Непоживне середовище

17.08.2009, 12:00 — Аграрний ринок

2484

Літо не потішило. До невдоволення банками, дорожнечі відпочинку і безглуздої балаканини чиновників додалося розчарування побачених цінників у супермаркетах і на ринках. Але ж за старих часів улітку можна було істотно заощадити на продуктах. Хвала Богу, трудівники полів і городів збували вирощений урожай за прийнятними цінами. Але в 2009-му вони не знайшли особливих приводів для оптимізму, що незабаром помітять пересічні громадяни. Втім, офіційна статистика стверджує, що в липні в країні ціни все-таки повернулися назад. Журналісти "ВГ" вирішили перевірити, чи так це насправді.

Безпорадник

Реальна заробітна плата в країні, відповідно до офіційної статистики, уже поступається торішньому рівню понад 10%, чого не скажеш про ціни на продукти харчування - вони ніяк не хочуть наближатися до показників 2008 року. За даними Держкомстату, ціни додали в середньому 10% (липень 2008 р. до липня 2009 р.).

Ще у квітні "ВГ" прогнозувала подорожчання більшості з 15 продуктів харчування, що становлять продовольчий кошик. Однак роздрібні ціни буквально перевершили наші очікування. Рекордсмен з "обважнення" цінників - варена ковбаса I сорту. Порівняно із квітнем ц.р. вона подорожчала на 27,8% - до 26,09 грн./кг. Далі йдуть вершкове масло і курятина - плюс 16,5 і 12,0% відповідно (до 30,50 грн./кг і 18,14 грн./кг). Втім, відразу обмовимося: наприкінці липня - початку серпня в деяких роздрібних мережах м'ясо птаха подешевшало до рівня цін зими минулого року (13-15 грн./кг). Як і прогнозувала "ВГ", виробники пішли на такий крок вимушено - щоб м'ясо птаха і зовсім не зникло через дорожнечу з раціону зубожілого споживача. Що згодом підкосило б продажі й сповільнило розвиток бізнесу птахівників.

Чи варто чекати подібних приємних новин від виробників і продавців інших продуктів харчування у вересні? Аж ніяк. Так, за оцінками експерта "CASE Україна" Ольги Кравець, здешевлення продовольства, що спостерігалося в липні-серпні (у розмірі 0,3-0,5%), зійде на нівець вже у вересні, коли ціни підростуть відразу ж на 0,5%. Та й настільки розпіарене владою літнє зниження цін виглядає досить скромно на тлі показників минулих років (приміром, у липні 2008-го дефляція за продуктами харчування склала 1,3%).

І цей факт, вважає Сергій Наливка, директор консалтингового агентства ААА, не дає приводу будувати оптимістичні прогнози щодо вартісних показників більшості груп продовольства.

Основним фактором, що впливає на зниження цін у липні-вересні, традиційно виявлявся підоспілий урожай нового сезону. За винятком тих випадків, коли він не виправдував очікувань. Саме так і відбулося поточного літа. "Дефляційний ефект відносно продукції сільського господарства цього літі буде обмеженим, тому що врожай очікується на рівні, що істотно поступається показникам минулого року", - переконаний Олексій Блінов, економіст Astrum Investment Management.

Експерти вважають, що зернових цього року в Україні зберуть не більше 38-40 млн т - порівняно з 53 млн т у 2008-му. Не кращим чином сформувалася ситуація і з соняшником: за прогнозами фахівців аналітичного центру "Украгроконсалт", урожай цієї культури складе 5,8 млн т, що на 11% менше показника минулого року. Ці об'єми сповна забезпечують внутрішні потреби країни. Так от лихо: неврожай зернових і олійних стався в усьому світі. І поставляти їх за кордон вигідніше, ніж збувати всередині України за нижчими цінами.

У підсумку вітчизняні борошномоли змушені будуть змиритися з вищими закупівельними цінами на зерно. Що, у свою чергу, обернеться подорожчанням їх продукції і, згодом хліба.

Ну а поки аматорам випічки саме час поповнити засіку: наприкінці серпня - початку вересня борошно може дещо подешевшати. "Я вважаю, ціни знизяться приблизно на 10%, не більше того", - прогнозує Олександр Горбатюк, директор ЗАТ "Рівне-борошно".

Але період низьких цін протриває не більше місяця - доти, поки борошномоли не знайдуть способ для закупівлі зерна нового врожаю. Але навіть у цей період не варто очікувати здешевлення хліба. Причина тому - рішення Кабміну, яке підвищило верхню планку рентабельності для пекарів соціального хліба до 12%. Хоча новина про прийняття відповідної постанови і була опублікована на офіційному сайті КМУ в червні ц.р., однак текст цього документу на час здачі номера до друку там не з'явився.

