У борговій ямі - з народження...


У борговій ямі - з народження...

Непомірні кредитні апетити України вже зараз ставлять за обов'язок уряду віддати 1,9 мільярда доларів з 3,3 мільярдного третього траншу кредиту МВФ на погашення зовнішніх боргів. Тобто старі кредити повертаються за рахунок нових. У той же час активно шукаються можливості чергової позики: днями Міжнародний пул кредиторів заявив про готовність надати Україні кредит на суму до 1 мільярда 700 мільйонів доларів на купівлю російського газу. Просили ж у цілому більше 4 мільярдів...

А сукупний державний борг України, відповідно до інформації Міністерства фінансів, станом на 30 червня становить 28,683 мільярда доларів. У гривневому еквіваленті - 218,860 мільярда (на 6,7 мільярда гривень більше, ніж у травні). З них зовнішній борг - 12,538 мільярда доларів.

Крім державного, Україна має ще й великі корпоративні борги. За даними НБУ, на початок 2009 року розмір валового зовнішнього боргу в сумі становив 103,2 мільярди доларів. У перерахуванні на душу населення це 2,2 тисячі доларів з кожного українця (1,8 тисячі - на початку 2008 року). А на початку 2004 року цей показник становив тільки 0,5 тисячі доларів.

"Ціна поточної позикової політики така, що все населення буде працювати на виплату боргів. Близько 40% доходу кожного громадянина буде йти на виплату зовнішніх боргів, уже починаючи з 2011 року, - говорить "Дню" президент Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. - У бюджет потрібно буде закладати мільярди доларів для виплати зовнішньої позики, тому що зараз від третього траншу потрібно віддати 1,9 мільярда доларів на виплату обслуговування зовнішніх боргів України".

За словами експерта, зрозуміло, що такі суми платити Україна не зможе. І в результаті некомпетентних зовнішніх дій уряду, НБУ і Президента, фактично це може викликати зовнішній дефолт, - застерігає Соскін. "До отримання грошей від МВФ у нас державний борг був 15,6 мільярда доларів. А тепер, коли взяли 3 транші, борг збільшився до 25 мільярдів. А якщо візьмемо ще четвертий транш, то будемо мати 30 мільярдів доларів державного боргу України", - підраховує він.

Втім, з іншого боку, Україна не могла повністю відмовитися від практики запозичення. "Якщо сьогодні не скористатися міжнародними фінансовими ресурсами, то цілком очевидно, що ми будемо мати глибшу кризу і серйозніші проблеми. І варто говорити не просто про борги, але і про те, що робиться безпосередньо за ці кошти, які проблеми вирішуються, і що було б, якби не взяли ці кошти. Із чим би зіштовхнулися наші діти й онуки, якби зараз Україна не змогла адекватно відреагувати на фінансову кризу?" - опонує песимістичним заявам директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Криза завдала нокдаун головним експортно-орієнтованим галузям країни (хімічній і металургійній), які заробляли значну частку валюти для внутрішнього ринку. Тому уряд був змушений шукати інші варіанти. І на той момент їх у нас було три, вважає директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан. Перший варіант - Міжнародний валютний фонд (МВФ), другий - Європейський Союз (ЄС) і третій - Росія. Але разом із кредитами країна одержує додаткові умови (не тільки грошові), вважає експерт. За словами Рубана, Росія може дати гроші, щоб залатати газові борги, але в обмін вона буде вимагати газотранспортну систему. МВФ позичив гроші, але тільки під певну програму реструктуризації. ЄС також буде висувати умови. Вони полягатимуть в наведенні порядку в газотранспортній системі. "Це те, чим доведеться заплатити за кредити зараз, і причому - дуже швидко", - вважає директор Національного інституту стратегічних досліджень.

Але й майбутнім поколінням доведеться платити... "А це вже мільярди на мільярди, - продовжує Рубан. - У нашому поточному бюджеті грошей на обслуговування таких позик абсолютно немає. А існують ще й позики НБУ, комерційних банків. Тобто насправді ми гарненько сіли в боргову яму"...

