1513
Уряд в.о.
Прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко вигідно працювати без міністрів. Чотири ключові міністерства очолюють слухняні чиновники в статусі в. о., але замість того, щоб ініціювати заповнення вакансій, прем'єр постійно натякає на нові звільнення. І її можна зрозуміти: адже виконувачів обов'язків вона призначає фактично сама, а кандидатури повноцінних міністрів потрібно погоджувати з парламентом.
"Юрій Федорович, тільки спробуйте не подзвонити, ви ж не самогубець, - докірливо, але з посмішкою вимовила Тимошенко, поглядом оцінюючи справлене на присутніх враження. - Ви знаєте мій негарний характер, я обов'язково кожен дзвінок перевірю". Жартівлива вимога, адресована міністрові агрополітики Юрію Мельнику після "гарячої лінії" з жителями сіл, викликала очікувану посмішку на обличчях журналістів. Не смішно було тільки міністрові, перед яким виникла перспектива особисто дзвонити тим 20 громадянам, що звернулися на "гарячу лінію". Але суперечити прем'єрові Мельник не став - очевидно, на знак згоди з епітетом Тимошенко на адресу свого характеру.
Повною мірою його відчули на собі Віктор Пинзеник, Володимир Огризко, Юрій Єхануров і Йосип Вінський, що ризикнули продемонструвати главі Кабміну з "негарним характером" альтернативну думку.
Прем'єр знайшла прекрасну лазівку в новій Конституції, яка дозволяє сформувати практично весь уряд з виконувачів обов'язків міністрів. Таким чином, Кабмін стає лише формально коаліційним, а насправді кожен глава міністерства орієнтується не на Верховну Раду або свою фракцію, а винятково на Юлію Тимошенко. З огляду на досвід уже звільнених колег, нинішні міністри і без жартівливих зізнань прем'єра чітко усвідомлюють своє хитке становище. Початок нового сесійного сезону у Верховній Раді дозволяє народним депутатам знову допомагати Тимошенко позбуватися перекірливих чиновників. Саме допомагати, тому що "уряд тимчасово виконуючих обов'язки" надав його главі нові можливості.
Випробування авторитетом
Юлія Тимошенко не часто роздає аванси підлеглим, але в. о. міністра фінансів Ігор Уманський, що прийшов у відомство за квотою НУНС, уже встиг заслужити від неї публічну похвалу, нехай і досить стриману. Мовляв, обов'язки міністра "виконує чітко та узгоджено".
На відміну від колишнього шефа Віктора Пинзеника, який дозволяв собі барвисто малювати перед прем'єром загрозу гіперінфляції у відповідь на прагнення профінансувати бюджетні "діри" за рахунок грошової емісії. Його відставка полегшила Кабміну доступ до друкарського верстата. Мінфін активно випускає ОВДП, які спішно викуповує Нацбанк. У підсумку в такий спосіб в економіку було "закачано" з початку року 130 млрд грн.
"Національний банк, природно, провів досить масштабну емісію. Віктор Пинзеник, скільки я його знаю, починаючи з 1991 р. виступав проти грошової емісії, але практика показує, що нічого небезпечного в цьому немає, - говорить Віктор Суслов, голова Держфінпослуг. - Дані свідчать, що, незважаючи на понад 100 млрд грн. кредитів рефінансування, виданих комерційним банкам, незважаючи на те, що НБУ викупив на 24,7 млрд грн. облігацій уряду, негативно на монетарну ситуацію це не вплинуло. Адже одночасно з емісією Нацбанк вилучив з обігу 51 млрд грн. - шляхом продажу депозитних сертифікатів".
Поки експерти сперечаються, наскільки небезпечно для економіки викачування грошей з Нацбанку, прем'єр чудово усвідомлює, для кого це точно вигідно. Відмова розплачуватися за бюджетними статтями через відсутність коштів завдала би непоправного удару по її іміджу в контексті президентської кампанії. Так само, як і виконання поради, викладеної в приписуваній Пинзенику "секретній доповідній", - переглянути бюджет і повторно скоротити фонд оплати праці в органах влади. Це побажання екс-міністра фінансів прем'єр проігнорувала, а правонаступник не зважився питання педалювати.
"Віктор Пинзеник був визначальною фігурою в Кабміні, він визначав, умовно кажучи, масштаби амбіцій уряду, - пояснює впливовість екс-міністра Ярослав Жалило, президент Центру антикризових досліджень. - У нинішній моделі управління, на мій погляд, відсутня роль, що визначає економічну політику Мінфіну. Хоча я і не стверджую, що це неправильно". Іншими словами, визначення економічної політики після відходу авторитетного міністра зосередилося в руках прем'єра.
Вічні цінності
Не дуже вже й ризикувала Леді Ю і в той час, коли її політсила голосувала за відставку Юрія Єханурова з посади міністра оборони. Заступник, що тимчасово прийшов йому на зміну, нехай і не одержав публічного схвалення Тимошенко, як Ігор Уманський, але в протистояння з нею не вступає і, схоже, побажання прем'єрського табору враховує. Принаймні співрозмовники характеризують Валерія Іващенка, котрий потрапив у керівництво оборонного відомства із Секретаріату Президента (в 2005-2007 р. керував департаментом оборонного будівництва СП), як людину неконфліктну. Очевидно, тому після появи в нього повноважень т. в. о. міністра оборони несподівано розблокувався один із ключових процесів, навколо якого ламали списа представники урядового і президентського таборів, - торгівля майном оборонного відомства.
Торгувати в міністерстві ще є чим - на його балансі перебуває 430 незадіяних військових містечок, що займають територію 50 тис. га. І якщо при Юрієві Єханурові аукціони з реалізації зайвого майна блокувалися Кабміном, то наприкінці липня Валерій Іващенко оголосив про те, що Міноборони найближчим часом планує виставити на продаж понад 50 об'єктів. Перші аукціони призначені на вересень, а об'єкти, підготовлені до продажу до кінця року, міністерство попередньо оцінило в 170 млн грн.
"Принаймні є діалог, до цього (при Єханурові - ред.) і діалогу не було. Було лише спілкування в епістолярному жанрі", - констатує Сергій Гриневецький, народний депутат від Блоку Литвина, перший заступник голови комітету з питань національної безпеки та оборони ВР.
Держдепартамент надлишкового майна і земель Міноборони повернув собі колишні повноваження, а очолив його Петро Неботов, якого пов'язують із протекцією першого віце-прем'єра Олександра Турчинова. Майже одночасно із призначенням Неботова право торгувати майном Міноборони одержав концерн "Техвоєнсервіс".
Інтерес до концерну Кабмін уже проявляв наприкінці минулого року, плануючи вивести зі сфери управління міністерства і перевести під своє "крило", але тоді ця "операція" провалилася. Судячи ж з нинішньої активності урядових змін навколо структур, задіяних у процесі реалізації міністерського майна, боротьба за контроль над фінансовими потоками в оборонному відомстві розв'язалася з урахуванням інтересів прем'єрського табору.
Худ-самодіяльність
Одна із ключових якостей, що не влаштовували Юлію Тимошенко в екс-міністрі транспорту Йосипові Вінському, - погана керованість. Крім особистих президентських амбіцій, які обурили Леді Ю, Вінський "відзначився" спробами відсторонити від грошових посад людей з оточення прем'єра. Одним з наказів він позбавив Олександра Загреву, за словами Вінського, близького до Віктора Медведчука (якому приписують співробітництво з Юлією Тимошенко), крісла гендиректора ДП "Міжнародний аеропорт "Львів". Про серйозність "провини" екс-міністра говорить уже те, що питання повернення повноважень начальникові Львівського аеропорту Кабмін розглянув з рекордною оперативністю - наступного дня після відставки Вінського.
На питання про те, хто сприяв його поверненню, Олександр Загрева лише видав помірну порцію критики на адресу кривдника: "Наказ, написаний Вінським, скасований розпорядженням Кабінету Міністрів. За це розпорядження не голосував тільки один Васюник, він утримався. Всі інші міністри проголосували. Це щоб було зрозуміло, чим займався Вінський, якщо всі колеги його не підтримали і проголосували за скасування його наказу, що, звичайно, був незаконним. Тому що є розпорядження суду - поки я був на лікарняному, мої юристи цю справу відсудили".
