4339
НБУ шиють справу
Нацбанк знову в центрі голосного скандалу. На вищих посадових осіб центробанку минулого тижня були порушені кримінальні справи за фактами зловживань при рефінансуванні комерційних фінустанов і проведенні валютних аукціонів, а перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов, який курирує грошово-кредитну і валютну політику, навіть встиг побувати на допиті.
Приводом до початку розглядів із залученням силового відомства став черговий обвал гривні, що відбувся з мовчазної згоди регулятора, а реальною причиною стала політика головного банкіра країни Володимира Стельмаха, якому тривалий час вдавалося служити двом панам: прем'єрові та Президентові.
Загострення протистояння між ними змусило Володимира Семеновича зробити вибір, схиливши чашу терезів убік Юлії Тимошенко, яка у результаті отримала не тільки важливого союзника: слідча машина дозволить їй прибрати з НБУ людей Віктора Ющенка, що забезпечить прем'єрові тісне співробітництво із центробанком до виборів і дозволить підготувати ґрунт для кадрових ротацій у відомстві після них.
Слуга двох панів
Відданість Володимира Стельмаха Віктору Ющенкові давно стала народною приказкою. Люди, ознайомлені із ситуацією, можуть підтвердити, що жодне доленосне або важливе рішення він ніколи не приймав сам. Його самостійність миттю випаровувалася у спілкуванні з давно знайомим колегою, а нині Президентом України. При цьому Володимиру Семеновичу вдавалося зберігати нормальні відносини і з Юлією Тимошенко. Її милість була завойована стабільним фінансуванням бюджетного дефіциту за рахунок купівлі ОВДП: в 2009 р. Національний банк викупив їх на 30 млрд грн. Пристосувавшись жити між двох вогнів, головний банкір країни зміг уникнути відставки наприкінці минулого року.
Після чергового обвалу нацвалюти і порушень при рефінансуванні банків, крісло під ним сильно захиталося. Однак незабаром були забуті і голосні звинувачення прем'єра на адресу глави НБУ, і створена парламентом слідча комісія, покликана вивести керівництво центробанку на чисту воду, тому що Володимир Семенович до пори до часу цілком улаштовував на посаді головного банкіра і Президента, і прем'єра.
Однак підсилене протистояння між ними змусило Стельмаха нарешті визначитися в перевагах. Останнім часом СП зосередився на предметній критиці уряду, зробивши ставку на дискредитацію економічної політики Юлії Тимошенко. Одним з яскравих підтверджень тому могло б стати згортання співробітництва з Міжнародним валютним фондом.
"Мої розмови з керівником місії МВФ дозволяють зробити висновок про колосальне розчарування тим, як поводиться Україна, що не тільки не виконує взяті на себе зобов'язання, але й дезінформує про їх виконання. Вважаю, цього разу Фонд відмовить нашій країні в наданні чергового траншу кредиту", - повідомив минулого тижня перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак.
Інформовані джерела запевняють, що на Банковій не тільки пророкували біду, але й потайки вставляли ціпка в колеса. Дійсно, представники місії МВФ залишилися вкрай незадоволені ігноруванням урядом досягнутих домовленостей. Проте Фонд знову дав шанс на подальше кредитування, вкотре переглянувши умови співробітництва з Україною. Ключовим з них є затвердження бюджетного закону на 2010 р. із заздалегідь погодженими параметрами, причому в обговорений Бюджетним кодексом термін.
Таким чином, щоб виконати обіцянку, дану МВФ, Кабмін повинен подати законопроект до 15 вересня, а тому зволікання НБУ із затвердженням грошово-кредитної політики на 2010 р. стало для Юлії Тимошенко ножем у спину. Саме через відсутність нацбанківського документа уряд не зміг затвердити проект головного кошторису країни на майбутній рік на традиційному засіданні в середу. Неприємним сюрпризом для Юлії Володимирівни стала і фактична відмова відомства фінансувати заходи з підготовки до Євро-2012. Поправки до бюджету-2009 зобов'язують центробанк протягом трьох днів з моменту підписання закону перерахувати в скарбницю перший транш у розмірі 3,4 млрд грн. (на документі поки відсутній підпис спікера). Однак у НБУ заявили, що доходи поточного року не дозволять їм виконати вимоги закону, що остаточно роздратувало прем'єра і змусило діяти силовими методами: низки кримінальних справ на перших осіб Нацбанку - один з них.
Мистецтво робити гроші
"Відповідно до рапортів моїх підлеглих з кримінальних справ, розслідуваних МВС України, виявлені серйозні факти, які можуть бути використані для притягнення до відповідальності за згодою Генеральної прокуратури вищих посадових осіб Національного банку", - вибухнув заявою минулого вівторка міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Конкретизувати свої звинувачення і називати імена він не став, відзначивши тільки, що в руках слідчих є факти конкретних порушень закону.
Найбільш очевидними останнім часом були валютні маніпуляції НБУ. Щоб зіграти на руку спекулянтам, регулятору потрібно було тиждень-другий не виходити на міжбанк із продажами долара, підігріваючи попит на нього: ВКВ продавалася в незначних обсягах лише під заявки позичальників-фізосіб на погашення кредитів. Саме так вчинило відомство Володимира Стельмаха в другій половині серпня. Робити це можна було зовсім безкарно, оскільки минулого місяця центробанк, відповідно до угод з Міжнародним валютним фондом, міг викинути на міжбанк не більше $700 млн. Витративши весь ліміт у першій половині місяця, у два останні тижні літа чиновники підбурювали ситуацію на валютному ринку.
Нажитися на ній могли лише добре інформовані спекулянти. Досить було заздалегідь повідомити їх про плани валютних інтервенцій НБУ, і вже ніщо не заважало їм скуповувати долар ще в липні за 7,66 грн./$, або на початку серпня до 8,1-8,2 грн./$ для продажу наприкінці серпня - початку вересня вже за 8,8-8,9 грн./$.
Значно важче довести зловживання відомства в рефінансуванні банків. Адже відкати в розмірі 10-20% (залежно від глибини проблем у фінустанові) від фактично виділених коштів - це лише чутки, які, якщо вірити нацбанківцям, поширюють злі язики, щоб заплямувати їх репутацію. І довести просто немислимі розміри хабарництва (загальні обсяги фінансування НБУ підопічних цього року склали 58,86 млрд грн., так що мова йде про мільярди гривень відкатів), якщо вони були, можна лише з неспростовними фактами на руках. Необхідно не тільки знайти записи переговорів між чиновниками і банкірами (за чутками, у правоохоронців такий запис нібито є), але й затримати їх у момент передачі грошей. Адже все за тими ж чутками, така передача, якщо вона і відбувається, то винятково готівкою з рук у руки, причому зацікавлені сторони в ній участі не беруть, користуючись послугами посильних. Без цього правоохоронці можуть продовжувати голослівно говорити про порушення процедур при оформленні рефінансування і багаторазово заявляти, що виділені НБУ гроші так і не потрапили в руки вкладників, а банк не зміг стабілізувати своє фінансове становище. Або натякати на зловживання, демонструючи документи, за якими один банк отримав рефінансування під 16-18%, а інший мало не під 25-30% річних.
Нацбанківці завжди зможуть сказати, що розмір відсоткової ставки визначається враховуючи фінансовий стан кожної фінустанови, і заплутати громадськість формулами. У такому випадку розслідування МВС будуть мало чим відрізнятися від інспекцій Рахункової палати і також ні до чого не призведуть. Тому поточна активізація правоохоронців щодо зловживань нацбанківських чиновників має чітко виражене політичне підґрунтя з елементами банального шантажу.
Саме на цій версії наполягають у відомстві Володимира Стельмаха і Секретаріаті Президента. "Подібні заяви викликані політичною заангажованістю і прагненням змінити політику Нацбанку в монетарній і валютно-курсовій сферах напередодні президентських виборів", - заявив минулого тижня директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик. "Безпрецедентна атака на Національний банк вочевидь зрежисована в одному центрі і має на меті відволікти увагу від проблем з невиконанням даних обіцянок, наповненням бюджету", - говорилося в повідомленні прес-служби глави держави.
