2236
Криві зростання
— Казна та Політика
Якщо вірити Держкомстату, результати першого півріччя 2009 р. для найманих робітників в Україні аж ніяк не свідчать про наявність кризових явищ. Адже економічна криза - це в першу чергу зниження доходів суб'єктів господарювання.
А статистика стверджує, що середній український робітник у червні 2009 р. продавав свою працю майже на 100 грн. дорожче порівняно із червнем 2008 р. За перше півріччя поточного року приріст середньої зарплати склав 634 грн., порівняно із січнем - червнем 2008 р.
Взагалі ж відображення кризи в статистичних даних по зарплаті присутнє. Але... тільки торік. Так, можна виявити деякий спад у серпні 2008 р., потім серйозніший у листопаді.
І все - далі тільки підйом!
Пряма падіння
Написана статистикою милостива “зарплатна” картинка абсолютно не в'яжеться з інформацією про ділову активність у галузях, зібраною все тим таки Держкомстатом. Так, у першому півріччі 2009 р. обсяг виробництва в промисловості скоротився майже на третину і склав усього 68,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Номінальна зарплата в галузі при цьому збільшилася на 3%.
У транспортній галузі ситуація ще парадоксальніша. “Усохнув” вантажопотік - тепер його обсяг становить 68,2% показника, що був зафіксований у першому півріччі минулого року. Що ж стосується заробітної плати, то її номінальний розмір збільшився на 7,4%.
Скорочення в торгівлі й сфері обслуговування за підсумками першого півріччя поточного року склало 19,7%. Але, знов-таки, як і у транспортній галузі та у промисловості, номінальні заробітні плати працівників торгівлі в цей період зросли на 3,5%.
Хоча саме напередодні кризи, описуючи ситуацію на ринку праці при виробництві, що доростає, БІЗНЕС відзначав, що зростання заробітних плат в 1,5 рази випереджає зростання продуктивності праці. Зрозуміло, що зараз зазначена диспропорція ще більше поглибилася. Це перекручування і є однією із причин поточної кризи. “Україна, як і більшість країн, випускала грошей більше, ніж товарів. Люди споживали більше, ніж економіка виробляла, - споживання перевищувало продуктивність праці. От це надспоживання і повинна підкорегувати криза”, - вважає Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку.
Заступник голови департаменту соціології праці Держкомстату Надія Григорович радить для показового аналізу динаміки заробітних плат брати не номінальну заробітну плату, а реальну. Отже, у першому півріччі 2009 р. реальна заробітна плата була на 10% нижчою, ніж у першому півріччі 2008 р. Але, знову ж, у промисловості, у транспортному секторі темпи зниження обсягів виробництва втричі “крутіші”, у торгівлі - вдвічі. Виходить, що в найманих робітників “парашут”, який стримує падіння доходів, кращий, ніж у роботодавців.
На гачку
В умовах виборів, що наближаються, роботодавці за своєю цінністю усе більше програють порівняно з найманими робітниками. Очевидно, промисловці не врахували цього факту, коли в листопаді 2008 р. звернулися в Кабінет Міністрів за підтримкою. Нагадаємо, що в цей час з ініціативи власників підприємств гірничо-металургійної галузі був укладений меморандум про взаєморозуміння з урядом. Ця галузь займає провідне місце в Україні за кількістю залучених працівників (після сфери освіти і медицини). За останніми даними Держкомстату, у гірничо-металургійному виробництві працюють 0,9 млн чол.
Промисловці просили уряд стримати зростання тарифів на вантажні залізничні перевезення і електроенергію, а також посприяти розвитку внутрішнього ринку споживання металу. Кабмін висунув відповідну пропозицію - метал на внутрішній ринок поставляти за цінами нижчими, ніж на експорт. Але головна умова надання державної підтримки - збереження рівня зарплат, чисельності працівників і соціальних гарантій. У листопаді 2008 р., коли в металургії спад виробництва досяг 50%, власники підприємств погодилися з умовами Кабміну.
Однак спад з тією або іншою інтенсивністю триває вже восьмий місяць. З урахуванням падіння виробництва в галузі більш ніж на третину, це означає, що на металургійних комбінатах штатна чисельність персоналу на третину перевищує необхідну кількість. Правда, промисловці знайшли вихід. Якщо подивитися статистику фактично відпрацьованого часу, то видно, що в червні 2009 р. у металургії було зайнято на 10% менше робочих місць, ніж передбачено в штатному розписі. Крім того, скоротили виплату преміальних - хоча які премії при спаді виробництва?
