762
Про ще
Вирішили
Під час III Науково-практичної конференції “Актуальні питання регулювання в сфері телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України”, яка відбулася минулого тижня, Національна комісія з питань регулювання зв'язків (НКРЗ) привселюдно позначила основні напрямки своєї діяльності на найближчий час. По-перше, Нацкомісія має намір пом'якшити держрегулювання, для чого буде працювати над спрощенням процедур доступу на ринок.
Згідно з рішенням конференції, “одне з основних завдань з покращення регулювання ринку - перехід від ліцензійних основ ведення діяльності в сфері телекомунікацій до реєстраційних, які значно спростять доступ суб'єктів господарювання на ринок надання телекомунікаційних послуг”. По-друге, посилити це саме держрегулювання, принаймні, відносно основних видів діяльності телекомунікаторів. Зокрема, як видно з рішення конференції, особлива увага буде приділятися питанням контролю якості телекомунікаційних послуг: “Вирішення проблем контролю якості телекомунікаційних послуг на відомчому і законодавчому рівнях буде сприяти забезпеченню гарантій прав споживачів”.
Щоб виконати це завдання належним чином, Нацкомісія вирішила закласти матеріальну і навіть наукову основу механізму регулювання якості телекомпослуг. Цьому присвячений ще один пункт із рішення конференції: “Для реалізації повною мірою потенціалу фахівців і вчених велике значення набуває створення науково-аналітичної лабораторії з регулювання телекомунікацій. Доцільно було б звернути увагу телекомоператорів на необхідність фінансової підтримки такої лабораторії”.
Отже, у сфері регулювання галузі зв'язку, за словами члена НКРЗ Володимира Звєрєва, починається перехідний період: “Наша мета - прийти до саморегулювання ринку”. Подібна лабораторія, вважають оператори, як найкраще повинна відображати сенс і філософію цього саморегулювання: сам фінансуєш створення лабораторії, сплачуєш її функціонування, а потім ще платиш штрафи, якщо ця лабораторія виявить якісь порушення із твого боку. З таким саморегулюванням, вважають телекомунікатори, і державного регулювання не треба.
Простіше простого
Втім, у НКРЗ вважають, що переходити на повне саморегулювання на ринку поки зарано. Для початку, за словами Звєрєва, слід спростити доступ на ринок телекомунікацій і ввести реєстраційну систему. Тобто операторові, який бажає вийти на ринок, не потрібно буде, як зараз, отримувати дві ліцензії (на радіочастотний ресурс і на види послуг) і подавати заявку на користування номерним ресурсом, якщо такий йому необхідний. За словами директора департаменту ліцензування і радіочастот НКРС Володимира Смоляра, будуть переглянуті ліцензійні умови на види діяльності, і хоча ліцензія на використання радіочастотного ресурсу залишиться, це буде лише технічний дозвільний документ.
В результаті після введення реєстраційної форми “входу” на ринок потенційному операторові потрібно буде подавати куди менше документів, та й розглядатися вони будуть куди швидше. У процесі реєстрації потрібно буде лише отримати ліцензію на радіочастотний ресурс і дозвіл на користування номерним ресурсами, після чого здобувач буде включений до єдиного реєстру операторів і провайдерів. Як відзначив Смоляр, уже розроблено проект деталізованого кадастру телекомунікаційних послуг. І коли оператор буде реєструватися, йому потрібно буде зайти в цей кадастр і відзначити, які види послуг він має намір надавати. Примітно, що якщо раптом зареєстрований оператор порушить умови використання частот, то їх у нього заберуть, а от реєстрація залишиться, і він зможе знову отримати частоти.
І хоча в цілому ідея спростити доступ на телекомринок, безсумнівно, потішила операторів, перспектива заміни ліцензування на реєстрацію все-таки трохи стурбувала присутніх на обговоренні питання гравців телекомринку. Звучали репліки: “А як бути вже працюючим операторам? Знову доведеться платити за реєстрацію?”. Але Володимир Звєрєв поспішив заспокоїти стурбованих, запевнивши, що вже працюючим операторам перереєструватися не потрібно, вони будуть це робити тільки після закінчення терміну дії наявних у них ліцензій, якщо захочуть їх переоформити. До того ж “телекомщики” почали цікавитися, як бути, якщо їх маркетологи вигадають якусь нову послугу, не прописану при реєстрації. Для цього, відповів Звєрєв, буде передбачена можливість надання нових послуг без їх реєстрації протягом півроку, протягом якого операторові потрібно буде подати заява про початок їх надання в НКРЗ і, відповідно, оплатити це право.
Ще одним ноу-хау, над яким поки розмірковує НКРС, може стати поява такого поняття як гарант оператора. Тобто при реєстрації новоявлений оператор зможе вказати гаранта, який у випадку ліквідації реєстранта забере у свою мережу його абонентів.
