905
Хто заробляє на продуктах з держрезерву?
— Казна та Політика
На цьому тижні Державний комітет з матеріального резерву виставив на аукціон 3,48 тис. т замороженого м'яса. Учасники цих торгів мають гарну можливість заробити, адже в роздробі таке ж м'ясо реалізується майже у два рази дорожче. Товарні інтервенції з державних резервів в Україні носять періодичний характер і здійснюються, як правило, під час різкого зростання цін на продукти харчування на споживчому ринку. Список торговельних мереж, допущених до реалізації продукції з держрезерву, формує Міністерство економіки.
У той же час у регулярних аукціонах, де Держкомрезерв реалізує товари, термін придатності яких уже "на межі" (насамперед м'ясо), ретейлери практично не беруть участь. За їхніми правилами учасниками торгів повинні виступати безпосередньо переробники продукції, а також підприємства, що входять у структуру Держкомрезерву.
Але в неофіційних бесідах експерти визнають, що випадки, коли продані через аукціон посередникові держрезервні м'ясо або борошно потім ще кілька разів перепродуються, перш ніж доходять до переробника (м'ясокомбінату, хлібозаводу) або надходять у роздрібний продаж, не рідкість. Враховуючи той факт, що стартові ціни на держрезервну продукцію майже вдвічі нижчі від ринкових (м'ясо курки виставляється по 11,95 грн./кг, яловичина - по 27,75 грн./кг, свинина - по 22,1 грн./кг, дані з відкритих джерел), а обсяги партій, що виставляються на щомісячні аукціони, приблизно однакові, неважко порахувати: тільки "м'ясні" заробітки посередників становлять понад 500 млн. грн. на рік.
Торік у період м'ясних інтервенцій багато торговців відмовилися від співробітництва з державою. Генеральний директор ТОВ "ЕКО" Віктор Повниця говорить, що основною причиною відмови була низька якість м'яса. "Ціни на продукцію також не були адекватними, - згадує гендиректор торговельної мережі "Край" Віктор Матяш. - Порахувавши всі витрати, ми побачили, що закупівлі м'яса з держрезерву були б збитковими".
У нинішньому році ретейлери дії Держкомрезерву оцінюють більш оптимістично. Коли в серпні Кабінет міністрів дозволив Державному комітету з матеріального резерву реалізувати 28 тис. т цукру для стабілізації цінової ситуації на внутрішньому ринку, торговельні мережі взяли активну участь у поділі солодкої продукції. Ще б: з урахуванням транспортних видатків торговельні мережі можуть заробити на держрезервному цукрі 14,7 млн. грн. У грошовому вираженні обсяг загальних поставок цукру при держрезервній закупівельній ціні 3,5 грн./кг повинен скласти 98 млн. грн. У роздрібних цінах це 117,6 млн. грн. (за умови, що весь обсяг цукру дійсно вийде на ринок).
На думку комерційного директора мережі "Велика кишеня" Дмитра Каширіна, головний плюс для ретейлерів - низька ціна продаваних ними товарів. На той же держрезервний цукор ціни в супермаркетах на 2,30-3,70 грн./кг нижчі, ніж на цукор "від постачальників". У результаті кінцеві споживачі заощаджують на ньому 30-50%. За спостереженнями Віктора Повниці, продажі дешевого цукру забезпечують істотне зростання купівельного потоку, збільшення якого зараз є першочерговим завданням будь-якої торговельної мережі.
Роздрібні покупці надодачу до недорогого цукру паралельно купують у супермаркетах і іншу продукцію. "Реалізуючи дешевий держрезервний цукор, ретейлери значно збільшують товарообіг своїх магазинів і підвищують абсолютне значення власного прибутку. Від моменту приходу резервного товару в магазин до його реалізації "під нуль" минає усього 1-1,5 дня", - пояснює гендиректор торговельної мережі "Наш край" Віктор Мольченко.
При реалізації цукру як соціально значимого продукту існують обмеження, пов'язані з розміром граничної торговельної надбавки. "За рахунок більш високого рівня торговельної націнки, який дозволено використовувати при продажі конкретного продукту харчування з Держкомрезерву та Аграрного фонду (у порівнянні із граничним рівнем торговельної надбавки на цей же товар, отриманий від інших виробників/постачальників), підприємства роздрібної торгівлі мають можливість поліпшити фінансові результати своєї господарської діяльності", - уточнює начальник Державної інспекції з контролю за цінами Наталя Немодрук. До мінусів у роботі з державою більшість ретейлерів відносять непрозорість і забюрократизованість схеми одержання документів і дозволів на реалізацію. "Чиниться дуже великий опір, оскільки підприємствам і посередникам цукор вигідніше зараз продавати за кордон", - відзначає Віктор Матяш.
Найбільш болючими навіть для великих мереж стали умови оплати: повна передоплата за товар. При цьому ретейлери стверджують, що графіки відвантажень цукру із заводів найчастіше не дотримуються, та й не завжди він є. "Коли ми одержували цукор у Тернопільській області, на заводах утворювалися живі черги: товар забирав той, хто перший приїхав. Виходить, ми відправили дві машини за 30 км навмання, не знаючи, будуть вони завантажені чи ні", - обурюється віце-президент з розвитку "Пакко-Холдингу" Олег Крижанівський.
Експерти з "Великої кишені" пов'язують появу черг із ретейлерів з обмеженим терміном дії договорів і з тим, що відпускна здатність підприємств низька - 10-20 машин на день, а обсяги товару за договорами набагато вищі.
Втім, відмовлятися від співробітництва з Держкомрезервом ретейлери не збираються. "Якби інтервенції по інших групах соціальних продуктів були аналогічні за частотою і характером цукровій, це був би величезний плюс як для покупців (прийнятна ціна), так і для мереж (більший оборот коштів)", - переконаний Віктор Мольченко.
Світлана Борисова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
