"Зачистка" полісів


"Зачистка" полісів

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг ворожо настроєна проти недбайливих страховиків. До кінця року кількість компаній на страховому ринку може скоротитися на третину.

У травні-липні більше двадцяти страхових компаній (СК) виключені з держреєстру фінустанов, сім залишилися без ліцензій. Шостого серпня Держфінпослуг анулювала ліцензію групи "Страхові традиції", яка ще торік входила до тридцятки найбільших страховиків (вона добре відома українцям завдяки агресивній рекламній кампанії). І це тільки початок масштабної "зачистки" - найближчим часом права продавати поліси можуть втратити ще кілька десятків страховиків, у тому числі великі. Регулятор затіяв боротьбу з фінансовими пірамідами, що здійснюють страхові виплати за рахунок продажу нових полісів. Запізнілу, як вважають учасники ринку.

Мінливості зростання

Як і банкірів, багатьох страховиків підвела під ешафот гонитва за збільшенням своєї частки ринку. "Ні керівництво, ні власники компаній до кризи не думали про таке поняття, як ризик-менеджмент. Пріоритет було віддано демпінгу, зростанню премій і збільшенню частки ринку", - зазначає голова наглядової ради НАСК "Оранта" Олег Спілка. Починаючи розмову про демпінг, експерти неодмінно кивають на "Страхові традиції" - саме вони платили агентам великі комісійні й не формували резервів. До речі, в Інтернеті дотепер можна зустріти оголошення: "Оформи поліс на сайті ФГ ”Страхові традиції” - отримай п’ятидесятивідсоткову знижку на КАСКО". Втім, голова наглядової ради фінансової групи "Страхові традиції" Дмитро Гончаров у липні, після припинення всіх видів ліцензій, заявив, що не розуміє претензій комісії - мовляв, скарги клієнтів не можуть бути основою для заборони продажів.

Через захоплення автострахуванням на межі банкрутства опинилися більшість СК. Девальвація гривні й зумовлене нею подорожчання запчастин (адже машини лише імпортні) ударили по рентабельності цього бізнесу, яку раніше більшість компаній оцінювали надто оптимістично. "Вважалося, що збитковість (співвідношення страхових виплат і премій) з КАСКО становить 20 відсотків, а з ОСЦПВ - і зовсім 10 відсотків. Хоча насправді андеррайтингова збитковість за ”автоцивілкою” перевищувала 70 відсотків, при цьому ще 20 відсотків припадало на комісію агентові", - повідомив голова правління СК "Княжа" Юрій Кіндзерський.

Крім того, страхові компанії іноді зазнають збитків через непорядність власних співробітників. Так, приблизно рік тому керівництво СК "Княжа" було змушене звільнити з департаменту регулювання 12 працівників, що займалися шахрайством. "Вони вступали в змову з клієнтом і станцією техобслуговування. Наприклад, ремонт автомобіля коштував 30 тисяч гривень, а вони вказували в накладній 90 тисяч. В результаті таких маніпуляцій компанія зазнала збитків на 17 мільйонів гривень", - розповідають у СК. Але найцікавіше, що звільнені несумлінні співробітники всім департаментом спокійно працевлаштувалися в конкуруючій фірмі.

Очищення кризою

"Після припинення дії ліцензій страхові компанії вже не зможуть залучити нових клієнтів. І це, на мій погляд, призведе до поліпшення якості страхування. Для України більше чотирьохсот компаній - це занадто багато", - говорить заступник голови правління СК "Брокбізнес" Вікторія Арбузіна. Щоправда, припинення ліцензії не обов'язково означає згортання бізнесу - страховики, які ліквідували заборгованість перед існуючими клієнтами, знову зможуть залучати нових. Так, наприклад, відбулося з компанією "Інкомстрах", що зуміла розрахуватися з клієнтами. За словами глави Держфінпослуг Віктора Суслова, зараз акціонери інших СК, розуміючи, що ризикують ліцензією, активніше знаходять кошти для докапіталізації компаній.

