4466
Кредитори з Міннесоти
Відомо, що вони великі. Відомо, що вони багато оперують на ринку, але при цьому дуже закриті. Я у свій час, проходячи навчання в Штатах, розмовляв з ними на предмет найму на роботу. Вони ще тоді на мене справили враження якоїсь напівзакритої структури, щось на зразок Ордена мечоносців.
Якщо, приміром, представники Procter & Gamble натхненно і радісно розповідали про свої порошки, шампуні і пасти, то у випадку із цією компанією були такі відчуття, як при спілкуванні зі співробітниками служби безпеки", - згадує перші враження від знайомства з компанією Cargill старший аналітик групи компаній "Трійка Діалог" Антон Табах. За десять років, що минули відтоді, мало що змінилося.
Редакція "Инвестгазеты" почала спробу зв'язатися з українською "дочкою" Cargill, яка останні місяці стала практично антигероєм української банківської системи, щоб з'ясувати питання, що цікавлять ринок. У відповідь була отримана наступна інформація: "Будучи приватною компанією, ми привселюдно не обговорюємо ні фінансові питання, ні наші відносини з партнерами без їх на те згоди. З тієї ж причини компанія Cargill не розголошує свої плани про майбутні інвестиції. На сьогоднішній день компанія Cargill - на стадії розгляду та оцінки багатьох пропозицій для розвитку бізнесу, але, дотримуючись своєї політики, привселюдно оголосить лише про ті, які будуть реалізовані".
Західні ЗМІ неодноразово констатували, що надсекретність корпорації Cargill забезпечує їй не тільки грандіозні переваги, але й створює чимало проблем на ринку. Знаковою стала ситуація, коли одного разу розлютований журналіст охарактеризував Cargill як потайливу і сумнівну компанію, "породжену в результаті родинних зв'язків". Така репутація супроводжує її протягом більш ніж столітньої історії. Ще в 1957 році керівник корпорації Макміллан заявив, що компанія привертає до себе увагу тільки під час судових розглядів. Згідно з дослідженням, проведеним керівництвом в 1977 році, з'ясувалося, що 94% фермерів чули про Cargill і тільки 49% знали, чим компанія займається. Приблизно ті ж цифри характеризують зараз і ситуацію з українськими банками. Багато в чому завдяки їхнім боргам перед Cargill багато хто сьогодні дізнається про масштаби діяльності цього світового гіганта.
Номер один
За версією видання Forbes, торік Cargill посіла перше місце серед найбільших приватних американських компаній, з великим відривом обігнавши таких гігантів, як Chrysler, Ernst & Young, Hilton Hotels, Bloomberg. "Довговічність - це слово, яке описує діяльність Cargill і здатність цієї компанії долати найбільш непрості періоди американської історії", - характеризує корпорацію Forbes. Торік сукупний дохід Cargill склав порядку $110,6 млрд. і згідно з рейтингом Forbes перевищує доходи їх найближчого конкурента - Koch Industries - більш ніж на $10 млрд. Це практично стільки ж, скільки одержали разом автомобільний виробник Chrysler ($59,7 млрд.), кондитер Mars ($27,4 млрд.) і аудитор PricewaterhouseCoopers (($28,2 млрд.). Офіційна статистика за рік, що вийшла у травні, навіть перевищила оціночні показники авторитетного видання. В Cargill відрапортували про сукупний виторг у розмірі $120,4 млрд. і зростання в кризовий рік на 36%. За цей же період прибуток компанії склав $3,9 млрд., що на 69% більше, ніж в 2007 році. Аналітики лише знизують плечима. На відміну від великих публічних компаній, вартість активів яких різко впала у зв'язку із кризою, а фінрезультат став негативним, стратегія "суто приватної" компанії Cargill показала більш ніж позитивні результати за цей же період. Cargill відома тим, що є найглобальнішим на планеті сімейним бізнесом, особливістю якого стала відсутність в усі часи продажів акцій компанії. Сьогодні її власниками є представники четвертого і п'ятого поколінь сімейного клану Каргілл - Макміллан. Американські вузи сміливо використовують ринкову стратегію Cargill як наочний приклад консервативного, але стабільного розвитку. Як правило, щорічно порядку 80% отриманого прибутку власники реінвестують у подальший розвиток.
