527
Звіт про прес-конференцію Голови Правління ВАТ СКБ “Дністер"
Геннадій Баскін:
Селянському комерційному банку “Дністер” виповнюється 12 років. Для будь-якої бізнесової структури сучасної України – це поважний вік. За ці роки банк став такою установою, яка є вагомою складовою фінансово-господарського обличчя нашої області.
СКБ “Дністер” володіє всіма атрибутами, які дають змогу вважати його провідним банком регіону. Це — наявність всіх, необхідних для клієнтів, пунктів ліцензії НБУ, це — участь у міжнародних карткових системах, це — широке впровадження сучасних технологій, включаючи використання мобільних телефонів та засобів Internet, це — підключення до міжнародних платіжних систем SWIFT та Western Union.
Що дозволяє банку протягом тривалого періоду залишатися на провідних позиціях у банківському бізнесі? На думку керівництва банку основою цього є комплексний підхід до справи. Першою складовою такого підходу є розвиток мережі банківських установ. Протягом останніх чотирьох років банк відкрив дві установи у Львові, філію у Києві, три установи на Вінничині. В планах банку – відкриття протягом 1-2 років ще 10-12 установ на Львівщині та Вінничині. Розвиток мережі дає змогу реалізовувати комплексні проекти по обслуговуванню клієнтів, забезпечувати фінансування замкнутих виробничих циклів від початкових етапів до реалізації продукції кінцевим споживачам, визначати тенденції у потребах клієнтів з подальшим акцентованим розвитком сучасних банківських продуктів.
Варто також згадати недавній візит до банку Дністер засновника і почесного президента швейцарського банку “Банк Фонтобель АГ” доктора Ганса Фонтобеля. Ціллю приїзду цього відомого у Європі банкіра було заповнення прогалин в знаннях про Україну серед фінансистів Швейцарії. Під час свого перебування у Львові пан Фонтобель відвідав 3 банки Львівщини, одним з яких був банк “Дністер”.
Наступна складова полягає у розробці та впровадженні тих технологій і послуг, на які на ринку є попит. До таких послуг банк відносить повний спектр операцій для фізичних осіб (вклади, системи грошових переказів, карткові операції, прийом комунальних платежів, відповідальне зберігання цінностей, кредитування), операції для юридичних осіб, які, окрім традиційних форм депозитного та кредитного обслуговування (кредитні лінії, мультивалютні кредити, овердрафти), включають нові продукти “Дністер мобільний”, Internet Клієнт-Банк. Комплексність підходів забезпечується тим, що всі наявні у банку технології доступні у кожній банківській установі, підкріплюється продовженим операційним днем. Банк постійно вдосконалює внутрішні технології з метою їх спрощення та прискорення їх виконання. Всі приміщення банку облаштовані таким чином, щоб клієнту було максимально зручно, щоб на одержання банківських послуг клієнт витрачав мінімум часу. Банк залишається абсолютно прозорим для актуальних і потенційних клієнтів. На офіційному Internet–сайті банку www.dnister.com щоденно відображається його поточний баланс, ставки по кредитах та депозитах, курси обміну валют, фінансовий результат. Банк регулярно випускає прес-релізи та інформаційні бюлетені, в яких знайомить зі своїми досягненнями та висвітлює напрямки розвитку. Сьогоднішня прес-конференція – ще одне свідчення відкритості банку.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»
Чому така слабка мережа ваших філій на Сході, в аграрній частині України?
