1468
Бюджету не вистачає 35 мільярдів
— Казна та Політика
На сьогоднішній день, за інформацією джерел "Коментарі" у Мінфіні, щомісячний касовий розрив скарбниці становить близько 5 млрд. грн. Минулого тижня перший віце-прем'єр Олександр Турчинов розіслав до міністерств і відомств вказівку вишукати додаткові джерела наповнення скарбниці й нові способи економії бюджетних коштів
Неоціненну послугу в латанні бюджетних дір уряду зробили депутати. Незважаючи на протидію "регіоналів", 23 червня Верховна Рада внесла виправлення до Бюджетного кодексу (законопроект №2709), які фактично відстороняють парламент від бюджетної політики. Зокрема, відповідно до оновленої версії документу Кабмін на власний розсуд зможе переглядати розміри соціальних гарантій, пенсій та інших соціальних виплат, а також у ручному режимі перерозподіляти трансферти між областями і держдопомогу між різними галузями економіки. Чим обов’язково скористується Юлія Тимошенко в умовах найжорстокішого бюджетного дефіциту. Щоправда, для цього необхідно, щоб на законі з'явився президентський автограф. А Віктор Ющенко навряд чи захоче зробити такий подарунок прем'єрові.
Зате підписання виправлень до закону про держбюджет на поточний рік, якими збільшуються акцизи на пиво, - питання практично вирішене. Цього ж дня, 23 червня, народні обранці прийняли відповідний законопроект (№4503) у новій редакції, забравши з нього дратівного гаранта норму про напрямок 97 млн. грн. з додатково отриманих коштів на фінансування своїх потреб, тим самим давши Кабміну можливість зібрати понад план ще 300 млн. грн. Успішна спроба змінити оподатковування в середині року розохотила Мінфін. Тепер там міркують над можливістю віднести пиво до розряду алкогольних напоїв, тим самим зобов'язавши всіх торговців пінним напоєм купувати ліцензії на право його реалізації. Разом уряд має намір ініціювати збільшення акцизу на кріплені вина.
Ще частину коштів Мінфін має намір залучити за рахунок підвищення ефективності управління держвласністю. Відсутність діючого контролю над об'єктами, що належать державі, і як результат низька орендна плата (6-9 грн./м2) не сприяють наповненню скарбниці, журяться в Мінфіні. Питома вага надходжень від плати за оренду в складі доходів держбюджету залишається стабільно невисоким - на рівні 0,25-0,29% загальних надходжень. "Фонд не зміг вчасно провести інвентаризацію держмайна, упорядкувати облік юридичних осіб і зібрати достовірну інформацію. В результаті велика кількість держвласності перебуває поза державним управління, що приводить до значних втрат доходу", - пояснює джерело в Мінфіні. Щоб виправити ситуацію, уряд має намір провести інвентаризацію орендних угод.
Поповнити скарбницю Кабмін також збирається за рахунок оперативного продажу списаної венної техніки, що, за підрахунками Мінфіну, дозволить виручити від 300 до 600 млн. грн.
На думку експертів, у пошуку додаткових надходжень уряд активізує випуск держоблігацій. За словами головного консультанта Інституту законодавства Верховної Ради професора Олександра Кириченка, у такий спосіб Кабмін розраховує до кінця року отримати до 15 млрд. грн. "По суті, мова йде про бюджетний емісійний кредит. Сьогодні Мінфін мало випускає ОВДП, цих паперів може бути більше, облігації повинні бути цільовими - під будівництво, науку та інновації, освіту. Крім того, з метою економії уряду варто було б відмовитися від послуг західних менеджерів і дорогих фірм, які проводять аудит наших держкомпаній, зокрема "Нафтогаза".
Сьогодні на цьому ринку працює тільки трійка міжнародних аудиторських компаній. Уряду варто допустити на нього вітчизняні фірми або домовитися із західними про значне зниження тарифів. Тим більше що за останній час вони себе дискредитували: відомі випадки, коли проведений аудит не виявив банкрутства, що уже відбулося. Заощадити також можна, скоротивши витрати на управління в держсекторі, - систематизувати роботу різних структур, що дублюють функції один одного", - переконаний Кириченко.
Оптимізувати бюджетні витрати уряд спробує за рахунок перегляду фонду оплати праці. "Навряд чи Кабмін скористається латвійським досвідом і скоротить витрати на зарплату й пенсії. Вся світова економіка рухається в майбутнє під гаслом недопущення падіння споживчих настроїв у населення. Скоріше ми підемо на звуження окремих позицій, начебто скорочення величезних пенсій тим таки народним депутатам, суддям і прокурорам", - говорить перший заступник міністра праці й соціальної політики Павло Розенко.
У березні Верховна Рада з подачі уряду вже пішла на безпрецедентний крок, з 1 квітня вдвічі зменшивши зарплату Президентові, прем'єрові, спікерові, народним депутатам і керівникам вищого рівня. На період фінансової кризи - до 1 січня 2010 року - парламент також скоротив витрати на соціально-побутове забезпечення посадових осіб всіх органів Кабміну. За словами Розенка, це рішення принесло певну, однак недостатню економію бюджетних коштів. У найближчому майбутньому Мінфін має намір ініціювати скорочення витрат на фонд оплати праці шляхом скорочення кількості заступників міністрів. Зокрема, ротації можуть торкнутися тих відомств, у яких працюють по два перших заступника.
Приміром, у Міністерстві з питань житлово-комунального господарства із двох перших заступників (Олександр Мазурчак і Орест Лотоцький) залишиться тільки один. Сьогодні зарплата заступника в деяких випадках (залежно від досвіду, звання і вислуги років) досягає 25 тис. грн. Економія на дорогих чиновниках буде досить популярна перед виборами. Однак зробити це буде не так просто, оскільки всі заступники, зокрема перші, призначалися виходячи із квотних принципів, а виходить, звільнення кожного з них може зачепити нтереси тієї або іншої партії. Також економія коштів може відбутися за рахунок другорядних витрат, зокрема на страхування, медобслуговування і санаторне лікування чиновників.
Однак найбільш радикальним способом вирішити всі бюджетні проблеми залишається розширення співробітництва із МВФ. На найближчих переговорах із представниками фонду уряд попросить збільшити наступний транш із $3,2 до $3,8 млрд. і спробує вторгувати можливість направити частину цих коштів на фінансування бюджетного дефіциту (зокрема на розрахунки "Нафтогазу" за імпортний газ). Якщо МВФ піде на поступки, уряд вирішить всі проблеми з бюджетним дефіцитом, а також зніме навантаження на курс гривні, оскільки так чи інакше ці кошти виплеснуться на валютний ринок.
Світлана Крюкова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
