13792
Друга хвиля
Минулої зими, отямившись від першого шоку, викликаного неочікуваним початком найбільшої кризи, більшість економістів мейнстрімного напрямку (тобто шкіл, які мають зараз неабиякий успіх. - Ред.) так і не змогли спрогнозувати, коли і як криза буде завершена.
Прекрасна маркіза
Аналітики економічного мейнстріма, не конкретизуючи, воліють за кожної нагоди повідомляти, що криза вже "досягла дна" і "починається відновлення". Так, останніми тижнями подібними твердженнями по черзі вибухнули представники "великої двадцятки", Європейського центрального банку, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), МВФ, Федерального резерву США і особисто американський міністр фінансів Тімоті Гайтнер. Оптимізму в державних мужів вистачило навіть на те, щоб на майбутньому саміті "двадцятки" запланувати обговорення механізмів згортання антикризових програм, які, мовляв, майже зробили свою справу.
Упевненості їм додає така обставина: економісти, які переконливіше пророкували кризу і пояснювали логіку її розвитку, обіцяли початок "другої хвилі" економічного спаду у вересні 2009 р. Але минула вже половина вересня, а світова економіка поки тримається на плаву і навіть час від часу демонструє "зелені паростки" підйому.
Статистичні відомства Франції, Німеччини, Японії, Індії та Китаю вже оприлюднили показники, які свідчать про економічне зростання за підсумками перших шести місяців 2009 р. Ще один сигнал: за даними компанії Markit Economics (складає щомісячний "індекс менеджерів із закупівель", Purchasing Managers' Index, PMI), у серпні в країнах єврозони ділова активність виросла вперше за 15 місяців. Американський долар демонструє відносну стабільність, незважаючи на різке збільшення грошової маси і деяке зниження споживчих цін у США. Втім, і значної дефляції в США поки не спостерігається. Деякі сировинні ринки (нафти, міді, цукру) приходять до тями від падіння, викликаного першою хвилею кризи.
Нафта необґрунтовано дорога: ціна на неї, упавши в грудні до $32 за 1 барель, минулого тижня перевищила $72. Більше того: всупереч всім законам, одночасно з доларом зміцнюється і золото! Минулого тижня на Нью-Йоркській товарній біржі ціна золота пробила стелю $1000 за 1 тройську унцію і, можливо, продовжить збільшуватися. Біржові індекси зростають, у США дещо оживився ринок житла, а головне - на фондових ринках справді спостерігається цілком V-подібний підйом. Окремі "недоліки на місцях", такі як тривале зростання безробіття в США (зараз його реальний рівень становить близько 16%), на цьому позитивному тлі виглядають не так страшно: в американській діловій пресі навіть з'явився термін "jobless recovery" ("економічне відновлення зі збереженням безробіття").
Жахлива загроза
Економісти нині вже не модних шкіл (від марксистів і кейнсіанців до представників австрійської школи) запевняють, що до виходу з поточної кризи не так вже і близько. Якщо на початку 1990-х років негативні тенденції в економіці можна було переломити, наростивши обсяги споживчого кредитування, то сьогодні ті ж тенденції повернулися багаторазово посиленими. Американські споживачі, що є головним мотором світової економіки, уже не можуть продовжувати споживати на докризовому рівні і починають берегти ті невеликі кошти, які ще лишилися.
"Доступ до кредиту, що розширювався протягом всього нашого життя, тепер звужується. А це означає більше заощаджень, але менше продажів, менше робочих місць і менше прибутку. Перспективи невтішні", - пояснює редактор бюлетеня "The Daily Reckoning" Білл Боннер.
Згідно із статистичними даними, рівень дискреційних (тобто таких, які перевищують життєво необхідні) витрат американських домогосподарств відкотився до показників 50-річної давнини! Що не дивно, якщо згадати про зростаюче безробіття в США. Та й ті, хто ще не втратив роботу, направляють всі доходи на погашення кредитів. У результаті падає споживання. Низький рівень споживання в США означає зниження прибутку підприємств, і не тільки американських, але й китайських, і навіть українських.
Професори Баррі Айхенгрін (Університет Берклі) і Кевін О'рурк (Трініті-колледж, Дублін, Великобританія) зіставили нинішні основні економічні показники з показниками часів Великої депресії. За точку відліку нинішньої кризи був узятий квітень 2008 р., а початком Великої депресії обрали червень 1929 р. Виявилося, що після закінчення 14 місяців після "старту" нинішньої кризи, у червні 2009 р., у порівнянні із квітнем 2008 р., обсяги світової торгівлі скоротилися на 18%. А от через 14 місяців з початку Великої депресії, у серпні 1930 р., у порівнянні із червнем 1929 р., обсяги світової торгівлі зменшилися на 11%.
При погіршенні показників зайнятості, промвиробництва, споживання, кредитування єдині "зелені паростки", на які може сподіватися світова економіка, "проростуть" у фінансовому секторі. І причина появи цих "паростків" проста: ті самі фінансові спекуляції, які й породили нинішню кризу.
"Державні позики і витрати, допомога постраждалим фінустановам і валютна інфляція не допомагають реальному сектору. Але вони створюють багато грошей, доступних для спекуляцій, і це поки втримує від падіння. Інвестори спекулюють на сировині, золоті, китайському фондовому ринку, американських держоблігаціях", - пояснив пан Боннер.
