0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

По чиїй кишені битимуть погодні катаклізми


По чиїй кишені битимуть погодні катаклізми

Збитки вітчизняних аграріїв від стихій у липні склали 62 мільйони гривень. Таку цифру оприлюднив міністр аграрної політики Юрій Мельник. За його словами, уряд частково відшкодував збитки з резервного фонду державного бюджету на суму 13,8 мільйона гривень.

Проте стихія завдає збитків не лише на полі. Так, буревій у Львові на початку серпня, за даними львівської влади, завдав збитків на суму 5,9 мільйона гривень. Ще більше коштів - майже 9 мільйонів гривень у буквальному значенні вибив безпрецедентний червневий град у Берегівському районі Закарпаття. Крижаний дощ із діаметром градин до 22 міліметрів знеструмив 14 населених пунктів району, завдав шкоди аграрному сектору, приватним житловим будинкам і об’єктам соціальної сфери.

Це тільки декілька прикладів "привітної" погоди цьогорічного літа, до кінця якого залишилося менше ніж два тижні. І хоча, за прогнозами синоптиків, найближчими днями буде сухо, це не означає, що якась область чи регіон застраховані від погодних примх. А враховуючи, як несподівано відбувалися вищезгадані стихії, останні тижні літа ще можуть здивувати когось неприємним сюрпризом у вигляді збитків, завданих саме негодою.

Відшкодовувати їх громадянам доведеться або самотужки, або (якщо негода буде масштабною і збитків зазнають чимало населених пунктів, котрі звернуться по урядову допомогу) з державного бюджету. Поширену ж на Заході страховку отримають лише одиниці: у нас страхування від природних катастроф не поширене...

"Цей вид страхування не дуже популярний серед громадян та підприємств. Усі очікують, що держава допоможе. Минулого року держава виплачувала компенсацію потерпілим особам. Але була така неправильна річ: люди, які мали поліс страхування, втрачали можливість отримати допомогу від держави. Таким чином держава провокує ситуацію, коли громадянам і підприємствам невигідно страхуватися", - розповідає "Дню" заступник генерального директора Ліги страхових організацій України Олександр Залєтов.

За його словами, очікуючи в разі чого на державну допомогу, люди не дуже активно звертаються до страхових компаній щодо укладання договорів страхування від природних катастроф. Тож у таких умовах важко очікувати на зростання популярності страхування.

Як зазначає Залєтов, ріст ринку, який існує сьогодні, є результатом лише активності самих страхових компаній докризового періоду. 2001 року страхові компанії виплатили чотири мільйони гривень за наслідками катастроф у Західній Україні. Минулого року страхові компанії виплатили 40 мільйонів гривень. За сім років виплати зросли вдесятеро. Але це наслідки пропаганди самих страхових компаній. Люди цим ще не надто переймаються", - говорить він.

Хоча Залєтов все ж передбачає, що попит на страхування від погодних катастроф збільшуватиметься. "Але буму не слід очікувати, - упевнений він. - Пропозиція від страхових компаній є. Проте ми можемо очікувати на невеличке зростання: десь на 10-15% порівняно з минулими місяцями. Але це річ циклічна. Лише коли "грім гряне", люди починають замислюватися про безпеку свого майна".

Що ж стосується страхування врожаю - то тут ефект від дій держави протилежний, зазначають у Лізі страхових організацій. Якщо допомога з бюджету заважала страхувати домогосподарства, то страхувати аграріїв заважає відсутність такої допомоги... "Минулого року держава компенсувала аграріям майже 50% витрат на страхування врожаю. На цей рік їх не передбачено, - говорить Залєтов, пояснюючи: - Це означає, що громадяни мають самостійно сплачувати страхові внески, що не кожен хоче робити: уже в травні значно зменшився попит на цей вид страхування й обсяг внесків. Аграрії наразі майже припинили страхуватися".

Мрія страхового ринку України - щоб природні катаклізми впливали на нього, розповідає "Дню" президент Асоціації "Страховий бізнес" Ігор Яковенко. "Але, на жаль, поки що впливу ми не відчуваємо. Минулого року нібито крига скресла, почало щось ворушитись. Але вже цьогоріч уроки минулої повені забулися і страхування від природних катаклізмів в Україні залишається непопулярним", - констатує він.

За наявності розвиненого ринку страхування всі збитки від стихій могли б покривати саме страхові компанії. До того ж, не ризикуючи залишитися банкрутами. Адже, як запевняє Яковенко, страховий бізнес світу давно придумав засіб запобігання банкрутству. "Це пули, - стверджує Яковенко. - Пул базується на концепції взаємності. Сутність його полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу. Це поняття перестрахування. Тобто ризики страхових компаній зводяться до мінімуму".

Втім, говорити про страховку як про альтернативу державній допомозі експерт не радить. Мовляв, допомога у відшкодуванні збитків від стихійного лиха є прямим обов’язком держави. Для цього створено відповідні державні фонди та програми. А випадки, коли у відшкодуванні збитків державою відмовляли громадянам, які мали страховий поліс, незаконні. "Не можна отримати відшкодування по одному ризику від двох і більше страхових компаній, але ж держава - то не страхова компанія. І на державну допомогу має право кожен громадянин", - зазначає президент Асоціації "Страховий бізнес".

Проте, за його словами, функція держави не повинна зводитися лише до відшкодування збитків від природних катаклізмів за рахунок держбюджету. Мовляв, усі зусилля ринку страхових послуг треба сконцентрувати на розробці механізму, який би сприяв розвитку даного сектора. На думку Яковенка, потрібно, щоб учасники страхового ринку вносили свої пропозиції, а відповідні державні органи реагували на них. "Приймали, відхиляли, доопрацьовували - але реагували, а не відбувалися нарадами і круглими столами. А то коли чуєш "створено робочу групу" - все, вважай, вирішення проблеми загальмовано", - констатує експерт.

До речi

Кабінет Міністрів виділив Міністерству праці та соціальної політики 10,9 мільйона гривень з резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків стихійного лиха, яке сталося в Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській і Чернігівській областях 7-10 червня. Про це говориться в ухвалі Кабміну F842 від 23 липня. Із загальної суми на відшкодування збитків Рівненській області буде виділено 5,7 мільйона гривень, Закарпатській - 2,3 мільйона гривень, Івано-Франківській - 1,9 мільйона гривень, Чернігівській - 1 мільйон гривень. А 5 серпня Кабмін виділив 5,9 мільйона гривень на ліквідацію наслідків урагану, що пройшов у Львові 3 серпня, і 75,9 мільйона гривень на ліквідацію наслідків урагану в Чернівецькій області в липні.

Олексій Савицький, Алла Дубровик

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування