961
Недоторканність не чіпали
— Казна та Політика
Проголосувавши за законопроект Партії регіонів про скасування недоторканності депутатів і президента, Верховна Рада, по суті, свідомо відклала це питання до кращих часів. Цього вимагають закони жанру: тема недоторканності була, є і ще довго буде однією з "вічних" тем виборчих кампаній.
Незмінний атрибут
Питання про зняття недоторканності з вищих посадових осіб держави давно й успішно експлуатують політики всіх рангів. Традицію започаткував ще президент Леонід Кучма, який у далекому 2003 році ініціював всеукраїнський референдум з цього приводу. Відтоді скасування депутатської недоторканності стало однією з важливих тем будь-якої передвиборчої кампанії, нарівні з питаннями вступу до НАТО, надання російській мові статусу другої державної і так далі.
Позбавлення депутатів та інших "слуг народу" статусу недоторканих зазвичай починають активно обговорювати, коли хтось з цих самих "слуг народу" опиняється в центрі великого скандалу. Недавні приклади: депутатське полювання "бютівця" Лозинського і справа про зґвалтування дітей в "Артеку". У таких випадках скасування депутатської недоторканності служить своєрідною "кісткою", яку еліта кидає спраглому до чиновницької крові плебсу.
За законами жанру, спочатку всі без винятку політики б'ють себе у груди і палко висловлюють готовність добровільно позбутися недоторканного статусу. Однак через те, що скасування недоторканності вимагає внесення змін до Конституції, а процедура ця складна і розтягнута в часі, процес позбавлення депутатів особливого статусу завмирає десь на півдороги. Коли громадський скандал, пов'язаний з "подвигами" чиновників, сходить нанівець, тема скасування недоторканності теж забувається до кращих часів - нової виборчої кампанії або чергового скандалу.
Спроба номер N
Чергову спробу позбавити себе недоторканності депутати здійснили на засіданні Верховної Ради 20 жовтня. До того моменту в парламенті було зареєстровано відразу два "недоторканних" законопроекти: номер 1375, внесений фракціями БЮТ і НУ-НС, і номер 3251 авторства "регіоналів" Віктора Януковича і Олександра Лавриновича.
"Бютівський" законопроект стосувався лише народних депутатів, "регіональний" припускав зміну статусу і глави держави.
Діюча редакція статті 80 Конституції України говорить, що, по-перше, народним депутатам гарантується депутатська недоторканність, по-друге, обранці народу не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті, крім відповідальності за образу чи наклеп, і, по-третє, депутатів не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештувати без згоди парламенту.
"Бютівець" Іван Кириленко та "нунсівець" В'ячеслав Кириленко в своєму законопроекті номер 1375 пропонували залишити в статті 80 лише другий абзац, і виключити згадки про недоторканність і про згоду Ради на притягнення депутатів до відповідальності.
"Регіонали" ж наполягали, що потрібно позбавити недоторканності взагалі всіх посадових осіб, а не тільки главу держави. "Ми готові проголосувати за законопроект, що знімає недоторканність з Президента, суддів, депутатів Верховної Ради", - заявив 19 жовтня перший заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов на засіданні погоджувальної ради. Відповідно, підтримувати законопроект № 1375 "регіонали" відмовлялися.
Законопроект 3251, внесений Віктором Януковичем і Олександром Лавриновичем, істотно відрізняється від запропонованого фракціями БЮТ і НУ-НС.
"Регіонали" також прибрали зі статті 80 гарантію депутатської недоторканності, але при цьому звільнили депутатів від юридичної відповідальності в тому числі і за образи та наклепи в стінах парламенту. Для затримання та арешту депутата, згідно з пропозиціями ПР, буде потрібна не тільки згода Верховної Ради, але і обвинувальний вирок суду.
Іншими словами, "регіонали" згадки про депутатську недоторканність з Конституції прибрали, але залишили фактичні гарантії того, що народний обранець не несе ніякої відповідальності за свої слова і справи до вироку суду.
