3146
Згубна дванадцятирічка
— Казна та Політика
Наступний високосний рік принесе нелегкі випробування українським інститутам і збройним силам. Вузи залишаться без першокурсників, а армія - без солдатів. Заради чого все це – невідомо.
"Міністерство робить все можливе, щоб нові підручники лежали на парті в кожного дев'ятикласника", - заявив у середині серпня заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський.
За його словами, цього року ситуація із забезпеченням шкіл книгами дещо ліпша, ніж минулого. До того ж перші параграфи всіх навчальних посібників розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки (МОН) і в професійних освітніх журналах. Таким чином, школи зможуть почати навчання навіть у тому випадку, якщо друкарні не встигнуть надрукувати підручники до першого вересня.
Напружена ситуація із друкуванням підручників виникає щорічно. Не в останню чергу це пов'язано із планованим переходом на дванадцятирічну середню освіту: сьогоднішні десятикласники одержують одинадцятирічну освіту, а дев'ятикласники вчаться вже за новою, дванадцятирічною програмою, тому торішні підручники їм не підходять. У 2008-му міністерство ледь встигло на початок навчального року забезпечити підручники для восьмих класів, ще роком раніше - для сьомих. Але труднощі з підручниками - тільки надводна частина айсберга проблем, які виникнуть у системі освіти і суспільстві в 2012 році.
В 2010-р. школярі, що навчаються за дванадцятирічною програмою, підуть у десятий клас. Із цього моменту перехід на дванадцятирічку вже неможливо буде скасувати без значного збитку для шкільної програми. У влади залишилося менше року для того, щоб ще раз проаналізувати доцільність прийнятої реформи.
Десять чи дванадцять
Перейти на дванадцятирічну систему середньої освіти вирішили ще дев'ять років тому - поряд з переходом на дванадцятибальну систему оцінювання знань. Але якщо до дванадцяти балів замість п'яти вже звикли, то дискусія щодо доцільності дванадцятирічної середньої освіти в українському суспільстві триває. Прихильники дванадцятирічки посилаються на європейський досвід і стверджують, що українські діти в школах перевантажені. Адже вони за десять років одержували такий же обсяг знань, як і їхні європейські ровесники за дванадцять, а в деяких країнах - і за чотирнадцять років. Крім того, за словами прихильників реформи, сімнадцятирічним випускникам шкіл важко визначитися з майбутньою професією, і додатковий рік дасть їм можливість міцніше стати на ноги, відчути себе впевненішими.
Опоненти говорять, що більшість шкільних учителів не готові до того, щоб викладати повнолітнім дядькам і тіткам. Деякі співгромадяни у вісімнадцять створюють сім'ю. "У цьому віці вони соромляться ходити з ранцем у школу і сидіти за партою. І їх можна зрозуміти", - говорить голова парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко. Він наводить приклад старшокласниць, які до шкільного випускного вечора встигають народити другу дитину. "Звичайно, систему освіти потрібно реформувати: впроваджувати нові методики викладання і передові технології навчання в школах, що відповідають сучасним вимогам, а не вводити дванадцятирічну середню освіту", - переконаний Гриценко.
Відновити десятирічний термін навчання в середній школі обіцяв Віктор Ющенко у своїй передвиборній програмі "Десять кроків назустріч людям", однак після обрання про це забув.
У Міністерстві освіти і науки наводять ще один аргумент переходу: додатковий клас дозволить системі середньої освіти мінімізувати наслідки "демографічної ями", оскільки додасть роботи вчителям, які залишилися без роботи.
Справа в тому, що наприкінці 80-х народжуваність в Україні почала швидко зменшуватися і чисельність першокласників, починаючи з 1995 року, також скорочується. Якщо в 1996-му у країні нараховувалося сім мільйонів школярів (тут і далі - дані Держкомстату), то минулого навчального року їх було всього 4,5 мільйони. Щорічно в українські школи приходять приблизно 350-380 тис. першокласників - це вдвічі менше, ніж 14 років тому. Якщо в ті часи з дев'ятого класу в десятий переводили близько половини школярів, а тих, хто погано вчився, відраховували, то зараз учителі часто просять дітей залишитися ще на два роки. У цей час усього чверть учнів залишають школу, не одержавши повної середньої освіти.