Зате про нинішнього в. о. міністра транспорту Василя Шевченка, свого часу призначеного на посаду за квотою НУНС, пан Загрева висловився нейтрально: "Не можна оцінювати людину за місяць або два роботи. Але, звичайно, Шевченко - це абсолютно інший рівень керівництва. Такі вказівки, які давав Вінський, він навряд чи буде давати". Співрозмовники характеризують Василя Шевченка як людину спокійну, "яка не буде розвивати масу нових проектів, подібно Вінському". Його прихід близькі до транспортного відомства чиновники пов'язують із "затишшям" і "відсутністю власних ініціатив". У всякому разі Леді Ю напевно позбулася від необхідності виправляти "помилки" надто самостійного міністра.
Цей же козир виявився в руках Тимошенко завдяки відставці ще одного міністра, що відрізнявся самостійністю, - Володимира Огризка. Після його відставки прем'єр продовжує вибудовувати власну зовнішню політику паралельно з МЗС, з тією різницею, що тепер у неї на одного "повноцінного" конкурента менше. Тимчасово виконуючий обов'язки міністра закордонних справ Володимир Хандогій в одному з інтерв'ю зізнався, що відчуває обмеженість своїх повноважень, а приставка "т. в. о." не може не позначатися на його авторитеті в дипломатичних колах. Співрозмовники ж стверджують, що будь-який тимчасово виконуючий обов'язки міністра більше залежить від побажань глави Кабміну.
"Ви ж розумієте, що таке, коли немає міністра. Хто такий виконуючий обов'язки, скільки він буде їх виконувати? Це людина, що очікує, призначать її на посаду чи ні. З неї можна вимагати все що завгодно", - розводить руками Георгій Крючков, нардеп ВР ІІІ і VІ скликань, екс-глава комітету ВР із питань нацбезпеки і оборони.
Місяць звільнень
З початком роботи Верховної Ради парламентарії продовжать звільняти керівні місця в міністерствах. Серед кандидатів на "виліт", пропонованих різними фракціями, - міністр юстиції Микола Оніщук, міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець, віце-прем'єр Іван Васюник, міністр освіти і науки Іван Вакарчук, міністр культури і туризму Василь Вовкун, міністр промислової політики Володимир Новицький, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, а також міністр охорони здоров'я Василь Князевич.
І теоретично - це не межа. Формально на легітимності уряду не позначиться відсутність "повноцінних" міністрів у всіх 20 міністерствах. Законодавство не передбачає на цей випадок вимоги розпустити Кабмін. Кость Бондаренко, керівник Інституту проблем управління імені Горшеніна, нічого катастрофічного в цьому не бачить: "Ризикну припустити, що Кабінет Міністрів може бути працездатним, навіть якщо замість всіх міністрів будуть в. о., але на чолі буде стояти прем'єр-міністр, а поруч із ним - профільні віце-прем'єри, здатні організувати роботу".
Втім, можливість перевірити це припущення навряд чи можливо. Процес звільнення урядових крісел напевно спробують зупинити самі міністри. Охочих іти всупереч Тимошенко буде все менше. А це значить, що Кабмін у своїх рішеннях усе більше буде походити на саму Тимошенко: крайнощі (реприватизація і безконтрольна грошова емісія), популізм (розбалансування бюджету через збільшення соціальних виплат) і жорсткість (пресинг ФПГ, що зробили ставку "не на того" кандидата в президенти).
Андрій Кожем’якін: "У першу чергу потрібно призначити міністра фінансів":
Перший заступник глави фракції БЮТ у парламенті повідомив, що представлена ним політсила прагне заповнити два вакантні крісла в чинному уряді та змінити власника ще одного урядового портфеля.
Які труднощі виникають у роботі прем'єр-міністра у зв'язку з неукомплектованістю Кабміну?
- Звичайно, ця ситуація створює проблеми для уряду. Тому що виконуючий обов'язки всіх повноважень міністра не має. Наша політсила і фракція за поданням прем'єра вже давно намагаються вирішити кадрові питання у Верховній Раді, проголосувати за ті кандидатури, які подані, але ці ініціативи блокуються опозицією. Ми за те, щоб міністри були обрані легітимно, парламентом.
