"Ъ": Важливо захистити соціальні статті бюджету


"Ъ": Важливо захистити соціальні статті бюджету

Надання Україні третього траншу кредиту МВФ у розмірі $3,3 млрд супроводжувалося переглядом зобов'язань Кабінету міністрів перед фондом. Від їхнього виконання залежить перерахування нових траншів. Про конкретні вимоги до уряду, можливість другої хвилі економічної кризи в Україні, перспективи масової приватизації та прийняття дефіцитного держбюджету-2010 голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр розповів кореспондентові Юрієві Панченку.

- МВФ погодився на дефіцит держбюджету, включаючи трансферти "Нафтогазу" і Пенсійному фонду, у розмірі 6%. Чи означає це, що Кабінету міністрів не треба скорочувати видатки?

- Ми переглянули планові показники дефіциту бюджету у зв'язку з різким падінням бюджетних надходжень у результаті економічного спаду. Спочатку в рамках програми МВФ планувався бездефіцитний бюджет 2009 року. Переглянуті показники дефіциту: 6% від ВВП для держсектора і 8,6% - для загального дефіциту бюджету, включаючи НАК "Нафтогаз України". Таке виправлення дозволить уряду уникнути великого скорочення бюджетних виплат, яке може привести до поглиблення спаду економіки.

- Підвищення акцизів урядом було вичерпним чи необхідно і далі збільшувати податки, акцизи і збори, наприклад на паливо, рентні платежі?

- Підвищення акцизів і зростання цін на газ на 20% у вересні для населення, а в жовтні - для теплогенеруючих компаній є достатніми заходами щодо виконання фінансових показників програми. Але якщо ситуація зміниться, будуть уживатися інші кроки. У зв'язку із цим дуже важливо прийняти графік підвищення цін в 2010 році. Зараз існує величезна різниця між імпортними цінами закупівель і цінами продажу газу усередині країни, що породжує неефективну витрату газу. Нинішня система субсидування допомагає не найбіднішим верствам населення, а великим споживачам газу. Якщо ви використовуєте газ для обігріву невеликої квартири і приготування їжі, то витрата газу буде невелика - і багато на субсидіях ви не заощадите. Інша справа, якщо вам необхідно опалювати великий будинок з басейном, джакузі і сауною. Тоді ваше споживання набагато вище - і субсидії зростають. Тому бюджетні кошти Кабмін планує направляти на субсидування найбідніших верств населення, що ми повністю підтримуємо.

- Чи зможе щоквартальне збільшення цін на газ в 2010 році запобігти банкрутству "Нафтогазу", і чи витримають місцеві органи влади підвищення тарифів на тепло?

- НАК "Нафтогаз України" - одна з найважливіших, якщо не найважливіша компанія в Україні, тому конче необхідно, щоб вона дотримувалася фінансової дисципліни. Але ніяка фінансова дисципліна не виправить становища компанії, що залежить від великих субсидій уряду. Що стосується місцевих органів самоврядування, то в нас немає даних, що нові ціни на газ помітно вплинуть на їхнє фінансове становище, оскільки основна частина навантаження підвищення цін ляже на плечі споживачів і газових компаній. Я повторю: нинішні субсидії вигідні великим споживачам, а не бідним громадянам. І в міру того, як Кабмін буде підсилювати ефективність соціальних програм, які повинні бути цільовими, вплив газових цін на бідні верстви населення буде компенсуватися.

- За вашою рекомендацією уряд готує продаж Одеського припортового заводу і низки обленерго. У скільки ви оцінюєте реальні надходження від приватизації в 2009 році?

- За нашими оцінками, від приватизації буде отримано близько 2,5 млрд грн. Але уряд оголосив про намір реалізувати більш амбіційну програму приватизації, що включає названі вами об'єкти. Якщо це буде зроблено, можна чекати збільшення надходжень. Що стосується нашої взаємодії з Кабміном у питанні приватизації, то це він дає нам плани приватизації, а не ми йому. Важливо, щоб процес був прозорим, а компанії продавалися за гарними цінами, нема рації продавати їх за низькими цінами. Необхідний аукціон із залученням більшого числа покупців. І якщо за них буде запропонована гарна ціна, ми повністю підтримаємо таку приватизацію.

- Але економісти вбачають у вашій рекомендації провести приватизацію саме бажання змусити Україну продати активи іноземним інвесторам за безцінь...

- Якщо не буде гарних цінових заявок, уряд не повинен продавати ці активи - ні міжнародним, ні українським інвесторам.

- Латвія, де спад ВВП виявився меншим, ніж в Україні, була змушена скоротити бюджетні видатки шляхом зменшення соціальних виплат. У якій ситуації МВФ буде рекомендувати Україні піти на подібне скорочення?

- Ми не думаємо, що Україні потрібно скорочувати видатки аналогічним чином. Головне - утримання фінансової дисципліни. У країни повинно бути досить ресурсів, які можна направляти на фінансування соціальних програм. Бюджет, який Кабмін подасть у Верховну раду, повинен ґрунтуватися на реальних економічних прогнозах. І ми вважаємо, що планований урядом на 2010 рік дефіцит у розмірі 4% від ВВП - виправданий. Враховуючи приватизацію, Кабінет міністрів зможе підтримати рівень соціальних виплат.

- Як ви оцінюєте політику уряду з виконання бюджету за рахунок зменшення планів, податкових переплат, емісії держпаперів? Чи існує загроза недоодержання доходів бюджету?

- Україні необхідно провести податкову реформу, яка б сприяла економічному зростанню і забезпечила середньострокову фінансову стабільність. Важливо оптимізувати роботу Державної податкової адміністрації та закрити лазівки в сплаті податків, щоб стабілізувати податкове навантаження. Зараз спостерігається диспропорція: є люди, які несуть величезне податкове навантаження, а є ті, хто практично нічого не платить. Рівномірний розподіл податкового тягаря дозволить зменшити податковий тиск на тих, хто платить основну частку податків. Тому в липні наша технічна місія працювала в Києві, сприяючи проведенню податкової реформи. Щодо податкової політики в цілому важливо, щоб вона стала більш дружелюбна для інвесторів. У вересні знову приїде технічна місія, яка буде працювати в цьому напрямку. Що стосується емісії, то ми рекомендуємо розвивати ринок внутрішнього запозичення, оскільки це забезпечить уряду стабільне джерело фінансування і буде сприяти розвитку українського фінансового ринку. Більш розвинений фінансовий ринок виграє від залучення приватного сектору. В останні місяці був досягнутий прогрес - уряд почав виплачувати процентну ставку, яка більше відповідає ринковій.

- Однак основним покупцем цих облігацій є Нацбанк. Чи не приведе така політика до гіперінфляції?

- Для розвитку ринку внутрішніх запозичень необхідно, щоб ці папери продавалися не Нацбанку, а приватним інвесторам. Що стосується облігацій, проданих НБУ, то центробанк використовував адекватні інструменти (депозитні сертифікати. -Ъ) керування ліквідністю. Тому ми не очікуємо припливу зайвих грошей в економіку. НБУ поки досить ефективно стримує інфляцію. Рік тому інфляція становила близько 30% за рік при ревальвації гривні. Зараз, незважаючи на значну девальвацію, інфляцію вдалося збити до 15%.

- Чи задоволені у МВФ рекапіталізацією банків? Яка частина кредитів фонду була витрачена на це?

- Одне з головних завдань уряду - повернути довіру до банківського сектору. І на цьому фронті досягнуто значний успіх: Нацбанк провів діагностичні дослідження банків і визначив для перших двох груп додаткову капіталізацію, необхідну для доведення їх статутного капіталу до необхідного рівня. Із власниками банків була проведена робота, вони пообіцяли підвищити капіталізацію банків - і 75% цих установ уже виконали це зобов'язання. Для банків, що залишилися, НБУ погодив з їхніми власниками графік рекапіталізації. У п'яти банках власники не змогли провести достатню рекапіталізацію: три з них рекапіталізовані урядом, а у двох йдуть переговори про продовження кредитних ліній. У Кабміні заявили, що після успішних переговорів із зовнішніми кредиторами ці банки теж будуть рекапіталізовані. Дуже важливим було прийняття закону #4630 про реабілітацію банків - він надав уряду більш досконалий інструмент вирішення проблем банків. Відтік депозитів у період з жовтня по квітень був значним, але вже в травні з'явилася тенденція повернення депозитів у деякі банки. Ми бачимо відновлення довіри до банківської системи. Що стосується використання ресурсів МВФ для рекапіталізації банків, то ми не робили цільових виділень, наш ресурс - загального призначення.

- Чи виправдано затягування урядом рекапіталізації банку "Надра" і Укрпромбанку?

- Говорячи про величезну кількість зовнішніх кредиторів у цих банків, треба враховувати, що робота з ними значно складніша, ніж із уже рекапіталізованими банками. Ми розуміємо, що Кабміну потрібно більше часу для вирішення цих питань.

- Які результати аудита банків третьої і четвертої груп?

- Обробка даних третьої і четвертої груп, куди входять близько 150 банків, закінчується. Незабаром буде оголошена детальна стратегія роботи з ними. І тут особливо важливе прийняття закону #4630, оскільки він надає НБУ та уряду інструментарій, необхідний для надання ефективної допомоги банкам з дефіцитом капіталу.

- Наскільки економічно обґрунтовано ослаблення курсу гривні? МВФ прогнозував середньорічний курс гривні в 2009 році на рівні 8,6 грн/$. Цей прогноз залишився в силі?

- Насамперед треба сказати, що МВФ ніколи не робить прогнозів щодо обмінного курсу. Ні в Україні, ні в іншій країні світу. Ви можете підняти наші документи - ніколи МВФ не публікував прогнози обмінного курсу. Тому будь-які розмови про те, що МВФ прогнозував обмінний курс - чистої води спекуляції. Крім того, ми не даємо оцінки поточної економічної ситуації. Але, відповідаючи на ваше запитання, слід сказати, що фактори, які дозволили стабілізувати курс гривні починаючи із квітня, продовжують працювати. І ми вважаємо, що в найближчому майбутньому ця тенденція не зміниться.

- Скорочення строку мораторію на задоволення вимог кредиторів проблемних банків із шести до трьох місяців було вашою вимогою? Чим ця норма допоможе банкам, якщо вони навіть за шість місяців часто не можуть відновити свою платоспроможність?

- Ми підтримали скорочення строку вилучення депозитів фізичних осіб - підкреслю, саме фізичних осіб, - із шести до трьох місяців. Але ці положення набувають чинності в майбутньому, і було б неправильно вимагати від банків з тимчасовою адміністрацією виконувати їх, оскільки вони вже включені в їхні плани.

- Чи вимагає МВФ знизити боргове навантаження "Нафтогазу" перед Ощадбанком? Чи є ризики для банку від того, що 50% кредитного портфеля припадає на одного позичальника?

- Ми вважаємо, що в міру нормалізації ситуації з "Нафтогазом", після того, як він почне одержувати оплату за підвищеними тарифами і виконувати свої зобов'язання перед Єврокомісією, Світовим банком і ЄБРР, НАК зможе виплачувати кредити Ощадбанку.

- Чи завершений аудит "Нафтогазу"?

- Ні, ще не закінчений.

- Чи є потреба України в збільшенні сум решти траншів, адже 4 млрд SDR кредиту МВФ може виявитися недостатньо, якщо криза затягнеться?

- Програма діє до жовтня 2010 року. У її рамках планується надати чотири додаткові платежі по спеціальних правах запозичення номіналом SDR 4 млрд (близько $6,3 млрд). За нашими оцінками, програма адекватно фінансується. Ми не вели переговорів про збільшення фінансування, але якщо ситуація зміниться, знадобляться додаткові ресурси й уряд надасть достатні економічні обґрунтування, то МВФ готовий розглянути такі пропозиції.

- Частина кредиту МВФ була отримана урядом для покриття бюджетного дефіциту. У держбюджеті якого року Кабміну необхідно передбачити виплату тієї частини кредиту МВФ, яка направляється саме в бюджет? У якому обсязі?

- Виплата цієї частини кредиту починається в 2012 році, через три роки після одержання коштів, і буде тривати два роки.

- Які рекомендації, крім утримання дефіциту в секторі держуправління в межах 4% від ВВП, МВФ дає для підготовки держбюджету на 2010 рік?

- Бюджет повинен ґрунтуватися на реалістичних макропрогнозах і прогнозах надходжень. Дуже важливо захистити соціальні статті бюджету, крім того, треба зарезервувати ресурси для інвестування в інфраструктуру. Ми також вважаємо, що зараз не час змінювати Бюджетний кодекс, держбюджет на 2010 рік повинен розроблятися на тих же принципах, що й попередні бюджети.

- Чому ви так вважаєте?

- Фіскальна децентралізація, яка може виникнути в результаті зміни бюджетного кодексу, - це інструмент, який необхідно використовувати дуже продумано, щоб не порушити макроекономічну стабільність. Якщо ви передаєте бюджетні ресурси місцевим органам влади, вони теж повинні приймати на себе зобов'язання. Але уряд перебуває в дуже складній ситуації, і не можна допустити, щоб дохідна частина була передана на місця, а в центральної влади залишилися самі зобов'язання. Кредитні обмеження місцевих органів влади не можуть бути полегшені без необхідної системи контролю. Ми не проти децентралізованої фінансової системи, але її реформа повинна бути добре продуманою, а в уряду повинно бути досить ресурсів для її реалізації, особливо в перехідний період. Ми та інші міжнародні організації готові надати технічну допомогу в реалізації цієї програми, але на це потрібен час.

- З урахуванням того, що в 2010 році очікується невелике зростання економіки, чи можна включити в бюджет усі названі вами видатки, зберігши його дефіцит на рівні 4% від ВВП?

- Дійсно, економічне зростання буде дуже скромним - за нашими прогнозами, 3% від ВВП. Але з погляду надходжень у бюджет в 2010 році з'являться нові механізми. Після підвищення цін на газ зменшиться підтримка "Нафтогазу". А підвищення акцизів, про яке ми вже говорили, дасть великі результати не в поточному, а в наступному році. Крім того, очікується збільшення збору податків. Зараз ми спостерігаємо зниження економічного зростання та погіршення фінансової дисципліни. Це може бути навіть не ухилення від податків: у багатьох компаній проблеми з обіговим капіталом. У міру стабілізації ситуації в банківській системі фінансування економіки відновиться - і компанії зможуть не тільки виконувати поточні податкові зобов'язання, але й виплачувати податкові борги за минулі періоди.

- Зараз економісти дискутують про другу хвилю кризи, яка очікується наприкінці року. Як ви оцінюєте такі перспективи?

- У світовій економіці дно кризи вже досягнуте. Видно позитивні ознаки, особливо на ринках, що розвиваються. Кінець цього року буде ознаменований поступовим поліпшенням ситуації, і світовий ВВП в 2010 році буде рости. Що стосується України, ми не прогнозуємо погіршення ситуації. Я сам в Україні недавно, можливо, ще не повністю ознайомився з усіма тенденціями і тому не розумію розмов про нову хвилю кризи. Звичайно, ми не очікуємо економічного буму і швидкого відновлення. Але я не бачу ніяких причин говорити про другу хвилю кризи.

Особиста справа

Макс Альєр одержав ступені бакалавра та магістра економіки в Католицькому університеті Чилі в 1992 і 1995 роках відповідно, в 1995 році став магістром, а в 1997-му - доктором економіки в Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес, США). У структурах Міжнародного валютного фонду працює з 1997 року - у складі місій фонду в Аргентині, Перу, Чилі, Еквадорі, Індонезії, на Західному березі та секторі Газа. З 2004 по 2008 рік був постійним представником МВФ у Бразилії (поєднував з 2006 року із представництвом у Тринідад і Тобаго). Потім обіймав посаду старшого віце-президента бразильського офісу банку Lehman Brothers. У лютому поточного року призначений головою представництва МВФ в Україні. Володіє іспанською, англійською і португальською мовами.

Юрій Панченко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування