2461
Золоте ярмо
— Кредит&Депозит
Матеріальні способи утримання співробітників в кризу для багатьох працівників перетворилися з приємних несподіванок у непосильний тягар. Газета "Власть Денег" з'ясовувала, як правильно обирати "золоті наручники".
Кредити за рахунок роботодавця, заощадження в страхових компаніях або пенсійних фондах - ці та подібні до них блага нині перетворюються для співробітників компаній з бонусів у кайдани. Підприємства відмовляються від своїх зобов'язань, перекладаючи весь тягар "золотих наручників" на тих, кого заохочували. "Власть Денег" з'ясовувала, чи можна отримати зиск зі складнощів, яким обернулось сьогодні для українців фінансове ярмо.
Неможливо відмовитись
Систему додаткових фінансових послуг як спосіб утримання цінних кадрів на підприємстві в докризові часи використовувала кожна двадцята столична або всеукраїнська компанія (за неофіційними даними, отриманими від об'єднань українських роботодавців). У регіонах подібні методи мотивації практикувалися рідше (в середньому в одній зі ста фірм). Найефективнішим способом "прикувати" співробітника були кредити на житло чи автомобілі. Як правило, компанії брали на себе виплату 20-50% боргу.
"Використовувалися різноманітні варіанти заохочень, - зазначає Богдан Шаповал, партнер юридичної компанії Jurimex. - Наприклад, періодична безвідсоткова позика, за допомогою якої працівник частково виплачував чергові кредитні платежі. Або поручительство, коли роботодавець бере на себе додаткові обов'язки за кредитним зобов'язанням свого працівника, у випадку якщо той не може вчасно або в необхідному розмірі погасити кредит ".
Не менш міцно попереджували звільнення цінних працівників довгочасними страхуванням життя або відкриттям рахунку у недержавному пенсійному фонді (НПФ), причому більшою популярністю користувалося накопичувальне страхування. Щоправда, щоб заслужити корпоративний поліс страхування життя, треба було пропрацювати в компанії не менше п'яти років. Щорічний внесок, як правило, становив від половини офіційного місячного окладу співробітника і вище. Рахунки в недержавних фондах відкривалися на аналогічних умовах відпрацювання, але в менших обсягах - середній внесок у НПФ в країні становив 2000 грн.
До жовтня нинішнього року корпоративна кредитна ейфорія остаточно завмерла: розраховувати на "позикову" підтримку підприємств можуть одиниці, як правило, менеджери вищої ланки. Ринок НПФ переживає застій: за даними Держфінпослуг, підприємства вдвічі скоротили відрахування у фонди, а кілька НПФ взагалі закрилися. Більше пощастило тим, кого задобрювали в корпораціях лайфовим страхуванням. Компанії продовжують страхувати співробітників почасти завдяки здешевленню послуги. Якщо в 2007-2008 рр.. корпоративні лайфові договори обходилися роботодавцям у $ 150-500 за співробітника, то зараз мінімальна планка знизилася до $ 100.
Ноблес обліж
Достатньо проблем з'явилося у тих, хто погодився взяти кредити, частину з яких за домовленістю компенсувати мав роботодавець. "У 2006 р. моя компанія запропонувала мені оплачувати 50% кредиту на квартиру. Зрадівши, я взяв кредит. Але в березні 2009 р. начальник повідомив мені, що не може дозволити собі витрачати гроші на мої борги!" - Розповідає Анатолій, менеджер консалтингової компанії. Через курсові стрибки щомісячні кредитні платежі і так стали проблемою, а новина від керівництва була схожа на катастрофу. Анатолій знайшов вихід, перейшовши на іншу роботу, де ... тягне весь кредит на собі. Його помилка, коментують ситуацію опитані експерти, в тому, що він повірив на слово, не підписавши з компанією відповідний договір.
Спокушатися на кредити, частину яких виплачує роботодавець, варто лише при наявності офіційного договору. "Якщо офіційно роботодавець виступав як поручитель або надавав кредит на основі юридично оформлених документів з банком, він зобов'язаний виконувати умови. Інакше вся відповідальність за оплату позики ляже на позичальника, який брав кредит", - нагадує Ольга Скопюк, директор з персоналу інвестгрупи " АРТ-КАПІТАЛ ".
"Як показує вітчизняна практика оформлення трудових відносин, такі угоди укладаються усно або окремим наказом, який легко можна скасувати наступним наказом", - говорить Тимур Шакіров, керівник проекту Strahnadzor.ua.
Один з варіантів вирішення проблеми - спробувати притягти колишнього начальника до відповідальності у суді. Хоча до таких екстремальних заходів варто вдаватися лише в тому випадку, якщо збереглися докази того, що вас примушували до кредиту і що протягом певного часу частину кредиту погашала фірма. Шоправда, виллється така тяганина в копієчку (тільки консультація юриста коштує 200-500 грн.), А позитивний результат не гарантовано. Однак ефективною може виявитися сама перспектива судових розборок як спосіб тиску на роботодавця. Крім того, тим, хто так чи інакше пійманий в "золоті" сіті, не зайвим буде згадати про таку форму захисту прав трудящих, як профспілка. Членство в цих організаціях обходиться від 5 до 30 грн. на місяць, при цьому сьогодні в ЗМІ вже досить позитивних прикладів безкоштовної допомоги профспілок своїм членам за тих чи інших конфліктах з роботодавцями.
Страшні бонуси
Розчаруванням для працівників обернулося корпоративне страхування життя як бонусу до зарплати. Оскільки вигодоотримувачами за такими договорами є самі компанії, яким нічого не варто переписати договір на іншу людину, а то й зовсім привласнити гроші, обіцяні службовцям. "Якщо роботодавець не внесе встановлені договором страхові внески, то останній припинить свою дію дочасно, а СК виплатить викупну суму. Законом" Про страхування "передбачено повернення викупної суми при дочасному розірванні договору саме страхувальнику-роботодавцю, а не застрахованій особі - працівнику", -- каже Світлана Колишева, заступник начальника юридичного відділу СК "Allianz Україна".
Але "відбити" страховку життя можна, переоформивши договір на себе як при звільненні, так і при закритті фірми або припиненні договору колективного страхування. Заковика - в бажанні роботодавця піти назустріч співробітнику. СК завжди може внести потрібні зміни до договору, але ж спочатку контракт полягав між фірмою і СК. І без згоди власника поліса питання не вирішиться. До речі, при переоформленні колективного поліса в індивідуальний СК може підвищити тариф (на 1-3%), що призведе до зменшення страхової суми. Тому "ВД" рекомендує не розглядати колективне страхування життя як особисте досягнення. Гроші, що перераховуються компанією на страховку, можуть стати вашими лише в індивідуальному договорі.
Найбільш захищеними виявилися громадяни, яким за службовим обов'язком дістався рахунок в НПФ. Оскільки подібні рахунки відкриваються тільки на фізичних осіб. І якщо ваша компанія повідомила вам, що у вас є пенсійний рахунок, це означає, що він належить виключно вам. "Якщо НПФ, з яким співпрацювала компанія, закривається, накопичені кошти переводяться в інший фонд або ж у лайфову компанію з оформленням договору пенсійного страхування", - розповідає Рустем Галієв, начальник операційного управління СК "Оранта-Життя". За Законом "Про недержавне пенсійне забезпечення", навіть припинення участі роботодавця в НПФ не позбавляє працівника права на пенсійні внески. Співробітникам гарантовано право власності на грошові кошти НПФ, внесені на їх користь роботодавцем.
Щоправда, радіти пенсійними рахунками поки зарано. НПФ працюють тільки в національній валюті і не застраховані від інфляції. До того ж невідомо, в який банк або СК вирішить перевести гроші адміністратор НПФ у разі закриття фонду. А раптом це новий заклад чекає доля банку "Інко" або СК "Страхові традиції"?
Ібрагім Габідулін , директор компанії "Дедал"
- Корпоративний поліс страхування життя може стати власністю працівника. Для цього йому потрібно переоформити договір страхування, взявши на себе зобов'язання оплачувати надалі страхові внески. Слід врахувати, що в деяких договорах прописуються терміни, після яких співробітник автоматично стає повноправним власником поліса. Як правило, йдеться про п'ятдесят років. До тих пір більшість колективних договорів страхування життя взагалі не можна розглядати як вигідні для співробітників. У них передбачені пункти, за якими навіть у разі смерті службовця сім'я отримує копійки, а більшу частину накопичені "надбавки до зарплати" отримує підприємство.
Тимофій Захаркевич , консультант "БДО Лігал Україна"
- В Україні учасник недержавного пенсійного фонду стає власником перерахованих на його пенсійний рахунок грошей з часу їх зарахування. При цьому ніхто, у тому числі і компанія-вкладник, не має права розпоряджатися цими грошима на власний розсуд. Забрати ці гроші з фонду може виключно власник договору або його спадкоємці. При цьому НПФ не може бути оголошений банкрутом, і його кошти не можуть бути переведені на особисті потреби підприємства. У разі ліквідації НПФ кошти його учасників-фізосіб підлягають переведенню в інший НПФ, страхову компанію або банк.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
