961
Позакризовий бюджет
— Казна та Політика
15 вересня уряд презентував проект бюджету на наступний рік. Як і варто було сподіватися, головний кошторис країни виглядає досить бадьоро навіть із урахуванням кризових реалій. Але з оптимізмом Кабміну згодні далеко не всі.
Цифровий оптимізм
Після напруженої роботи і (судячи з деяких заяв) деяких менш напружених консультацій з Міжнародним валютним фондом Кабінет Міністрів завершив підготовку проекту фінансового життя країни в 2010 році і направив його в парламент. Як і передбачалося, свіжозапропонований документ одразу став об'єктом масштабного інтересу. З одного боку, раніше довідатися, чим саме буде жити країна в непростий час - завжди важливо. З іншого боку - від підготовленого законопроекту очікувалося, що він стане однією з головних ілюстрацій тези "Вона працює", а тому і прихильники, і супротивники прем'єра заздалегідь почали запасатися доводами та контрдоводами в переддень бюджетних битв. Перший раунд закінчено. Уряд свої аргументи вже представив, традиційні опоненти в особі чергової опозиції і президентського табору - теж. Наступний етап - парламентські читання, і не факт, що під час їхнього проведення всі цифри будуть зустрінуті оваціями.
На перший погляд, проект бюджету-2010 виглядає якщо не райдужно, то вже точно - цілком заспокійливо. Втім, очікувати іншого від передвиборної осені і не доводилося. Основне посилання презентаційної промови прем'єра тішило своєю орієнтацією на світле майбутнє: головне в такий непростий час - розвиток, і якщо вдасться втриматися в межах цього принципу, то ніхто не піде скривдженим - ні промисловість, ні банківська система, ні місцеві бюджети, ні соціально незахищені верстви населення, ні МВФ...
Першою ознакою оздоровлення, що наближається, очевидно, повинні стати скромні, але приємні оку цифри, що "супроводжують" основні макроекономічні показники. Криза, хоч і вирує, але йде на спад, переконані кабмінівські економісти, що розрахували бюджет з урахуванням курсу долара 7,5 гривні (на думку прем'єра, можна було б більш оптимістично налаштуватися) і пообіцяли зростання ВВП 3,7%, індекс споживчих цін у межах 9,7 відсотка, дефіцит бюджету не більш ніж 3,97 відсотки від ВВП - всі, як МВФ "просив" (правда, Фонд допускав таку цифру тільки для дефіциту "сукупного" з "Нафтогазом"). У цілому ж, доходна частина держбюджету на наступний рік повинна скласти 284,841 мільярда гривень (219,154 мільярда гривень для загального фонду і 65,824 мільярда для спеціального), а видаткова - 324,272 мільярда гривень (238,520 і 85,752 мільярда відповідно).
Незважаючи на кризові реалії, уряд і його глава впевнені в тому, що виконати бюджет удасться із запасом. Основну надію прем'єр та її соратники покладають на пожвавлення, що намітилося, виробництва і потенційне "потепління" кон'юнктури світового ринку стосовно експортованих Україною товарів. Крім податкового "прориву" з боку промисловості та можливого залучення інвесторів, серед інших приємних бюджетних очікувань значаться і завбачливо оновлені в 2009 році акцизні збори. Крім того, в уряді не збираються відмовлятися і від інших стандартних інструментів наповнення бюджету - від приватизаційних амбіцій до випуску облігацій внутрішньої державної позики. А, якщо стане зовсім вже важко - можна і міжнародні організації залучити... І, щоб кредитори продовжували вірити в Україну, в 2010 році прем'єр планує оплатити 42 мільярда гривень із зовнішніх зобов'язань. Втім, головне - не тільки пам'ятати про "чужих", але й не забувати про "своїх". "Тренувати пам'ять" у цьому напрямку Кабмін збирається дуже активно.
Кому в Україні буде жити добре?