Головне - якість
Як і обіцяла НКРЗ, вона всерйоз стурбувана тим, щоб змусити учасників ринку відповідати за якість своїх послуг, а не просто просторікувати на цю тему. І щоб втілити цей задум у життя, за словами члена НКРЗ Сергія Мирного, комісія вирішила створити систему контролю якості телекомуслуг. “Завдання НКРЗ - створити умови стимулювання операторів до підвищення якості послуг. При цьому повинно бути забезпечене всебічне інформування користувачів щодо рівня якості послуг, щоб вони могли робити осмислений вибір”, - пояснив Мирний. Для цього, на його думку, слід забезпечити ефективний контроль якості послуг з боку держави. І щоб це здійснити, НКРЗ повинна розробити два нормативні документи: Положення про контроль якості телекомунікаційних послуг і Методику проведення досліджень і оцінок показників якості телекомпослуг. Необхідність появи цих актів представники НКРЗ пояснюють просто: зараз немає нормативної та методичної баз, які дозволили б здійснювати подібний контроль.
Як повідомив Мирний, перша версія Положення буде вивішена для публічного обговорення на офіційному сайті Нацкомісії вже до 20 липня. Документ визначить основні завдання контролю якості телекомуслуг, власне, параметри їх послуг, які повинні підлягати контролю. Також будуть прописані загальні вимоги до технічної сторони контролю якості: порядок організації випробувань телекомпараметрів, загальні вимоги до методики цих випробувань і органам, уповноваженим проводити їх. Ну і щоб оператори не почували себе піддослідними, їм теж нададуть певні повноваження: Положення зобов'яже їх регулярно оприлюднювати інформацію про якість надаваних телекомуслуг.
При цьому для учасників ринку є й гарна новина: як розповідав раніше голова НКРЗ Сергій Колобов, здійснювати аналіз і підтвердження якості своїх послуг оператори зможуть самостійно. Для цього їм буде досить акредитувати в Держінспекції зв'язку (ДІЗ) підрозділ, що займається спостереженням за якістю надаваних послуг, і внести його до реєстру НКРЗ. Як вважають в Нацкомісії, учасники ринку, що вирішили все робити самостійно, тільки виграють від цього, оскільки зможуть на платній основі надавати послуги дослідження якості іншим операторам. Щоправда, у бажаючих схалтурити у такий спосіб це навряд чи вийде, тому що ДІЗ буде здійснювати планові перевірки роботи з надання телекомуслуг, а також аналізувати дані операторських лабораторій і зіставляти їх із власними. “Планові перевірки, згідно з діючим законодавством, не можуть проводитися частіше ні один раз на три роки. Але якщо на того або іншого оператора буде багато скарг із боку користувачів, НКРЗ зможе прийняти рішення провести позапланову перевірку роботи оператора”, - попереджає Мирний.
Є приємна новина і для абонентів: у Нацкомісії вважають, що необхідно прив'язати рівень якості послуг до тарифів на ці ж послуги. “Без диференціації рівня якості послуг і градації залежно від цього цін на них існуючих проблем не вирішити”, - впевнений Сергій Мирний. Ця репліка викликала тихе ремство в залі, але привселюдно заявити про своє невдоволення ніхто із представників операторів, які були присутні на конференції, не наважився. Як пояснив один з учасників заходу, що побажав зберегти анонімність, поки ніхто не обурюється, тому що всі оператори дуже люблять ліворуч і праворуч заявляти про високу якість послуг, а обуритися - означає піддати ці твердження сумніву і прикути до себе зайву увага держорганів: “Оператори почнуть обурюватися, але не зараз, а після перших перевірок. Впевнений, багато навіть звернуться до судів, якщо їх спробують змусити змінити ціни на послуги у зв'язку з невідповідними нормам параметрами якості їх послуг”.
І чекати цієї хвилі перевірок і збурювань залишилося недовго. За словами Мирного, контроль якості телекомпослуг буде здійснюватися з початку наступного року: “Уже зараз на базі ВАТ “Укртелеком” був апробований новий стандарт якості фіксованих послуг зв'язку. Варто відзначити, що із цього приводу ведуться гарячі дискусії… ЗАТ “Київстар” виявило цікавість до апробації вимог до якості мобільних послуг у своїй мережі. Ми прагнемо завершити розробку всіх методик і процедур до кінця поточного року, і з початку 2010 р. ввести їх у дію”. До того ж, за його словами, стандарти якості фіксованого зв'язку і методика випробувань конкретних послуг на відповідність цим стандартам уже перебувають на розгляді Державної адміністрації зв'язку Міністерства транспорту і України. Але, на жаль, довідатися позицію Держзв'язку щодо цього питанню, як і за багатьма іншими, учасникам конференції не вдалося, оскільки представники цього відомства на захід чомусь не з'явилися, хоча і анонсували свою присутність.
Ангеліна Бакалинська
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
