2646
Хлібне місце
Заробітчани, які виїхали з початком економічної кризи на малу батьківщину, знову повертаються з регіонів у Київ. І якщо колись співвідношення місцевих і приїжджих фахівців, які працюють на столичних підприємствах, було приблизно однаковим, то цього місяця частка провінціалів уперше перевищила частку корінного населення.
Лояльність роботодавців до фахівців без прописки пояснити легко: вони готові працювати навіть за суттєво зменшені зарплати, оскільки в регіонах більшість фахівців так і не змогли знайти собі гідні умови праці.
Заробітчани повертаються
Столицю захлиснула друга хвиля міграції персоналу з регіонів. За даними директора Київського міського центру зайнятості, якому компанії звітують про всіх найманих працівників, Олександра Мельника, за період з початку року до кінця минулого тижня столичні підприємства працевлаштували майже 69 тис. фахівців, близько 36 тис. з яких - іногородні. Якщо раніше співвідношення місцевих і приїжджих робітників було практично рівним, то зараз фахівців з регіонів, зайнятих на київських підприємствах, на 2% більше, ніж корінних жителів, констатує експерт.
Найбільшими постачальниками робочої сили в столицю є або прилеглі регіони, або області, які постраждали від кризи найбільше. Приміром, із Чернігівської області в Київ на роботу приїхали до 1,8 тис. чол., з Харківської - 1,7 тис., Житомирської - більше 1,6 тис., Вінницької - понад 1,5 тис., Донецької - близько 1,5 тис., Полтавської - 1, 4 тис., із Сумської - 1,3 тис. А от вихідці із західних регіонів, зважаючи на все, втратили надію поліпшити свій фінансовий добробут за рахунок столичних роботодавців: за останні півроку з Волинської і Закарпатської областей на заробітки в Київ приїхали не більше 300 чол., з Тернопільської - близько 350, а з Рівненської - до 550.
Поновлення активних міграційних процесів на ринку праці експерти пояснюють просто. Виїхавши на початку кризи на малу батьківщину, розпещені порівняно високими київськими зарплатами, заробітчани не змогли знайти там гідних пропозицій. Тому, витративши накопичені за кращих часів кошти, зволіли повернутися. Тим більше, що за останні місяці орендні ставки на столичне житло, астрономічний розмір яких наприкінці минулого року був однією з головних причин масового виселення гастарбайтерів з міста, помітно просіли і стали доступними, у всякому разі при оплаті в складчину.
Робота ж у Києві, незважаючи на розпал кризи, усе ще є. За даними Держкомстату, рівень безробіття в столиці становить 6,9% проти 9,5% по Україні. У центрі зайнятості повідомили: цього року в місті створено більше 26 тис. нових вакансій, що вдвічі менше, ніж минулого сезону, але, з огляду на туманні часи, все-таки не так погано. Загальна кількість вільних робочих місць на сьогоднішній день становить 19 тис. І хоча на початку року ця цифра щорічно зменшувалася на 300-500 позицій, зараз вона залишається стабільною. Більшість потенційних роботодавців шукають тих, хто готовий до фізичної праці: 37% всіх вакансій відкриті для представників робочих професій і 13% - для шукачів без кваліфікації.
Верстат кличе
Втім, структура попиту на київському ринку праці все-таки змінилася. Якщо торік у списку найбільших роботодавців лідирували будівельні компанії, то зараз найбільшу кількість вакансій для робітників пропонують або комунальні підприємства, або заводи. Зокрема, комплектують штат новими співробітниками "Маяк" (фрезерувальники, шліфувальники, токарі, гальванщики та ін.), Завод реле і автоматики (слюсарі, водії, зварники), ТОВ "Меридіан" (токарі, фрезерувальники), "Електротяжмаш", завод "Буревісник", "Авіант" та ін. Приміром, за словами директора заводу "Маяк" Олександра Перегудова, підприємство додатково запрошує на роботу близько 60 робітників, що пов'язано з освоєнням виробництва нових виробів. Середня зарплата, яку офіційно пропонують робітникам на столичних підприємствах, становить близько 2 тис. грн. Торік заводчани могли заробити у два-три рази більше за рахунок преміальних і різних доплат, але зараз практично всі підприємства зрізали надбавки. Втім, пан Перегудов стверджує, що як і раніше готовий платити кваліфікованим майстрам до 4 тис. грн. на місяць.