Детальне вивчення демографічної ситуації дозволяє зробити висновок про несвоєчасність цієї реформи і для економіки країни. Донедавна щорічно пенсіонерами ставали представники нечисленного покоління, що народилося в роки Другої світової війни. Але сім років тому на пенсію почали виходити жінки, що народилися після 1947-го, а з позаминулого року - і чоловіки післявоєнного покоління. А це означає, що навантаження на Пенсійний фонд щорічно буде стрімко зростати. В 2012 році майже 700 тис. жителів країни вийдуть на пенсію. А молодь, що могла б їх замінити, буде протирати штани у дванадцятому класі.
Вузи без студентів
Рятуючи середню освіту від демографічних проблем, міністерство не знає, що робити з вищою школою, для якої "демографічна яма" поглиблюється. Якщо поточного року одинадцятирічку закінчили 400 тис. школярів (приблизно 72% від загальної кількості першокласників, що починали навчання в 1998 році), то до 2015-го середня чисельність випускників складе близько 270 тис. осіб.
Але найбільш болючим для інститутів стане 2012 рік. Масового випуску в школах не буде, вузам доведеться розраховувати на профтехучилища і нечисленні школи, що працюють за експериментальними програмами, а також тих, хто буде вступати на другий-третій рік. Очікується, що в такий спосіб набереться близько 50 тис. випускників.
Опитані "Експертом" керівники вузів не змогли пояснити, що стануть робити їхні навчальні заклади в таких умовах. Одні ректори сподіваються на скасування дванадцятирічної освіти, інші – розраховують на допомогу. "Ми вважаємо, держава знає, що робити. Набору не буде, оскільки в 2010-2012 роках ”демографічна яма” сильно поглибиться", - говорить проректор з навчальної роботи Донецького національного університету Олександр Мазнєв.
Найпрестижніші університети і академії впевнені в тому, що без студентів не залишаться. "Вважаю, ми наберемо першокурсників без будь-яких проблем. Але для багатьох інститутів це буде сильний удар", - впевнений президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) Сергій Квіт.
Сильним шоком для вузів може стати і можлива реформа армії. Зараз значна частина юнаків намагається вступити у вузи для того, щоб одержати відстрочку від військової служби, а то й зовсім уникнути служби. Перехід на дванадцятирічку, якщо міркувати логічно, повинен змусити поквапитися з реформою армії. Адже якщо в найближчі два роки Збройні сили України не стануть професійними, то в 2012-му вони залишаться без воїнів, оскільки потенційні призовники будуть учитися у дванадцятому класі.
Співробітники МОН говорять про можливе скорочення вищих навчальних закладів на третину. Зважаючи на те, що в нашій країні 881 вищий навчальний заклад, цей захід виправданий. За словами Сергія Квіта, чисельність вузів можна зменшити ще більше, але при цьому головна мета - не просто скорочення, а створення конкурентноздатних на міжнародній арені університетів, що є присутніми у світових університетських рейтингах.
Для України достатньо 30 університетів (зараз у нас 353 вузи із третім і четвертим рівнем акредитації), навчання в яких повинно бути настільки ж престижним, як в аналогічних західних структурах, вважає Квіт. "Необхідно, щоб студенти і викладачі вели активну наукову діяльність, тоді університети будуть мати значні наукові досягнення. Таких закладів в Україні не може бути дуже багато", - пояснює президент НаУКМА. При цьому реформу вищої школи не варто перетворювати на формальність, як це відбулося з багатьма іншими реформами в сфері освіти.
