3750
Останній бастіон
— Казна та Політика
Швейцарія - більше не сейф Європи. Часи офшорів та банківської таємниці минули. Швейцарські банки терміново змінюють спеціалізацію, а тисячі вкладників вибирають, як урятувати свої гроші - задекларувати чи переховати в іншому місці. Але для України ця країна, як і раніше, залишається податковою гаванню.
Якби в німецькій митниці існувало соціалістичне змагання, то підрозділи, розташовані на кордоні з Швейцарією, вибилися б в ударники комуністичної праці. Ще б пак - 2008 року вони вилучили тут 21,4 млн. незаконно ввезених у Німеччину євро. Це в чотири рази перевищує показники попереднього року, і тенденція має перспективи зростання. Причому основна маса контрабандистів - клієнти швейцарських банків, що намагаються врятувати свої гроші.
Рятуватися втечею з держави, яка раніше вважалася найбезпечнішим сховищем для грошей будь-якого походження - чистих і не дуже, вкладників змусило "полювання на відьом", розпочате провідними країнами світу проти офшорів. А саме - ризик того, що тепер складно буде сховати капітал від податкових органів під прикриттям знаменитої швейцарської банківської таємниці. Крапку ж у її багатовіковій історії поставив прецедент із інвестиційним банком UBS. Точніше, недавня угода між Берном, Вашингтоном і топ-менеджментом банку.
Чия правда
Суперечка Вашингтона з UBS розгорілася ще торік. 19 червня 2008 року колишній банкір UBS Бредлі Беркенфелд зізнався суду у Флориді, що співробітники банку допомагали заможним клієнтам зі США приховувати активи від податківців, реєструючи на Британських Віргінських островах, у Гонконгу і Панамі фіктивні структури, яким приписувалося володіння незадекларованими коштами. Як компенсацію керівництво UBS погодилося виплатити США $780 млн. У липні того ж року американська влада звернулася з проханням до Берна надати дані про 255 американських клієнтів банку UBS, яких було викрито за несплату податків. Але на вказаний час (кінець грудня 2008 року) інформації зі Швейцарії не надійшло. 16 лютого американська влада направила уряду Швейцарії ультиматум з вимогою видати їм дані протягом трьох днів. UBS відмовився. Але після погрози Вашингтона заборонити діяльність UBS на території країни FINMA (швейцарський департамент з контролю над банківською діяльністю) змусив банк виконати вимогу США. Так 19 лютого 2009 року Швейцарія вперше порушила банківську таємницю.
Незабаром після цього Вашингтон зажадав набагато більше - дані про 52 тис. своїх громадян, які зберігають гроші на рахунках UBS. І тоді банк збунтувався, адже це фактично було зазіханням на традиційний принцип швейцарського банкінгу - конфіденційність. Дискусія з цього приводу тривала п'ять місяців, причому фінустанову представляла офіційна делегація країни, показуючи цим, що мова зайшла про інтереси вже не бізнес-структури, а всієї нації. За словами Джеймса Нейсона, глави департаменту міжнародних комунікацій Швейцарської асоціації банкірів, UBS перебував у надзвичайно скрутному становищі через колізію законодавства двох суверенних держав. З одного боку, якби UBS не відповідав нормам John Doe Summons у США, йому довелося б стикнутися з серйозними санкціями Вашингтона. З іншого боку, якби цей банк просто видав імена своїх клієнтів, як того вимагала американська влада, він порушив би швейцарське законодавство.
Виходом із ситуації стала угода, підписана 19 серпня. Вона дозволила вирішити проблему в рамках існуючого договору про запобігання подвійного оподатковування між Швейцарією і США та відповідно до швейцарських законів. Тепер UBS буде визначати рахунки, які клієнти зі США явно використовують для махінацій з податками і видавати інформацію про них Швейцарській федеральній податковій адміністрації (SFTA). Американське податкове управління (Internal Revenue Service - IRS), у свою чергу, має направляти в SFTA запит про певні рахунки громадян США - клієнтів UBS. SFTA буде вивчати кожний випадок окремо і, якщо він буде кваліфікуватися як махінації з податками, передавати дані владі США. У цілому будуть вивчені дані про 4450 американських клієнтів банку, яких підозрюють у приховуванні активів на його рахунках. Навзамін влада США відкличе позов проти UBS, що був направлений до суду після відмови банку видати інформацію про рахунки 52 тис. своїх клієнтів. При цьому виплат по штрафах від швейцарського банку не потрібно.
Втім, Вашингтон не змушений формально штрафувати UBS. Його банківська репутація настільки зіпсована, що вкладники влаштували просто масову втечу. Почалася вона в середині минулого року і відтоді не припиняється. З липня 2008 року з Wealth Management & Swiss Bank - департаменту UBS, що займається управлінням статками клієнтів зі Швейцарії і Європи, було вилучено на 136,3 млрд. швейцарських франків ($127,5 млрд.) більше, ніж покладено на банківський рахунок. А саме в цей же час американські клієнти виводили кошти з департаменту Wealth Management Americas, але в результаті приплив коштів виявився більшим, ніж відтік - на 2 млрд. швейцарських франків ($1,9 млрд.).
Складний вибір
Поділитися інформацією про клієнтів тепер доведеться не тільки UBS. Зірвати накидку банківської таємниці та опинитися під загрозою відтоку клієнтських грошей доведеться й іншим фінансовим установам. У рамках податкової амністії, яку влада США зараз проводить і обіцяє продовжити її й після дедлайну 23 вересня, чимало заможних американців розкрили місцезнаходження своїх рахунків. Тепер під пильну увагу Вашингтона потрапить не менше десятка швейцарських і європейських банків, серед яких, за даними The Wall Street Journal, - Credit Suisse, Julius Baer, Zuercher Kantonalbank і Union Bancaire Privee. Не всіх їх звинувачують у порушенні міжнародних норм або в сприянні громадянам США в ухилянні від сплати податків, але спілкування з американськими податківцями їм не уникнути.
У таких умовах швейцарським банкам, прославленим своїм wealth management, залишається лише одне - переорієнтація. Насамперед деякі швейцарські банки вирішили покинути американські ринки, закривши інвестиційні рахунки американських громадян. До того ж серед 300 швейцарських банків частина уже спрямувала увагу на emerging markets, особливо на Росію, Азію і Близький Схід. Наприклад, такі установи, як Julius Baer Holding AG, Lombard Odier & Cie. і Bank Sarasin & Cie., протягом останніх двох років відкрили представництва у великих фінансових центрах від Москви до Сінгапуру та Мумбаї.
Що ж до закордонних банків, які працюють у Швейцарії (140 лише в одній Женеві), то вони воліють закривати представництва. Як, приміром, німецький банк Commerzbank, котрий продав швейцарському банку Vontobel Holding AG свій підрозділ у Швейцарії, що спеціалізується на wealth management.
Куди подіти гроші
Поряд з банками в неоднозначній ситуації опинилися й вкладники. Зараз для них вибір зводиться до декількох опцій - задекларувати гроші і повернути їх на батьківщину, переховати в іншому банку чи в іншій країні, або залишити все як є. Деякі швейцарські банкіри сьогодні рекомендують перший, найбільш безпечний варіант - добровільно взяти участь у програмах розкриття інформації про банківські рахунки. Інші банківські працівники відговорюють клієнтів від "самодоносу", лякаючи їх тим, що вони можуть втратити 50% грошей. Хоча насправді мова йде про 10-15%, у крайньому випадку - 30%. Наприклад, у США від "добровольців" вимагають сплатити тільки податки, відсотки і штраф у вигляді 20% від найбільшої суми на балансі за останні шість років. У той же час частина колишніх клієнтів UBS, які цінують Швейцарію не як податкову гавань, а як політично стабільну країну з високою якістю управління банками, просто поміняли місце розташування своїх грошей, не виводячи їх із країни. Це підтверджує і той факт, що в той час як у найбільшому швейцарському банку UBS спостерігається відтік коштів з рахунків багатіїв, у наступних за розмірами чотирьох банках, у тому числі і в Credit Suisse, суми на рахунках для wealth management зросли на 31 млрд. швейцарських франків ($29 млрд.).
