцінками юристів, такий обсяг роботи може коштувати від $50 тис. до $300 тис. При цьому на відміну від тяжб в звичайних судових органах, не передбачається покладання витрат на бік, що програв. Тут кожна країна несе свої витрати при будь-якому результаті справи.
Допомога з боку компанії з фінансування юридичної підтримки всього процесу підготовки справи і пакету документів необхідна, враховуючи обмеженість державних ресурсів. При цьому у виробника може з'явитися можливість виступати в процесі як один з представників держави за умови, що на це погодиться вказаний компетентний орган України. Проте на сьогодні така можливість тільки обговорюється в Міністерстві економіки України.
Враховуючи складність процедур і відсутність у національного виробника необхідного досвіду і знань, вітчизняним компаніям можна порадити діяти на захист своїх інтересів через лобістські організації, такі як ТПП України або Європейська Бізнес Асоціація. Адже, зрештою, мова йде не про захист того чи іншого підприємства, а про захист певного сектора ринку. Захищати свої інтереси цивілізованими способами за участю "державного впливу і апарату" українським компаніям вже пора. Адже якщо цим методом активно користуються інші країни, Україна також має застосувати дієвий механізм для захисту інтересів свого бізнесу.
Стадії дипломатичного врегулювання суперечок з країнами СОТ
Звернення Мінекономіки України.
Воно має містити детальний опис суті порушення, історію виникнення конфлікту, обґрунтування правоти відповідно до норм угод СОТ, втрати української компанії і відповідного бізнесу/індустрії і так далі. Звернення подається за загальними правилами для звернення громадян.
Звернення Мінекономіки України в Мінекономіки іноземної держави.
Неформальні консультації України з державою-"порушником".
Формальні консультації
В рамках процедури врегулювання суперечок СОТ. Досвід СОТ свідчить, що 80% конфліктів вирішуються на стадії консультацій.
У випадку якщо не досягнута домовленість між державами, зацікавлена сторона подає заяву і її обґрунтування до органу СОТ з врегулювання суперечок - DSB (Dispute Settlement Body), який формує так звану панель арбітрів. Арбітри розглядають питання і виносять ухвалу з конкретноїй перечки
Думка експерта
Наскільки доступна для компаній дипломатична процедура розв’язання суперечок у рамках СОТ?
Тетяна Сліпачук, партнер і керівник практики міжнародної торгівлі ЮФ "Василь Кисіль і Партнери"
Через тривалість і труднощі ця процедура не завжди є фінансово доступною як для національних виробників, так і для "небагатих" держав. Про що, поміж іншим, свідчить те, що багато хто з держав-членів СОТ ніколи не використовував систему розв’язання суперечок у рамках СОТ для захисту своїх інтересів. Станом на 2002 рік з 270 суперечок лише 90 були ініційовані країнами, що розвиваються, - Індією і Бразилією. Разом з тим СОТ не керується принципом "чим менша країна, тим менше уваги". Наприклад, невелика острівна країна Антигуа і Барбуда домоглася за допомогою механізму врегулювання суперечок компенсації в розмірі $21 млн. від США у зв'язку з тим, що ця країна повністю закрила свій онлайн-ринок азартних ігор, прийнявши акт UIGEA, що фактично забороняє азартні ігри в інтернеті.
Що ж стосується України, то станом на сьогодні нашою країною поки не ініційовано жодної процедури розгляду суперечок у рамках СОТ. Втім, не так давно наш клієнт звернувся до Мінекономіки з відповідним запитом для її ініціації. Найближчим часом представництво України при СОТ має завершити неформальні консультації з державою-"порушником" і в разі її відмови Україна матиме підстави перейти вже до офіційних консультацій в рамках процедури врегулювання суперечок СОТ. Таке "прохання про консультації" вже є передвісником суперечки і засноване на тому, що у країни-експортера склалася думка, що її товари потрапляють на територію країни-імпортера в правовий режим, який не відповідає угодам пакету СОТ.
Юлія Гейдюнас, Дарина Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