Справа ускладнилася після того, як на допомогу політикам з Кабміну прийшли профспілки. Так, на найбільшому українському металургійному комбінаті “Арселор Міттал Кривий Ріг” у травні адміністрація оголосила про намір увести 3-денний робочий тиждень із відповідним скороченням зарплат внаслідок скорочення обсягів виробництва до рівня 1990-х років. Проти цього виступила Профспілка гірників і металургів України (ПГМУ) і запропонувала регулювати зайнятість системою оплачуваних відпусток. Суть системи: працівник просить позачергову оплачувану відпустку, і якщо шеф не проти, то працівника відпускають погуляти за гроші.
Система оплати відпусток така: якщо добровільна відпустка триває до 7 днів, відпускні виплачують у розмірі 40% тарифного окладу; до 14 днів - 60% тарифу, 30 днів - 75% і більше 30 днів - 100% місячного тарифного окладу. У ПГМУ вважають, що пропонована ними схема вигідна власникові комбінату. “Адже система дає можливість заощадити на премії. Працівник добровільно відмовляється від неї у разі отримання відпустки”, - говорить голова профкому комбінату “Арселор Міттал Кривій Ріг” Юрій Бобченко. Але знову ж, при зменшенні обсягів виробництва премії не платять! Тобто тепер профспілка вимагає оплачувати відсутність на роботі. Прийшов новий час - раніше, у темні часи, вимагали оплачувати працю.
При роботі
Звичайно в кризовий період страждають всі сфери підприємництва - знижується попит на робочі руки і зростає безробіття. Але українські чиновники намагаються із цифрами в руках довести, що це не так. У травні 2009 р. міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова повідомила, що “кількість безробітних в Україні не збільшується, а зменшується, і їх уже менше, ніж було станом на 1 січня 2009 р.”. Дійсно, дані Держкомстату свідчать: у січні - червні поточного року кількість зареєстрованих безробітних зменшилася аж на 22,1%. І ЗМІ швиденько повідомили, що “в Україні скорочується кількість безробітних”.
Хоча Олександр Пасхавер відзначає, що в ринковій економіці в період кризи для всіх господарств закономірне прагнення до мінімізації витрат. “Скорочення зарплат, звільнення працівників - це нормальні дії в кризу. З погляду оздоровлення економіки, такі дії навіть необхідні”, - говорить експерт. У свою чергу, Володимир Юрчишин, директор економічних програм Центру ім.О.Разумкова, не сумнівається у вірогідності статистики зареєстрованих безробітних, але скептично оцінює її корисність: “Насправді цей показник важливий для чиновників Служби зайнятості, щоб вони могли точніше планувати кошторис своїх витрат. Але сформовану на ринку праці ситуацію ця цифра не розкриває”.
Існуючий у Службі зайнятості регламент пропонує зняти з обліку тих безробітних, які не знайшли нового робочого місця протягом шести місяців після реєстрації на обліку. До речі, поліпшення статистки в травні-червні поточного року почасти пов'язано з тим, що з обліку були зняті безробітні, які прийшли на біржу праці в грудні 2008 р., у розпал першого етапу економічного спаду.
Варто зазначити, що в Держкомстаті розуміють недостатню інформативність даних про кількість зареєстрованих безробітних, але не збираються відмовлятися від їхнього збору і публікації. Але з 2007 р. для виміру безробіття використовують і методологію Міжнародної організації праці. Отож, відповідно до цієї методології, в I кварталі 2009 р. в Україні вважалися безробітними 10,4% працездатного населення. На обліку ж у Службі зайнятості було зареєстровано в 4 рази менше безробітних - 2,4%.
Кому це треба
Статистика показує порівняно непогану ситуацію із зарплатами і пенсіями в країні. При цьому Олександр Пасхавер упевнений, що насправді ситуація ще краща: “Всі роки незалежності українці жили краще, ніж показувала українська статистика. Якщо радянська економіка була економікою приписок, то українська економіка завжди була економікою недописок”. За розрахунками експерта, у середньому українець отримує навіть зараз, у кризові часи, принаймні, в 1,5 рази більший дохід, ніж показує офіційно. Крім того, система пільг, що існує в країні, дозволяє істотно заощаджувати - за рахунок держави.
“Такої кількості пільг, як в Україні, не існує в жодній країні, що досить негативно позначається на фінансовій системі країни”, - вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова. Хто не дуже затишно почуває себе в цих умовах, так це українські роботодавці. На їхніх плечах - не тільки підтримка сформованої системи пільг, але й утримання численної і дорогої податкової служби та іншого чиновництва. У таких умовах роботодавці почали притримувати виплату зарплат. З початку року борги із зарплати перевищили 1,5 млрд грн. і збільшилися на 26,8%. І більша частина боргів припадає на приватні компанії, адже держпідприємства заборгували тільки 0,2 млрд грн.
Андрій Заїка
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