Презентаційна промова Юлії Тимошенко залишає після себе відчуття тривалого свята. Якщо судити за словами прем'єра, у наступному році в усіх усе буде добре, навіть із урахуванням того, що криза, схоже, нікуди не подінеться. "Заслужені" кошти одержить кожна з галузей, причому в більшості випадків - у супроводі формулювання "на N відсотків збільшене фінансування". Правда, варіації на рахунок того, щодо чого відбудеться збільшення, вражають своєю розмаїтістю: тут і закономірне "більше, ніж попереднього року", і "більше, ніж за попередні роки" (діапазон залишається таємницею), і чомусь - причому досить часто - "більше, ніж у 2007 році", відповідальним за який був головний суперник Юлії Володимирівни на виборах, що наближаються, Віктор Янукович... Але й зі збільшенням може виявитися не все гаразд, якщо воно буде супроводжуватися помітним "перерозподілом повноважень" між загальним і спеціальним фондами держбюджету (наприклад, на спецфонд припадає майже третина оборонного бюджету, половина освітнього, більше половини житлово-комунального і природоохоронного), які й наповнюються з різних джерел, і обов'язковість виділення коштів у них може виявитися різною... Але, коли "бюджетописання" відбувається в непрості передвиборні часи, на перший план закономірно виходить бажання використати приємні для поглядів виборців цифри, а не занепокоєння із приводу пошуку необхідних коштів.
Якщо поліпшення життя галузей, що традиційно бідують, "уже з першого січня", залишається під деяким питанням, то для інших напрямків світле майбутнє повинно бути видно вже зараз. Прем'єрський спіч і коротке знайомство з деякими бюджетними цифрами яскраво демонструють, що певним "об'єктам" навіть у кризовому наступному році буде непогано житися. Як стверджує глава уряду, головне - інвестувати в розвиток, а не в проїдання, і все буде добре.
Судячи із проекту бюджету, у наступному році добре (точніше, за фактом - погано) буде житися банковій сфері. На її порятунок через рекапіталізацію планується виділити 50 мільярдів гривень. З одного боку, такі цифри викликають і побоювання за вітчизняну фінансову систему, і замилування прозорливістю кабмінівських економістів. З іншого боку – деяке занепокоєння провокує розуміння того, що уряд знову хоче фінансувати цей напрямок за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які ще повинен хтось купити. Втім, на увагу до своїх зобов'язань у надійного українського уряду великі плани: крім уже згадуваних вище 50 мільярдів "рекапіталізаційних" передбачається випустити облігацій на суму понад 45 мільярдів гривень для інших бюджетних потреб, і ще на майже 10 мільярдів - спеціально для стабілізаційного фонду.
Власне, стабфонд, схоже, як і при формуванні кошторису на 2009 рік, повинен стати однією з головних "фішок" бюджетного процесу. Крім викупу ОВДП поповнювати його планується в першу чергу за рахунок надходжень від приватизації, причому так активно, щоб у підсумку його обсяги наблизилися до суми понад 26 мільярдів гривень. Саме за ці гроші й передбачається, "розвивати" всі доступні для цього галузі. Наприклад, понад 3 мільярдів повинні піти на здешевлення кредитів та інвестування проектів для близького останнім часом прем'єрським інтересам агропромислового комплексу. Потреби не менш близького "вугільного" напрямку оцінені ще вище - майже на 7 мільярдів гривень. Трохи менше коштів - 6,696 мільярда гривень Кабмін збираються направити на користь інфраструктурних проектів на честь "Євро-2012" (у цілому ж річний "бюджет" чемпіонату повинен скласти 12,3 мільярди гривень). На ще одного великого "кредитора" перетвориться необхідність закуповувати спецтехніку для військових, правоохоронців і пожежних: на це піде трохи більше 3 мільярдів гривень. Інші ж "клієнти" стабілізаційного фонду повинні задовольнятися менш вражаючими сумами. Головне, що Кабінет ні про кого не забув - ні про шкільні автобуси (150 мільйонів гривень), ні про технологічну підтримку бюджетонаповнювачів-митників (200 мільйонів), ні про кіно (50 мільйонів на зйомки фільмів), ні про дорогий президентському серцю "Мистецький арсенал" (ще 50 мільйонів), і про більшість сфер, що заслуговують гідного фінансування...
Крім принципового курсу на розвиток Юлія Тимошенко і її команда приділили увагу ще двом глобальним проектам. Перший з них - зміна принципу фінансування місцевих бюджетів, під якими змінюється і схема перерозподілу надходжень. Передбачається, що на місцях буде залишатися більший відсоток від податків і зборів, ніж зараз, що дозволить "складовим частинам" регіонів розвиватися на повну силу (за компанію Кабмін збільшив і обсяг дотацій для деяких міст - усе більше на електорально привабливому південному сході). Одна проблема - новий бюджетний кодекс, що передбачає пряме спілкування уряду з 12 тисячами місцевих бюджетів, усе ще перебуває на стадії президентського вето... Зате в іншому жителі сільської і "поблизу" місцевості можуть порадіти: і фінансування галузі повинно збільшитися, і в Аграрному фонді 3,4 мільярди гривень з'явитися, і механізація села піти повним ходом - чим не поліпшення життя.
Іншою важливою сферою докладання зусиль, за словами прем'єра, є неприпустимість погіршення матеріального становища "маленьких українців". Аргументовано опонуючи Партії регіонів та її блокадним устремлінням, Юлія Володимирівна не втомлюється пояснювати: гроші на різке підвищення соціальних стандартів взяти нема звідки. При цьому, анонсуючи непринципове зростання "мінімалки" (з 669 до 778 гривень), глава уряду однаково знаходить можливість потішити хоча б деякий відсоток потенційних виборців. Відповідно до планів, з наступного року передбачається "поки" впровадити практику додаткових надбавок для окремих категорій "бюджетного" населення - переважно працівників сфери освіти і медицини - у середньому близько 20 відсотків. З одного боку, з урахуванням незадовільного фінансування низки найважливіших галузей навіть такий "приріст" доходів буде досить помітним (особливо на тлі обіцянки зменшити вдвічі зарплати народних депутатів), але при цьому не вплине на принципове перерахування всіх виплат. З іншого боку - "під галас" надбавки і скасувати простіше, а одну зі своїх функцій - рейтинготворчу, вони виконати встигнуть. Тим більше, що на можливе зростання прем'єрської популярності може вплинути не тільки цей пункт.
Форс-мажор скасовується?
Сам по собі бюджет імені кандидата в президенти Юлії Тимошенко і більшість його новацій виглядають цілком привабливо. Безумовно, окремі його моменти поки проглядаються не дуже чітко. Наприклад, створення фонду енергоефективності та енергозбереження, понад 3 мільярди гривень фінансування якого планується витрачати чи то на повсюдне впровадження "економлампочок", чи то на будівництво додаткових енергоблоків Хмельницької АЕС... Але в цілому ж при першому розгляді увага уряду до потреб батьківщини викликає стримане замилування. Але от уже при другому - виникають проблеми.
Одразу назвати кошторис-2009 зовсім вже відверто популістським все-таки важко. Дійсно, всупереч звичаю цей відчутний передвиборний бюджет не грішить зайвим тяжінням до приємної для багатьох виборців "соціалки". І в тому випадку, якби він виявився виконаним, можна було б заговорити про рухи України на шляху розвитку. Приміром, фінансування тих же енергозберігаючих технологій і програми скорочення використання газу в комунальній сфері виглядає дуже обнадійливим. Питання тільки в тому, наскільки виконаємо цей "розвиваючий" бюджет. Прем'єр стверджує, що попереду лише "динамічний вихід" із кризи. Але аргументи опонентів теж заслуговують на увагу.
