1644
Мартін Райзер: "Поганий банк - погана ідея для України"
— Казна та Політика
Нещодавно Світовий банк виділив Україні $400 млн. на розвиток фінансового сектора. Директор українського офісу СБ Мартін Райзер розповідає про те, коли Національний банк уведе тимчасові адміністрації в банки, які не зможуть витримати норматив адекватності капіталу, і пояснює, чому СБ може відмовити Україні у виділенні другого траншу кредиту.
Минув рік після банкрутства Lehman Brothers, що ознаменувало початок гострої фази кризи і початок кризи в Україні. Як ви вважаєте, чи чекає нас друга хвиля економічної кризи у світі та Україні?
Ситуація в країні, як і колись, буде серйозно залежати від того, що буде відбуватися у світі. Останні сигнали, які подає світова економіка, показують, що ситуація поліпшується і ринки відновлюються. Безумовно, якщо ця тенденція буде стійкою, це вплине й на ситуацію в Україні. Але уряд повинен ще багато чого зробити, щоб негативні новини з-за кордону не чинили такий серйозний вплив на місцеве середовище.
Насамперед, мова йде про умови для рекапіталізації банків, причому не тільки за рахунок бюджету, але й за рахунок приватних акціонерів. Найближчим часом комерційні банки відчують всю серйозність ваги проблемних боргів на своєму балансі, і будуть змушені доформовувати додаткові резерви, що спричинить необхідність у збільшенні капіталу. Стратегічні інвестори захочуть захистити свій бренд і мережу, і тому будуть зацікавлені в наданні додаткового капіталу. Але вони також захочуть забезпечення того, що правила однакові для всіх, а регулювання є прозорим і відбувається "на відстані витягнутої руки". І, звичайно ж, як і всі інвестори, вони захочуть побачити надійну та послідовну макроекономічну політику.
Зараз офіційний курс гривні, за яким банки перераховують свій валютний кредитний портфель у гривні для визначення потреби в капіталі, на 10% нижчий від ринкового курсу. І Світовий банк, і МВФ наполягають на тому, що відхилення між ринковим і офіційним курсом не повинно бути понад 2%. У цьому випадку потреба банків у капіталі різко збільшиться. Навіщо це СБ?
Однією з умов співробітництва України із МВФ є перехід до плаваючого курсоутворення, за якого НБУ повинен утримувати офіційний курс близько до ринкового і не створювати можливостей для спекуляцій. Але зараз ключовим питанням є визначення реальної ринкової ціни валюти і факторів, які впливають на цей курс. У першу чергу це фактор довіри до фінансової системи - і рівень цієї довіри залежить від проведеної валютної політики і її коректності.
Якщо офіційний курс відрізняється від ринкового, це також впливає на довіру до системи. Щодо вимог до адекватності капіталу - справді, у нас є домовленість із НБУ, що банки повинні вийти на рівень адекватності капіталу 10% на кінець 2009 р. І якщо до зазначеної дати цього не відбудеться, застосовувати до банків заходи впливу. Ми будемо наполягати на такому підході, тому що якнайшвидше відновлення стабільності фінансового сектора неможливо без адекватно капіталізованої банківської системи.
Ви вважаєте, Нацбанк досягне такої адекватності капіталу в системі? 15 найбільших банків ще наприкінці минулого року дали обіцянку НБУ збільшити капітал до 1 червня 2009 р., і дотепер не зробили цього...
Зараз домовленості між акціонерами банків і Нацбанком передбачають, що нормативна адекватність капіталу буде досягнута до кінця поточного року. Якщо ні - НБУ повинен буде вживати заходів, включаючи можливість введення в банки-порушники тимчасових адміністрацій.
Однак ні регулятор, ні акціонери банків не зацікавлені в такому сценарії подій.
Чому ні? НБУ зацікавлений у стабілізації банківської системи та у її адекватній капіталізації. Якщо домовленості між Нацбанком і Світовим банком не будуть виконані, Світовий банк відмовиться дати черговий кредит розвитку для України (мова йде про другий кредит за програмою сприяння фінансовому сектору).
