2031
Безжурний заручник
Банкір може дозволити собі залишатися поза політикою доти, поки не опиняється в Національному банку. Заступник голови НБУ Олександр Савченко став жертвою війни Юлії Тимошенко і Віктора Ющенка за контроль над центробанком. Битву виграв президент, а Савченко, хоч і зберіг посаду, фактично був позбавлений основних повноважень. Втім, за нашими спостереженнями, він не дуже сумує через це - Олександр Савченко явно не має наміру щосили чіплятися за крісло. Що і не дивно для людини, яка має на рахунку кілька десятків мільйонів доларів і, що більш важливо, зв'язки в банкірських колах, отримані за час роботи в Національному банку.
Поки кореспонденти чекали зустрічі із заступником голови НБУ Олександром Савченком, з його кабінету лунав регіт. Виявилося, над анекдотами від Савченка сміються представники закордонних інвесткомпаній. "Банкір, - продовжує жартувати заступник голови НБУ при зустрічі з нашим кореспондентом, - це людина, яка дає вам парасольку, коли світить сонце, і забирає її, щойно починається дощ".
Жартівливий настрій відходить у небуття, коли ми ставимо запитання щодо внутрішньої політики Нацбанку. Розповідаючи про цю організацію, Олександр Савченко ретельно підбирає слова. Імовірно, тому, незважаючи на імідж опозиціонера в правлінні Національного банку, його відповіді нагадують цитати Володимира Стельмаха. Про мовчання останнього під час кризи, та і про низку суперечливих рішень НБУ, "ВД" писала неодноразово. У поясненні причин спростування Нацбанком власних рішень, що не додає довіри ні з боку населення, ні з боку банків, Олександр Савченко, як завжди, досить обережний.
Могли б ви розставити крапки над "і": тепер банки зобов'язані повертати вклади чи можуть робити це на свій розсуд?
- Думаю, реальне, а не формальне скасування мораторію на вклади повинно відбутися після успішної рекапіталізації банків. Як тільки вона почнеться, населення і підприємства зможуть одержувати свої вклади. Хоча насправді цей мораторій має символічний характер, тому що НБУ лише рекомендував комерційним банкам вжити превентивних заходів, щоб не допустити масового зняття коштів з депозитів. Жодна банківська система у світі не може витримати такого натиску. Не забувайте, що в нас до фінансової кризи додалася ще й політична.
Ви майже слово в слово повторили пояснення п. Стельмаха…
- Зазвичай, моя точка зору стратегічно збігається з точкою зору глави НБУ.
Чому Нацбанк не зважився заявити про те, що мораторій більше не діє?
- Зараз дуже важливо не робити різких рухів. Вони виправдані тоді, коли ситуація погіршується, а в нас, навпаки, починається стабілізація. Я не говорю про поліпшення, не треба себе обманювати, але виведення валюти за кордон скорочується, а відтік депозитів у цілому по системі уповільнюється. Курс гривні починає зміцнюватися (я ще наприкінці минулого року, коли курс був на рівні 9-10 грн. за долар, говорив, що він зміцниться до 7 грн., але мені ніхто не вірив). Політична ситуація теж поступово стабілізується: хоч і не цілком ясно, у якому саме місяці, але вибори будуть проведені, і вони будуть одні. А чим менше виборів, тим кращою є економічна ситуація в країні.
Публічна реакція банкірів на скасування мораторію виявилася напрочуд спокійною. Імовірно, усі їхні побоювання пролунали на екстрених нарадах і зустрічах у Нацбанку?
- Ніяких екстрених нарад і зустрічей не було і бути не могло. Власникам банків і топ-менеджерам потрібно зрозуміти, що вони особисто відповідальні за повернення всіх депозитів як громадян, так і підприємств. Таку ж відповідальність будуть нести й усі посадові особи, що регулюють ці питання.
Якщо остаточне зняття мораторію прямо залежить від рекапіталізації, то коли вона все-таки почнеться?
- Цей процес дійсно затягнувся, і це неприпустимо. (Остання редакція постанови Кабміну про порядок участі держави в рекапіталізації банків, станом на момент здачі номера до друку, була прийнята 17 квітня. Засідання експертно-аналітичної ради з питань участі держави в капіталізації банків 30 травня не відбулося через хворобу її глави Юлії Тимошенко. На засіданні планувалося затвердити рекапіталізацію Укргазбанку, Родовід Банку і банку "Київ") Бюджетом передбачене виділення на рекапіталізацію банків 44 млрд грн., половина з яких до цього часу вже повинна була працювати на економіку. Ці гроші вже могли б пройти кілька циклів: вкладники забрали б їх із проблемних банків, поклали в надійні, які, у свою чергу, запустили б їх в економіку шляхом кредитування. Поки ж вони "нерухомі" у бюджеті.
Бізнес-консультант
Потрапивши в НБУ з бізнесу, Олександр Савченко не втратив інтересу до підприємництва. Банкір упевнений, що відмінно знає, як потрібно вести комерційну діяльність у кризові часи. Найохочіше він продукує стратегії кризового виживання для банківської та будівельної галузей. Остання, поряд з нерухомістю, становить для нашого героя інтерес у перспективі.
З банківським бізнесом Олександр Савченко покінчив, продавши в 2007 р. за $75,3 млн свій Міжнародний комерційний банк грецькому Piraeus Bank. Вигідна угода позбавила його від необхідності самому звертатися за порадами в кризові часи. Зараз він може дозволити собі давати їх іншим. Головна рекомендація банкіра - розпродавати активи, нехай навіть дешевше собівартості, щоб не піти до дна разом з ними.
Однак найбільшим попитом користуються зовсім не абстрактні антикризові поради від Олександра Савченка, а відповіді на конкретні питання: як одержати фінансування і у які проекти в Україні можна інвестувати кошти. Якщо з першими до нього приходять вітчизняні бізнесмени, то з останніми - іноземні банкіри.
Що вам ближче - держслужба чи підприємництво?
- Звичайно, бізнес набагато чесніший, ніж діяльність чиновника. У бізнесі ти сам визначаєш, що робити. На держслужбі часто обставини важливіші від тебе. І якщо ти слабший від цих обставин, нехай навіть об'єктивних, думаю, правильним буде задуматися про нову роботу. Якщо ти не знаєш, як своєю працею заробити на життя, то ти будеш поганим депутатом або чиновником. А бути тим або іншим усе своє життя - неможливо.
Я б взагалі не допускав до великих посад людей, які у своєму житті не змогли заробити гроші і "побудувати" щось самостійно. Мені імпонують політики, які прийшли з бізнесу. Якщо людина змогла з нуля побудувати велику систему, то вона і на державній службі вибудує таку систему набагато ефективніше, ніж той, хто не виходив далі свого кабінету. Хоча винятки існують, є геніальні люди, але це винятки, а не правила.
Якими напрямками в недалекому майбутньому плануєте займатися?
- Точно не комерційними банками. Це вже пройдений етап. Мені цікаві земля і нерухомість. У цій сфері можна створювати щось гарне, функціональне і ґрунтовне. Цікаво займатися розвитком курортів.
У нас просто немає державної політики, спрямованої на розвиток туризму, а потенціал колосальний. Ще один дуже цікавий сегмент - фінансові компанії. Після поточної корекції повинен початися новий етап діяльності фінансових компаній. Думаю, 60-70% з них піде з ринку, і тут можна буде створювати нові продукти вже більш ґрунтовно. В Україні також не створений державний банк розвитку, що робить країну дуже вразливою перед обличчям дефіциту довгострокових інвестиційних ресурсів.
За цими напрямками ви і консультуєте бізнесменів?
- Звичайно. Крім питань щодо фінсектору, багатьох, особливо іноземних інвесторів, цікавлять питання, пов'язані з нерухомістю.
Що саме вони хочуть знати?
- Усіх цікавить макроекономічна ситуація. У силу того, що великі компанії, мають право почути точку зору НБУ - щодо курсової, інфляційної політики, регулювання руху капіталу. Це нормальна практика.
Як ви вирішуєте ситуацію, якщо надходить прохання допомогти в кредитуванні?
- Багато хочуть одержати кредит, наприклад, на добудовування будинків. Я всім говорю, що зараз вони кредит не одержать, і це стосується як фізосіб, так і підприємств. Тоді виникає наступне питання: де ж шукати кошти? З-за кордону гроші не прийдуть, виходить, треба розраховувати тільки на себе. Моя порада: ідіть на дисконт і продавайте все, що можете, і чим швидше, тим краще, тому що пізніше ціни будуть тільки знижуватися. Настане, звичайно, момент, коли ця тенденція припиниться. Але, за моїми прогнозами, в Україні пожвавлення економіки відбудеться не раніше початку наступного року, а на зростання цін можна буде розраховувати через рік-два.
