2871
"Ъ": Парламент відбивається від боргів
— Кредит&Депозит
Верховна Рада вчора заборонила валютне кредитування фізичних осіб, прописала нову схему реструктуризації кредитів, що обіцяє банкам збитки, а клієнтам - знижки за погашенням заборгованості, а також ввела декларативний мораторій на відчуження житла в позичальників-фізичних осіб. При цьому українським боржникам заборонено дочасно погашати зовнішні борги. Банкіри визнають, що багато норм закону пролобіювали для захисту своїх інтересів. Але це не покращить взаємини банків та їх клієнтів, вважають юристи.
Вчора 362 депутата Верховної Ради прийняли проект закону №3585, в остаточній редакції якого з'явився мораторій на примусове виселення в 2009-2010 роках з житла, у якому прописаний іпотекоотримувач, "у випадку якщо відсотки за іпотечним кредитним договором платяться вчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульоване питання реструктуризації боргу на погоджених з банком умовах".
До кінця 2010 року банкам дано право реструктуризовувати борги фізичних осіб за кредитами, виданими до 1 жовтня 2008 року на суму до 1 млн грн або у валютному еквіваленті за торішнім курсом НБУ. "Мораторій для людей, а не для таких, як 'Еліта-Центр'. Під реструктуризацію підпадають не всі кредитні договори, щоб не зловживали всі кому хочеться", - пояснив цю норму перший заступник голови комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.
Банки зможуть дозволити позичальникам не платити за тілом кредиту лише до двох років, пролонгувати кредити виходячи з фінансового становища клієнтів і "змінювати механізм нарахування відсотків так, щоб частина щомісячних платежів за обслуговуванням кредиту не перевищувала 35% сукупного місячного доходу сім'ї".
Парламентарії вирішили заохотити позичальників погашати кредити, зобов'язавши банки через п'ять років щорічно знижувати на 0,25% основну суму боргу дисциплінованим клієнтам, а збитки від такої знижки відносити на свої валові витрати.
Валютні кредити майже повністю зникнуть із ринку. Фінансові установи зможуть видавати кредити в іноземній валюті резидентам винятково для оплати лікування і навчання за кордоном і тільки безготівковим переказом на рахунок нерезидента. Підприємці зможуть отримувати валютні кредити тільки в безготівковій формі і тільки маючи валютний прибуток.
Обмежили депутати і відтік валюти із країни. Фізичним і юридичним особам заборонено дочасно погашати кредити, отримані від нерезидентів. "Нацбанку тимчасово припинити реєстрацію змін у договори про залучення ними позик в іноземній валюті від нерезидентів, що стосуються скорочення терміну виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за договорами або їх дочасного виконання", - говориться в законі.
"Ці зміни внесені, щоб люди змогли платити за кредитами і вони не стали безнадійними. Банки повинні реструктуризувати кредити в надії на їх повернення, - заявив співавтор поправок до законопроекту депутат Олег Ляшко.
Банкіри визнають, що саме вони пролобіювали головні норми закону, намагаючись уникнути введення реального мораторію на вилучення квартир у боржників. "Це те, що пропонувалося банками і внесене депутатом Юрієм Полунєєвим", - сказав голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.
"Ми ж і так ідемо на реструктуризацію кредитів, враховуючи фінансове становище позичальників, і готові дотримуватися нових обмежень - тільки б кредити платилися вчасно", - відзначив голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
Банкіри сподіваються, що їх закордонні кредитори зрозуміють складну ситуацію з утриманням курсу гривні і не будуть обурені введенням заборони на дочасне погашення зовнішніх боргів. Банки залишилися незадоволені примусом депутатів до списання щорічно 0,25% кредитного портфеля. "У нас є програми лояльності для гарних клієнтів. А якщо депутати прагнуть регулювати наші доходи, вони повинні обмежити прибутковість за депозитами", - відзначив Ярослав Колесник.
Експерти не сумніваються, що прийнятий закон набере чинності, враховуючи конституційну більшість депутатів, що проголосували за нього, але при цьому вважають, що він тільки ускладнить відносини між банками і позичальниками.
"Як правило, офіційний середній прибуток сім'ї - 2-3 тис. грн, а щомісячний платіж за іпотекою $600-1200, - уточнює адвокат юридичної компанії 'Ольга Демченко і партнери' Ростислав Кравець. - Жоден банк не піде на зниження платежів за іпотекою до 1 тис. грн, а беззбитковою для себе реструктуризацією вони і так займаються. Крім того, на підставі цього закону банк зможе і у майбутньому добитися від позичальника виселення із квартири".
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
