440
Аграрні підприємства мають величезний потенціал для виробництва біопалива
— Енергетика
Багато хто, вирощуючи сільськогосподарські культури, навіть не підозрюють про наявність джерела додаткового доходу, який сьогодні вони просто утилізують. Мова йде про використання відходів (бадилля) сільгоспрослин для виробництва біопалива.
В останні роки, коли альтернативна енергетика набула активного розвитку, Україна почала вирощувати спеціальні олійні культури, які є сировиною для виробництва біодизеля і біоетанолу. Посівні площі, зайняті ріпаком, стрімко росли. Однак, непродумана експансія завжди має негативні наслідки: якщо дотримуватися пріоритетів виробництва біопалива з олійних культур, то можна чекати скорочення посівних площ під інші культури, що приведе до дефіциту продовольства.
Наприклад, за оцінкою ОЕСР, щоб 5,75% моторного палива припадало на біопаливо, вироблене зі спеціалізованих олійних культур, їх посівні площі повинні становити до 40% усіх посівних площ ЄС. А для забезпечення 10% частки біопалива в загальному балансі (ціль Єврокомісії на 2025 рік), їхня частка складе до 75%. Виробництво біопалива з нехарчової сировини, насамперед водоростей і целюлози частково вирішує питання скорочення посівних площ: целюлоза складає основу всіх рослин (солома сільськогосподарських і технічних культур, деревина), тому немає необхідності вирощувати спеціальні культури. Однак побудова бізнесу з виробництва біоетанолів із сільськогосподарських культур має досить високу вартість. Основна складність полягає в пошуку ензимів для її розщеплення. Крім того, в Україні діяльність з виробництва біоетанолів підлягає обов'язковій сертифікації та ліцензуванню, що створює деякі перешкоди бюрократичного характеру.
Багато сільськогосподарських підприємств розглядають варіанти виробництва біоетанолів з відходів виробництва сільськогосподарських культур, переважно з кукурудзи, через незнання, що є альтернативні варіанти. Виробництво і використання твердого біопалива з кукурудзяних відходів має значні переваги перед виробництвом біоетанолу. Тверде біопаливо не завдає шкоди навколишньому середовищу ні в процесі виробництва, ні в процесі використання, при цьому економічно технологія більш ефективна.
Наприклад, вартість обладнання для виробництва біоетанолу з олійних культур становить від 30 млн. євро і вище, при цьому строк окупності проекту складе близько 5 років. Для невеликого виробництва (300 000 літрів/день) інвестиції в будівництво та запуск заводу становлять 40-50 млн. євро. Термін будівництва заводу з виробництва біоетанолу складе 18-24 міс.
Завод же з виробництва твердого палива (пеллет або брикетів) може бути побудований і введений в експлуатацію за період від 3 місяців до півроку. Вартість устаткування відрізняється в рази, а окупність проекту на сьогоднішній день становить 8-16 місяців. Що важливо, європейські країни охоче купують українські паливні кукурудзяні пеллети.
За матеріалами: Ринок.biz
Поділитися новиною