Що ж стосується перспектив і наслідків сидіння в цій борговій ямі, то тут думки експертів розходяться. Рубан вважає, що більша частина бюджету буде направлятися на обслуговування саме зовнішніх боргів, а не, наприклад, соціальні програми. Тому можливості для зростання пенсій і всього іншого будуть дуже обмежені... Натомість Бураковський стверджує, що на зовнішніх ринках Україна має тільки одну велику позику - від МВФ. Мовляв, якщо подивитися на рівень зовнішнього боргу країни, то до кризи він був невеликим і прийнятним. За великим рахунком, країну не можна було навіть зарахувати до країн із середнім або високим рівнем заборгованості. "У цьому випадку все перебуває в надзвичайно прийнятних межах. Що було великим і залишиться великим, так це заборгованість українських корпоративних агентів (банків і підприємств)", - відзначає Бураковський.

Перспективи ж своєчасного повернення Україною кредиту МВФ, на думку Бураковського, будуть залежати від того, як буде проводитися майбутня економічна політика і наскільки вона буде спадкоємною. "Україна має всі перспективи повернути кредит МВФ. До цього часу вона жодного разу не була в суверенному дефолті, - озвучує свій прогноз Бураковський. - МВФ, у принципі, може піти на переговори щодо реструктуризації кредиту. Але я б розраховував, що ми будемо сильнішими, будемо ефективними і зможемо вчасно розраховуватися за своїми боргами. Адже саме так формується довіра до української економіки і держави як такої".

Втім, основне лихо - не кредити і не борги, а їхнє проїдання, вважає Рубан. "Якби вони не проїдалися... Якби я бачив, що зараз ці кредити в щось вкладаються, наприклад, у відновлення виробництва, у нові технології, які дадуть можливість повертати ці борги. Замість цього зараз позичені кошти просто проїдаються", - стверджує експерт.

Відповідно до підрахунків експертів, уже сьогодні кожен громадянин України, навіть немовля, заборгував іноземним кредиторам своєї держави близько 500 доларів. І, беручи до уваги тенденцію до збільшення боргу (за прогнозами, до 30 мільярдів доларів) і зменшення кількості населення (до 40 мільйонів чоловік), кожен громадянин України згодом матиме борг 750 доларів...

Президент України Віктор Ющенко днями також висловив побоювання, що кредити Міжнародного валютного фонду принесуть більше шкоди, ніж користі - у випадку відсутності реформ. Про це мова йде в заяві Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента щодо отримання Україною третього траншу кредиту МВФ, опублікованій УНІАН.

У заяві відзначається, що програма за МВФ передбачає здійснення низки економічних реформ, ціль яких - виправлення економічної політики і посилення спроможності України протистояти кризі. "Але вже сьогодні очевидно, що ці кошти будуть використані не для підтримки економіки до моменту отримання ефекту від вжитих заходів, а для подальшого фінансування статус-кво й усілякого запобігання непопулярних рішень", - цитується позиція Президента, який того ж таки дня пішов у відпустку заради відпочинку в Криму...

А прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко тим часом закликає зайвий раз не драматизувати ситуацію. Як повідомила вона під час зустрічі із вкладниками "Родовід Банку", за прогнозами уряду, зовнішній борг України до кінця року складе 36,6% від ВВП.

Цей показник є некритичним, - стверджує Тимошенко, посилаючись на досвід таких країн, як США, Італія, Японія, Південна Корея, де зовнішній борг, за її словами, перевищує 100% від ВВП. "На сьогодні зовнішній борг України не перевищує 30%. Це значить, що запас міцності в нас дуже високий, і Україна не влізла в борги, які їй не під силу", - відзначила прем'єр.