Ми починали 12 років тому як регіональний банк. Якщо ви знайомі з історією нашого банку, то ви знаєте, що ми, напевно, один з двох банків на теренах колишнього Радянського Союзу, який народився в районному центрі, в Жидачеві. Банк називається “Селянський”, тому, що створений селянами, на кошти селян, селянських господарств і, тоді, завдання банку полягало в обслуговуванні підприємств агропромислового комплексу Жидачівського району. Пізніше банк на етапах свого розвитку відкрив установу в Стрию, почали відкриватися у Львові, в нас було дві філії у Львові. В 1995 році ми перевели Головний банк з Жидачева до Львова та відкрили установу в Радехові. І потрошки починаємо далі розвиватися — Київ, Вінниця. Ми не входимо до числа восьми найбільших українських банків, не ставимо для себе завдання на сьогоднішній день в кожному районному чи обласному центрі відкрити свої установи, але там, де ми відчуваємо потенційну ефективність нашого бізнесу, ми відкриваємо установи і намагаємося ефективно працювати.
Трухан Василь, інформаційне агентство “Українські новини”:
В яких містах України ви відкрили останні філії і де плануєте відкривати наступні?
На сьогоднішній день зона наших інтересів це — Львівщина, Вінничина і Київ. Ми плануємо найближчим часом відкрити певну кількість установ, це може бути 6-8 установ у Львівській області, як у Львові так і у районах, і плануємо далі розширяти свою фінансову експансію на Вінничині. Це наші пріоритети на сьогоднішній день, хоча життя не стоїть на місці і не виключена ситуація, що через півроку, через рік філії банку “Дністер” появляться і в інших обласних центрах не тільки Західної України.
Сурмай Уляна, газета “Експрес”
Скажіть, будь-ласка, які нові операції для фізичних осіб запровадив банк “Дністер” останнім часом?
Останнім часом власне ділянка роботи з фізичними особами є одним із наших пріоритетів. Ми досить ефективно почали працювати в системі грошових переказів Western Union і зайняли досить швидко лідируючі позиції. Ми займаємо 21-22 місце серед українських банків за обсягами вкладів населення, розробляємо тут нові продукти для населення, різні вклади в різних видах валют, працюємо над створенням такого продукту як дитячий вклад. Ми досить інтенсивно, особливо в районних центрах, працюємо по прийому комунальних платежів від населення. Встановили за останній рік два банкомати, один в Головному офісі, один в центрі, на пл. Галицькій 15. Ми плануємо розширяти цю мережу. В числі наших пріоритетних напрямків – активізація роботи з платіжними картками, недавно ми стали афілійованим членом карткової системи Europay, зараз на розгляді знаходяться наші документи по прийому ВАТ СКБ “Дністер” в асоційовані члени системи VISA. Це перспективний, актуальний напрямок розвитку банківського бізнесу. Найближчим часом почнемо працювати з дорогоцінними металами. Розробляємо програми мікрокредитування населення, видачі кредитів під закупівлю побутових товарів, автомобілів, плануємо організувати продовжений робочий день для фізичних осіб і роботу по суботах. Ще один з напрямків, який досить активно розвивається в усіх наших установах, — це відповідальне збереження цінностей клієнтів – депозитарій, який також користується значним попитом в населення.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»
Розкажіть детальніше про вашу кредитну політику, бо поступає багато інформації про те, що селянам, фермерам, дуже невигідно брати кредити.
В ще нас не було ситуації, щоб хтось з клієнтів, який хотів взяти в нас кредит, його не одержав. Так, дійсно, в пресі дуже багато сигналів про те, що в банках дорогі кредити, але ми всі прекрасно розуміємо, що кожен продукт має свою собівартість. Коли ми говоримо про собівартість кредиту, більша увага звертається на відносно високі відсоткові ставки і не звертається увага на те, що собівартість кредиту для сільськогосподарського товаровиробника складається з необхідності проведення експертної оцінки, що диктується законодавством України, необхідністю нотаріального посвідчення договору-застави. Доволі складними для банку є процеси, пов’язані з вилученням заставленого майна, з процедурами банкрутства, якщо наступають такі ситуації, тому ризики достатньо великі і банки повинні якимось чином ті ризики покривати. Разом з тим, всі сільськогосподарські товаровиробники, які в нас кредитувалися останні два роки, одержували кредити під такі ставки, які дозволяли їм одержувати компенсації, згідно з постановою Кабінету Міністрів для сільськогосподарських товаровиробників.
Миць Галина, газета “Високий Замок”:
Коли ми говоримо про банк, ми говоримо про людей, які в ньому працюють. Яким чином ви підбираєте працівників для банку та хто їх готує? Розкажіть про кадровий потенціал банку.
Я так розумію тут кілька запитань в одному. Про реальний кадровий потенціал нашого банку: на сьогоднішній день в банку працює 250 співробітників. Віковий діапазон — наймолодшому співробітнику ще не виповнилось 19 років, найстарший співробітник має 76 років. В нашому банку працює людина, яка працювала з першого дня його створення — це наш перший Голова Правління Володимир Васильович Павловський. Середній вік співробітників банку близько 36 років. 80% персоналу працює менше 4-х років, тобто з часу, коли, як ми кажемо, почалася новітня історія нашого банку і його бурхливий розвиток. Шестеро співробітників банку працюють більше 10 років. Ось такі статистичні дані.
Готують банкірів кілька вузів, кілька учбових закладів у Львові, це, зокрема, Банківський інститут НБУ, Комерційна академія, окремі факультети ЛНУ імені Івана Франка, Львівської Політехніки.
А якому вузу ви надаєте перевагу, чи так не можна казати?
Ми віддаємо перевагу людям, а не вузам, тому до кожного співробітника, який працюватиме в нашому банку, ми пред’являємо окремі вимоги в залежності від того, про яку посаду йдеться і які вимоги до цієї посади, та яким рівнем професійності і загальнолюдських знань володіє ця людина. Сказати, що ми надаємо перевагу якомусь вузові було би не зовсім коректно.
Трухан Василь, інформаційне агентство “Українські новини”:
Чи були у вас останнім часом зміни у Правлінні чи Спостережній Раді?
Більше року і Правління і Спостережна Рада працюють у незмінному складі. Остання зміна в Правлінні була викликана трагічними для нас подіями. У нас минулого року пішли з життя два члени Правління. Мені здається, що кадрова стабільність наших керівних органів є однією з запорук нашої стабільної діяльності.
Бжезій Ірина, газета “Поступ”:
Банки завжди намагаються залишатися поза політикою, але як би ви прокоментували скандал навколо банку “Україна” та банку “Слов’янський”?
Ситуація навколо банків “Слов’янський” та “Україна” — це болюче питання для корпоративної банківської системи України. Наша спільна проблема, проблема всіх банків — це завоювання довіри внутрішнього інвестора, в першу чергу населення, довіри до банків, підтримка цієї довіри, стабільна робота банків. Це з одного боку. З другого боку — створення, в рамках чинного законодавства, відповідних умов для ресурсів, які банк розміщає, буде сприяти чесній конкуренції та ефективному використанню тих коштів, які знаходяться на території України та обслуговуються банківською системою.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»:
Чи викликав інтерес ваш банк у закордонних банківських структур?
Так, у нас відкрито кілька кореспондентських рахунків у зарубіжних банках, ми працюємо з американськими банками, з німецькими, прибалтійськими. Ми знайшли кілька інвесторів, які інвестували кошти в проекти наших клієнтів, ми тричі пройшли аудит за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, які підтвердили нашу звітність. Наш вихід і в систему міжнародних платежів SWIFT, і в карткові системи свідчить про те, що і на міжнародних ринках наш банк, принаймні, відомий.
Трухан Василь, інформаційне агентство “Українські новини”:
В останньому прес-релізі банку сказано, що прибуток ВАТ СКБ “Дністер” за 8 місяців склав понад 1 млн. гривень. А поквартально можете сказати?