Навіть анулювання ліцензії не рятує СК від необхідності розплатитися зі страхувальниками. Однак навряд чи проблемні компанії зроблять це добровільно - власникам страхових полісів, швидше за все, доведеться відстоювати свої права в судах. Або чекати, коли СК ліквідують і розпродадуть її активи для розрахунків із кредиторами. До речі, власники полісів "автоцивілки" у випадку ліквідації компанії зможуть отримати гроші в Моторному (транспортному) страховому бюро, у резервах якого - сотні мільйонів гривень.

На думку інвестиційного консультанта інвесткомпанії Astrum Investment Management Владислава Криклія, довіра клієнтів до СК, ліцензії яких припинені, не буде відновлена: "Ситуація буде розвиватися за таким сценарієм: припинення ліцензії - її анулювання - банкрутство". Далеко не всі власники рятуватимуть бізнес, що втратив привабливість, і відновлювати платоспроможність фінустанов. "Якщо для компаній це не основний вид діяльності, то інвестори можуть згорнути бізнес. Адже найближчими роками в страхування доведеться тільки інвестувати, причому чималі гроші. Протягом останніх п'яти років на цьому бізнесі не можна було заробити. Очікуючи дивідендів у майбутньому, інвестори працювали на перспективу", - зауважує Юрій Кіндзерський.

Страхова галузь стала настільки проблемною, що її прагнуть покинути навіть порівняно успішні інвестори. Приміром, Сергій Тігіпко має намір позбутися ризикованої й лайфової компаній ТАС - він веде переговори з потенційними покупцями. Експерти вважають, що в благополучний час ці підприємства можна було продати за півмільярда гривень, але тепер їх вартість впала. Тігіпко заявив, що хоче розпродати страхові активи якнайшвидше, але навряд чи розлучиться з ними за безцінь. Тож, швидше за все, ця угода відбудеться не швидко. А от власники страхової групи "Скайд" готові віддати лайфовий актив "Скайд-Життя" (статутний фонд - 50,55 млн гривень) усього за 80 тис. доларів. До речі, цього року перестрахувальна компанія "Скайд-Бест" уже була продана львівським підприємцям.

До того ж більшість компаній-неплатників до моменту застосування санкцій Держфінпослуг стали "пустишками". Їх власникам вигідніше вивести активи і чекати процедури банкрутства. Після того як вітер вщухне, а ринок оправиться від кризи, вони зможуть зареєструвати нове підприємство з незаплямованою репутацією.

Пізно спохватилися

На думку експертів, Держфінпослуг трохи спізнилася у своїх діях. "Держкомісія повинна була починати призупинення ліцензій раніше, у стабільний час, коли страхові компанії, маючи досить страхових резервів, штучно затягували або відмовляли у виплаті клієнтам", - говорить Владислав Криклій. Страховий ринок, як вважають його гравці, міг уникнути цієї ситуації, якби вимоги до компаній не були занижені. На думку Олега Спілки, Держфінпослуг ще кілька років тому повинна була поставити бар'єр на шляху демпінгу і завищених комісійних винагород, а також підвищити вимоги до фінансового стану і структури портфелів СК.

Донедавна страхову компанію можна було зареєструвати, внісши доїї статутного фонду 500 тис. євро. Сьогодні поріг становить один мільйон євро - усе ще недостатню для нормального ведення бізнесу суму. "Нереально розвинути мережу за мільйон євро. Щоб бути успішним ще два роки тому, потрібно було мати не менше 50 мільйонів євро. А після того, як пік кризи мине, буде потрібно не менше 100 мільйонів євро, щоб почуватися впевнено і гарантувати клієнтам гарний сервіс і, найголовніше, - відшкодування", - запевняє Кіндзерський.

З демпінгом і завищеними комісійними, на думку страховиків, варто боротися за допомогою мінімальних тарифів за всіма видами страхування. "Наприклад, якщо Держфінпослуг установить з КАСКО нетто-тариф на рівні п'яти відсотків, страхові компанії вже самі зможуть прорахувати, скільки їм необхідно додати на комісійну винагороду та інше. Тільки так вирішується завдання", - вважає Олег Спілка.

Великі гравці ремствують, що деякі їх більш дрібні колеги у звітності "ховають" справжній розмір комісійних - просто пишуть, що були надані ще якісь послуги. Окремі СК виділяють агентам 35% комісійних з ОСЦПВ. Солідні ж компанії платять тільки те, що дозволяє законодавство (витрати на ведення справи не повинні перевищувати 20% - у ці відсотки входять і комісійні, і адміністративні, і офісні витрати). "Держфінпослуг необхідно встановити жорсткий контроль над всіма витратами компаній і вимагати розшифровку цих витрат. Варто регулятору покарати когось декілька разів, і весь ринок почне нормально працювати", - переконані наші респонденти.

Чистіші й крупніші

Ідея створення Фонду гарантування для страхових компаній (за аналогією з банківським Фондом гарантування внесків фізосіб), який міг би захистити власників полісів добровільного страхування, поки не знайшла підтримки в СК. Воно й зрозуміло - зараз страховики не мають зайвих грошей. "Ця ідея, безумовно, гарна, але вона може бути реалізована тільки після досягнення нижньої межі падіння страхового ринку. Навіщо нам сьогодні вносити гроші за тих, хто банкрутує? Вважаю, навряд чи варто рятувати потопаючих. Хоча з тим, що страждають клієнти, теж не можна змиритися", - розводить руками голова правління однієї великої СК.

Щоправда, страховики вигадали інший спосіб захисту власників "добровільних" полісів. "У випадку, коли Держфінпослуг припиняє ліцензію однієї компанії, інші, фінансово стабільні учасники ринку, можуть взяти на себе її зобов'язання перед клієнтами і натомість отримати активи підприємства. До речі, фірма, що втратила стабільність, і сама може запропонувати платоспроможному страховикові взяти її портфель зобов'язань", - пояснює Вікторія Арбузіна. Ця схема вже знайшла відображення в законопроекті, зареєстрованому у Верховній Раді ще навесні. Більшість страховиків вважають цю схему найбільш прийнятною і готові застосовувати її хоч сьогодні.

Щоб не допустити виведення активів із проблемної страхової компанії, Держфінпослуг має право (відповідно до Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу) відсторонити керівництво підприємства від управління і призначити тимчасову адміністрацію (ТА). Цим правом комісія скористалася всього один раз. У 2003 р. ТА була введена в СК "Вікторія М". Навесні цього року Держфінпослуг погрожувала призначити тимчасових керуючих у декількох проблемних СК, але до діла поки не дійшло. На початку липня Віктор Суслов заявив, що його відомство активно веде переговори з акціонерами проблемних компаній і що цей діалог можна вважати альтернативою введенню тимчасових адміністрацій. За його словами, це набагато ефективніше - ТА в банках не принесли очікуваного результату. От й "Інкомстрах", приміром, виконав зобов'язання перед клієнтами саме після розмови представників Держфінпослуг з акціонерами компанії.

Криза і затіяна Держфінпослуг "зачистка" неминуче призведуть до консолідації ринку. Утриматися на ньому зможуть лише великі системні СК і компанії з іноземним капіталом - саме в них є можливості інвестувати в майбутнє. "Одна сторона кризи - це ослаблення позицій бізнесу і погіршення бізнес-середовища. Інша - очищення ринку, розширення можливостей його учасників. Великим страховим компаніям криза дає можливість зміцнити свої позиції", - вважає Олег Спілка. Керівники СК "Княжа" також вважають, що їх дітище тепер має набагато більше шансів увійти до топ-п'ятірки ризикових компаній, ніж до кризи. Великі підприємства, а особливо компанії з іноземними інвестиціями, будуть прагнути наростити свою присутність на ринку, поглинаючи інших страховиків.

В результаті "зачистки" ринок страхування може недорахуватися двох третин з існуючих нині 460 компаній. Із сотні активно діючих СК виживуть приблизно 60-70. Ці цифри самі страховики вважають оптимальними для ринку такого обсягу, як наш.

Страховому сектору націоналізація не потрібна

Віктор Суслов, голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг

- У яких випадках Держфінпослуг приймає рішення щодо відкликання ліцензії страхової компанії?

- Якщо в компанії зафіксовано порушення законодавства, комісія спочатку проводить перевірку. Потім видає розпорядження про усунення порушення у встановлений термін - зазвичай не менше місяця. Якщо підприємство не виконує розпоряджень, дія його ліцензій припиняється. Воно повинно виконати зобов'язання перед клієнтами, не продаючи нових страхових полісів.

Упоравшись із цим завданням, страховик одержує ліцензію назад. Часто припинення її дії „протвережує” керівництво компанії - воно знаходить додаткові гроші, нових інвесторів.

Ліцензії компаній, що ігнорують вимоги регулятора, анулюються. Як у випадку з великими СК "Галактика" і "Страхові традиції", що перейшли під управління нового департаменту комісії з тимчасового адміністрування фінустанов. Компанії, виключені з реєстру фінансових установ, продовжують обслуговувати клієнтів, що залишилися. У наших нормативних актах всі ці процедури чітко прописані.

- Чи планує комісія направляти в страхові компанії своїх тимчасових адміністраторів?

- Зараз департамент з тимчасового адміністрування вивчає ситуацію у двадцяти проблемних фінансових установах. Поки він не вніс жодної пропозиції про введення тимчасової адміністрації. Тим часом Держфінпослуг підготувала необхідний кадровий резерв: розробила систему навчання тимчасових адміністраторів і видала близько двадцяти відповідних сертифікатів. До введення тимчасових адміністрацій усе готово, але для ухвалення подібного рішення необхідно чітко усвідомлювати мету такого серйозного кроку.

Поки жоден власник СК офіційно не звернувся до комісії з проханням про введення у свою компанію тимчасової адміністрації. Зате взяти під наш контроль конкурента просять досить часто. Але на такі звернення ми реагувати не зобов'язані.

Потрібно розуміти різницю між тимчасовими адміністраціями Держфінпослуг і Національного банку. Банківський регулятор діяльність тимчасових керівників підкріплює фінансовою підтримкою у вигляді кредитів рефінансування, тоді як комісія цього зробити не може. А НБУ не хоче підтримувати небанківський сектор і відмовився від пропозицій щодо створення Фонду гарантування страхових виплат, рефінансування кредитних спілок. Тож навіть увівши у фінустанову тимчасову адміністрацію, комісія не зможе забезпечити виплати його клієнтам.

- А як комісія реагує на ситуації, коли власники СК із великим обсягом невиконаних зобов'язань виводять активи з компанії?

- Ми намагаємося перевіряти вірогідність такої інформації. Дуже часто вона виходить від конкурентів і є неправдивою. Останнім часом страховики все частіше звинувачують один одного в демпінгу, зниженні тарифів нижче припустимого рівня і т.д. Але чутки не є приводом для наших перевірок. Підставою для них слугує лише офіційна інформація від правоохоронних органів про маніпуляції з активами страховика. В умовах кризи доручення з боку правоохоронців про перевірку фінустанов ми одержуємо досить часто.

- Які дії Держфінпослуг планує розпочати для підвищення платоспроможності страховиків?

- Зараз ми особливу увагу приділяємо планам фінансового оздоровлення. У них не йдеться про посилення чи послаблення вимог, введення однакових для всіх стандартів. З акціонерами кожної компанії проводиться індивідуальна робота з відбудови платоспроможності. Причому принципи такої роботи формуються з нуля.

Швидше за все, на наступному засіданні комісії з-під нагляду департаменту з тимчасового адміністрування будуть виведені перші чотири проблемні фінустанови - два фонди з фінансування будівництва і два страховики. Нам удалося стабілізувати їхню діяльність і відновити платоспроможність - це перший позитивний результат роботи департаменту.

- У багатьох країнах великі страховики були націоналізовані. Чи можливо це в Україні?

- Навряд чи. У страховому секторі немає необхідності націоналізувати компанії. Я проти націоналізації не тільки страхових компаній, але й банків. Якщо вже ми прагнули до приватизації, приватного підприємництва і ринкової економіки, то потрібно і далі йти цим шляхом.

Світлана Слісарук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:Держкомфінпослуг
Рейтинг популярності матеріалу «"Зачистка" полісів» на Finance.ua - 2.0
В Контексті Finance.ua