Проте тим, хто бажає підстрахуватися, фахівці радять "переїжджати" у більш безпечні фінансові центри. "Даних щодо розкриття інформації власників рахунків - резидентів інших, ніж США і Великобританія країн, - немає. Отже, і ризики для них на сьогодні мінімальні. Але тим особам, які страхуються у всьому і збираються відкривати рахунки у швейцарських банках, ми радимо відкрити рахунок в іншій юрисдикції, - говорить Олександр Рудаков, юрист міжнародної юридичної компанії Integrites. - Тим особам, які страхуються у всьому і які вже мають рахунки у швейцарських банках (особливо UBS), а також резидентам США і Великобританії ми радили б перевести рахунки в інші, безпечні юрисдикції". До найбільш безпечних зараз належать Австрія, Бельгія, Бруней, Гватемала, Люксембург, Сингапур і Чилі.
Далі буде
Тим часом хвиля "експедицій" у пошуках несумлінних вкладників загрожує охопити все більшу кількість фінустанов. Адже за даними Boston Consulting Group і Швейцарської асоціації банкірів, у Швейцарії зберігаються майже $2 тлрн., що належать іноземним вкладникам, або 27% світових офшорних депозитів. А виходить, швейцарські банки відчувають тиск не лише з боку США, але й з боку влади Німеччини, громадяни якої тримають на швейцарських рахунках близько $175 млрд., Франції та інших держав. При цьому Швейцарія є фактично останнім бастіоном, який до кінця захищав банківську таємницю. Інші фінансові центри, звинувачені в офшорній діяльності, уже давно здалися і прийняли стандарти ОЕСР або перебувають у процесі переговорів про укладання двосторонніх угод. Досить згадати угоду Ліхтенштейну з Великобританією про обмін інформацією про банківські рахунки, яку було прийнято за декілька днів до підписання документа Швейцарією та США.
Тепер же до Ліхтенштейну, Люксембурга та Австрії, які відмовилися від переваг офшорної практики, приєднається і Швейцарія. Довгі і заплутані пошуки законодавчого компромісу у випадку з UBS поряд з тиском великих розвинених країн підштовхнули Берн перейти на міжнародні стандарти банківської справи. Хоча відмовлятися від банківської таємниці країна не хоче, адже саме на таємниці Швейцарія розбагатіла. Тому для неї основними в найближчому майбутньому стануть договори про усунення подвійного оподаткування. Швейцарія вже підписала подібні угоди з більш ніж 70 країнами. Крім того, у березні швейцарці оголосили, що приєднуються до Model Tax Convention у рамках ОЕСР і надалі будуть надавати адміністративне сприяння у всіх справах, що стосується оподаткування, у тому числі ухиляння від сплати податків (а не тільки у випадках махінацій з податками, як було раніше). Зараз країна також переглядає свої договори про запобігання подвійному оподаткуванню на предмет відповідності стандартам ОЕСР.
Проте, незважаючи на досягнуті успіхи, не слабшає тиск з боку країн G20, що прагнуть поповнити бюджети, повернувши прихований капітал на батьківщину. Так, наприкінці липня Франція і Британія погрожували ввести санкції відносно держав, які не підпишуть до березня 2010 року договорів про усунення подвійного оподаткування як мінімум з 12 країнами. У Німеччині прийнято політику перешкоджання відкриттю рахунків у Швейцарії без розкриття інформації німецькому уряду. А США мають намір проводити і з іншими державами такий "розбір польотів", як зі Швейцарією. "Ми будемо працювати з іншими урядами, у яких можна одержати необхідну для нас інформацію. Багаті американці, які сховали свої гроші в офшорах, опиняться в лещатах", - заявив Дуглас Шульман, комісар IRS, після підписання угоди між Вашингтоном і Берном. Та й у самій ОЕСР обіцяють уважно стежити за тим, щоб фінансові центри не повернулися до офшорної діяльності в колишньому або модифікованому вигляді. "Міжнародне співтовариство буде стежити і вживати заходів, щоб відбити до цього охоту, - пояснили "Інвестгазеті" в ОЕСР. - Наприклад, якщо офшорною діяльністю займеться країна, що розвивається, їй можна буде скоротити допомогу, спрямовану на цілі розвитку (development aid). Якщо ж це буде розвинена держава, то її можна відмовити за допомогою різних способів. Приміром, можна заборонити компаніям своєї країни проводити взаємозалік податкових зобов'язань щодо будь-яких видатків, які фірма несла при веденні бізнесу в країні-офшорі. Це породить проблеми для двостороннього бізнесу і буде дуже переконливою причиною, щоб не практикувати офшорну діяльність".
Україна - Швейцарія - Україна
Дискредитація швейцарського принципу банківської таємниці зачепила й Україну, чиї мільйонери також облюбували фінустанови цієї держави. Втім, вони належать саме до розряду тих вкладників, які скоріше поміняють банк, ніж країну зберігання грошей, намагаючись не стільки оптимізувати оподаткування (що, правда, також незайве, оскільки в Україні чи не найвище податкове навантаження в Європі), скільки сховати їх подалі від політичних чвар. Інша справа, українські податківці: для них, як і для їхніх американських колег, створений прецедент відкриває великі перспективи. "Механізм відкриття інформації про клієнтів швейцарських банків сприятиме недопущенню непродуктивного відтоку капіталу, - заявили "Інвестгазеті" в Державній податковій адміністрації України, - і дасть можливість ефективно вживати заходів для руйнування схем мінімізації (оподатковування). А це, у свою чергу, позитивно вплине на наповнення бюджету". Це дуже вигідно і нинішньому уряду, котрий уже не перший рік обіцяє збільшити доходи бюджету через скорочення тіньової економіки, у тому числі через боротьбу з відмиванням грошей і ухилянням від податків. Щоправда, все це теорія. На практиці такі можливості наша країна мала і раніше, але ними, вочевидь, забували користуватися. На даний момент Україною підписано угоди про обмін податковою інформацією з 63 державами. У тому числі й зі Швейцарією. Підписана з нею Конвенція про запобігання подвійного оподаткування щодо податків на доходи і на капітал набрала чинності ще наприкінці 1995 року.
Зараз же, як розповіли в ДПАУ, Міністерство фінансів і податкова адміністрація працюють над поглибленням співробітництва податкових органів України та Швейцарії шляхом оптимізації методів обміну податковою інформацією та удосконалення відповідної нормативної бази з урахуванням останніх світових тенденцій і рекомендацій ОЕСР.
Якщо українські податківці виявляться такими ж допитливими і послідовними у своїй наполегливості, як їхні американські колеги, то, можливо, через рік-другий Україна змусить декількох мільярдерів повернути гроші на батьківщину і забезпечити країні бездефіцитний бюджет. Тому що без активності національних податкових органів всі успіхи, досягнуті на фронті боротьби з банківською таємницею, нічого не варті.
Але з урахуванням інертності українських держорганів, логічно припустити, що в найближчі десять років Швейцарія залишиться такою ж надійною податковою гаванню для заможних людей України, як і багато років до цього.
Два трильйони доларів, які належать іноземним вкладникам, перебувають у Швейцарії. Це 27% світових офшорних депозитів
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