Ми працюємо достатньо стабільно, ритмічно, в нас складається фінансовий план на рік і той темп, який в нас склався за 8 місяців, практично відповідає середнім щомісячним темпам. Більше 100 тисяч гривень в місяць банк стабільно заробляє.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»
В багатьох банках дають таку інформацію, що основними донорами, вкладниками є найбідніші верстви населення. Чи спостерігається така ж ситуація у вас?
Очевидно. В гривневому еквіваленті на балансі нашого банку обліковується більше 80 мільйонів гривень вкладів фізичних осіб. Це майже 8000 вкладників. Безперечно, структура вкладників є розмаїта, є і мінімальні вклади, які ми беремо, від 500 гривень, є і значні вклади. Ті рекламні кампанії, пов’язані із підвищенням відсоткових ставок, які ми намагаємось проводити мінімум двічі на рік, до нашої річниці в вересні місяці і січневі-лютневі наші акції ми спрямовуємо на те, щоб для пенсіонерів, малозабезпечених верств населення, які мають хоч невеликі суми вільних коштів, які вони готові вкладати в банк, ми могли якимось чином надати додаткову допомогу підвищеними відсотковими ставками. Це свого роду елемент нашої соціальної політики в тих регіонах де присутній банк.
Бжезій Ірина, газета “Поступ”:
Банківські працівники мають змогу спостерігати чи населення багатшає з часом чи ні. Що ви можете сказати з цього приводу? Чи ваші вкладники стали багатшими чи ні?
Після того, як ми набрали значні оберти по залученню вкладів населення, можна говорити, що структура наших вкладників, їхні доходи, на прикладі нашого банку, до певної міри підпорядковані законам великих чисел, тобто можна проводити якість статистичні, аналітичні викладки. Наша статистика та наш досвід показують, що щомісяця зростають вклади населення в наш банк. За майже три роки, які ми працюємо на цьому сегменті ринку, в нас не було місяця, коли не спостерігалося збільшення вкладів. Очевидно це свідчить про те, що в населення з’являються кошти, які вони готові тримати в банках.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»:
Чи маєте ви мережу обмінних пунктів, як інші банки і яку перспективу ви їх бачите? Чи скоро вони зникнуть? В цивілізованих країнах не прийнято торгувати валютою на вулиці, на базарах.
У нас діє 11 обмінних пунктів на Львівщині. А те, що ми бачимо на базарах, на вулиці, не є обмінні пункти, це “міняли”. Відносно обмінних пунктів, очевидно, буде спостерігатися така тенденція, коли в тих місцях, де знаходиться обмінний пункт, буде мікровідділення банку, коли будуть надаватися послуги не лише з обміну валюти, але і послуги з обслуговування карток, прийому комунальних платежів, виплати коштів по системі Western Union, прийому вкладів населення, можливо якихось некомунальних платежів, які фізичні особи будуть здійснювати, можливо процедури пов’язані з мікрокредитуванням. Очевидно, що обмінні пункти будуть найближчим часом розширяти свої функції.
Трухан Василь, інформаційне агентство “Українські новини”:
Розкажіть трохи детальніше про новий дитячий вклад, який ви плануєте запровадити.
Ми хотіли би зробити такий вклад, який батьки могли би покласти на ім’я своєї дитини і при досягненні повноліття дитина одержала би достатню суму коштів. В перспективі з однієї зарплати батьків ми б хотіли, щоб дитина могла профінансувати своє весілля.
Цей продукт розробляється, найближчим часом він буде доведений до “промислового взірця” і в засобах масової інформації, сподіваємось, що і за вашою участю, ми його обов’язково розрекламуємо, розкажемо як ми будемо це робити, що саме буде і які будуть умови цього вкладу.
Хомин Василь, інформаційне агентство “Медіа Простір”
Чи могли б ви разом з іншими львівськими банками надати кредит місту на водопостачання замість Світового Банку, як про це йшлося на нараді п.Буняка з банкірами?
Ми готові розглядати такий проект. Ми готові виступити в консорціумному кредитуванні цього проекту, але, я думаю, що всі повинні розуміти, що таку суму коштів, яка потрібна для реалізації цього, в якості інвестиції, знайти важко. Тобто це буде виглядати як звичайне комерційне кредитування. Якщо умови, які сформує банківська система Львівщини, наприклад, в якості консорціумного кредиту, будуть прийнятні для міста, або умови, сформовані мерією, будуть прийнятними для банків, ми готові підписатися під такий проект.
Паранчак Мирослав, газета «За Вільну Україну»
Чи можете ви розповісти про ефективність діяльності асоціацій банків, ви напевно входите в таку громадську організацію ?
Так, ми входимо в Асоціацію українських банків та в Асоціацію банків Львівщини. Ми достатньо високо оцінюємо ефективність функціонування цих асоціацій в багатьох аспектах: в плані допомоги в захисті інтересів банків, в плані представлення їх інтересів, в плані аналізу документів, які стосуються банківської діяльності і знаходяться на розгляді і в Національного Банку і Верховної Ради, в плані організації спілкування, як в межах банківської системи, так і з потенційними інвесторами. Високо оцінюємо роль асоціацій в плані представлення банківської системи всьому українському населенню. Власне в питанні, яке ми обговорювали, з банком “Слов’янський”, з банком “Україна”, також достатня роль Асоціації українських банків, коли вони показували, представляли, що ця ситуація носить локальний характер, а не відображає якусь загальну хворобу банківської системи України.
Трухан Василь, інформаційне агентство “Українські новини”
Пане Баскін, ви сказали, що ви розширюєте вашу роботу на Заході України. Як ви порівнюєте роботу банківської системи на Заході і на Сході?
Складно напевно говорити про те, як працює інша частина банківської системи на Вінничині, окрім банку “Дністер”. Можу сказати про роботу нашого банку. Ми намагаємося працювати ідентично в усіх банківських установах. Ті технології, ті продукти, які в нас розроблені і впроваджені, однаково реалізовуються в усіх регіонах. Так, ми розуміємо, що в кожному регіоні є специфіка, яка нами також враховується, але на нашу думку, прозорість, однозначність процедур в цілому по банку дає змогу зберігати нам своє обличчя і зрозумілими нам методами досягати результати.
Кілька років тому пріоритетним напрямком банківської діяльності були довгострокові кредити підприємствам, установам, а недавно, зустрічі з п.Янківим, банкіри сказали, що це не вигідно. Прокоментуйте це будь, ласка.
Тут, на мою думку, ситуація достатньо прозора. Якщо є довгі гроші в банках, то можна говорити і про довгі кредити. На сьогоднішній день, виходячи з нашої ситуації, спостерігається тенденція, коли в банках з’являються довгі гроші, коли, вклади розміщають на термін 1,5 роки, 2 роки і більше. В такій ситуації можна говорити і про довгострокове кредитування. Намалювати звідкись гроші ми не можемо, тобто ті гроші, які ми залучаємо, ми можемо на такий термін і вкладати. І питання надійності банку перед вкладниками, наше внутрішнє питання надійності, наша відповідальність перед акціонерами, наша відповідальність перед Національним Банком, вимушує нас дотримуватися правил нормативів ліквідності, тобто терміни залучення коштів повинні відповідати термінам вкладення грошей.
Який показник в банку довгострокових кредитів у всій частці кредитів?
Заявок на довгострокові ресурси є багато, ми намагаємось задовольняти ці заявки в міру накопичення довгих ресурсів, в міру накопичення прибутку банку, наших власних коштів, які ми можемо вкладати на свій розсуд в активні операції. Темпи приросту довгострокових вкладів перевищують темпи приросту короткострокових вкладів. Хоча, якщо говорити про абсолютні цифри, то і нам і нашим партнерам, хотілося б щоб вони були більші.
За матеріалами: Днiстер
Поділитися новиною