Доторкнутись до гаранта
Друга частина законопроекту 3251 стосується президента. Зі статті 105 Конституції Янукович і Лавринович пропонують прибрати право президента на недоторканність протягом терміну його повноважень, а також санкції за посягання на честь і гідність глави держави. Звання президента України, відповідно до пропозицій "регіоналів", збережеться за ним довічно, навіть у разі імпічменту.
Прибравши згадку про президентську недоторканність з початку статті, "регіонали" додають в кінці гарантію того, що президент до набуття чинності обвинувального вироку суду і без згоди Верховної Ради не може бути затриманий чи заарештований.
Законопроект 3251 також передбачає, що повноваження президента достроково припиняються не тільки у разі відставки, хвороби, смерті або імпічменту, а й після чинності обвинувального вироку суду.
Тут автори проекту зміни Конституції створюють правову колізію. Адже процедура імпічменту теж передбачає і наявність висновків Верховного суду України, і згоду Верховної Ради. Згідно із статтею 111 Конституції, парламент спочатку ініціює процедуру імпічменту простою більшістю, створює спеціальну слідчу комісію, потім за наявності підстав двома третинами голосів приймає рішення про звинувачення президента і, нарешті, після вердиктів Конституційного і Верховного судів трьома четвертими голосів голосує за відставку глави держави.
У довге плавання
Для внесення змін до Конституції, відповідний законопроект повинен бути спочатку затверджений простою більшістю депутатів і пройти експертизу в Конституційному суді. У разі позитивного рішення суддів, зміни до Конституції можна розглядати лише на наступній черговій сесії Ради і для їх прийняття будуть потрібні голоси 300 депутатів.
"Бютівський" законопроект про скасування недоторканності вже отримав позитивний висновок у Конституційному суді, а "регіональний" - ще ні. Незважаючи на всі недосконалості та нестиковки "регіонального" законопроекту, Верховна Рада його підтримала і направила на експертизу до КС, а законопроект номер 1375 - завалила. За законопроект авторства Януковича і Лавриновича проголосували 390 депутатів з усіх фракцій.
Чому депутати віддали перевагу "регіональному" варіанту скасування недоторканності? Щоб відправити проект змін до Конституції в "довге плавання", пояснив лідер фракції БЮТ Іван Кириленко, автор альтернативного законопроекту.
"Я не хочу випереджати події, але Конституційний суд може в певній частині не погодитися з цим законом (прийнятим Радою" регіональним "варіантом скасування недоторканності - авт.). Значить, за словами Івана Кириленка, цього закону" не існує ", його треба переробляти і знову розглядати у Верховній Раді. "Ви знаєте, що потрібно три сесії для внесення змін до Конституції, тому цей закон відправлений у довге плавання, і наших колег (з Партії регіонів), напевно, це влаштовувало", - підкреслив Кириленко .
Президент Віктор Ющенко теж упевнений, що депутати свідомо зволікають із скасуванням недоторканності. А засобом для затягування часу є об'єднання в одному законопроекті положень, які стосуються і президента, і депутатів.
Ющенко вважає, що народним обранцям потрібно було підтримати законопроект, котрий вже пройшов експертизу в КС, який скасовує недоторканність депутатів, а недоторканність президента потрібно було описати в окремому законі, проголосувати за нього в першому читанні і відповідно направити його до КС. "Депутати втратили можливість виконати свої зобов'язання перед суспільством і насправді скасувати депутатську недоторканність", - процитувала слова Ющенка його прес-секретар Ірина Ванникова.
До президентських виборів недоторканність депутатів і глави держави скасувати не вдасться, адже парламент може повернутися до цього питання лише на наступній сесії, яка почнеться в лютому. А там історію можна починати спочатку. Наприклад, Янукович і Лавринович у своєму проекті змін до Конституції "забули" скасувати недоторканність суддів, на чому раніше наполягали "регіонали".
За вже випробуваною схемою проект про скасування недоторканності чиновників усіх рангів і мастей можна допрацьовувати нескінченно і так само нескінченно боротися за ліквідацію цієї самої недоторканності.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