Якщо декларація виконавчої влади підкріпиться конкретикою, пекарі напевно скористаються наданим шансом і, швидше за все, підвищать ціни на хліб. Хіба що одночасно реалізувати задумане не вдасться: щокварталу їм дозволено підвищувати рентабельність не більш ніж на 3%.

Підростуть ціни восени і на крупи. Цього року аграрії істотно скоротили площі під відповідні культури. У підсумку й урожаїв більших не варто очікувати. Приміром, в 2008-му, за даними Держкомстату, валовий збір гречки склав 240,6 тис. т, а в 2009-му він виявиться не більше 190 тис. т - прогнозують фахівці інформаційної компанії "ПроАгро". На 10 тис. т приблизно зменшиться і урожай рису - до рівня 90 тис. т. Така картина - достатнє тло для подорожчання круп уже в III кварталі.

Підкачали цього року вітчизняні фрукти й овочі. Перші додали в ціні 15-20% (порівняно з минулим роком), а кавуни до осені - так і всі 30%. Але підвищений попит і зростання транспортних витрат через подорожчання ГСМ і спровокують, прогнозують експерти, настільки вражаючу цінову динаміку. І це, схоже, не межа. Федір Рибалко, фахівець із розвитку бізнесу "Проекту розвитку свіжого плодоовочевого сектору в Україні" IFC, прогнозує подальше подорожчання фруктів внаслідок невідповідності попиту на них і пропозиції. Різке підвищення курсу долара зробило імпортну продукцію малопривабливою для пересічних громадян. А вітчизняний виробник заповнити прогалину, що утворився, виявився не в змозі. "В 2009 році в Україні подешевшає (порівняно з 2008-м) тільки сливи і, у випадку надвиробництва, окремі сорти яблук у деяких районах, - вважає Федір Рибалко. - Але в цілому країні фруктів (місцевого врожаю) завжди не вистачало (для задоволення внутрішнього попиту)".

На жаль, вітчизняні фермери втратили інтерес не тільки до вирощування фруктів, але й овочів. У 2008-му масове надвиробництво нічого, крім збитків, їм не принесло, лише змусивши істотно урізати посівні площі. Врожаї зменшилися, змусивши ціни повзти вгору. "Більшість продуктів з так званого борщевого набору (буряк, цибуля, капуста, морква) буде коштувати в роздробі, за винятком картоплі, восени не менше 3 грн./кг. Тоді як роком раніше ціна на цибулю або капусту в роздробі не перевищувала 1 грн./кг", - говорить Федір Рибалко.

Єдиний продукт, що не подорожчає в найближчі місяці, - картопля. Експерт IFC прогнозує навіть зниження цін на цей улюблений українцями овоч - до рівня 2,00-2,50 грн./кг. "Більшість дачників відновили вирощування картоплі, надлишки якої будуть продавати. Як наслідок - ринок обвалиться, і ціни виявляться ще нижчою за торішню", - коментує Федір Рибалко.

Затягувати паски доведеться шанувальникам продукції молочної індустрії. До початку жовтня експерти прогнозують зростання цін на сире молоко на 10% і подальше його подорожчання в листопаді. Як наслідок, зростуть ціни на масло і сир - на 20 і 10-15% відповідно. До слова, у липні-серпні сир навіть подешевшав. Але до кінця останнього місяця літа ціни на нього завмерли. При цьому пік подорожчання, на думку Василя Винтоняка, директора консалтингової компанії "ІнфАгро", припаде на жовтень. Гарна новина - більш ніж на 15% сир в 2009-му не подорожчає. "На велике підвищення виробники навряд чи підуть, оскільки в цьому випадку не зможуть збути свою продукцію", - переконаний експерт. Що ж стосується масла, то основним фактором, що підвищить вартість цього продукту, як і раніше є дефіцит вітчизняної сировини. Компенсують його за рахунок імпорту, у першу чергу з Білорусі, що, природно, коштує українським споживачам дорожче.

Самі винуваті

Там, де на підвищення цін не спрацює природа, допоможуть чиновники. У липні Мін'юст зацікавився процедурою перевірки якості ввезеного в Україну м'яса, попросивши Генпрокуратуру перевірити роботу органів ветмедицини. А вже на початку серпня голова Держкомітету ветеринарної медицини Петро Вербицький відрапортував, що не проти обмежити імпорт м'яса в країну лише м'ясними тушами, напівтушами, четвертинами і блоковим м'ясом. Ініціатива знайшла форму проекту наказу, що на сьогодні перебуває на розгляді Держкомпідприємництва.

Завзятий нагляд контролерів над якістю ввезеного в країну м'яса заслуговував би всіляких похвал, якби чиновники не підстрахувалися на випадок зростання цін внаслідок реалізації їхх благих намірів.

А саме так, імовірно, і відбудеться в III кварталі. Однак дотепер держава в питаннях цінового регулювання більше нагадує слона в посудній крамниці, ніж далекоглядного стратега. Останнє тому підтвердження - ситуація на ринку цукру. "Біле золото" традиційно дорожчає в період консервації. Аналогічну картину спостерігаємо й сьогодні: за даними Держкомстату, за січень-липень 2009 р. ціни на цукор зросли на 45,8%. Достатньо було наситити ринок, щоб ціни повернули назад. Але ресурсів держави недостатньо: за оцінкою Мінекономіки, сукупно Держрезерв і Аграрний фонд здатні реалізувати на ринку близько 50 тис. т, тоді як щомісяця країна споживає 160-180 тис. т. Дозволь уряд вчасно імпорт очеретяного цукру-сирцю - і профільному міністрові не довелося б виступати в ролі комічного персонажа, що непереконливо закликає населення з екранів телевізорів не йти на ланцюжку в спекулянтів. Але влада, як завжди, пізно спохватилися, лише на початку серпня відкривши реєстрацію заявок на імпорт очеретяного цукру.

Знову ж, традиційно для боротьби із ціновими диспропорціями, швидше за все, підключать АМКУ. І не виключено, що винними в зростанні цін на цукор визнають зовсім не чиновників, а... самих операторів ринку. А через рік історія повториться. Точно так само, як вона повторюється із соціальними виплатами. І не важливо, що скарбниця держави порожня. Зрештою, уряд напередодні виборів завжди проявляв завидну спритність при пошуку джерел чергової грошової подачки для електорату. А той, слабко вірячи обіцянкам політиків, змушує останніх знову й знову повторювати, що причин для знецінювання гривні в країні немає. "У населення України високі інфляційні очікування, - констатує Ірина Піонтковська, економіст інвесткомпанії "Трійка Діалог Україна". - Крім того, бізнес закладає інфляційні ризики в структуру ціни. Приміром, через необхідність погашення кредитів не можуть істотно знижувати ціни вітчизняні рітейлери".

Так що саме час поповнювати особисті засіки. Зрештою, це виявиться стимулом для вітчизняних аграріїв - тих деяких "щасливчиків", завдяки яким у країни є шанс вибратися з багнюки, куди її своїми непрофесійними діями постійно затягують політики.

Бліц-опитування

У попередніх матеріалах, присвячених ціновий ситуації на українському ринку продовольства, ми надали можливість висловити свою позицію представникам законодавчої та виконавчої гілок влади. Цього разу ми вирішили запитати про долю цін на продукти харчування безпосередньо в керівників компаній-виробників.

Вадим Вишневський, голова наглядової ради ВАТ "Концерн Хлібпром"

Як зміняться ціни на продукти харчування, вироблені підприємствами вашої галузі, у третьому кварталі 2009 року?

- Ціни на хліб повинні показати плавне - 15-20% на рік - зростання, якщо не відбудеться якихось серйозних потрясінь на ринках сировини і енергоносіїв.

Із чим пов'язана така динаміка?

- З недооціненістю хліба як продукту адекватного цінам на інші продукти харчування.

Що й кому необхідно зробити, щоб у майбутньому ціни на продукти харчування, вироблені вашою галуззю, залишалися стабільними, не сталося кризи в галузі?

- Припинити практику ручного державного регулювання ціноутворення в галузі, насамперед місцевими адміністраціями. Незважаючи на прийнятий Мінекономіки порядок, реальний механізм його застосування на сьогоднішній день не розроблений. Тому ціни на хліб як і раніше перебувають під контролем обласної влади, яка на свій розсуд регулює рентабельність і торговельну націнку. Замість цінового регулювання уряд повинен вчасно створювати достатні сировинні резерви для ринкових інтервенцій на цільові ринки сировини (зерно, борошно, цукор та ін.). Тільки ринок може бути реальним регулятором ціни на хліб, а не штучне її стримування.

Володимир Григоревський, виконавчий директор, ВАТ "Цукровий Союз УКРРОС"

- За останні дні оптові ціни на цукор перевищили 5,5 тис. грн./т, у роздробі ж цукор реалізується за ціною, що перевищує 6,5 грн./кг. Восени оптові ціни на цукор складуть 6 тис. грн./т.

Із чим пов'язана така динаміка?

- Однією з основних причин є підвищення вартості виробництва цукру. Також цього року значно скоротилися посівні площі під цукровим буряком - на 13% (до 330 тис. га). У результаті дефіцит цукру, за найскромнішими підрахунками, складе 360-400 тис. тонн.