Цю думку розвиває і Сергій Фурса, експерт компанії Astrum Investment Management: "Друга хвиля кризи, яку всі очікують ще з березня, поки відкладається через дуже просту причину. Справа в тому, що фінансові ринки не можуть падати через величезну ліквідність. Ця подушка не дає впасти, навіть якщо в реальній економіці є всі передумови до падіння".
За словами американського фахівця з валютних ринків, редактора видання "Master FX Options Trader" Білла Дженкінса, світова економіка переживає тільки другий рік катастрофи, що за масштабами і наповненням майже повторює Велику депресію. І не виключено, що попереду ще безліч "скелетів у шафах", які призведуть до подальших банкрутств і збитків. Поки ж невпевнене відновлення тримається головним чином на грошових уливаннях в економіку, які здійснюють уряди провідних країн світу. На жаль, ці заходи можуть дати лише нетривалий ефект. "Поки пожежа завалена грішми, але що буде далі, незрозуміло. Адже фундаментальних змін в економіці не відбулося", - міркує пан Фурса.
Зараз на антикризові програми витрачаються величезні кошти - близько 3% ВВП тих країн, які такі програми реалізують. Для стану реального сектора економіки антикризові уливання мають дуже обмежений і нетривалий ефект. "Зростання прибутків, що викликало оптимізм, було наслідком скорочення витрат підприємств, звільнень і, певною мірою, субсидованого попиту, такого як обмін старих автомобілів на нові. На жаль, жоден із цих заходів не дасть довгострокового ефекту", - запевняє економічний оглядач BBC Джеймі Робертсон.
Наприклад, внаслідок скасування наприкінці серпня 2009 р. програми преміювання за купівлю нових авто в США, прогнозують аналітики, літній пік продажів зміниться різким падінням уже за підсумками вересня. А нові неприємності в автомобільній індустрії - це черговий удар по всій економіці.
Насправді уливання акумулюються у фінансовому секторі, а на стан виробництва, зайнятості або світової торгівлі впливають не дуже суттєво, пояснює російський економіст Михайло Хазін, екс-радник екс-президента Російської Федерації (1997-1998 р.). Звідси і слабкі ознаки відновлення на фондових ринках, які окремі експерти розцінюють як спроби надути чергові "бульбашки". Переходу до більш здорових методів управління економікою поки не передбачається, принаймні, доти, поки біля керма залишається "стара гвардія".
"По-перше, економічну політику продовжують визначати люди, що з самого початку були творцями цієї самої "економіки "бульбашок" - наприклад, керівник Національної економічної ради США Лоуренс Саммерс (був міністром фінансів при президенті Біллі Клінтоні і визначав розвиток світової економіки як головний економіст Світового банку на початку 1990-х років. - Ред.) або нинішній президент Світового банку Роберт Зеллік (відомий керівник міжнародних проектів Goldman Sachs. - Ред.). По-друге, всі можливі для розробки цієї економічної політики ідеї черпаються з арсеналу мейнстрімної "економічної думки", у рамках якої не тільки немає відповідей на питання щодо кризи, але й самі питання можуть бути поставлені тільки некоректно", - вважає пан Хазін.
Небезпечна зараза
Нинішнє становище, при якому фінансові ринки йдуть вгору, а реальний сектор падає, довго зберігатися не може. У найкращому разі, верх "ножиць" підтягне за собою низ. У найгіршому - фінансові ринки впадуть до рівня реального сектора, що й буде означати початок другої хвилі кризи. Оскільки диспропорції та протиріччя, що породили кризу, не усунуті, складно сподіватися на перший, оптимістичний, варіант.
Поки більшість лідерів "двадцятки" не зважуються відбирати в економіки "милиці". Однак Михайло Хазін вважає, що незабаром такий шанс отримає ФРС США, яка повинна буде погасити частину казначейських облігацій. Розплатитися за "казначейками" доведеться або свіжонадрукованими доларами, або коштами, вилученими із програм держпідтримки фінансових ринків.
Василь Колташов, експерт російського Інституту глобалізації і соціальних рухів, вважає, що новий обвал економіки може відбутися, коли політика "кількісного ослаблення" розкрутить, нарешті, маховик інфляції і нові долари почнуть знецінюватися швидше, ніж їх будуть друкувати. Трапитися це може, на думку експерта, наступного року.
Втім, друга хвиля кризи може розпочатися ще до девальвації долара. Сергій Фурса нагадує: нинішній підйом фінансових ринків заснований на позитивних очікуваннях гравців, тому обвал може початися, як тільки вектор очікувань змінить напрямок. Можливо, це трапиться вже наприкінці вересня: відомо, що саме в жовтні індикатори фондових ринків завжди падають найнижче, це традиційний місяць "корекцій". За даними Джеймі Робертсона, зараз фондові індикатори демонструють найсильніший підйом. І цілком можливо, у жовтні вони почнуть валитися.
Падіння може початися з китайського фондового ринку. "Китай - це велика надія світової економіки (за даними Держстатуправління Китаю, за 8 місяців 2009 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2008 р., промвиробництво в країні виросло на 12,3%. - Ред.). Коли буде зрозуміло, що Китай - це економіка "бульбашок", західні інвестори можуть втратити контроль над собою", - попереджає Білл Боннер.
Денис Горбач
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
