4077
Рекапіталізація?
Прийнявши днями в другому читанні й у цілому закон України № 4630 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків", Верховна Рада України дала зелене світло Кабміну "регулювати проблеми, що виникають при фінансовому оздоровленні кредитних установ". Саме для цього, відповідно до пояснювальної записки до документа (проект закону був підготовлений Кабміном), і прийнятий закон.
Дотепер фінансове оздоровлення банків державою здійснювалося в "ручному режимі": за допомогою постанов уряду і документів НБУ. Однак така ситуація не влаштовувала Міжнародний валютний фонд (МВФ), який однією з умов виділення третього траншу за програмою stand-by назвав створення процедури санації банків.
Тим часом експерти вкотре заявляють про неправильну стратегію уряду і НБУ в банківських питаннях, лякаючи суспільство "непрогнозованими наслідками" поточної рекапіталізації. На їхню думку, сьогодні це скоріше вибірковий порятунок "жирних котів" або "занадто велике розпещення дитини"... Так, на думку заступника директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Валерія Новицького, в Україні обрана найпростіша схема рекапіталізації банків: просто дати грошей і обмежити волю... "Не проводиться ніяких розслідувань. Немає ніяких гарантій, що в майбутньому не відбудеться те ж саме! Адже хіба ми зараз чуємо щось про персональну відповідальність людей, які привели банківську систему України до такого стану?" - ставить риторичне питання Новицький.
Але все-таки рекапіталізація банків потрібна, вважає експерт, оскільки банки повинні стати потужною ланкою державної політики. "Але поточну рекапіталізацію банків можна порівняти з родиною, яка виховує і розпещує дитину: коли вона ламає іграшку, їй купують нову, аби тільки не плакала", - вважає Валерій Новицький. Він підкреслює, що банківська і фінансова системи не потрібні, якщо вони не служать якимсь цілям, а саме - розвитку реального сектора економіки.
Якщо банк банкрут, то треба визнавати його банкрутом і продавати, а не рефінансувати, вважає кандидат економічних наук Андрій Новіков. "Бізнес не вибачає недбалості. Менеджмент комерційної діяльності повинен включати дві дуже важливі функції: планування і прогноз результатів діяльності. Таке відчуття, що українські банкіри не знайомі з банальними превентивними економічними законами. Інакше як пояснити те, що темпи видачі кредитів комерційними банками за останній рік колосально перевищували темпи зростання реальних доходів українців? І от результат - дефіцит фінансових ресурсів. І не треба все скидати на кризу", - говорять експерти.
Однак сьогодні рекапіталізація необхідна і для повернення довіри населення до банків. Як вважає експерт школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олег Іванов, саме вона стане моральною складовою підвищення довіри до банків.
"Але грошей на рекапіталізацію практично ще не надійшло. Більше того, вони можуть і не надійти", - у свою чергу вважає фінансовий експерт Ерік Найман. Адже необхідно поповнити статутний фонд НАК "Нафтогаз" на 18 мільярдів гривень. Тобто, за підрахунками Наймана, необхідних для рекапіталізації 44 мільярдів гривень може просто не знайтися...
Одним з варіантів виходу із ситуації Найман вважає створення так званого поганого банку, куди б виводилися гроші вкладників неспроможних банків. "Сума, яка може знадобитися для "поганого" банку - як мінімум 20 мільярдів гривень, - говорить експерт. - Але такі дії потрібно знову узгоджувати із МВФ, що може підвищити ризик неотримання останнього траншу кредиту в листопаді".
Але набагато більше ризиків експерти бачать у корупційних схемах поточної рекапіталізації. Так, в експертному середовищі велике обурення викликала нещодавня рекапіталізація одного з комерційних банків країни. "Провівши в такому вигляді рекапіталізацію цього банку, ні уряд, ні НБУ не надали громадськості інформацію, скільки ж він зараз коштує. Не повідомили і про те, скільки виведено з нього грошей, який обсяг безнадійних кредитів та інших активів, нічого зараз не вартих, на балансі цього банку", - розповідає економічний експерт Борис Кушнірук.
На думку експерта, тут показові слабкість і корумпованість всіх державних інститутів. "З одного боку, відомо, хто контролював цей банк і хто відповідає за шахрайство, пов'язане з виведенням з нього коштів... Але при цьому ми нічого не чуємо про порушення кримінальних справ проти власників і менеджерів банку, а також немає жорсткої публічної позиції всіх гілок влади щодо спроб виведення активів з нього, - вважає Кушнірук і нагадує: - Збитки від непрозорої, непрофесійної, а можливо, і не дуже законної діяльності акціонерів і менеджерів банку будуть покриті за рахунок платників податків, тобто кожного з нас".
Правда, не всі експерти згодні, що закритість процесу рефінансування комерційних банків в Україні - це прояв корупції. "Якщо НБУ оголосить, що рятує, наприклад, саме ці десять банків, то вся інша банківська система просто посиплеться. Вкладники стрімко почнуть забирати свої внески в решти "неврятовних" банків, і переходити до тієї десятки, - знаходить виправдання діям Нацбанку експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
Олексій Савицький, Алла Дубровик
За матеріалами: День
Поділитися новиною
