2131
У пошуках виходу з енергетичного глухого кута
— Енергетика
Вже скоро прийдуть осінні холоди. В унісон із прохолодним подихом золотої пори пролунав перший сигнал про загрозу залишитися взимку без "теплих" послуг, тобто без опалення і гарячої води. Центральні ЗМІ дружно розголошували на всю країну, що в квартирах киян нема гарячої води тому, що через борги за газ столичної компанії "Київенерго" (близько 600 млн грн.) його подачу відключили практично всім енергоблокам київських ТЕЦ. Однак за кадром залишилася інформація про те, що в аналогічній ситуації перебувають практично всі міста України, адже через борги за газ зупинено всі теплоелектроцентралі країни - Харківську, Лисичанську, Херсонську, Миколаївську та ін.
На жаль, трапилося це під час активної ремонтної кампанії, що проводилася з метою підготовки обладнання ТЕЦ до осінньо-зимового сезону, тобто до режиму підвищеного навантаження. Якщо ТЕЦ не виробляють товару, то й грошей за нього не отримують. Приміром, на Лисичанській ТЕЦ працюють 770 осіб, але наразі їм нема з чого платити зарплату. Хороші фахівці залишають енергетику, а натомість лишається загроза зриву теплопостачання та високий рівень аварійності. Ще свіжі в пам'яті спогади про Алчевськ 2006 року, коли через аварію на теплотрасі при 30-градусному морозі мерзли 70 тисяч його мешканців.
Нагадаємо, що теплоелектроцентралі - це генеруючі електростанції, які одночасно виробляють і тепло, і електроенергію для великих і малих міст країни. І якщо із зупинкою ТЕЦ дефіцит електрики покриють інші виробники - теплові, гідро- і, в основному, атомні електростанції, то величезну нестачу тепла в міських квартирах не зможуть ліквідувати ні вищезгадані станції, ні звичайні міські котельні, що, до речі, теж працюють на дорогому російському газі (за рік теплокомунальний сектор України спалює близько 13 млрд. кубометрів імпортного газу). Втім, вражає економічна неефективність теплоелектроцентралей. І це не дивно, адже вони побудовані 50-60 років тому і вже давно відпрацювали свій проектний ресурс. "Влітку, коли нема потреби в опаленні, коли різко зменшуються обсяги виробництва на ТЕЦ з метою економії газу, коефіцієнт їх корисної дії падає до 20%", - повідомляє колишній міністр енергетики Олексій Шеберстов.
Звісно, решта 80% ідуть на обігрів атмосфери! ТЕЦ не призначені для виробництва однієї лише електроенергії - вони повинні виробляти в комплексі тепло та електроенергію. Але у зв'язку з низьким рівнем завантаження ціна реалізації електроенергії ТЕЦ в оптовий енергоринок України надзвичайно висока: у першій декаді серпня вона перевищила 62,5 коп. - це в 4,5 рази дорожче, ніж електроенергія АЕС, і в 1,7 рази, ніж електрика від ТЕС.
Довідка:
Теплоелектростанції (ТЕС) продавали свій товар по 37,1 коп. за кіловат-годину, атомні станції (АЕС) - по 13,9 коп., дещо дорожче обходилася електроенергія гідроелектростанцій (ГЕС) - 14,5 коп. На оптовому енергоринку визначалася середня ціна і становила приблизно 24,7 коп. (такого низького рівня було досягнуто за рахунок того, що половину виробленої електроенергії поставляють АЕС). Потім електроенергія продавалася енергопостачальним компаніям (обленерго) за регульованим тарифом, а іншим постачальникам - за нерегульованим. У середньому ціна закупівлі в енергоринку на початку серпня становила 29,2 коп. - на базі цієї ціни формується роздрібний тариф для населення і промисловості.
Цілком очевидно, що спонсором дорогих теплоелектроцентралей виступають інші учасники енергоринку - АЕС і ГЕС, які, до речі, й самі відчувають гостру потребу у фінансах для підтримки безпечної роботи обладнання, не кажучи вже про необхідність розвитку галузі. Виникла дилема: відмовитися від неефективних ТЕЦ Україна не зможе, але й продовжувати працювати в такому режимі - це означає ще більше затягувати петлю на шиї інших учасників енергоринку.
До того ж дотувати доводиться не тільки теплоелектроцентралі, але й теплові електростанції. Їх рентабельність у період кризи впала до мінус 15-22%. Зношене до краю обладнання давно вимагає докорінної модернізації, необхідно впроваджувати більш економічні технології. Однак протягом усіх років незалежності про це багато говорили, але нічого не зробили - енергоблоки станцій поступово стають дедалі більше непридатними. І навіть у період стрімкого зростання навантаження - в 2007 році - Україна на час перетворилася на імпортера електроенергії з Росії, нібито з метою нагромадження запасів вугілля на складах ТЕС. Мабуть, зараз настає час розплати за бездіяльність протягом усього періоду незалежності.
Системна економічна криза в країні ускладнила і без того складну ситуацію в тепловій і атомній електроенергетиці, якою всерйоз затурбувався уряд. Робоча група з представників Мінпаливенерго, Мінфіну, Мінекономіки, НКРЕ, ДП "Енергоринок", НАЕК "Енергоатом" та інших, створена за дорученням прем'єр-міністра, зробила песимістичний висновок. Якщо на урядовому рівні не буде вжито термінових антикризових заходів, в Україні може статися критичне зниження надійності роботи обладнання генеруючих компаній і ліній електропередачі, а це загрожує зривом енерго- і теплопостачання всіх галузей української економіки і населення. Це однозначно буде мати катастрофічні наслідки для економіки держави.
На краю безодні
З осені минулого року, коли стрімко зростаючий попит на електроенергію, що спостерігався в Україні протягом останніх років, раптом змінився різким гальмуванням, генеруючим компаніям довелося скорочувати виробництво, а в результаті упали і доходи. Одночасно знизився і рівень розрахунків за спожиту електроенергію - до 98%, що на 2,1% менше, ніж за аналогічний період 2008 року. Усього за сім місяців споживачам відпущено електричної і теплової енергії на суму 33,6 млрд. грн., однак оплачено тільки 31,2 млрд. грн. Різниця лягла тягарем на енергетичні підприємства. Вже стало традицією, що промислові регіони найгірше оплачують енергоспоживання. Це такі області, як Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська та Луганська. Під ударом опинилися всі проекти з модернізації і розвитку деградуючої електроенергетичної галузі.
За офіційними даними Мінпаливенерго, за сім місяців 2009 року електростанції України скоротили виробництво електроенергії на 15,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (усього за сім місяців зроблено 97 млрд. кВт-годин, що на 17,6 млрд. менше, ніж за аналогічний період 2008-го).
В уряді впевнені: від різкого зниження споживання електроенергії найбільше постраждала теплова генерація. Обсяги виробництва ТЕС у першому півріччі скоротилися на 21% у порівнянні з аналогічним торішнім періодом. Дещо краща ситуація в атомній енергетиці: за січень-липень АЕС виробили майже половину всього обсягу електроенергії - 47,5 млрд. кВт-годин, що на 11,8% менше від показника минулого року.
Теплові електростанції втрачають обігові кошти, рентабельність стала від’ємною - четвертий квартал поспіль ТЕС працюють збитково. Відсутність коштів не дозволяє вчасно оплачувати придбане у шахтарів вугілля - енергетики заборгували їм 1 млрд. грн. Втім, борг вуглярів за спожиту електроенергію перевищує заборгованість енергетиків. Але все-таки склади ТЕС переповнені запасами вугілля на зиму: накопичилося понад 3,9 млн. тонн, що на 1,5 млн. тонн більше, ніж в 2008 році. Вугілля відвантажують без оплати, сподіваючись, що в майбутньому ситуація покращиться.
Довідка:
На початку 2009 року запаси палива на складах ТЕС на 50% перевищили обсяги попереднього року (3,5 млн. тонн вугілля і майже 78 тис. тонн мазуту проти 2,2 млн. тонн і 157 тис. тонн на початок 2008-го). За сім місяців поточного року вуглярі поставили ТЕС майже 17 млн. тонн вугілля (на 4 млн. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року). Теплові електростанції та теплоелектроцентралі різко скоротили споживання газу - протягом зазначеного періоду в котлах генкомпаній спалено 1,8 млрд. кубометрів газу, що на 1,5 млрд. кубометрів менше, ніж у 2008 році.
Різке погіршення фінансового становища теплової генерації урядові експерти пояснюють тим, що темпи збільшення ціни вугілля випереджали темпи підвищення вартості електроенергії, що й призвело до збитковості ТЕС. У результаті під сумнівом опинилися виробничі програми електростанцій, а також розрахунки за вугілля. Недоцільно також нарощувати кредиторську заборгованість ТЕС. „Дзеркало тижня” уже повідомляло про те, що з метою збалансування виторгу від реалізації і поточних витрат на виробництво генеруючі компанії (ТЕС) взяли в Ощадбанку кредит у розмірі 3,2 млрд. грн. Але коштів на погашення цієї позики тепловики не мають, тому джерелом його повернення можуть бути тільки нові позики - до кінця року треба взяти в кредит ще 4 млрд. грн. Очевидна фінансова піраміда, жертвами якої стануть громадяни України, тому що вона може завалитися саме під час найбільших морозів.
Цілком очевидно, що цей шлях веде в безвихідь. Тому висновок експертів однозначний: без збільшення тарифів для споживачів збалансувати фінансову систему теплової генерації просто неможливо. Питання в тім, чи зважиться прем'єр-міністр належним чином відреагувати на таку пропозицію і вдатися до непопулярних у народі заходів напередодні президентських виборів.
А підвищувати роздрібні тарифи на електроенергію все-таки доведеться, але не для промисловості, яка наразі перебуває в стагнації, а для населення. При цьому для бідних верств необхідно заздалегідь передбачити в бюджеті адресну дотацію. За таким сценарієм успішно пішла Росія, і там давно забули про перехресне субсидування населення за рахунок промисловості. В Україні ж, на відміну від інших країн, промисловість уже багато років дотує певну категорію споживачів, у тому числі і населення, яке на тлі зниження енергоспоживання промисловістю (на 29%) продовжує його стрімко нарощувати.
Домогосподарства активно використовують недорогу електроенергію для опалення будинків замість газу, а часто - і для налагодження власного бізнесу. В результаті загальна сума дотацій за рахунок промисловості в структурі оптової ціни електроенергії в 2009 році може вирости до 18,3 млрд. грн. (в 2008-му - 12,3 млрд. грн.). Ця сума ляже тягарем на промисловість, тоді як дотації незаслужено одержують в основному ті верстви населення, які мешкають у розкішних заміських котеджах. За підрахунками експертів, приблизно 75% дотацій на електрику одержують заможні українці: чим багатший палац, тим більше дотацій на комунальні послуги та електроенергію він поглинає.
Тяжке фінансове становище в тепловій енергетиці призвело до того, що енергоблоки ТЕС до зими не готові. Зараз у ремонті перебувають кілька десятків енергоблоків ТЕС і ТЕЦ, і навряд чи ремонт буде завершено до опалювального сезону. Тому дефіцит генеруючих потужностей, як і раніше, будуть компенсувати атомники. Хоча положення в атомній енергетиці теж заслуговує на особливу увагу.
Виклики атомній енергетиці
Урядові експерти всерйоз стурбовані фінансовим станом НАЕК "Енергоатом". Цього року компанія за рахунок прибутку здійснила не передбачені тарифом видатки на загальну суму майже 637 млн. грн. З них 254,6 млн. пішло на погашення банківських кредитів, а ще 382 млн. - на закупівлю уранового концентрату. Але оскільки прибуток обкладається податком, зобов'язання компанії перед бюджетом виросли на 210 млн. грн., а фактичне недофінансування основних програм "Енергоатому" тепер становить майже 850 млн. грн. Ситуація загрозлива для всієї економіки країни, тому що з таким шлейфом боргів галузь функціонувати практично не може.
Радники прем'єра наполягають на перегляді тарифу на атомну енергію. Зараз цей тариф, як згадувалося вище, становить усього лише 13,9 коп. за кіловат-годину виробленої енергії - це майже в 2,7 рази нижче від вартості електроенергії, виробленої тепловими електростанціями. Щоправда, 13 серпня НКРЕ підвищила тариф до 13,97 коп. (на 1,5%), але ці гроші з 1 вересня йтимуть прямо в бюджет, оскільки включені в тариф як оплата за забруднення навколишнього середовища.
Довідка:
Відповідно до постанови Кабміну №391 від 24 квітня 2009 р., "Енергоатом" зобов'язаний платити збір за утворення радіоактивних відходів з розрахунку 0,63 коп. за 1 кВт-годину виробленої електроенергії і додаткові суми, що залежать від обсягів цих відходів і вартості їх зберігання.
До чинного тарифу не включено коштів на здійснення заходів щодо підвищення безпеки діючих атомних енергоблоків і на добудову сухого сховища відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС. На такі цілі потрібно 330 млн. грн. А на приведення середньої заробітної плати працівників АЕС до рівня першого півріччя 2008 року необхідно ще майже 284 млн. грн. У зв'язку зі зміною курсу долара вартість свіжого ядерного палива з Росії зросла на 143,4 млн. грн. Ясна річ, ці суми потрібно було ще на початку року передбачити в тарифі, тоді б не довелося брати їх із прибутку компанії. Для фінансування заходів щодо підготовки до будівництва енергоблоків №3 і 4 на Хмельницькій АЕС потрібно ще 234 млн. грн. - ці кошти підуть на розробку ТЕО будівництва. Відсутність у структурі тарифу перерахованих вище видатків практично паралізує нормальну роботу і позбавляє перспективи атомноенергетичний комплекс.
Прийнята в 2006 році Енергетична стратегія України до 2030 року передбачає будівництво майже 20 ядерних енергоблоків. У першочерговому порядку Мінпаливенерго обіцяло до 2016 року ввести в дію як мінімум два енергоблоки (по 1000 МВт кожен) на Хмельницькій АЕС, адже в 2011-му закінчиться проектний термін експлуатації першого енергоблоку Рівненської АЕС, а потім підійде черга й інших блоків. Через таку складну ситуацію в тепловій енергетиці може трапитися так, що найближчими роками в Україні просто не буде кому виробляти електроенергію в достатніх обсягах. Заявлено про величезні плани, однак їх втілення гальмується через фінансові проблеми.
Про добудову двох блоків на ХАЕС уряд заявив ще в 2004 році, однак дотепер у тарифі відсутня інвестиційна складова на ці роботи. У НКРЕ давно подано всі розрахунки і пропозиції про включення в тариф необхідних сум. За даними генерального директора ВП "Атомпроектінжиніринг" (структурний підрозділ НАЕК "Енергоатом") Володимира Броннікова, раніше Мінпаливенерго і Кабмін на цей рік затвердили низку заходів щодо підготовки до будівництва двох енергоблоків на суму 234 млн. грн. "Цього року ми повинні були виконати величезний обсяг підготовчих робіт - відновити будівельний комплекс, відремонтувати збудовані, але вже частково зруйновані об'єкти ХАЕС. Це необхідно було зробити до того, як буде розроблено проект добудови енергоблоків. Так ми планували до початку кризи", - повідомив він.
Якщо вищезгадані статті видатків буде внесено до тарифу, цього року планується завершити ТЕО на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, а в 2010-му - подати на затвердження Кабміну. Урядова експертиза розтягнеться на весь 2010 рік, і тільки в 2011-му розробники проекту візьмуться до проектування, що триватиме два - два з половиною роки. Після затвердження проекту - приблизно в 2012-2013 роках - "Енергоатом" приступить до будівництва. А будують такі блоки приблизно сім років.
Через фінансові проблеми запланований строк уведення хмельницьких блоків в експлуатацію - 2016 рік - уже відсунуто на пізніший період. А це реальна загроза того, що в найближчому десятилітті Україна може опинитися в темряві в буквальному значенні цього слова. Адже життя без світла, як і без повітря, складно навіть уявити.
Наталка Прудка
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
