1853
Скорботний бізнес
Приватизація сфери ритуальних послуг допоможе перебороти корупцію на цвинтарях, позбавить від приниження родичів і зробить організацію похорону гідною європейської країни.
Кількість похоронів на київських цвинтарях за останній рік зменшилася вдвічі, але не тому, що знизилася чисельність померлих городян (за статистикою в столиці помирає 120-130 чоловік на день, з яких дві третини - офіційно зареєстровані кияни). Просто через подорожчання послуг з поховання люди все частіше користуються послугами міського крематорію, що працює з максимальним завантаженням, або ховають покійних на сільських цвинтарях.
"Столична мерія здійснила завуальоване делегування повноважень щодо поховання приватним структурам, що фактично виконують зараз функції Спецкомбіната ПКБО (ритуальна служба, адміністрація міських цвинтарів) і комунального підприємства "Київський крематорій". Результат - необґрунтоване підвищення цін при зниженні якості послуг, витиснення з ринку безлічі підприємців, раніше зайнятих у цій сфері. Вони не можуть конкурувати із приватними структурами, близькими до керівництва міста", - розповів "Експертові" глава Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради і її виконавчого органа, народний депутат Кирило Куликов.
З огляду на те, що в столиці щодня відбувається 60-80 поховань, а найскромніший похорон коштує киянинові мінімум у сім-вісім тисяч гривень (кремація коштує дешевше), то вигоди від установлення подібної монополії очевидні.
Місць немає
Основна проблема ритуального бізнесу - нестача місць поховання. У країні за рік помирає близько 760 тис. чоловік, що вимагає щорічного приросту площі цвинтарів на три тисячі гектарів. Сьогодні нестача землі для поховання є непереборною проблемою для органів місцевого самоврядування, оскільки майже всі ділянки навколо міст уже перебувають у приватній власності, а на будівництво крематоріїв у влади грошей немає. Усього в країні працюють три старих крематорії, що давно не відповідають екологічним стандартам: у Києві, Харкові та Одесі (приміром, у Чехії на вісім мільйонів населення їх припадає 27). Медичні та патологоанатомічні відходи в нас частіше не спалюються, а в порушення санітарних норм закопуються в землю.
Дефіцит місць поховання - сприятливий ґрунт для корупції. Цього не приховує навіть мер столиці Леонід Черновецький. Недавно на одній із січневих сесій Київради він відкрито заявив, що розмір хабара за надання місця на міському цвинтарі може сягати 50 тис. доларів. Наочний приклад не змусив себе довго чекати. Подільське управління міліції 15 червня затримало в Києві завідуючого одного із цвинтарів району, коли він брав хабар на суму п'ять тисяч доларів за резервування місця під поховання. Тому не дивно, що сьогодні в межах міста ховають не Героїв СРСР і України, учасників бойових дій, афганців і чорнобильців, як того вимагає закон, а в основному тих, у кого є гроші або зв'язки. За твердженням учасників ринку ритуальних послуг, із приходом до влади команди Черновецького в мерії практично припинили погоджувати клопотання щодо надання місць заслуженим людям на міських цвинтарях. Такий дозвіл раніше підписував керівник Головного управління ритуальних послуг Київської міськдержадміністрації (КМДА). Нині нові місця для могил на цвинтарях у межах столиці виділяються тільки на підставі підпису мера або його перших заступників. Однак корупція і дефіцит місць на цвинтарях - проблема не тільки Києва.
Як повідомили в Міжнародній асоціації професіоналів похоронних справ, аналогічна ситуація сформувалася у всіх великих містах. У Горлівці (Донецька область), за словами директора похоронної фірми "Каплиця" Юрія Пунтусова, керівництво ритуальної служби свідомо позбавляє роботи фірми, які здавна працювали в сфері організації похорону.
"Це відбулося півроку тому, після зміни керівництва комунального підприємства. До того в місті похоронним бізнесом займалося близько десяти фірм. А тепер комунальне підприємство посадило своїх представників у міський морг і переводить всі замовлення на себе і на одну приватну організацію, що недавно з'явилася на ринку", - розповідає Пунтусов.
Хто на цвинтарі господар
На думку колишнього завідуючого Совським цвинтарем Олега Болгова, міське керівництво цілеспрямовано банкротує ритуальну службу столиці. Раніше поряд із приватними фірмами повний спектр похоронних послуг городянам надавав Спецкомбінат ПКБО. Він замовляв продукцію і обслуговування обряду в трьох комунальних підприємств, що перебувають у підпорядкуванні Головного управління ритуальних послуг Київської міської держадміністрації, заробляючи при цьому достатньо коштів, щоб підтримувати цвинтар в порядку.
Комунальне підприємство з переробки нерудних будівельних матеріалів виготовляло труни та іншу ритуальну атрибутику, ремонтні й будівельні роботи на цвинтарях здійснювало комунальне підприємство ПС РБУ, а транспорт надавало АТП №2737. Олег Болгов стверджує, що новий директор Спецкомбіната ПКБО Ігор Матвієнко цю схему зруйнував, і на місце комунальних підприємств, з їхніми невисокими розцінками і знижками для пільговиків, прийшли приватні підприємства, пов'язані із Черновецьким. Трунами і вінками займається фірма "Реквієм", пам'ятниками - "Санта-Марія". Об'єкти інфраструктури цвинтарів (дороги, стіни, будинок і т.д.) ремонтують приватні компанії "Моноліт", "Арбаліт" і "Нафта", а перевезення і обслуговування родичів покійних здійснює ТОВ "Рафт-компані".
Донедавна ритуальні послуги на київських цвинтарях надавали п'ять приватних фірм, що раніше підписали з керівництвом Спецкомбіната ПКБО договори на право займатися проведенням похорону. Зараз комплексні послуги надає одна "Рафт-компані" - їй комбінат наприкінці минулого року передав весь свій штат копачів могил, хоча до того вони були працівниками комунального підприємства. Відповідно, гроші за цю послугу зі спецпідприємства потекли в приватну фірму, а в лютому Київська міськдержадміністрація підвищила тарифи на копання могил та інші ритуальні послуги майже в десять разів.
Більше того, підписавши з фірмою "Рафт-компані" договір без проведення тендера, керівництво Спецкомбіната ПКБО посадило її представників у кабінети всіх завідувачів столичними цвинтарями, фактично віддавши їх під контроль цієї компанії.
"По суті, це наглядачі, які тепер усім командують і звели роль завідувачів цвинтарями до технічної функції: підписувати зазначені ними документи. При цьому компанія для свого збагачення користується приміщеннями й інвентарем, утримує на території цвинтарів своє майно, що строго заборонено законом", - підкреслив Болгов. За його словами, співробітники "Рафт-компані" установили на цвинтарях свої порядки. Вони вирішують, кого з установників пам'ятників пускати на територію, вказують відвідувачам, куди, за що і яку суму потрібно платити. За такого підходу до роботи залишається тільки здогадуватися, скільки грошей проводиться офіційно, а скільки проходить готівкою.
За переконанням Олега Болгова, похоронну службу в Києві готують або до акціонування, або до приватизації, чого не допускає закон. Але це вже практично відбулося манівцем. "Незабаром спецкомбінат оголосять банкрутом, а приватну фірму, що зараз на комунальних цвинтарях незаконно заробляє мільйони, - єдиним порятунком для міста", - говорить Болгов.
Вибірково-пропускний режим
За інформацією Асоціації незалежних підприємців у сфері ритуальних послуг "Меморіал", у столиці налічується близько сотні виробників надгробків, однак потрапити на цвинтар їм дуже складно. "Сьогодні через галас у пресі навколо ритуальної служби припинили вимагати з підприємців хабарі за проїзд на цвинтарі, як це відбувалося протягом останніх двох років. Але однаково вільно їх туди не пропускають. Працівники ПКБО, керуючись абсолютно незаконними наказами свого начальства, жадають від підприємців такої кількості довідок, якої, напевно, не потрібно навіть для оформлення виїзду людини на ПМП за кордон. А представники фірми "Санта-Марія" почувають себе на цвинтарях упевнено, по-хазяйськи", - розповіла "Експертові" глава "Меморіалу" Людмила Сидоренко. На більшості міських цвинтарів за останні два роки з'явилися виставки пам'ятників "Санта-Марії", і фірма, по суті, відкрила там свої офіси, хоча за законом на цвинтарній території може перебувати власність винятково державних і комунальних структур.
За словами заступника глави асоціації "Меморіал" Георгія Буткевича, на цвинтарях установлені білборди з рекламою послуг Спецкомбіната ПКБО, на яких зазначені контактні телефони. "Люди вважають, що дзвонять у комунальне підприємство, а натрапляю на приватну фірму "Санта-Марія", адже сам комбінат уже давно не надає ніяких послуг", - говорить Буткевич. Міліція, Антимонопольний комітет і прокуратура завалені сотнями скарг від підприємців, але ситуація не змінюється.
Чиновники столичної мерії побоюються коментувати сформовану в сфері ритуальних послуг ситуацію, а керівництво міста наявність проблеми традиційно замовчує. Відповідь міськдержадміністрації на відповідні журналістські запити стандартна: "Діяльність спецкомбината здійснюється в рамках закону, підвищення тарифів на послуги цвинтарів і крематорію економічно обґрунтоване, всі пільги для окремих категорій громадян збережені". Правда, у лютому прес-служба мерії повідомила про звільнення керівника Головного управління ритуальних послуг КМДА Володимира Демченка, натякаючи на те, що якщо зловживання й були, то чиновник, що курирував галузь, уже покараний. Однак за інформацією "Експерта", Демченко був номінальною фігурою в плані прийняття рішень по галузі, а реально поряд з Ігорем Матвієнко керував нею і продовжує керувати радник мера Олександр Северин.
Хід держави
Перспективу нормалізації роботи сфери ритуальних послуг підприємці бачать у прийнятті нового закону "Про похорони і похоронну справу", який не дозволив би місцевій владі монополізувати її. Щоб підсилити держконтроль і впорядкувати цей ринок, Міністерство з питань житлово-комунального господарства має намір взяти на себе функції додаткового регулятора. Відповідно до міністерського законопроекту, всі задіяні в похоронному бізнесі підприємства повинні отримати в МінЖКГ сертифікат відповідності, чого дотепер від них ніхто не вимагав. Саме відомство збирається стати головним контролером на ринку ритуальних послуг. Зокрема, воно буде стежити за діяльністю всіх комунальних підприємств, які управляють цвинтарями.
Запропонований міністерством законопроект не влаштовує ні підприємців, ні місцеву владу. Людмила Сидоренко вважає, що правила, які хоче ввести міністерство, спрямовані на витиснення з ринку дрібних підприємств: "Сертифікація в сфері виробництва пам'ятників або іншої ритуальної атрибутики не потрібна, оскільки всі вимоги до продукції зазначені в держстандартах. Новий регулятор на ринку може ще більше підсилити корупцію в цій сфері, витиснути з ритуального бізнесу приватних підприємців, що зменшить конкуренцію і призведе до підвищення цін на послуги для споживачів". На думку віце-президента Міжнародної асоціації професіоналів похоронних справ Тетяни Годовської, запропоновані міністерством зміни до законодавства не вирішать проблеми.
"Саме законодавчі зміни в похоронній сфері в 2004 році ввели на ринок такого посередника між бізнесом і місцевою владою, як комунальна ритуальна служба. З одного боку, вона сама може займатися господарською діяльністю, що ставить її в привілейований стан стосовно інших підприємств. З іншого боку - тільки комунальне підприємство може залучати в ритуальний бізнес інших підприємців, укладаючи з ними договір. А це найчастіше веде до монополізації ринку в тому чи іншому місті. Створення ще одного регулятора тільки підсилить корупцію", - запевняє Годовська.
Рівняння на Європу
Щоб упорядкувати цвинтарі, зовсім не потрібний ще один регулятор на рівні уряду. Необхідно розформувати всі ритуальні служби при органах місцевого самоврядування і передати цю сферу або підприємцям, або церкві та громадським організаціям, дозволивши приватному бізнесу на законних підставах самому господарювати на цвинтарях і у крематоріях.
"Варто прийняти рамковий закон, що дозволив би приватним підприємствам або громадським організаціям за результатами виграного тендера брати на обслуговування цвинтар, інвестувати в нього гроші, зокрема в будівництво крематоріїв. Вони ефективно використали б гроші родичів померлих для догляду за могилами, упорядковували б територію всього цвинтаря. Це повністю зніме фінансове навантаження на місцеві бюджети. Разом з тим місцева влада, не маючи власних ритуальних комунальних підприємств, не могла б перешкоджати виробникам ритуальної продукції і надгробків у доступі на цвинтарі. І вони отримали б можливість вільно конкурувати на ринку. Свої пропозиції ми передали уряду", - повідомила Тетяна Годовська.
На думку президента Всеукраїнської асоціації похоронних організацій Ірини Сапарової, комунальні ритуальні служби можна залишити, але не як суб'єкти господарювання. Потрібно зробити їхніми представниками громади, передати організаторські функції, а керування цвинтарями згодом повинне перейти винятково в руки приватних осіб або громадських організацій. Тетяна Годовська вважає, що через дефіцит землі для поховань необхідно терміново змінювати законодавство.
"У країні потрібно будувати сучасні крематорії, але на їхнє будівництво ні в держави, ні в місцевої влади грошей немає. Тільки залучення приватних інвестицій у будівництво крематоріїв може привести до детенізації ринку похоронних послуг", - стверджує вона.
Цвинтарі приватні та церковні
У Європі поряд з комунальними цвинтарями і крематоріями існують приватні й церковні. При цьому більшість цвинтарів належить церкві. В Україні цвинтарі функціонують протягом 50 років після останнього поховання, потім землю можна використовувати для інших потреб. У Європі порох покійних знаходиться в могилі на цвинтарі або колумбарній ніші лише під час дії договору на оренду з родичами померлого. Коли термін договору закінчується, місце звільняється для нового поховання, а останки померлого кремують. Порох або розсіюють, або перезаховують у загальних могилах.
Через дорожнечу землі в Європі все більше поширюється кремація. Приміром, частка кремації у Швеції досягає 65%, Великобританії - 70%, Данії - 72%, Ірландії - 80%, у цілому по Європі - 63%. У Німеччині кремація померлиого в середньому коштує 300 євро, а традиційне поховання - близько семи тисяч євро.
Похоронний потенціал Києва
У Києві функціонує 29 цвинтарів загальною площею 560 га, з яких сьогодні відкриті для поховань тільки розташовані далеко за містом Північне і Південне. Два цвинтарі в межах столиці зараз повністю закриті, інші вважаються частково закритими: на них ховають в обмеженому режимі, зокрема, поховання до раніше померлих родичів. На думку експертів, вільної території київських цвинтарів вистачить максимум на чотири-п'ять років.
Похорони по-київськи
П1. Отримання довідки про смерть в поліклініці, якщо хворий був під наглядом. У випадку смерті в лікарні довідку беруть у патологоанатомічному відділенні клініки. Якщо раптово помер вдома, то потрібна довідка про причину смерті, яку видає відділ судмедекспертизи. Безкоштовно.
П2. Підготовка тіла померлого до поховання: вдягання, макіяж, бальзамування.
Від 500 до 3 тис. гривень залежно від ситуації.
Від 500 до 3 тис. гривень залежно від ситуації.
П3. На підставі довідки про смерть юридичний висновок про смерть видає міське управління Мін'юсту (РАГС). Безкоштовно.
П4. На підставі цього висновку родич померлого отримує узгодження на похорони в Головному управлінні ритуальних послуг.
За наявності свідоцтва про поховання найближчого родича померлого здійснюється поховання в ту ж могилу. Якщо такого документа немає, потрібно отримати новий дозвіл на поховання і свідоцтво на право володіння місцем поховання. Потім укладається договір зі Спецкомбинатом ПКБО (копання ями, здійснення поховання).
За наявності свідоцтва про поховання найближчого родича померлого здійснюється поховання в ту ж могилу. Якщо такого документа немає, потрібно отримати новий дозвіл на поховання і свідоцтво на право володіння місцем поховання. Потім укладається договір зі Спецкомбинатом ПКБО (копання ями, здійснення поховання).
П5. Послуги з виготовлення труни, привезення труни в морг, винесення тіла, транспортуванню його до місця поховання надаються приватними фірмами і коштуватимуть як мінімум дві тисячі гривень (без копання могили).
П6. Гранітний пам'ятник (зазвичай з поліруванням низької якості) коштує від трьох тисяч гривень, з установленням- від п'яти тисяч.
У цілому похорони з установленням пам'ятника коштуватимуть як мінімум сім з половиною тисяч гривень без урахування вартості землі (вирішується неофіційно).
Олександр Красноградський
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