Що й кому необхідно зробити, щоб у майбутньому ціни на продукти харчування, вироблені вашою галуззю, залишалися стабільними, не траплялися кризи в галузі?

- У держави є ринкові інструменти для регулювання цін на цукор. Приміром, у випадку надвиробництва воно викуповує цукор, захищаючи виробників від падіння ціни, а у випадку дефіциту - продає куплені надлишки цукру і тим самим не дає приводу для різкого підвищення ціни. Проблема полягає в тому, що кількість цукру, яким володіє Аграрний фонд, становить усього 40 тис. тонн і цього не достатньо для того, щоб значною мірою впливати на цінову політику на ринку.

Ігор Бучацький, гендиректор компанії Сагро

- Як показує досвід минулих років, в III кварталі ціни на свинину традиційно знижуються під впливом сезонних факторів. Через зниження цін на свинину вартість інших категорій м'яса, для яких свинина є замінником (яловичину і м'ясо птахів), швидше за все, також буде знижуватися. На цей момент уже спостерігається падіння цін на м'ясо птаха в умовах надвиробництва і масового імпорту курятини.

Із чим пов'язана така динаміка?

Восени починається вибій свиней у приватних господарствах і значно збільшується пропозиція м'яса на ринку. На ціну м'яса також впливає здешевлення кормів у другому півріччі. Це відбувається за рахунок надходження в продаж кормів нового врожаю, вартість яких нижча за тих, які зберігаються в елеваторах. Крім того, останнім часом серйозний ціновий тиск на ринок роблять поставки м'яса з-за кордону за "сірими" схемами.

Восени 2009 року сезонні фактори можуть бути врівноважені зростанням курсу долара, що цілком можливо. У випадку подальшої девальвації гривні, ціни на м'ясо будуть зростати через значну присутність на українському ринку імпортного м'яса і зростання витрат вітчизняних виробників на закордонну сировину, таку як кормові добавки і вітаміни.

- Для розвитку агропромислового сектору України необхідно насамперед проводити стабільну державну політику із захисту вітчизняних тваринницьких господарств. Зокрема, на державному рівні необхідно забезпечити жорсткий контроль якості й законності імпортних поставок м'яса в Україну, гарантувати своєчасне відшкодування ПДВ при імпорті встаткування і надання пільгових кредитних програм для модернізації й реконструкції виробництв. Ці захди необхідні як у сфері тваринництва, так і рослинництва, адже 65-75% у собівартості м'яса становить вартість кормів.

Вікторія Предборська, директор з продажів групи компаній "Молочний альянс"

- Зараз сир надходить від виробника до дистриб’ютора за ціною як мінімум 23 грн./кг. Відповідно, у роздробі така продукція не може коштувати менше 31 грн./кг. Зараз у середньому в роздробі сири коштують 41-47 грн./кг. Через три місяці ціни на сири почнуть підвищуватися. Звичайно на зимовий період ціни підвищуються на 10%. Восени вони будуть тяжіти до 50 грн./кг. Звичайно ціни переглядаються наприкінці жовтня - початку листопада. Вважаємо, що цей рік не буде винятком.

Із чим пов'язана така динаміка?

- Зростання цін на сири обумовлено сезонним подорожчанням сировини для його виробництва - сирого молока. У свою чергу, це обумовлено зниженням надоїв у осінньо-зимовий період. Але, знову ж, цей прогноз виправдається у випадку відсутності яких-небудь форс-мажорних обставин, як, наприклад, трапилося на початку 2006 року. Тоді Росія ввела заборону на поставки української м'ясо-молочної продукції.

- В Україні близько 25% сирого молока на молокопереробні підприємства надходить від господарств і близько 75% - від населення. Однак приватники не можуть забезпечити поставки сировини протягом року рівномірно. Як правило, узимку поставки різко падають, а влітку - збільшуються. Як наслідок, у результаті дефіциту сировини взимку ціни підвищуються, а в результаті надлишку влітку знижуються. В усьому світі ця проблема вирішується шляхом державного регулювання.

Уряду необхідно збільшити об'єми дотацій виробникам молока, створювати умови для будівництва нових великих господарств, надавати пільгові кредити фермерським господарствам. Суттєво змінивши співвідношення молока від населення і господарств на користь останніх, можна згладити фактор сезонності й забезпечити більш-менш рівномірні поставки молока протягом року. Зміни в структурі виробників молока повинні відбуватися за рахунок нарощування об'ємів молока, одержуваних від господарств. Як наслідок, ціни на готову молочну продукцію будуть стабільними.

Дмитро Уляницький

За матеріалами:

Власть денег

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас