946
Україна намагається отримати право на іранську нафту
— Енергетика
Ірак, як і Україна, живе в очікуванні виборів, які мають відбутись в січні 2010 р. Іноземні компанії дуже ризикують, укладаючи угоди на розробку родовищ в Іраку, оскільки вони можуть бути переглянуті.
Незважаючи на невдалі спроби нашої країни відновити економічні позиції в Іраку, які за Саддама Хусейна були досить вагомими, на дипломатичному рівні робота в цьому напрямку продовжується. У довідкових матеріалах торгово-економічної місії в складі посольства України в Іраку зазначається: "Влада Іраку визначились з іноземними нафтовими компаніями, які в подальшому будуть брати участь у тендерах на розробку родовищ і видобуток нафти. Але через суперечності між владою Іраку та Курдистану на півночі країни підписуються нафтові угоди, всупереч офіційним поглядам Багдаду".
"Нафтові компанії, які мають намір вкласти мільярди, повинні брати до уваги великі ризики за цими контрактами. Новий уряд як мінімум змінить умови угод, що не потішить нафтові компанії", - заявив чильник іракського парламентського комітету з нафти і газу Алі Хусейн Балоу .
У списках потенційних претендентів на іракську нафту зараз немає українських компаній, але в перспективі вони можуть з'явитися. Очевидно, новий президент України, який повинен обійняти посаду у лютому наступного року, має шанси активізувати переговори з владою Іраку, щоб домогтися вигідних контрактів для українських компаній. Передумови для цих переговорів були оголошені ще рік тому, коли з ініціативи нашого Міністерства економіки Київ відвідала делегація Іраку, в якій разом з бізнесменами був присутній представник Секретаріату президента країни Азад Мухаммед Ахмед (всього - дев'ять осіб).
Як повідомляли "ЭИ", іракці запропонували розширити співпрацю в рамках програми "Нафта в обмін на продовольство", основними учасниками якої традиційно є турецькі та йорданські бізнесмени. Гості з Близького Сходу висловили готовність організувати постачання нафти до України за умови, що на території нашої країни нафта буде використовуватися на НПЗ, який зможе забезпечити її глибоку переробку.
Крім того, Ірак зацікавлений у спільній діяльності з Україною в сільськогосподарському секторі, в будівництві, металургії, поставках української пшениці, соняшникової олії, комбікормів для птахофабрик. Втім, нинішня політична ситуація і в Іраку, і в Україні не сприяє проведенню результативних та взаємовигідних переговорів.
Раніше бажання працювати з іракською нафтою висловлювали компанії "Укрнафта" і "Укртатнафта". Досить вірогідним здавався варіант поставок іракської нафти на Одеський нафтопереробний завод, підконтрольний російському "Лукойлу", який бере участь в тендерах на розробку іракських родовищ.
Одним з розглянутих варіантів поставок, як поділився один з учасників ринку, був такий: іракська нафта завантажується у танкери в турецькому порту Джейхан та доставляється в нафтогавань Одеського морського порту, звідки йде реверсивним трубопроводом для переробки на Одеський НПЗ. Отримані нафтопродукти згодом можуть бути реалізовані у Франції та Італії. А після запуску нафтопроводу "Одеса - Броди" в європейському напрямку і добудови його польською територією пропонувалося розглянути також варіант прямого транспортування іракської нафти до країн ЄС.
Однак нафта - не єдиний економічний інтерес українських компаній в Іраку. Вони вже намагалися отримати контракти на відновлення цієї країни, розвиток її інфраструктури, створення сил безпеки. Перший значний контракт було підписано в травні 2004 р. Тоді на сайті Міністерства оборони США з'явилося повідомлення про те, що компанія Anham отримала контракт вартістю $ 120,1 млн. на оснащення іракської армії - 15 батальйонів і шести бригад.
Причому самостійно ця компанія освоїть лише 7% замовлення, тоді як українські компанії будуть виконувати 65% вартості контракту (близько $ 78 млн.). Партнером з українського боку виступила дочка держкомпанії "Укрспецекспорт" - державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма" Прогрес ". Крім того, Україна реалізовувала до 2006 р. дворічний контракт на постачання для іракської армії 2 тис. вантажівок КРАЗ, адаптованих під експлуатаційні та кліматичні умови цієї близькосхідної країни.
Для того, щоб українські компанії розширювали свою присутність на іракському ринку, їм необхідна не тільки ефективна державна підтримка, на думку експертів, а й хороші відносини української влади з іракським урядом і його західними партнерами.
Історія відносин
Офіційна позиція Києва щодо Іраку була переглянута на початку 2003 р. До цього часу Україна послідовно виступала проти застосування сили у вирішенні іракської кризи. Однак ситуація розвивалася таким чином, що військові операції США ставали невідворотними. Україна ризикувала залишитися осторонь від реальних процесів, які відбувалися навколо Іраку. І Київ обрав прагматичний шлях забезпечення власних інтересів: було вирішено направити український військовий контингент - П'яту окрему механізовану бригаду - до Іраку. Пізніше до неї приєдналася велика частина 19-го окремого батальйону РХБ, який дислокувався в Кувейті.
Іракська провінція Васіт стала базовою для українських миротворців. Починаючи з серпня 2003 р., український контингент у цій провінції ініціював і реалізував проектів на загальну суму понад $ 10 млн. Ці проекти полягали у відновленні систем інфраструктури. На початку березня 2004 р. наш Кабмін створив Міжвідомчу групу для забезпечення інтересів України в Іраку (консультативно-дорадчий орган, який має на меті сприяння двосторонньому співробітництву з Іраком, у тому числі на рівні ділових кіл).
Світлана Долинчук
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
