882
Союзна угода
— Кредит&Депозит
Минулого тижня голова Держфінпослуг Віктор Суслов, а також представники ринку кредитних союзів (КС) заявили, що система кредитної кооперації потребує рефінансування в розмірі 1 млрд грн. Також стало відомо, що регулятор і КС асоціації, що представляють ринок направили відповідну програму антикризових заходів у Кабмін, Верховну Раду і Нацбанк.
За словами Віктора Суслова, найближчим часом можна чекати розгляду цього питання Кабміном. "Стабілізувати ситуацію в КС, не вклавши туди жодної гривні рефінансування, неможливо", - заявив голова Держфінпослуг на прес-конференції 6 липня. При цьому представники ринку відзначають, що близько 500 млн грн. могли б бути спрямовані на допомогу у поверненні депозитів населенню, підтримку короткострокової ліквідності установ, а ще 500 млн грн. - на підтримку основного виду діяльності КС - кредитування населення.
Ситуація в сфері кредитної кооперації справді не райдужна. За оцінками експертів ринку і Держфінпослуг, станом на 1 квітня 2009 р. проблеми в розрахунках із вкладниками мають близько 120 КС, частка яких становить 14% ринку. Загальна кількість вкладників у проблемних КС - близько 40 тис. чоловік. За попередніми оцінками, загальна сума внесків у проблемних КС становить близько 800 млн грн. Варто враховувати, що ситуація на ринку КС продовжує погіршуватися. З листопада 2008 р. по квітень 2009 р. активи КС скоротилися на 1,56 млрд грн. (до 4,7 млрд грн.), а депозити - на 1,1 млрд грн. (до 3,1 млрд грн.). У той же час, за даними Держфінпослуг, на неповернення або несвоєчасне повернення депозитних внесків КС регулятору поскаржилися 2,5 тис. вкладників.
"У цій сфері дуже швидко зростає напруга, і це пов'язано, мабуть, з тим, що вкладниками КС, на відміну від клієнтів банків, є в основному люди малозабезпечені", - говорить Віктор Суслов.
Власне, ідея рефінансування небанківських фінансових установ не нова. Віктор Суслов відразу після свого повторного призначення на посаду голови Держфінпослуг звернувся з цією пропозицією в Нацбанк. Суть пропонованого механізму рефінансування полягає в нижче наведеному: Нацбанк визначає вповноважений комерційний банк, виділяє йому цільові кредити, щоб банк, у свою чергу, прокредитував КС. У Нацбанку Держфінпослуг відмовили, мотивуючи тим, що ні КС, ні страхові компанії не знаходяться у сфері відповідальності НБУ.
"Держфінпослуг і всіма об'єднаннями КС була розроблена антикризова програма, проект якої спрямований у Кабмін. Перший блок цієї програми також присвячений рефінансуванню. Ми чекаємо, якою буде офіційна реакція на це в Кабміну і чи відбудеться вже за посередництвом Кабміну діалог з керівництвом НБУ", - говорить Андрій Оленчик, президент ОКС "Програма захисту внесків".
При цьому представники ринку КС вважають, що джерелом рефінансування для них може бути тільки Нацбанк, тому що саме він має достатній запас коштів. "Зрозуміло одне - якщо Кабмін і цього разу не зможе вплинути на Нацбанк, то далі звертатися до кого-небудь у цій країні безперспективно. Але в цьому випадку ми ризикуємо побачити на вулицях дуже багато вкладників, які будуть стурбовані тільки одним - як повернути свої внески", - прогнозує Андрій Оленчик.
За його словами, сьогодні всі КС можна умовно розділити на три групи. Перша група (близько 5% КС, а за експертними оцінками, до кінця року їх може стати до 10%) піде з ринку. Зважаючи на все, для асоціацій учасників ринку і Держфінуслуг зараз основне завдання - будь-якими способами вмовити Нацбанк допомогти в забезпеченні виведення з ринку проблемних КС із найменшими втратами для вкладників. Друга група (близько 10% КС) - ті, хто потребує рефінансування. Кількість таких КС, імовірно, буде збільшуватися і може досягти під кінець року 20%. Як мінімум, 70% КС не потребують рефінансування.
"Якщо рефінансування не буде, більшість КС других груп, найімовірніше, опиняться в першій групі й будуть залишати ринок, - уважає Андрій Оленчик. - Незважаючи на те що перша і друга групи КС становлять меншість, серед них багато великих кредитних союзів."
Варто зазначити, що система рефінансування КС є не єдиним проектом з виведення КС із кризи. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №3265 "Про фонд гарантування внесків членів кредитних союзів". Відповідно до законопроекту, початкове фінансування фонду пропонується провести за рахунок внесення державою 500 млн грн. з держбюджету. А КС повинні будуть внести перший внесок у розмірі 1% від суми внесків. У випадку прийняття законопроекту в КС з'явиться менша, але також украй необхідна сума для вирішення проблем "лежачих" кредитних союзів.
Примітно, що в сформованій ситуації КС все частіше почали порушувати питання щодо необхідності поновлення мораторію на видачу внесків. Цю тенденцію відзначив і Віктор Суслов. При цьому чиновник завірив, що не має наміру задовольняти це побажання керівників КС.
"Уводити його (мораторій. - Ред.) не можна, тому що він незаконний і порушує права вкладників. Наша позиція полягає в тому, що ми не підемо ні на які поступки і ніякий мораторій на виплату внесків уводити не будемо", - запевняє пан Суслов.
Нагадаємо, що мораторій на дострокове зняття внесків у КС був уведений Держфінпослуг слідом за введенням аналогічного мораторію в банківській системі восени 2008 р. За словами Віктора Суслова, це рішення Держфінпослуг було скасовано навесні 2009 р. після отримання висновків Мін'юсту щодо його незаконності.
Юрій Гусєв
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