За даними директора компанії з підбору персоналу Capital Human Resources Галини Морозової, є попит і на різні спеціальності в сфері обслуговування: майстрів з ремонту авто, заправників, водіїв громадського транспорту, продавців та ін.
Потроху приходять до тями від кризового шоку і будівельники. Менеджер зі зв'язків із громадськістю спеціалізованого інтернет-проекту з працевлаштування Rabota.ua Максим Муровайко зазначає, що якщо раніше кількість заявок на підбір будівельників щомісяця зменшувалася на 10-15%, то зараз вона фактично стабілізувалася і становить 5-6 тис. чол. на місяць (до кризи було 15-20 тис.).
Приміром, активізація робіт на стадіоні "Олімпійський" збільшила потребу в додаткових робочих руках у деяких підрядних організацій. Відновлено і зведення низки житлових будинків, які переважно перебувають на останній стадії готовності. Зокрема, робітників запрошують у "Київпідземшляхбуд-2" (монтажники, столяри, бетонники, шліфувальники, плиточники), ДСК-3. У відділі кадрів "Київпідземшляхбуду-2" повідомили, що готові прийняти в штат кілька десятків будівельників, пояснюючи це збільшенням обсягу робіт. Правда, пропонований рівень зарплат не вражає - робітникам платять до 2 тис. грн. на місяць.
Брудна робота
Цікаво, що, незважаючи на вдаваний достаток на ринку праці, закрити деякі вакансії за рахунок місцевих жителів компаніям просто нереально. За даними центру зайнятості, на київській біржі офіційно зареєстровано близько 40 тис. безробітних, що в 1,5 рази більше торішнього показника. Проте на 240 вакансій для малярів, зареєстрованих у ЦЗ, припадає всього 22 резюме від здобувачів, а за 15 безробітних штукатурів готові поборотися більше 200 роботодавців. Про труднощі з пошуком будівельників заявляють й у "Київпідземшляхбуді-2". Кадровики констатують, що кияни не йдуть на брудні або низькооплачувані роботи. Приміром, 2 тис. вакансій для некваліфікованого персоналу (прибиральниці, двірники, вантажники) із зарплатою 700-1,5 тис. грн. на місяць заповнюються вкрай повільно, деякі висять у базі даних протягом декількох місяців.
Але, на щастя роботодавців, перебирають роботою далеко не всі. За найскромнішими оцінками, реальна пропозиція робочої сили в столиці може становити до 100 тис. чоловік, тобто на одне місце претендують більше п'яти чоловік, щонайменше, троє з яких - приїжджі. Останні готові працювати практично за дах та їжу - зарплата 2 тис. грн. і койкомісце в гуртожитку багатьох цілком улаштовує. Кадровики "Київпідземшляхбуду-2" розповідають, що їм вдається закривати вакансії винятково за рахунок приїжджих, котрим надається гуртожиток.
Директор відділу кадрів холдингової компанії "Київміськбуд" Іван Гораш відзначає, що до нього почастішали звернення виконробів будівельних бригад з регіонів, причому фахівці готові працювати в будь-якому режимі й за будь-які гроші. Олександр Перегудов констатує, що розпещені нещодавнім дефіцитом на ринку праці й лояльністю роботодавців київські робітники просто забули про трудову дисципліну. Приймати ж іногородніх він не може, оскільки кілька років тому передав заводський гуртожиток у комунальну власність.
Вакансій з умовою надання житла з більш-менш пристойними побутовими умовами в базі центру зайнятості всього кілька десятків. Деякі компанії пропонують будівельникам тулитися у вагончиках без зручностей на будмайданчику, однак уголос про це воліють не говорити.
Більшість приїжджих майстрів шукають роботодавців на стихійних біржах, які сформувалися на столичному залізничному вокзалі, ринках "Юність" і так званому шпалерному. І хоча розцінки на роботи і там знизилися у два-три рази, кваліфікований робітник все-таки може розраховувати на 3 тис. грн. на місяць.
Втім, якщо прогнози експертів щодо другої хвилі кризи поточної осені виправдаються, роботодавці можуть отримати зайвий козир. Адже чергові скорочення і зменшення кількості вакансій по всій країні поженуть у Київ додаткову армію безробітних.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
