2014
Білоруси сідають на зльоті
— Енергетика
Вітчизняний ринок ризикує напередодні осені
залишитися без білоруських нафтопродуктів, імпорт яких виріс цього року настільки, що сусідня країна стала ключовим імпортером дизельного палива в Україну.
Мозирський завод, поставки з якого за окремими товарними позиціями зросли майже на 40%, поки не поспішає відновити роботу після своєї зупинки на ремонт.
Цей рік змінив розміщення сил серед імпортерів палива в Україну. Білоруси втратили свої звичні ринки збуту, і обсяги, що вивільнилися, були переорієнтовані на користь України. По-перше, скоротилися обсяги споживання нафтопродуктів на внутрішньому ринку Білорусі через економічну кризу. По-друге, просіли два традиційних експортних напрямки білоруської нафтопереробки - Прибалтика і США.
"У період зростання цін на нафтопродукти Штати були зацікавлені імпортувати білоруський продукт, навіть із урахуванням солідних витрат на логістику. Коли ж вартість палива відкотилася разом зі скороченням обсягів його споживання в США, везти ресурс при такому транспортному плечі стало просто недоцільно",- відзначає глава "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.
Завдяки цій обставині, а також привабливій ціні, переспрямовані в Україну обсяги білоруських нафтопродуктів зуміли завоювати лідерські позиції за дизельним паливом, потіснивши звичного лідера в цьому сегменті - Росію. Прийнятна ціна і оперативність поставок (відстань між Мозирським НПЗ і Києвом порівняно із Кременчуцьким заводом і столицею) білоруського дизеля призвели до того, що російський продукт, який поставляється трубопроводлм, став менш привабливий для трейдерів. В результаті, у той час як обсяги імпортованого з Росії дизпалива за сім місяців цього року впали на 60%, обсяги ввезеного білоруського дизеля зросли на 40%, якщо порівнювати з аналогічним періодом попереднього року - відповідно.
Крім того, зросли поставки з Мозирського НПЗ за бензиновими позиціями. Якщо раніше, маючи налагоджені канали збуту, білоруський високооктан практично не був присутній на українському ринку (16,5 тис. т за сім місяців 2008 р.), то зараз цей напрямок входить у трійку основних країн-імпортерів (147,5 тис. т за аналогічний період 2009 р.) поряд з Литвою і Румунією (245 тис. т і 156,3 тис. т - відповідно). Лідирує, залишивши далеко за іншими конкурентами-імпортерами, бензин А-92 - за минулі сім місяців український кордон перетнуло більше 190 тис. т, у той час як з Румунії та інших напрямків надійшло трохи більше 4,5 тис. т.
Серед українських роздрібних операторів найбільш затребуваний білоруський ресурс "Континіумом" (мережа автозаправних комплексів WOG) і "Концерном "Галнафтогаз" (мережа ОККО) та ін. Крім того, білоруське паливо забезпечує і АЗС мережі "Лукойл", з якими той же "Континіум" працює за так званими "своп-поставками", забезпечуючи комплекси "Лукойлу" у віддалених північних і частково східних регіонах імпортованим ресурсом в обмін на забезпечення своїх південних АЗС одеськими нафтопродуктами.
Однак подальша відчутна присутність білоруського палива на українському ринку залишається під сумнівом. Зупинений на плановий ремонт Мозирський НПЗ не готовий запуститися до зазначеної раніше дати - 20 серпня, так само як і назвати точну дати поновлення своєї роботи. Якщо завод не вийде з ремонту, найближчим часом вітчизняні імпортери будуть змушені самостійно оперативно шукати потрібні обсяги нафтопродуктів, що може призвести, наприклад, до додаткових ажіотажних спекуляцій на ринку. "На відміну від роботи з Мажейкяйським НПЗ, де терм-контракти гарантують, що завод, незважаючи на технологічні труднощі і зупинки, поставить прописані обсяги, Мозирський завод є спот-постачальником. І якщо білорусам не вдасться вирішити свої проблеми і оперативно запуститися, українські оператори можуть зазнавати серйозних труднощів у забезпеченні ресурсом своїх мереж",- вважає Куюн.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