Ви радите забудовникам знижувати ціни?
- Якщо будівельник або девелопер розумний, він повинен скидати ціну і продавати, щоб вижити, зберігши кістяк персоналу. Розумні бізнесмени знижують ціну, іноді навіть більше, ніж треба, аби тільки продати. А нерозумні там, де треба було поставити ціну $1,5 тис./кв. м, ставили $2 тис. Зараз замість тисячі вони ставлять півтори, і ніхто не купує. А потім прийде час, коли і за тисячу ніхто не купить. І тоді банкрутств не уникнути. Треба бути готовими продавати зі збитком для того, щоб вижити. Це необхідно навіть при тому, що держава, сподіваюся, почне підтримку будівельного сектору через іпотечні кредити і субсидії для добудовування дійсно потрібних об'єктів.
Який головний урок повинні винести із кризи власники і менеджмент компаній банківського сектору?
- Я спілкуюся з банкірами і бачу, що багато хто з них зовсім не засвоїли уроки із кризи. У недалекому майбутньому не можна буде продати банк із прибутком. За кордоном навіть успішні банки втратили в ціні 50%. В Україні - подешевшали приблизно вчетверо. Якщо хтось зараз готовий купити банк у чотири рази дешевше від його пікової балансової вартості - це гарна пропозиція, і власникам за нього треба боротися. Тому абсолютно правильна в минулому концепція власників, націлена не на прибуток, а на капіталізацію банків з метою перепродажу, тепер незастосовна. Ті, хто на неї орієнтувався, повинен від цієї концепції відмовитися. Зараз потрібно навіть не стільки думати про прибуток - це досить абстрактна категорія, скільки забезпечувати постійний cash flow. Необхідно також закривати збиткові відділення і продавати їх.
У нас їх у два-три рази більше, ніж треба. А я не бачу, щоб виставлялися на продаж численні збиткові відділення навіть у тих фінустановах, де введена тимчасова адміністрація. Це сумно: у банків нестача грошей, а вони сидять на активах, що падають в ціні.
Обрізання повноважень
Довгий час Олександр Савченко вважався в НБУ протеже Володимира Стельмаха. Наш герой був частим гостем глави Нацбанку ще в період керівництва комерційним банком, їх явно зв'язували дружні відносини. Але згодом Савченко потрапив в оточення глави Ради НБУ Петра Порошенка, а той, у свою чергу, почав тісно співробітничати з командою прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Стельмах тим часом залишався в числі людей, з якими радився президент Віктор Ющенко. Це й спровокувало один з найгучніших скандалів в історії НБУ, коли за контроль над ним розгорнули боротьбу президент і прем'єр.
Січнева спроба змінити керівництво Нацбанку, що обіцяла Олександру Савченкові підвищення, обернулася для нього кар'єрним провалом. Пропозиція призначити його в. о. глави НБУ надійшла від фракції БЮТ, що спробувала відсторонити від посад голови Нацбанку Володимира Стельмаха і його першого зама Анатолія Шаповалова. Згодом це коштувало Олександру Савченкові основних повноважень. Коли стало ясно, що діюче керівництво центробанку залишиться на своїх місцях, Савченка, що потрапив "в опозицію", відсторонили від керування департаментом валютного контролю і ліцензування, а також позбавили повноважень з контролю над діяльністю виконавчого директора з питань готівково-грошового обігу. З його підпорядкування вийшли управління контролю ризиків, департамент готівково-грошового обігу, Музей грошей Національного банку, Центральне сховище НБУ і Банкнотно-монетний двір.
Рішенню обмежити впливовість Олександра Савченка передувала подія, яку одні порахували спробою заступника підставити свого шефа, інші, навпаки, прагненням знайти привід звільнити підлеглого. Так, у лютому ЗМІ розтиражували повідомлення п. Савченка зі скандальною ідеєю відмовитися від гарантування валютних депозитів фізичних осіб, після чого Анатолій Шаповалов вибухнув різкою заявою: "Заступник голови НБУ Олександр Савченко перевищив свої повноваження, висловивши в інтерв'ю особисті судження щодо намірів НБУ. Нацбанк закликає населення не реагувати на подібні заяви, на коментарі і прогнози політиків і так званих "професіоналів банківської справи". Розібратися, хто насправді кого підставив, уже навряд чи вдасться, але підсумок цих подій очевидний: Савченко втратив основні повноваження і вже готовий залишити держслужбу.
Чи обговорювали ви з урядом імовірність вашого призначення головою Нацбанку під час конфлікту навколо можливої відставки Стельмаха?
- Ніхто зі мною нічого подібного не обговорював. Моя позиція відкрита, і я її завжди висловлював як у пресі, так і в усній формі. На мій погляд, глава НБУ Володимир Стельмах повинен працювати до закінчення терміну своїх повноважень. Потім президент запропонує парламенту кандидатуру нового глави НБУ на затвердження. Не виключено, що це буде знову Володимир Стельмах. Вважаю, що проходження закону щодо цього питання і є критерій цивілізованості країни.
Деякі ваші заяви, які пізніше спростовувалися членами правління, виглядали як спроби підставити главу НБУ. Що відбувалося насправді?
- Я не робив ніяких заяв і вже точно не вживав спроб когось підставити, тим більше - Володимира Стельмаха. Знаю, що багато разів з'являлася неправдива інформація, яка приписувалася мені. Наприклад, говорили, що я в умовах кризи нібито виступаю за те, щоб відмовитися від гарантування валютних депозитів громадян. Це була "качка". Усі мої спроби пояснити по телебаченню, яка моя позиція насправді, не увінчалися успіхом - інформацію завзято ставили в інтернет. Її розміщення було оплачено. Крім того, з'явилася людина з моїм прізвищем Олександр Савченко, "дивні" статті якої публікують в інтернеті, а потім вони потрапляють у НБУ і Секретаріат Президента. І це тільки вершина айсберга.
Хто зацікавлений у вашій дискредитації?
- Група людей, яка була націлена на обвал гривні з метою заробітку або захоплення влади. Я із цим боровся. До речі, небагато людей тоді і зараз реально боролися за сильну гривню, і я щасливий, що мої рекомендації - це прості регулятивні акти - зрештою були реалізовані, і гривня почала зростати. Сподіваюся, вона скоро прийде в рівновагу, я вважаю, таким зараз є курс 6,8-7 грн./долар США. Потім його можна буде регулювати в тому або іншому напрямку, щоб не нашкодити експортерам, але при цьому забезпечити реальну ринкову вартість національної валюти.
Ви цікавилися, хто конкретно стояв за чорною PR-кампанією?
- Цікавився. Скажу так: той, хто міг купувати гривню дешево і продавати дорого і при цьому хотів використовувати курс як інструмент для політичних незаконних акцій. Сильна гривня і ринковий курс плутали їм карти. Із сильною гривнею, поряд із прем'єром, суспільство асоціювало і мене.
Ваш статус в правлінні НБУ дотепер залишається опозиційним?
- Я, звичайно, не опозиціонер і не революціонер. Їм не місце в центральних банках. Але колективні органи управління, зокрема в Нацбанку, саме для того і створені, щоб їх члени могли не тільки декларувати свою точку зору, але і переконувати своїх колег. Особливо це важливо для банків з питань курсової і валютної політики, не кажучи вже про монетарну. Дійсно, моя точка зору іноді не збігається з думкою інших членів правління, у той же час багато її розділяють. Так правління НБУ і замислювалося. Чому, наприклад, міністерством керує міністр, і в ньому немає правління, а в нас воно є? Тому що Нацбанк регулює дуже невизначену сферу, для успіху в якій потрібно враховувати різні точки зору.
Судячи із припинення критики на адресу Стельмаха з боку уряду, Кабмін і Нацбанк уклали перемир'я...
- Звичайно, був знайдений певний компроміс, і це дуже добре. Перед обличчям зовнішніх загроз уряд і НБУ змогли об'єднатися з багатьох питань. Я особисто – людина компромісу. І вважаю, що якщо ми прагнемо щось змінити, до влади повинні прийти люди, які схильні до компромісу, тут закон і відстоюють державні, а не комерційні інтереси. Торговцям не місце в храмі.
Учений-мандрівник
Заняття, якому Олександр Савченко приділяє багато вільного часу, - наукова діяльність. Банкір бачить велику подібність між квантовою фізикою і економікою: "Я вже кілька років працюю над фундаментальним рівнянням, що доводить неможливість одночасного керування інфляцією і курсом. Так само, як у квантовій фізиці, не можна одночасно знати швидкість руху частки і її місце знаходження".
Наш герой називає наукову діяльність хобі, але не приховує, що воно стратегічне: він розраховує в підсумку прийти до нових висновків в економіці та фінансах. Результати своїх наукових праць Савченко обговорює в товаристві бізнесменів: "У нас є закритий клуб, де доповідачами виступають представники науки, а бізнесмени і чиновники їх критикують".
Найближчим часом міркувати про науку, втім, як і відновлювати сили, банкір планує в Угорщині. У цій країні він воліє проводити свою відпустку вже не вперше. Наш співрозмовник любить подорожувати за кордоном, де черпає ідеї щодо розвитку туризму в Україні. А найбільше запам’яталася йому пригода під час відпочинку - опік від дотику сицилійської медузи, яка є смертельно небезпечною. Від знайомства з медузами в нього дотепер збереглися сліди на руці.
Якому відпочинку ви надаєте перевагу?
- Люблю працювати на землі. У мене є дача під Києвом, на Осокорках. Проводжу там багато часу.
Ваша літня відпустка вже спланована?
- Відпустку я беру кілька разів на рік, але коротку, по тижню. Люблю відпочивати на морі, як улітку, так і взимку… Часто їду далеко. Будую дачу в Криму. Мені дуже подобається Крим, особливо район Ялти.
У перспективі він може стати курортом для багатих людей із усього світу.
Що найбільше вразило під час останніх канікул?
- На травневі свята я поїхав у Трускавець, який теж вважаю перспективним курортом. Був неприємно здивований інфраструктурою, розбитістю доріг. До цього я приїжджав туди в 1994 р., будучи виконавчим директором ЄБРР. Відтоді стан інфраструктури тільки погіршився.
Які бізнес-ідеї народжуються під час подорожей?
- Коли я був в Іспанії, здивувався, що там усього два-три великі промислові підприємства, а люди завдяки курортам живуть гідно. І це при тому, що їм практично нема чого показувати, береги Іспанії порівняно із Кримом - це село. Там немає історії, немає культури, там червоні камені в примітивні будівлі. У нас же можна розробити найцікавіші маршрути, але потрібна держпідтримка. Історичний потенціал для туризму величезний - Київ, Львів, Одеса, Крим. Щоб зрушити з мертвої точки цю проблему, достатньо звільнити готелі хоча б від плати за землю, щоб вони могли розвиватися, інвестувати гроші в будівництво доріг, і тоді держава одержить від туризму колосальний приплив коштів.
У юнацтві ви захоплювалися спортом. Це захоплення залишилося?
- Люблю грати у великий теніс, але робити це професійно не виходить, пізно почав. Колись дуже захоплювався футболом, у часи Союзу навіть грав за молодіжну збірну України. Останнім часом намагаюся відновити форму. Хоча і не є активним футбольним уболівальником. А якщо і вболіваю, то не за київські команди. Останнім часом мені подобається "Шахтар" - динамічно грає.
Перспективи
Майбутнє Олександра Савченка в Нацбанку остаточно визначиться після президентських виборів. Зі зміною глави держави і ймовірними змінами в складі правління Савченко може і не знайтися місця в Нацбанку. Хоча, якщо вибори виграє Юлія Тимошенко, можливо, саме він очолить НБУ.
Щоб імовірний відхід із НБУ не був болючим, наш герой напевно вже найближчим часом спробує підготувати запасний аеродром. Не виключено, що в перспективі він проявить себе в готельному бізнесі, а із закінченням економічної кризи створить фінансову компанію, яка працює із цінними паперами. З іншого боку, велика ймовірність, що після виборів Савченко спробує пролобіювати створення державного Банку розвитку, про необхідність якого говорять уже не один рік, і візьме участь у керуванні ним. У кожному разі сприяти подальшій кар'єрі Олександра Савченка будуть великі зв'язки в західних фінансових колах, які за час роботи в Нацбанку суттєво розширилися.
Аліса Юрченко
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
Також за темою
Google оновила застосунок «Телефон»: як тепер виглядають контакти і як створити картку контакту
xAI представила власну модель агентного кодування
Продажі Tesla в Європі падають сьомий місяць поспіль
Китай будує перший у світі підводний дата-центр для ШІ
Туристи знову обирають «старий» формат відпочинку: чому зростає популярність пакетних турів
Найкращі країни ЄС для працевлаштування українських біженців