Коментарі

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова

- До того часу новому поколінню варто дожити, а в поточних економічних умовах, які формуються, є набагато небезпечніші для майбутнього покоління питання: яка динаміка чисельності населення України, зменшення тривалості життя, зростання еміграції та інші проблемні питання, пов'язані із соціальною сферою. Вони небезпечніші для майбутніх поколінь, ніж питання: взяли ми кредит чи ні... Державний борг, незважаючи на взяті кредити, перебуває значно нижче за критичну межу.

Нічого немає поганого в тому, що країна отримує фінансові ресурси від інших країн або від інших інститутів на фінансово привабливих умовах. Тому що кредити МВФ відносно дешеві й, зазвичай, довгострокові. Якщо економіка зростає, то вартість кредиту зменшується. Тому якщо ці кошти вкладаються в розвиток, то можна тільки привітати такі кроки.

Але, на жаль, ми бачимо, що далеко не завжди кошти використовуються так, як хотілося б. Кошти ми отримуємо, а позитивних змін у структурі економіки, у структурі доходів, у заробітних платах дуже мало або вони відбуваються дуже повільно.

Валерій Геєць, директор Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України

- Варто дивитися на борги, які має уряд і країна в цілому (з огляду на позики корпоративного і банківського сектору). Якщо брати борги корпоративні й банківські, то вони справді великі. Але поточний рівень державного боргу не дає підстав говорити, що майбутнє населення країни рухається в боргову яму. Сьогодні державний борг перевищує 10% - це не багато. Відповідно до наших підрахунків, величина державного боргу може наближатися до рівня 30-35% ВВП. У жодному разі державні позики не повинні становити 50-60% ВВП (такий показник справедливий для розвиненіших країн). Наша ж економіка здатна обслуговувати державні борги максимум на рівні 30-35%.

Існує ризик, що корпоративні борги трансформуються в державні. Це є можливим, якщо приватні банки, отримавши грошові ресурси від НБУ, будуть виводити їх на валютний ринок, будуть купувати валюту і будуть віддавати свої борги, а цю валюту буде позичати держава (і при цьому банки не будуть повертати кошти НБУ). За такого сценарію ризик трансформації корпоративних боргів у державні існує. Тому за використанням коштів, наданих банкам у рамках рефінансування, обов'язково повинен бути надзвичайно жорсткий контроль. Крім того, банки, які отримують рефінансування, повинні бути спроможні повернути ці ресурси НБУ.

Володимир Стус, керівник групи аналітики і прогнозування Центру стратегічних ініціатив

- На мій погляд, ситуація із кредитами є неоднозначною і суперечливою... Але проблем з виплатою боргу МВФ я не бачу. Адже в недалекому майбутньому відбудеться відмова від долара як світової резервної валюти з різким знецінюванням останнього. Ми ж, вимірюючи щось у доларах, звикли вважати його стабільним. Прийшов час відмовлятися від такої практики. Борг же виражений у доларах, і особливих проблем у його обслуговуванні я не бачу...

Наприклад, у Польщі або Угорщині зовнішній борг більший і в абсолютних цифрах, і щодо частки ВВП, і розраховуючи на одного громадянина. Цей борг вищий і у розвинених країнах. Ті ж США або Великобританія мають вищі борги, ніж Україна. І ніхто там із цього великої паніки не робить.

Тут основне - майбутній обвал долара. Як то кажуть, не було б щастя - так нещастя допомогло.

До речі

Сукупний зовнішній борг Російської Федерації в другому кварталі, як повідомляється в інформаційних матеріалах Банку Росії, виріс на 24,3 мільярди доларів - до 475,1 мільярда. Державний борг збільшився тільки на 100 мільйонів доларів - до 27,7 мільярда, з яких 4,4 мільярди доларів - борги колишнього СРСР. Тобто на одного громадянина РФ припадає 200 доларів боргу. А зовнішній борг Республіки Польща станом на 2009 рік, за оцінками польських аналітиків, наближається до оцінки 190 мільярдів євро, що розраховуючи на одного жителя - 4,871 тисячі євро.

Олексій Савицький, Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування