1068
"Ъ": Негативна асоціація
— Казна та Політика
Сьогодні в Києві та Брюсселі почнуться чергові раунди переговорів щодо підготовки угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Раніше вищі посадові особи України обіцяли, що документ буде підписаний у грудні цього року, але джерела в переговорних групах впевнені, що це станеться не раніше 2011 року. Сторони зайшли в безвихідь при узгодженні фітосанітарних норм і торговельних квот, а також зіштовхнулися з проблемою географічної прив'язки назв продукції.
Традиційними залишаються розбіжності щодо європейської перспективи України. Експерти відзначають, що розвиток переговорного процесу залежатиме від підсумків президентських виборів.
Чергові раунди переговорів щодо політичної (5 жовтня в Києві) і економічної (5-9 жовтня в Брюсселі) частин угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом мають особливе значення. Ці зустрічі стануть останніми перед самітом Україна-ЄС, який пройде в Києві 4 грудня, і де, як стверджують вищі посадові особи України, буде підписано угоду про асоціацію. Так, президент Віктор Ющенко 30 вересня заявив, що "через декілька місяців буде підписано один з базових документів (у взаєминах Києва і Брюсселя) - угода про асоціацію України і ЄС". А ще раніше - 25 вересня - прем'єр-міністр Юлія Тимошенко відзначила, що "Україні важливо підписати угоду про асоціацію з ЄС до президентських виборів".
Раніше вірогідність підписання документа в терміни, зазначені Києвом, визнавали і в Брюсселі - навесні про це заявила єврокомісар з питань європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Проте сьогодні вже зрозуміло, що надії українських чиновників залишаться нереалізованими.
- Ми постійно чуємо і від перших осіб України, і від наших колег з МЗС, що Київ хоче скоріше завершити переговори. Але в понеділок наша переговорна група знов повідомить учасників переговорів з вашого боку, що в грудні підписати угоду про асоціацію не вдасться. Розділ про зону вільної торгівлі, який є невід'ємною частиною угоди, залишається дуже сирим, - призналося джерело в Єврокомісії.
В учасників європейської та української переговорних груп удалося з'ясувати основні розбіжності, що роблять неможливим підписання договору в нинішньому році. Найбільш проблемним в угоді про зону вільної торгівлі (ЗВТ) є розділ, присвячений уніфікації фітосанітарних норм, серед яких, наприклад, умови забою худоби (в Україні вони не такі гуманні, як у Європі), відсотковий вміст бактерій на літр молока, розміри кліток для утриманні птиці. Співрозмовник у Кабміні, інформований про перебіг переговорів з ЗВТ, розповів, що при обговоренні цього питання сторони зайшли в безвихідь: Україна не готова прийняти багато нормативів європейського законодавства, а ЄС - йти на поступки. В результаті цей пункт було зовсім вилучено з порядку денного брюссельського раунду переговорів.
Не менше проблем викликає і відповідність українських законів нормам законодавства ЄС про інтелектуальну власність у частині географічної прив'язки назв продукції.
- Всі знають, що Євросоюз забороняє виготовляти будь-де, окрім Франції, напої під назвою "коньяк" і "шампанське", але мало хто знає, що таких спірних назв тисячі, - пояснив один із співрозмовників.
- Основний конфлікт у нас із Польщею, - розповів один з членів української переговорної групи. - Поляки запатентували все, що тільки можна придумати: наприклад, "шинку" і "мисливські ковбаски". Норми ЄС вимагають, щоб ми відмовилися від цих назв навіть на внутрішньому ринку. Але ці назви такі ж польські, як і українські, адже у нас спільна історія і культура. Тому ми наполягатимемо на тому, що для України потрібно зробити виняток з правил ЄС.
Дуже непросто, за словами учасників переговорів, просувається і узгодження торговельних квот, насамперед, в аграрній сфері, яка стратегічно важлива і для Брюсселя, і для Києва. Всупереч заявам європейських і українських політиків про те, що ЗВТ буде "максимально широкою і всеосяжною", Євросоюз не готовий відкривати ринок сільгосппродукції для українського виробника.
