Майбутнє покарає


Майбутнє покарає

Українські банки більше не кредитують в інвалюті. Законом "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" Верховна Рада заборонила валютне кредитування фізосіб.

Українські банки більше не кредитують в інвалюті. Законом "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" Верховна Рада заборонила валютне кредитування фізосіб. Банкіри підозрюють, що влада нескоро скасує антивалютний закон: ще до кризи голова НБУ Володимир Стельмах активно закликав фінустанови припинити масово кредитувати населення і компанії в доларах і євро.

Із уведенням заборони на валютне кредитування банківська система не зможе розвиватися докризовими темпами (в 2006- 2008 роках кредитний портфель українських фінустанов щорічно збільшувався на 50-60%), однак банки стануть більш стійкими до валютних ризиків, оскільки тепер їм буде досить складно залучати ресурси з-за кордону. "Антивалютний закон одночасно з жорсткістю НБУ вимог стосовно відкритої валютної позиції банків (мова йде про різницю між залученими коштами і зобов'язаннями в інвалюті) різко обмежив залучення валютних позик банками", - говорить аналітик ІК Phoenix Capital Андрій Нестерук. Але ж до кризи іноземні позики були основним драйвером зростання вітчизняної банківської системи.

Дефіцит ресурсів змусить банки впроваджувати більш ефективні програми ризик-менеджменту. Фінустанови будуть ретельніше оцінювати кредитоспроможність позичальників, процедура надання кредиту стане більш затяжною: до кризи банки конкурували між собою за клієнтів, тепер же, в умовах дефіциту банківських кредитів, на вітчизняному ринку фінструктурам буде нікуди поспішати. "Уже зараз питання терміновості в прийнятті рішень відійшло на другий план, що абсолютно нормально для будь-якого західного банку", - підтверджує цю тенденцію заступник голови правління СЕБ Банку Віталій Воротніков. При цьому рішення про надання кредитів у більшості випадків будуть приймати не кредитні менеджери на місцях, а співробітники кредитних комітетів центральних офісів, що знову-таки буде затягувати процедуру надання позики.

Якщо після кризи антивалютний закон не скасують, процентні ставки за кредитами залишаться досить високими, оскільки банки в основному будуть залучати кошти в населення і компаній, а також випускати облігації внутрішньої позики. Усе це досить дорогі джерела фінансування для банківської системи. Залучені кошти фінорганізації направлять на споживче кредитування (купівлю товарів, кредити готівкою), ставки за такими позиками залишаться на докризовому рівні: 50-55% річних у гривні. Після кризи буде активно розвиватися автокредитування. Попит на автокредити досить високий навіть при ставках на рівні 23-28% річних у гривні. При цьому строки автокредитування невеликі і становлять у середньому два-три роки (тобто в банків з'явиться досить коштів, необхідних для кредитування машин). Разом з тим іпотека нескоро відновиться в Україні, оскільки для цього виду кредитування у фінустанов не буде довгих ресурсів.

"Якщо кредитний портфель більшості великих банків буде рости на 1,5-2% щомісяця протягом хоча б півроку, можна буде сміливо говорити про закінчення кризи на фінансовому ринку", - вважає аналітик ІК Dragon Capital Віталій Ваврищук. У липні 2009-го деякі фінустанови відновляли кредитні програми (наприклад, Астра Банк і ВТБ Банк кредитують населення; Промінвестбанк досить активно позичає корпоративному сектору), проте поки кредитний портфель фінструктур продовжує скорочуватися. За прогнозами аналітиків, кредитування в Україні відновиться в найкращому разі на початку наступного року: тоді криза на фінансовому ринку закінчиться приблизно в середині 2010-го. Якщо ж восени Україну накриє друга хвиля кризи, банки почнуть кредитувати не раніше кінця 2010-го.

... а депозити - дорогими

Аналітики не виключають, що під час кризи банкіри постараються пролобіювати у Верховній Раді закон про заборону дострокового зняття депозитів. Такі закони давно діють за кордоном (зокрема, у США і Європі), саме тому відтік коштів із західних банків з початком кризи виявився незначним.

Після кризи ставки за депозитами ще досить довго залишаться високими через дефіцит ресурсів у банківській системі. Втім, вони навряд чи виростуть ще більше (сьогодні середня ставка за депозитом в гривні становить 20-24% річних), оскільки в цьому випадку фінструктурам доведеться підвищити ставки кредитування, суттєво обмеживши попит на позики з боку позичальників. Швидше за все, відсотки за вкладами навіть трохи знизяться: приблизно до 18-20% річних у перший рік після закінчення кризи. Середній термін депозиту при цьому буде в межах шести місяців - року: однією з ознак закінчення кризи на банківському ринку стане повернення в банки довгих депозитів (поки ж населення оформлює депозити максимум на три місяці).

З'являться онлайн-банки

На початку кризи більшість фінструктур суттєво скоротили видатки на IT: практично всі проекти, що впроваджувалися на той момент, були заморожені, а витрати на утримання IT-систем скорочені на 70-80%. Фактично багато банків утримують лише обслуговуючий IT-персонал, окремі установи навіть із метою економії відмовилися від техпідтримки свого обладнання.

Економія на IT уже привела до втрати клієнтів деякими банками. Сьогодні досить часто зависають платежі між фінустановами, іноді неможливо поповнити рахунок або ж зняти готівку в банкоматах.

Із закінченням кризи банки будуть змушені витратити на відновлення повноцінної роботи своїх IT-систем у кілька разів більше коштів, ніж до кризи. Наприклад, поновлення техпідтримки серверної системи коштує дорожче від її обслуговування протягом півроку, а розмороження початих ще до кризи IT-проектів означає впровадження цих проектів з нуля.

У цій ситуації у виграшному становищі опиняться банки, що несуттєво скоротили витрати на IT під час кризи. При цьому після кризи в Україні можуть з'явитися віртуальні банки: фінустанови, що не мають філіальної мережі і здійснюють всі операції з обслуговування клієнтів у режимі онлайн (за такою схемою працюють деякі фінструктури в Росії, наприклад, банк "Тінькофф Кредитні системи"). Такі фінустанови з'являться в першу чергу через невисокі видатки на їхню організацію в порівнянні із традиційними банками.

Збільшиться частка російських банків

Після кризи число банків в Україні суттєво скоротиться, причому насамперед зникне велика кількість дрібних установ. Фактично ринок захоплять 30-40 найбільших гравців, які зараз одержують держпідтримку (рекапіталізація і рефінансування НБУ). "Іншою причиною збільшення концентрації банківського сектору стане відхід вкладників із дрібних банків", - вважає Віталій Ваврищук.

Підсилиться вплив іноземних банків. "Через три-чотири роки частка іноземних банків перевищить 50%, оскільки здебільшого саме ці фінустанови будуть стабільно одержувати фінансову підтримку від материнських структур", - вважає Ваврищук. Особливо активними в кризовий і посткризовий періоди на українському ринку будуть росіяни. Промінвестбанк, ВТБ Банк, Дочірній банк Сбербанка Росії активно нарощують кредитний портфель за рахунок надання позик вітчизняній промисловості. "Сьогодні на російські банки припадає 8-9% банківської системи, після кризи цей показник може вирости до 12-15%", - припускає Андрій Нестерук. З аналітиком погоджується директор департаменту казначейства БГ Банку Віктор Єрасов: "Російські банки зараз мають досить потужну підтримку з боку держави. Тому не виключаю вихід на український ринок ще декількох російських фінустанов".

Посилиться регулювання банківської системи

Після кризи регулювання банківської системи стане більш жорстким. Найбільше НБУ буде звертати увагу на збалансованість активної і пасивної бази (відповідність строків кредитування терміну дії залучених коштів), кількість проблемних позичальників і обсяг токсичних активів.

"В IV кварталі 2008-го і I кв. 2009-го Нацбанк рефінансував банки за досить непрозорими схемами, проти чого не раз виступали Кабмін і банкіри. Швидше за все, тепер регулятор буде змушений розробити і дотримуватися більш стандартизованої політики підтримки ліквідності банківської системи", - припускає Віталій Ваврищук.

Олена Шкарпова, Костянтин Дружерученко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування