1895
Хто хоче сховатися за спиною МВФ?
— Кредит&Депозит
2 червня на офіційному сайті Міжнародного валютного фонду з'явився текст оновленого Меморандуму про економічну і фінансову політику України у зв'язку з одержанням чергового траншу кредиту стенд-бай.
Враховуючи той факт, що через два тижні Україну з інспекцією знову відвідає місія МВФ, публікацію двосторонніх домовленостей потрібно розглядати як пряме нагадування українським політикам про питання, які потрібно вирішити для одержання нового траншу. Одним із найпринциповіших пунктів угоди є збереження рівня дефіциту державного бюджету не більше 4% ВВП (без урахування коштів на рекапіталізацію банків).
Для того щоб не вийти за рамки передбаченого дефіциту, уряд зобов'язався скоротити перелік винятків із обкладання ПДВ, ліквідувати привілейовані пенсії, переглянути пенсійний вік, щокварталу збільшувати ціни на природний газ і відмовитися від субсидій на сплату комунальних послуг, обмежити види підприємницької діяльності за спрощеною системою оподатковування.
Усе це непрості, часто болючі і непопулярні кроки. Але без них навряд чи удасться скинути популістський баласт, який заважає владі боротися із кризою. З іншого боку, український уряд може розглядати ці ж кроки тільки як один зі способів одержання чергового траншу. І він далеко не найприємніший, якщо взяти до уваги президентські вибори, що наближаються. У такому випадку замість швидких і зрозумілих рішень будуть ухвалюватися або ні до чого і нікого не зобов'язуючі постанови і закони, що формально відповідають вимогам МВФ, або пропонуватися екзотичні рішення в пошуках "легких грошей".
Мова йде про так звані антикризові закони, якими останнім часом грішить і коаліція, і опозиція. Поки лідери то домовляються, то сваряться, окремі депутати енергійно проштовхують свої "антикризові" ініціативи. Головна запорука успіху таких законопроектів у сесійній залі: видимість простоти пропонованого рішення, врахування матеріальних інтересів найбільших фракцій і прив'язка до вимог МВФ.
Таким чином, наприклад, був прийнятий закон (щоправда, вчасно ветований президентом) про повну заборону азартних ігор у країні - з подачі фракції БЮТ. І електорату приємно, і заробити на президентську кампанію можна шляхом дозволу "правильним" компаніям займатися цим бізнесом.
В іншому випадку, пропонуючи депутатам обирати між "культурою і здоров'ям" та "пивом і вином", віце-спікер Томенко проштовхнув підвищення акцизів на пиво як спосіб знайти гроші на покриття дефіциту програми охорони здоров'я. Те ж саме говорилося й у квітні, коли підвищення акцизу на тютюнові вироби активно прикривалося турботою про здоров'я молоді і вимогою МВФ.
Однак, по-перше, Фонд ніколи не вимагав підвищення акцизів та інших податків, а тільки наполягав на кращому адмініструванні податків, у першу чергу, ПДВ. Більше того, різке підвищення будь-яких податків, зокрема акцизів, суперечить Вашингтонському консенсусу - переліку базових рекомендацій МВФ, сформульованих ще в 1989 р. Зокрема, про підвищення дисципліни сплати податків і розширення податкової бази при помірних і стабільних податкових ставках.
По-друге, досвідчені депутати попереджали, що подібні ініціативи можуть мати тільки протилежний ефект. Наприклад, як згадує глава комітету ВР з регіональної політики, член фракції Партії регіонів Володимир Рибак, під час обговорення законопроекту про тютюновий акциз ще до того, як його прийняли, говорилося про те, що це може привести до посилення контрабанди в Україну.
"Такі дії завжди провокують контрабанду і нелегальну продукцію. Це можна порівняти з гральним бізнесом, який нещодавно заборонили. Отож він буде процвітати і далі, тільки нелегально, і держава від нього грошей мати не буде", - нагадує гарячим головам депутат. І дійсно, через негативні економічні наслідки необдуманих законів легальні галузі будуть іти в тінь. Подібна тенденція вже почалася на тютюновому ринку, де тільки в травні було вилучено до півмільйона нелегальних пачок сигарет - рекорд за це десятиліття.
Очевидно, що такі заходи не допоможуть відновити фінансову систему, збільшити внутрішній попит і підвищити довіру населення до влади і фінансових інститутів, хоча саме ці цілі й декларувалися МВФ при наданні Україні стабілізаційного кредиту. Виходить, непродумана, половинчаста фіскальна політика потрібна винятково для прикриття інтересів груп впливу в уряді, Нацбанку і Секретаріаті Президента щодо розподілу чергового траншу кредиту.
Однак і цим групам уже саме час зрозуміти, що ще кілька місяців такої "антикризової", а, по суті, антиринкової роботи, і легальна економіка просто припинить існування, а разом з нею і джерела для "відкатів" і "спонсорської допомоги". Залишається сподіватися, що інстинкт самозбереження змусить еліту кинути фіскальні експерименти з підвищенням податків і акцизів і зайнятися дійсно необхідними реформами.
Андрій Іванов
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