Основні претензії до проекту бюджету наступного року лежать у площині неможливості втриматися в рамках заявлених показників. У Секретаріаті Президента, наприклад, вважають, що з урахуванням закладених компенсацій різниці в тарифах утримати "Нафтогаз" в "рамках пристойностей" буде вкрай складно, але ж у тому числі й за його проблемами буде пильно спостерігати Міжнародний валютний фонд, що наполягає на "скромному" дефіциті бюджету. Втім, Юлія Тимошенко вже встигла забезпечити невелику сенсацію скромною заявою: "Ми повністю поставили на ноги НАК "Нафтогаз", - так що по цій "лінії" за урядом сумніви навряд чи будуть спостерігатися. Опозиція, у свою чергу, наполягає на тому, що і надходження, і витрати виглядають занадто неправдоподібно. "У бюджеті значно завищені доходна частина й істотно занижена видаткова його частина. А коли буде невиконання видаткової частини, виникне необхідність втручання в економіку ручними методами, тобто знову комусь потрібно буде рятувати країну", - переконує "регіонал" Юрій Бойко. А експерти тим часом напружено обговорюють, наскільки правдоподібними є основні макроекономічні показники.
Якщо прогноз майже чотирьохпроцентного зростання ВВП в окремих економістів викликає стримане схвалення, то іншим показникам щастить значно менше. Сумнівам піддається й розмір дефіциту (що очевидно), і рівень інфляції. Але, мабуть, найбільша кількість списів ламаються навколо двох важливих "циферок": курсу долара і ціни на газ.
Згідно із прогнозами уряду, середньорічною ціною-2010 для блакитного палива буде 260 доларів за тисячу кубометрів. З такою думкою згодні далеко не всі. З одного боку, давно омріяне формульне ціноутворення трохи затьмарює зростання цін на нафту і нафтопродукти, до яких прив’язується і вартість газу. З іншого боку, з наступного року закінчує діяти двадцятипроцентна знижка від "Газпрому", що допомогла встановленню "сприятливих" тарифів цього року. Через зокрема й ці причини для деяких експертів "газова кон'юнктура" виглядає не дуже оптимістично. "За нашими підрахунками, вартість палива досягне в середньому 310 доларів за тисячу кубометрів. В I кварталі вона буде становити, приблизно, 295 доларів і збільшиться до 320 доларів в III-IV кварталах", - розповів у коментарі газеті "Дело" аналітик інвестиційної компанії "Драгон Капітал" Денис Саква.
Іншим спірним моментом залишається доля національної валюти. Запропонований урядом варіант виглядає не дуже обнадійливим, і деякі економісти довіряти такому прогнозу не схильні. "Я вважаю, що в 2010 році курс буде понад 9 гривень за долар. Теоретично, можна домогтися курсу 7,5 гривні, але втрати економіки при цьому будуть більшими, ніж позитивний ефект", - вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Підстав сумніватися у світлому майбутті української грошової одиниці вистачає. Вплинути на неї, крім кабмінівського оптимізму, може безліч фактів: і реальний рівень підйому економіки, і успіхи зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі - і на ниві виплат зовнішнього боргу), і настільки наполеглива тяга уряду до випуску ОВДП, які, як видно, крім Нацбанку практично нема кому викуповувати. І, якщо уряд наполегливо звинувачує НБУ в невиправданій емісії в рамках загадкової процедури рефінансування банків зразка кінця 2008 року, то в цьому випадку і йому варто б бути скромнішим...
Поки (до початку активної стадії політичних торгів), мабуть, головною проблемою представленого варіанта бюджету-2010 є навіть не його орієнтованість на виконання потреб якомога більшого кола виборців - від аграріїв до місцевих чиновників, від власників проблемних депозитів до вчителів і лікарів - а, скоріше, загальний "позакризовий" характер. Хоча Юлія Тимошенко любить нагадувати про те, як ефективно вона справляється зі світовою напастю, вивчення бюджету дозволяє засумніватися в тому, що в України існують якісь глобальні проблеми. Гіпотетичний кошторис побудований на тому, що все зобов'язано бути добре. І промисловість підніметься, і "Євро-2012"-інвестиції підуть косяком, і нафта не подорожчає, і "Газпром" буде зговірливішим, і курсові коливання зникнуть і взагалі - наступить благодать на честь правління Юлії Володимирівни. Подібне тяжіння до умовного способу виглядає по-своєму яскраво, але не дуже обнадійливо. На жаль, поточна економічна ситуація в Україні не припускає скасування всіх форс-мажорів одним тільки зусиллям нехай навіть напружено "працюючої" волі.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