Які кадрові призначення ви плануєте здійснити в першу чергу?
- Подання, які подані прем'єр-міністром, уже розглянуті на раді коаліції і затверджені. Це ті ж пропозиції, які ми робили кілька місяців тому, ми їх не знімаємо. Якщо це буде маленький пакет, то ми хотіли б, щоб у першу чергу був призначений міністр фінансів, тому що це дуже напружена ділянка роботи в Кабміні. Друге - віце-прем'єр з питань самоврядування. І ще одна вакантна посада - міністр транспорту. Прізвища чітко визначені - Федір Ярошенко на посаду міністра фінансів, Таріел Васадзе - на посаду міністра транспорту. Це маленький пакет. Про інше потрібно домовлятися і погоджувати з нашими колегами по коаліції та опонентами.
Чи розглядаєте ви можливість голосування за відставку кандидатур, поданих опозицією (Луценко, Вовкун, Вакарчук)?
- Пропозиції, які надійшли від опозиції щодо зняття тих або інших міністрів, - це їхня справа, нехай вони їх розглядають і голосують.
Вадим Карасьов: "В. о. міністра не має права голосу в Кабміні"
Директор Інституту глобальних стратегій, близький до чинного президента, переконаний: оскільки в. о. міністра не має права брати участь у голосуванні членів Кабміну, прем'єрові легше приймати вигідні їй рішення.
Виграла чи програла прем'єр від відсутності "повноцінних" керівників чотирьох міністерств?
- У цій ситуації Юлія Тимошенко більше виграла, ніж програла. Вона, можливо, втратила з іміджевої точки зору, оскільки відсутність міністрів дала привід для критики прем'єра в т.зв. уряді порожніх крісел. Але політично Тимошенко виграла, тому що зосередила контроль над цими міністерствами у своїх руках. Як прем'єр вона сьогодні працює в ручному режимі.
У чому проявляється ручне керування міністерствами?
- Тимошенко контролює безпосередньо Міністерство фінансів, якоюсь мірою вибудовує альтернативну зовнішню політику через віце-прем'єра Немирю, залишаючи Міністерство закордонних справ осторонь. Вона самостійно здійснює візити, не доводячи до відома МЗС, як це було з газовими домовленостями, поїздками в Москву. Відсутність повноцінного міністра дала їй можливість для маневру і проведення самостійної зовнішньої політики, без огляду на критику президентської сторони і президента, що, за Конституцією, здійснює зовнішню політику країни.
У яких питаннях повноваження в. о. міністра обмежені?
- Виконуючий обов'язки міністра не має права голосу в Кабміні. Реально в ручному режимі урядом і економікою управляє прем'єр, але формально це однаково узаконюється, легітимізується рішеннями Кабміну. Отож відсутність повноцінних міністрів, а тим більше міністрів із власною позицією, - а це були і Пинзеник, і Вінський, і Єхануров, і Огризко, - позбавила Тимошенко від внутрішньої опозиції в Кабміні. У неї з'явилося більше можливостей, щоб провести те рішення, яке її влаштовує.
Чию кандидатуру Кабмін запропонує до відставки наступною?
- Одним із імовірних кандидатів на "виліт" був міністр юстиції Оніщук. Тимошенко напевно спробує відправити його у відставку, оскільки глава Мін'юсту - досить важлива посада не тільки з погляду поточної урядової політики, але й у світлі виборів, що наближаються, і пов'язаних із цим оскаржень. Однак Оніщук пройшов за квотою коаліції, за нього може виступити "Наша Україна", а Партія регіонів - не підтримати його відставку. Тому міністр юстиції має шанс встояти.
За якої кількості порожніх крісел Кабмін буде нелегітимним?
- У законі про Кабмін чітко не прописано, скільки необхідно повноцінних міністрів для того, щоб рішення уряду були легітимні. Це вже справа судових суперечок, але вони можуть тривати і місяць, і два, і тривати до кінця президентських перегонів, а там це вже буде не важливо.
Аліса Юрченко
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