Тести вдалися
Одна з таких реформ - незалежне тестування випускників. Замість вступних іспитів випускники складають тести і за їхніми результатами зараховуються (або не зараховуються) в інститути. Поточного року вузам навіть заборонили проводити самостійні іспити, за винятком тих, де потрібні особливі навики, наприклад, уміння малювати для архітекторів і дизайнерів. У цілому система тестування працює нормально: витоків інформації про зміст тестів не було, більшість питань складена коректно і дозволяє визначити рівень знань учнів. От тільки не досягнуто головне завдання введення тестів - викорінювання корупції при вступі у вузи. Адже першокурсниками цього року стали не відмінники, а найчастіше липові інваліди і сироти. Пільгами при вступі у вузи також користуються потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти загиблих міліціонерів, військових і шахтарів, а також сільська молодь.
Широкий резонанс одержала історія вінничанки Наталії Єрмакової, яка з двох предметів отримала в сумі 394 бали з 400 можливих і не змогла вступити в Київський національний університет (КНУ) ім. Тараса Шевченка, де всі бюджетні місця за фахом філологія зайняли пільговики. За даними проректора КНУ Володимира Бугрова, університет цього року прийняв 2,5 тис. бюджетників, третина з яких - пільговики. На деяких спеціальностях кількість абітурієнтів, що претендують на позаконкурсне зарахування, перевищувала кількість місць: 28 пільговиків претендували на 15 бюджетних місць за фахом туризм, 40 позаконкурсних заявок були подані на 25 місць держзамовлення на спеціальність економіка підприємства.
Єрмакова змогла вступити в Києво-Могилянську академію. "Коли цього року на прес-конференції я пригрозив, що всі довідки про пільги буде перевіряти СБУ, половина пільговиків забрали документи", - розповідає Сергій Квіт. Скасувати пільги міністерство не може: необхідно рішення парламенту і уряду. Категорично наполягає на збереженні пільг президент країни Віктор Ющенко. "Доступ до вищої освіти для дітей з багатодітних сімей, сиріт, інвалідів - це правильно і чесно", - переконаний президент.
Лазівки для корупції залишилися і у самих вузах. Одна з них пов'язана з відмовою абітурієнтів від вступу у зв'язку з тим, що їх зарахували в інший вуз (абітурієнти могли подавати документи в кілька вузів). Інститути визначали рейтинг абітурієнтів на підставі підсумків тестування і зараховували тих, хто потрапив у верхню частину цього рейтингу. Якщо хтось із них відмовлявся, то інститут міг зарахувати будь-кого з нижньої частини рейтингу. А чисельність таких відмов у багатьох вузах перевищувала половину кількості бюджетних місць.
Ще один негативний момент організації тестування відзначив викладач вінницької фізико-математичної гімназії №17 Юрій Пасіхов: "Діти за півроку до тестування забули про навчання і почали готуватися до тестів. Можливо, потрібно тести проводити в дещо пізніший час або відкоригувати навчальну програму".
Багато питань викликає і якість самого тестування. Наприклад, одне з питань тестів з історії України звучало так: "Яка основа економічного розвитку Київської Русі?" Правильну відповідь на нього дали всього вісім відсотків випускників. Але не тому, що школярі погано вчилися, а тому, що наведена укладачами тестів відповідь некоректна: на їхню думку, наші предки спеціалізувалися на землеробстві й чорній металургії.
Дійсно, жителі Київської Русі виготовляли залізні предмети. От тільки чи можна виплавку заліза в ті часи назвати металургією? Тлумачний словник дає два визначення слова "металургія": промислове виробництво металів і наука про промислове виробництво металів. Очевидно, що тисячу років тому промисловості ще не існувало, як і відповідної наукової дисципліни.
Тим часом введення тестування, незважаючи на недопрацювання, - значний крок у реформуванні освіти. Але його ініціатор, Міністерство освіти і науки, вводячи і налагоджуючи процедуру тестування, схоже, забуло про головне. Адже ціль тестування - дати можливість одержати вищу освіту найталановитішим дітям.
З переходом на дванадцятирічну систему освіти складається схожа картина. Уже ніхто не пам'ятає, заради яких цілей дев'ять років тому ухвалили рішення щодо переходу. Ніхто всерйоз не намагається підрахувати, до яких наслідків для вищої школи, армії, суспільства і економіки це призведе. І головне - перехід на дванадцятирічку не дає відповіді на питання, які системні цілі повинні бути в нашої освіти в цілому.