Хто залишиться кермувати
Втім, поговорити щиро з викликаним на допит першим заступником голови НБУ Анатолієм Шаповаловим правоохоронцям все-таки було про що. Предмет і аргументи для розмови цілком міг забезпечити заступник голови центробанку Олександр Савченко, що відразу після оприлюднення інформації про порушення кримінальних справ проти чиновників відомства написав заяву про звільнення за власним бажанням. Його відставка назрівала ще з листопада-грудня 2008 р., чи не відразу після того, як у прем'єра Юлії Тимошенко звідкись з'явилася внутрішня документація НБУ: це були детальні звіти про виділення рефінансування банкам. Практично відразу після цього вона почала викривати нацбанківців у зловживаннях при наданні фінустановам коштів і наполягати на відставці Володимира Стельмаха, лобіюючи призначення на його місце Олександра Савченка.
Остаточно ж клин між собою і Володимиром Семеновичем убив сам Савченко, коли з лютого 2009 р. почав активно критикувати політику НБУ в ЗМІ. За чутками, публічний скандал між ним і Володимиром Стельмахом із цього приводу вибухнув прямо на засіданні правління Національного банку взимку поточного року. І хоча після цього Олександр Володимирович не був офіційно виключений із правління, однак більше його не відвідував. А вже 17 березня 2009 р. опального заступника голови позбавили практично всіх повноважень. Наказом НБУ №44 загальне керівництво і контроль над діяльністю департаменту валютного контролю і ліцензування, управління контролю ризиків і групи управління проектами міжнародних кредитних ліній при Нацбанку, який він здійснював з 2005 р., передали іншому заступникові голови - Володимиру Кротюку. Той також став курирувати організацію роботи і контроль над діяльністю виконавчого директора з питань готівково-грошового обігу, що теж раніше підкорявся Олександру Володимировичу. Нещодавно на допомогу Кротюку було запрошено Анатолія Балюка, який з 1 вересня очолив посаду виконавчого директора центробанку, під його керівництво потрапив колишній департамент Савченка - валютного регулювання і валютного ліцензування та контролю.
Так що, подаючи заяву про відставку, Олександр Савченко, який уже тривалий час безцільно ходив на роботу, нічого не втрачав. "Дотепер я працював у Національному банку над проектом неінфляційної і недевальваційної трансформації додаткової грошової маси в економіці. Але, на жаль, його зарубали. Тому я подав у відставку", - заявив він минулого тижня. Потай, щоправда, Савченко сподівається повернутися в НБУ, але вже в крісло його керівника. Однак імовірність такого розвитку подій вкрай мала.
Досить згадати схожу історію з Олександром Зінченком. У далекому 2005-р. він, голосно гримнувши дверима, пішов з посади Держсекретаря при Президенті Вікторі Ющенкові, звинувативши найближче оточення глави держави - Олександра Третьякова, Петра Порошенка і Миколу Мартиненка - у використанні влади в особистих цілях, що на той час було як раз до речі для Юлії Тимошенко, а після цього довго не міг знайти собі місця у владі. Його не приймали колишні "свої" (рішення Віктора Ющенка в 2006 р. призначити його радником викликало шквал протесту серед "нашоукраїнців") і не оцінили його заслуги нові друзі. Лише в лютому поточного року уряд Юлії Тимошенко призначив Олександра Зінченка директором Національного космічного агентства України.
Вибір зроблено
Безпрецедентний тиск прем'єра змусив Стельмаха зробити "правильний" вибір. Підтвердженням тому може служити хоча б оперативне затвердження НБУ грошово-кредитної політики, для чого Володимир Семенович перервав свою відпустку. "Правильна" поведінка головного банкіра країни дозволить йому, зрідка виходячи з відпустки, досидіти відведений термін у кріслі глави центробанку (його повноваження минають у грудні). І Віктор Ющенко в цій ситуації практично нічого не зможе змінити: оперативно провести через Верховну Раду відставку Володимира Стельмаха Президентові заважає бездіяльний парламент. Але навіть якщо депутати і вирішать попрацювати, бютівцям дана сувора вказівка ні за яких умов не підтримувати документ про звільнення голови Нацбанку.
Куди більші дивіденди від цієї ситуації отримала Юлія Тимошенко: порушені кримінальні справи дозволять їй очистити НБУ від лояльних до Президента чиновників, а вимушений союзник в особі керівника центробанку забезпечить главі уряду можливість подальшого фінансування бюджетного дефіциту на період передвиборної кампанії. Практично нічим не ризикують і нацбанківці, які потрапили під карне розслідування. Як тільки пристрасті вщухнуть, порушені на них справи, швидше за все, будуть закриті.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