Як ви оцінюєте результативність програми з рекапіталізації комерційних банків? Чи не стала монетизація державних паперів, поміщених у капітал проблемних банків, однією із причин для зростання курсу долара - адже відкликані з рекапіталізованих банків депозити клієнти активно направляли на купівлю валюти?
Якщо ми говоримо про відновлення довіри у фінансовому секторі, то в уряду немає іншого шансу зробити це, крім як націоналізувати проблемні банки. Для того щоб управляти впливом цього процесу на ліквідність, потрібно розробити чіткі плани ліквідності для всіх державних рекапіталізованих банків. Крім того, НБУ може використати інші методи стерилізації для керування ліквідністю, такі як операції на відкритому ринку або випуск депозитних сертифікатів.
Чи підтримуєте ви політику Кабміну, що відмовляється рекапіталізувати банк "Надра" і Укрпромбанк нібито через небажання брати на бюджет їхні зовнішні борги? У чому тут проблема? Адже Національний банк щомісяця продає $1 млрд. кредитних коштів МВФ банкам, які гасять свої зовнішні зобов'язання, а валютний борг лягає на бюджет. Таким чином, в обох випадках відбувається перекладання комерційного боргу на державу.
Програма співробітництва із МВФ не має своїм завданням перевести комерційний борг у державний. Завдання МВФ - повернути довіру до української фінансової системи, що виражається в кількості пролонгацій зовнішніх позик іноземними кредиторами. Причому рівень пролонгації (roll-over) зараз досить високий "близько 75% від виданих позик. Саме в цьому причина поліпшення ситуації із платіжним балансом. Зрозуміло, що частина кредиторів бажають піти, і гроші МВФ служать подушкою безпеки при такому сценарії розвитку подій. Я вас запевняю, що якби МВФ призупинив співробітництво з Україною, відбувся б різкий стрибок попиту на валюту, і курс гривні міг би легко впасти до двозначних значень проти долара.
А що робити з банком "Надра" і Укрпромбанком?
Щодо Укрпромбанку, у принципі, ухвалено рішення передати його зобов'язання і частину активів в інший банк, а не рекапіталізувати. Причина, чому потрібно спочатку реструктуризувати зовнішні борги, полягає в тому, що якщо цього не зробити, вони стануть суверенними зобов'язаннями, і ми, по суті, будемо повністю виручати іноземних кредиторів за рахунок платників податків. Тому потрібно спочатку реструктуризувати ці борги, а потім уже рекапіталізувати банки. У випадку із приватними комерційними банками, коли вони одержують доступ до валюти для того, щоб розплатитися за своїми зовнішніми зобов'язаннями, вони однаково використають свої власні ресурси, а не державні. У цьому і полягає різниця.
У теорії - так. На практиці - ні, тому що комерційні банки купують у НБУ валюту в основному за рахунок коштів рефінансування.
Рефінансування проводиться тільки під заставу, тому воно захищено.
Які пропозиції Світового банку щодо того, що робити з активами проблемних банків, які потраплять під ліквідацію або санацію?
Наші пропозиції зводяться до двох підходів. Перший "звичайна ліквідація проблемних банків, при якій виникає лише проблема наповнення Фонду гарантування вкладів для своєчасних виплат вкладникам. Зараз НБУ має можливість видати кредит ФГВФО для поповнення його грошових запасів, і такий підхід може бути легко застосований. Однак це досить довгий шлях. Тому ми пропонуємо застосовувати ліквідацію тільки до невеликих, несистемних банків.
Щодо великих банків повинен діяти інший підхід, який полягає в переведенні живих активів і забезпечених ними пасивів у здорові банки. Передача активів може здійснюватися через аукціони: приміром, якщо в банку є депозити на суму 100 грн. і активи на суму 80 грн., то Мінфін проведе тендер, на якому зацікавлені сторони будуть пропонувати свою ціну за цей пакет активів. Різницю між максимальною ціною активів, запропонованою покупцем, і обсягом переданих йому пасивів покриє Мінфін - додавши в пакет ОВДП. Якщо обсяг пасивів відповідає розміру активів, нічого платити не потрібно, і Мінфін передасть цей пакет охочому банку.
Де будуть відбуватися торги цими пакетами активів і пасивів?
На жаль, майданчиків для торгів зараз немає, і в цьому - серйозна проблема. Так як рішення щодо передачі активів повинні прийматися дуже швидко, буквально за ніч, - є пропозиція передавати пакети активів і пасивів у т.зв. bridge bank (перехідний банк). У ролі такого ми бачимо один зі стабільних держбанків, що і буде здійснювати операції з подальшого розміщення здорових активів і пасивів серед комерційних банків.
А як повинен бути побудований т.зв. санаційний банк?
В Україні є якась плутанина між ідеєю перехідного банку (bridge bank), що у законі називається санаційним банком, і ідеєю так званого поганого банку (bad bank).
Зараз я говорив саме про перехідний банк (bridge bank). Ми не рекомендуємо уряду створювати поганий банк, тому що велика ймовірність зловживань і корупції при роботі з поганими активами. Поганий банк може працювати в інших країнах, але для України це погана ідея.
Чи визначено, які вклади потраплять у пакети зі здоровими активами, а які залишаться в банківських оболонках, що підлягають ліквідації? Чи не відбудеться так, що в здорові банки будуть передані тільки гарантовані вклади до 150 тис. грн., а більші депозити будуть повернуті тільки після процедури ліквідації?
Це буде рішення уряду в кожному конкретному випадку. Але так як завдання бюджету - подолати кризу з найменшими втратами, це не виключено.
Кредити Світового банку
19 лютого 2009 р. Світовий банк (СБ) заявив про готовність виділити протягом найближчих 12 місяців до $750 млн. для рекапіталізації українських банків і близько $1 млрд. на інвестиції в інфраструктуру. При цьому про пряму підтримку державного бюджету (як уже було із кредитами СБ) мова тоді не йшла.
23 березня Світовий банк підписав з українським урядом, Європейською комісією, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) спільну декларацію за підсумками міжнародної донорської конференції з модернізації української газотранспортної системи.
7 квітня СБ вирішив надати Україні кредит у розмірі $400 млн. на 30 років з п'ятирічним пільговим періодом у рамках проекту "Поліпшення автомобільних доріг і безпеки руху". $300 млн. буде спрямовано на реконструкцію ділянки дороги M-03 "Київ - Харків " Довжанський" від Борисполя до Лубен, $100 млн. - на поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автодоріг державного значення на аварійно небезпечних ділянках.
27 квітня керуючий директор СБ Нгозі Оконджо-Івела заявив, що Світовий банк готовий збільшити масштаби співробітництва з Україною.
17 вересня Світовий банк затвердив виділення Україні $400 млн. першого траншу в рамках програми реабілітації фінансового сектора. Кредит буде наданий на 30 років з п'ятирічним пільговим періодом.
Усього з 1992 р. Світовий банк затвердив надання Україні 38 позик і чотирьох грантів на загальну суму $6,1 млрд. Це приблизно третина всіх фінансових ресурсів, наданих Україні міжнародними фінансовими організаціями.
Мартін Райзер - громадянин Німеччини, директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові. Працює в Києві. До приїзду в Київ обіймав посаду глави представництва СБ в Узбекистані (2003-2006 р.). До цього працював директором зі стратегії та аналітики ЄБРР (2002-2003 р.), був редактором річної Доповіді про процес переходу ЄБРР. Має ступінь доктора економічних наук, отриману в Кільському університеті (Німеччина; 1992-1996 р.), і магістра в галузі економіки розвитку, отриману в Лондонській школі економіки (1991-1992 р.). Широко публікувався в наукових журналах на теми, присвячені міжнародній економіці, фондам мікрофінансування і проблемам перехідних економік. 41 рік, одружений, виховує четверо дітей.
Олександр Дубінський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
