3107
Збільшення до пенсії
— Казна та Політика
На гідну державну пенсію в старості поки можуть розраховувати лише депутати, генерали, судді та співробітники Кабміну. Усім іншим громадянам українська держава не може запропонувати великі компенсації в старості. Положення Державного пенсійного фонду обтяжується тим, що кількість працюючих людей, які й платять внески в ПФ зі своєї зарплати, постійно зменшується, а армія пенсіонерів зростає.
Пенсійна реформа передбачає, що українці, які не бажають у похилому віці залежати від держави, можуть скористатися послугами недержавних пенсійних фондів і самі накопичити собі на збільшення до основної - державної - пенсії, а також одержати додатковий дохід.
Як працює недержавний пенсійний фонд
Перші НПФ з'явилися в Україні в 2004 році. До 1 січня поточного року їх кількість вже досягла 109. У 2008 році кількість учасників недержавних пенсійних фондів збільшилася до 482,5 тисячі, а загальна сума пенсійних внесків досягла 582,9 мільйона гривень.
НПФ займається тільки пенсіями й існує на гроші своїх вкладників, у ролі яких можуть виступати фізичні особи і їх сім'я, а також роботодавці та профспілки. Усі недержавні пенсійні фонди мають статус неприбуткової організації, тобто їхній прибуток не розподіляється між засновниками фонду, а направляється для збільшення пенсійних активів своїх вкладників.
Коштами фонду, отриманими від вкладників, розпоряджається незалежний адміністратор - компанія з управління активами (КУА). Для одержання доходу і збільшення суми пенсійних нагромаджень гроші НПФ інвестуються в різноманітні інструменти: акції українських і закордонних компаній, банківські депозити, державні цінні папери, банківські метали і валюту.
Згідно із законодавством, усі активи недержавних пенсійних фондів повинні розкладатися в "різні кошики", щоб зменшити можливі ризики вкладників. Усі пенсійні внески і доходи від інвестицій при цьому належать НПФ, тобто його вкладникам, а адміністратор одержує фіксований відсоток від загальної суми активів Фонду.
Згідно з українським законодавством, недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох типів: відкритими, корпоративними або професійними. Учасником відкритого НПФ може бути будь-який громадянин України, без будь-яких обмежень на місце і характер його роботи. Відкритий фонд дозволяє залучати найбільш широке коло вкладників, і тому такий тип НПФ переважає в Україні - 86 з 109 українських недержавних пенсійних фондів є відкритими.
Корпоративний пенсійний фонд засновується одним або декількома роботодавцями для нагромадження пенсій для своїх працівників. Відповідно учасниками такого НПФ можуть бути лише фізичні особи, які мають або мали трудові відносини з роботодавцями - учасниками або засновниками такого фонду.
Нарешті професійний НПФ може створюватися профспілками або галузевими організаціями, а його вкладниками будуть лише люди певної професії.
Переваги НПФ
Перша і головна перевага недержавного пенсійного фонду для звичайного вкладника - це можливість одержати додаткову пенсію, яка може бути набагато більшою від державної. При цьому майбутній пенсіонер може самостійно визначати частоту і розмір внесків, термін виходу на пенсію (від 50 до 70 років для чоловіків і від 45 до 65 для жінок), а також суму і тривалість пенсійних виплат. Клієнт НПФ може також зменшити суму регулярних платежів або припинити вносити їх зовсім - без штрафів.
Другий плюс: пенсійні внески учасника НПФ не зливаються в загальний казан, як у солідарній пенсійній системі, а зараховуються на персональний рахунок вкладника. Він може в будь-який момент довідатися, скільки він уже накопичив.
Третя перевага: майбутня пенсія добре захищена. Усі нагромадження є власністю вкладника (або його спадкоємців). Він може в будь-який час переказати гроші в інший пенсійний фонд, страхову компанію або банк. Держава висуває жорсткі вимоги і до самого НПФ, і до компанії, яка управляє пенсійними активами. Такий контроль виключає шахрайство і гарантує схоронність майбутньої пенсії. Більша частина активів недержавних пенсійних фондів вкладається в інструменти з високим ступенем надійності - банківські депозити, цінні державні папери, дорогоцінні метали. Вони дають не найбільший дохід, але дозволяють мінімізувати ризики. Крім того, НПФ, згідно із законодавством, не можуть бути визнані банкрутом.
Ще один приємний бонус: внески в НПФ звільняються від оподатковування аж до настання пенсійного віку вкладника.
Недоліки недержавної пенсії
Основний мінус недержавних пенсійних фондів обумовлений їхньою метою - нагромадженням пенсій. Тому одержати гроші із НПФ до настання передбаченого пенсійного віку буде дуже проблематично. На руки вкладника всю накопичену суму видають лише у випадку критичного стану його здоров'я (інвалідність, рак, інсульт) або ж якщо клієнт НПФ виїжджає на постійне місце проживання за кордон. В усіх інших випадках заощадження переводяться в інший фонд, страхову компанію або банк.
Другий недолік - пенсійний накопичувальний рахунок може бути лише в гривнях. Тому, щоб гроші вкладника не знецінилися, прибутковість фонду повинна бути вищою від рівня інфляції протягом 10-25 років. Іншими словами, сума ваших основних заощаджень не зміниться, а от рівень додаткового доходу від інвестиційної діяльності НПФ вгадати складно.
Третя неприємність - податки з накопиченої суми таки доведеться заплатити, але з настанням передбаченого в контракті пенсійного віку. Правда, закон передбачає пільгу: податком на доходи (15%) обкладається лише 60% виплат. Таким чином, ставка податку складе 9%. Але вкладник НПФ по досягненню 70 років звільняється від податків, якщо йому виплачується пенсія на певний термін (не менше 10 років). Це правило не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, а також тих, хто в працездатному віці був звільнений від прибуткового податку.
Четвертий мінус - недосвідченість приватних пенсійних фондів. Далеко не кожний ризикне довірити свої гроші структурі, яка працює на ринку всього 3-4 роки. Більшість НПФ поки тільки збирають гроші, а масових виплат недержавних пенсій найближчим часом чекати не варто.
У цілому ситуація з розвитком НПФ виглядає не дуже оптимістичною. Другий етап пенсійної реформи, на якому накопичувальна система пенсійного страхування стане загальнообов'язковою і будуть уведені персоніфіковані пенсійні рахунки, відкладається як мінімум до 2011 року.
Становленню недержавних пенсійних фондів могли б допомогти кошти, перекинені в НПФ із держфондів. Однак реформа гальмує через фінансову кризу, а недержавні пенсійні фонди хиріють без "свіжої крові".
"Система НПФ без другого рівня не може розвиватися, і розвиватися не буде. Пішло скорочення фондів і ми, сьогодні, змушені ліквідувати такі фонди у відносно великій кількості", - відзначає глава Держфінпослуг Віктор Іванович Суслов.
При ліквідації НПФ, нагадаємо, накопичені пенсійні відрахування не пропадають, а просто переводяться в інший, ефективніший фонд. Тому криза приведе тільки до консолідації активів і укрупнення окремих НПФ. Більшість же недержавних пенсійних фондів за рахунок диверсифікованості і довгостроковості своїх інвестицій переживе кризу без втрат.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