Від комори до банку
Точкою відліку для Cargill є купівля першої комори в 1865 році її засновником Вільямом Каргіллом. Поступово сімейний кооператив став динамічно розвиватися і, щоб упевнено протистояти конкурентам, незабаром Каргілли прийняли рішення об'єднати свій бізнес із аналогічним бізнесом сімейства Макмілланів. Ділові відносини зміцнилися шлюбними путами нащадків засновників двох компаній. У такому сімейно-діловому союзі компанія існує і по сьогоднішній день.
За свою більш ніж столітню історію з підприємства з випуску зернових сховищ Cargill стала диверсифікованою корпорацією, що надає послуги у таких основних сферах, як сільське господарство, продукти харчування, дослідження і переробка, керування ризиками та фінансами, промисловість. Сьогодні компанія має представництва в 67 країнах світу. На неї працюють близько 160 тис. осіб, що порівнянно з населенням другого за розміром швейцарського міста Женева.
В Україні Cargill почала свою діяльність в 1991 році і сьогодні є одним з найбільших експортерів зерна, соняшникових культур і продуктів їх переробки. Компанія невипадково вийшла на ринки пострадянських країн відразу після розпаду СРСР, керівництво вже давно розраховувало на ці території. Ще в сімдесятих роках минулого сторіччя міністр із питань сільського господарства США Роберт Бергланд відзначав, що Cargill володіла найкращими комплексними маркетинговими даними, включаючи ЦРУ. За інформацією компанії, будучи сьогодні одним з найбільших інвесторів в Україні, Cargill інвестувала більше $140 млн. в основні кошти і близько $100 млн. щорічно інвестує в оборотні - для закупівель агропродукції в Україні.
Спочатку прийшовши в Україну зі своїм основним бізнесом - зерноторгівлею, незабаром Cargill почала і фінансово обслуговувати свої інтереси в країні. Ще в 1984 році корпорацією була створена Cargill Financial Services Corporation для реалізації фінансових проектів материнської структури. За інформацією української "дочки" Cargill, протягом багатьох років компанія надає своїм клієнтам послуги з управління фінансовими ризиками і пропонує інвестиційні рішення в різних сферах їх діяльності. "Cargill Financial Services Corporation - це один із численних фінансових інститутів компанії Cargill, що працюють по усьому світу", - повідомили в компанії.
"Вони як приватна компанія не зв'язані вимогами публічності, тому можуть кредитувати не тих, кого престижно, а тих, кого потрібно", - розмірковує про можливості Cargill Financial Services Corporation Антон Табах. Завдяки цьому клієнтську базу Cargill поповнили найбільші фінансові установи країни. Багато домовленостей вибудовувалися на особистих взаєминах з компанією. Умови угод ніколи не розголошувалися. За оцінними даними, фінансовий підрозділ Cargill активно кредитував українські банки і компанії (видано кредитів на загальну суму понад $1 млрд.) і є безперечним лідером серед усіх американських кредиторів. Відомо про співробітництво Cargill Financial Services з банками "Аваль", Укрпромбанк, ПУМБ, "Мрія", Донгорбанк, Індекс-Банк, Внешторгбанк, "Фінанси та Кредит", Родовід Банк, Кредит-Дніпро, "Форум", НРБ, ОТП, а також такими компаніями, як МКС і "КОНТІ". За словами керівника аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрія Шевчишина, це тільки ті юридичні особи, які надали інформацію про отримане фінансування. Ймовірно, цей список набагато довший. Приміром, за даними Міністерства фінансів, у числі найбільших кредиторів банку "Надра" згадується Cargill, хоча сам банк ніколи не заявляв про одержання фінансування. "У цілому можна припустити, що Cargill працювала з великою кількістю фінансових організацій, які обслуговують великі компанії та ФПГ, що потребують торговельного фінансування для експортно-імпортних операцій. Інша справа, що самі підприємства і банки не завжди інформують про таке співробітництво", - впевнений п. Шевчишин.