Як стверджують учасники переговорів з боку України, держава погодилася з вимогою Євросоюзу ввести квоти з більшості найменувань, проте їх обсяг не відповідає економічним інтересам країни.
- З деяких зернових нам пропонують квоту, в десятки разів меншу від обсягів нашого експорту, не кажучи вже про обсяги виробництва. Наприклад, з кукурудзи нам пропонують квоту в 70 тис. т, притому що виробництво у нас - майже 7 млн т. Те ж саме щодо білого цукру: нам заявили, що готові дати квоту лише на 40 тис. т (виробництво в 2009 році очікується на рівні 1,5 млн т), - розповів один з членів переговорної групи.
В політичних розділах угоди про асоціацію суперечностей набагато менше. За деякими оцінками, ця частина документа готова на 95%, проте решта 5% - найбільш проблемні. Немає домовленості про перспективу введення безвізового режиму, а також про зміст преамбули документу - на думку Києва, в ній має бути чітко позначена європейська перспектива України.
У МЗС усвідомлюють, що угода про асоціацію не буде підписана 4 грудня.
В розпорядженні Комерсант-Україна опинився внутрішній документ відомства, який приписує "невідкладно приступити" до розробки альтернативного плану дій у зв'язку з тим, що Євросоюз вважає за неможливе підписання угоди про асоціацію під час грудневого саміту. Як заміну цьому документу дипломати мають домовитися з Єврокомісією і головуючою зараз в ЄС Швецією про підписання 4 грудня спільної заяви або політичної декларації, "що чітко відображає перспективи повноправного членства України в Євросоюзі".
Втім, навіть якщо досягти цієї мети не вдасться, саміт буде результативним, впевнені співрозмовники. Нині МЗС веде розробку дев'яти документів, про готовність яких може бути оголошено 4 грудня. Найбільшу практичну цінність мають угоди про приєднання України до енергетичного співтовариства (його підготовка практично завершена) і домовленість про підписання угоди про привілеї, імунітет і діяльність в Україні Європейського інвестиційного банку. Передбачається, що на саміті буде оголошено про готовність банку відкрити офіс у Києві.
- Що стосується перспектив підписання угоди про асоціацію, то оптимальним варіантом для нас буде саміт під час польського головування, тобто в другій половині 2011 року, - стверджує співрозмовник в українській переговорній групі. - Але для того, щоб через два роки ми отримали амбітні формулювання, нам треба багато працювати. Головними вимогами Європи є прийняття нової Конституції і проведення судової реформи. Природно, судову систему ми реформуватимемо досить довго, тому вони хочуть щонайменше бачити початок цього процесу.
Експерти відзначають, що прогнозувати подальший перебіг переговорів тепер можна буде тільки після виборів президента.
- Ми, звичайно, не підпишемо цієї угоди в грудні, але в цьому немає нічого страшного, - заявив заступник глави парламентського комітету закордонних справ Леонід Кожара (Партія регіонів). - Навпаки, у нас з'явиться можливість систематизувати державну політику і зрозуміти, як далеко нам варто заходити в переговорах, враховуючи, що членом Євросоюзу ми поки не будемо. Нам потрібно прийняти тільки ті стандарти ЄС, які нам вигідні, а від решти відмовитися.
На думку Олега Рибачука, що в 2005 році обіймав посаду віце-прем'єра з питань євроінтеграції, а зараз очолює наглядову раду фонду "Суспільність", "фон переговорів погіршує те, що деякі кандидати (в президенти) декларують можливість перегляду європейського вектора". "А те, що сьогодні учасники переговорів не працюють "на дату", можливо, дозволить покращити якість документа. Україні потрібно зробити висновки зі вступу до СОТ, коли ми взяли на себе зобов'язання, які не можемо виконати", - вважає Рибачук.
Сергій Сидоренко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