Відмінникам - гранти
Олег Шаров, перший проректор Університету "КРОК":
- Щиро хочеться, щоб перехід на дванадцятирічну середню освіту не був формальністю і якісно поліпшив систему середньої освіти. Але ні в кого зараз немає відповіді на такі питання: чи будуть випускники мати більший обсяг знань, чи будуть вони краще підготовлені до навчання у вищій школі або роботи? Є і батьківське нерозуміння, навіщо дітям проводити в школі ще один додатковий рік. Відсутність випускників в 2012-му стане серйозним викликом для українських вузів, зокрема і для нашого університету.
На мій погляд, цього року система тестування спрацювала краще, ніж минулого. У першу чергу тому, що всі педагоги, що беруть участь у тестуванні, знали свої функції і добре уявляли, що саме їм потрібно робити.
Наша система фінансування вищої освіти надзвичайно застаріла і потребує реформування. Я привітаю схему, коли громадянин за результатами тестування одержує грант або пільговий кредит від держави і може його витратити тільки на фінансування своєї освіти.
Тестуванню альтернативи немає
Євген Медреш, директор гімназії "Вогнище" (Харків):
- Тестуванню як технології перевірки знань учнів альтернативи немає. Випускні іспити в школах і вступні в інститутах давно слід було скасувати. На мій погляд, центр тестування повинен бути незалежний навіть від Міністерства освіти і науки і підпорядковуватися безпосередньо Кабінету Міністрів. Це дозволило б за результатами тестів судити про ефективність роботи системи освіти і сприяло б розвитку самої цієї системи.
Введення стандартизованого незалежного тестування - це рух у правильному напрямку. Найголовніше, щоб витримала перевірку часом логістика тестування: не було витоків варіантів тестових завдань і відповідей на них, а також "спеціальних" інструкторів для обраних абітурієнтів. Та і умови для учнів, ставлення до них у процесі тестування повинні бути більш поважними. А то в нас, як зазвичай, спосіб здійснення дискредитує саму ідею.
Але найнебезпечніше для системи тестування - якщо її зроблять тотальною, ігноруючи реальні умови і потреби шкіл, університетів, суспільства. Система тестування рівною мірою може стати як діючим інструментом модернізації освіти, так і каменем на його шиї.
Удар по системі вищої освіти
Ігор Мендзебровський, директор компанії ITera Consulting Group Ukraine, віце-президент асоціації IT-Ukraine по роботі з вузами:
- Зараз інститути готують фахівців для індустрії програмного забезпечення, з огляду на ринкові вимоги і перебуваючи з нами в постійному спілкуванні. І ми бачимо і розуміємо, що відбувається у вузах і до чого може призвести ця реформа. В 2012 році у вузи не прийдуть нові студенти, не буде занять, зменшиться зарплата викладачів (вона залежить від кількості академічних годин і від чисельності студентів-контрактників). Через це більшість вузів не зможуть утримати кадри, що для деяких інститутів рівносильно катастрофі. Я не виключаю, що все це призведе до знищення системи вищої освіти.
Додатковий рік у школі - додаткові витрати і прямі втрати для економіки України. Приблизно із сорока років активного виробничого стажу громадянина випадає один рік, а це скорочення робочих рук на 2,5%. Мені здається, ця реформа ініційована людьми, які намагаються нав'язати американську систему середньої освіти, а вона гірша, ніж українська. Співробітники системи освіти і шкіл, змушені впроваджувати цю реформу, не розуміють, яка від неї користь.
Замість введення дванадцятирічки необхідно послідовно підтягувати систему середньої освіти до вимог і стандартів наших вузів і відроджувати систему підготовки в коледжах і ПТУ. Додатковий шкільний рік в Україні не несе практичного змісту, це стратегічна помилка, а можливо, і диверсія. Сподіваюся, що хтось реформу скасує.
Максим Благонравін
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