"Популярність Cargill Finance Services в українських банків, на мій погляд, була викликана насамперед більш доступною, ніж в інших кредитних організацій (зокрема європейських), процедурою одержання фінансових ресурсів, а також прийнятною вартістю обслуговування кредитних коштів у порівнянні з діючими в той час на фінансовому ринку в конкурентів", - міркує генеральний директор КУА "Інеко-Інвест" Олег Морква. Андрій Шевчишин також додає, що, імовірно, Cargill був одним з небагатьох кредиторів, що прийшли до висновку, що торговельне фінансування в Україні - це нормальний бізнес, прибутковість якого порівнянна з ризиками, а забезпечення з торговельного фінансування підтверджувалося вповноваженими банками.
Нерівні сутички
Керівництву Cargill не з чуток відомо про фінансові кризи. На початку минулого століття компанія опинилася в незавидному становищі з великими боргами. Зятеві засновника зернового бізнесу Вільяма Каргілла Джону Макміллану довелося витратити багато часу за столом переговорів із кредиторами. Тоді йому не тільки вдалося реструктуризувати борги компанії, але й збільшити кредитні ліміти. Це дало можливість пережити Велику депресію та активно розширювати бізнес згодом. Тим часом нинішнє керівництво Cargill нещадне до своїх позичальників, і складається таке враження, що проблеми в минулому лише виробили суворість стосовно позичальників, але ніяк не розуміння.
Відомо, що ще в 1998 році американські ЗМІ щосили сурмили про те, що співробітництво з Росією дуже дорого обходиться Cargill Finance Services. Тоді фінансисти компанії не уточнювали, скільки склали збитки від роботи фінансового підрозділу в Росії, обмеживши відповідь лише багатозначним significant (у перекладі "вражаючі"). У свою чергу експерти оцінювали втрати фінансового підрозділу Cargill в 1997-1998 роках у Росії на рівні $200 млн., що було еквівалентно майже половині доходу компанії в попередньому році. Ці втрати дуже тиснули на фінансовий підрозділ Cargill, який був одним з найбільших фінансових операторів за межами Уолл-стріт. За попередні кілька років саме цей підрозділ заробляв для групи істотну частку доходів.
У звіті за 2008 рік аналітики компанії констатують, що доходи від напрямку "ризик-менеджмент" і фінансів знизилися в порівнянні з рівнем попереднього року через прострочені зобов'язання, незважаючи на диверсифікованість бізнесу та інвестицій у різні сфери. Імовірно, погані фінансові результати викликані не тільки неплатежами клієнтів Cargіll, але й втратами компанії на ринку іпотечних заставних. Достеменно невідомо, наскільки активно фінансовий підрозділ Cargіll оперував з ризиковими паперами, однак ще в серпні 1993 року в західній пресі з'явилася новина про "ризикований" союз уже неіснуючого інвестбанку Bear Stearns з найбільшим оператором фінансових послуг Cargill Finance. Компанії заявляли про купівлю і сек’юритизацію іпотечних заставних. Це, за словами партнерів, повинно стати "каналом, що відкриває стабільне, безперервне джерело ліквідності для житлових кредитів методом використання високоефективного ринку іпотечних заставних". Останні кілька років стали яскравим прикладом того, як сильно помилилися тоді партнери.
Торішні втрати компанії у фінансовій сфері не могли не відбитися на українських позичальниках. Зі збільшенням кризи в грудні 2008 року Cargіll різко скоротила ліміти на Україну. У травні жертвою Cargill стала компанія МКС, що оголосила себе банкрутом. Як пояснюють експерти, інформація про банкрутство компанії була викликана вимогою з боку американців про повернення боргу. Хитрістю стало те, що Cargill списала заборгованість із ВТБ Банку, який виступав організатором і гарантом по позиці Cargill компанії МКС. За інформацією експертів, до червня 2008 року МКС одержала кредити на загальну суму $20,7 млн.
Непохитність корпорації характеризують малоуспішні переговори навіть із найбільш іменитими акціонерами. Тривалий час питання реструктуризації боргів перед Cargіll вирішував Перший український міжнародний банк, що належить Ринату Ахметову. У результаті фінустанова уклала мирову угоду з американським інвестором, виплативши всі свої непогашені зобов'язання. Питання врегулювання відносин з Cargіll уже давно назріло перед Укрпромбанком і банком "Надра". Обидві фінустанови не можуть бути рекапіталізовані державою, не реструктуризувавши спочатку свої борги, левова частина яких була отримана в рамках фінансування від Cargіll. Так, з $870 млн. сумарного боргу Надра Банку Cargіll є найбільшим кредитором, а за словами тимчасового адміністратора Укрпромбанку Костянтина Раєвського, 70% зовнішніх кредитів банку з $120 млн. було також отримано від Cargіll. Таким чином, якщо американський інвестор буде непохитний і далі, два найбільші українські банки незабаром можуть бути ліквідовані. Чутки про це вже неодноразово мусувалися в пресі. Активні переговори йдуть зараз із Cargіll і в акціонерів банку "Фінанси та Кредит", заборгованість якого становить $44,4 млн., але з урахуванням відсотків і штрафів сума може зрости до $48,9 млн. Експерти вважають, що в першу чергу Cargіll намагається забрати свої кошти в тих компаніях, де вони ще є. За словами Антона Табаха, коли в компанії плоска модель управління і є хазяї, борги стягнути набагато простіше. Що ж стосується ситуації з українськими банками, то, на думку експерта, більшості з них все-таки доведеться шукати компромісні рішення. Навряд чи мільйонні борги будуть списані.
Хто ще
До початку фінансової кризи багато українських компаній цілком успішно співробітничали з Cargіll. Кредитами корпорації користувався банк "Аваль". За інформацією банку, фінансування надходило ще до входження його в групу Raiffeisen. Портфель становив більше $150 млн., а останній кредит був погашений ще в травні 2007 року. "Ніяких коштів від Cargill у нас немає і нічого в цієї компанії залучати не плануємо", - констатують сьогодні в банку. У липні цього року друга фінансова "дочка" Рината Ахметова - Донгорбанк - повністю розрахувалася за своїми обов'язками перед Cargill. За інформацією фінустанови, 3 липня було достроково погашено $5 млн., а 17 липня відповідно до графіка була погашена остання частина боргу перед американцями в сумі $1 млн.
Найбільш діяльними для фінансування українських банків компанією Cargill стали 2006-2007 роки, коли банки активно займалися кредитуванням. У березні 2006 року Укрпромбанк оголосив про залучення $ 10-мільйонного кредиту від Cargill Financial Services. У цей же період банк "Мрія" (що уже в той час належав російській групі ВТБ) позичив в Cargill близько $24 млн. для фінансування експортно-імпортних операцій клієнтів. У травні 2006 року вже український ВТБ залучив кредит на суму 10 млн. євро, включаючи кредитну лінію на суму $50 млн.
У липні 2006 року в рамках довгострокового співробітництва банк "Фінанси та Кредит" залучив $7,8 млн., а в серпні того ж року 3,8 млн. євро для фінансування експортно-імпортних операцій залучав і Родовід Банк. Для цих же цілей фінансуванням у розмірі $4,5 млн. в 2008 році скористався банк Кредит-Дніпро".
Тим часом компанія ще видавала кредити в самий розпал кризи ліквідності в усьому світі. У травні 2008 року Cargill дала кредит банку "Південний" у розмірі $9,1 млн. терміном на 345 днів. Кредит був погашений банком цього року без порушення строків.
У вересні минулого року між українською "дочкою" OTP і Cargill Financial Services була підписана мандатна угода на суму $100 млн. терміном на рік. За інформацією банку, залучені кошти будуть направлені на фінансування експортно-імпортних операцій клієнтів. Експерти вважають, що це було останньою українською інвестицією Cargill Financial Services.
За словами старшого аналітика інвестиційної компанії Phoenix Capital Марії Майбороди, на початок 2009 року Укрексімбанк мав кілька кредитів від Cargill у доларах і швейцарських франках на загальну суму $157 млн. Ставки за доларовими кредитами коливалися від 7,45 до 8,1%, за кредитами у швейцарських франках становили 8,45%. Погашення кредитів заплановане на 2009 рік.
Втім, як вважають учасники ринку, про те, що насправді відбувається в Cargill, знає тільки Cargill. Пояснюється це тим, що ця стабільна приватна компанія, що виросла з великого куркульського господарства і лише пізніше стала світовим торговцем, керується принципом "мовчання - золото". Залишається лише припускати, які ще сюрпризи піднесе це мовчазне співробітництво з українцями.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
