7828
Лягти втрьох
— Казна та Політика
Минулого тижня Кабмін прийняв рішення рекапіталізувати відразу три проблемні банки. На купівлю акцій цих фінустанов буде витрачено 9,57 млрд грн. бюджетних грошей. Зокрема, уряд внесе в статутні фонди Укргазбанку, “Родовід-Банку” і банку “Київ”, відповідно, 3,2 млрд грн., 2,8 млрд грн. і 3,6 млрд грн. “По суті, із сьогоднішнього дня ці банки стають державними. Уряду разом з Нацбанком треба буде зробити все, щоб продемонструвати успішність цих банків і успішність цього проекту”, - заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко минулої середи, 10 червня.
Зробити доведеться справді дуже багато чого. По-перше, необхідно призначити в ці банки кваліфікованих антикризових менеджерів. По-друге, доведеться переоцінити якість кредитних портфелів і переконати вкладників не виносити всі гроші з банку. При цьому джерело в Кабміні не виключає, що якщо довіра клієнтів до цих фінустанов не буде відновлена, то через кілька місяців деякі з націоналізованих банків уряд буде змушений просто ліквідувати. “Якщо оздоровлення банку коштує занадто дорого, такий банк слід ліквідувати. В Україні, на жаль, не врегульована можливість швидкої ліквідації проблемних банків.
Банк необхідно ліквідувати не тоді, коли вже ліквідовувати нема чого, а поки є живі активи. Повертати депозити можна і за допомогою розпродажу активів”, - заявив екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Дійсно, існуюча процедура ліквідації може затягатися на довгі роки. Проте буквально кілька тижнів тому НБУ оголосив про ліквідацію невеликого банку “Причорномор'я”. У Нацбанку також вирішується питання про початок процедури ліквідації “Одеса-Банку”, у якому введена тимчасова адміністрація. Усього на стадії ліквідації перебувають 11 банків, а тимчасова адміністрація НБУ введена в 15 фінустановах.
“Законодавство дозволяє ліквідувати будь-який банк, якщо він не проводить платежі й у нього немає перспектив. Хоча безвихідних ситуацій не буває. Рішення щодо ліквідації або рекапіталізації того або іншого банку - це, скоріше, політичне питання”, - пояснив Віктор Кравець, виконавчий директор НБУ з питань платіжних систем і безготівкових розрахунків, тимчасовий адміністратор “Родовід-Банку”. У той же час Сергій Яременко, радник міністра економіки, уточнив, що уряд, оголосивши про купівлю банків, не повинен допустити їхньої ліквідації: “Держава, оголосивши банки державними, взяла на себе гарантії перед клієнтами цих фінустанов. Це рішення не повинно зазнати ревізії або переглядатися”.
Нагадаємо: ще у квітні поточного року Мінфін затвердив перелік, у який увійшли сім банків, що підлягають рекапіталізації з боку держави. Крім Укргазбанку, “Родовід-Банку” і банку “Київ” у коло “обраних” потрапили “Надра Банк”, Укрпромбанк, Імексбанк і банк “Фінанси та Кредит”. У той же час остаточний вибір фінустанов, які будуть придбані державою, виявився, м'яко кажучи, не зовсім прозорим. Невизначеність із покупкою “Надра Банку” і Укрпромбанку в Кабміні пояснюють необхідністю попередньо реструктуризувати зовнішні борги цих фінустанов. “Чи буде спеціальна програма уряду (щодо купівлі “Надра Банку” і Укрпромбанку), залежить від політики кредиторів і успішності проведення переговорів із кредиторами, наскільки вони погодяться провести переговори про реструктуризацію (зовнішньої заборгованості цих банків)”, - сказала прем'єр-міністр на прес-конференції 10 червня.
При цьому в.о. міністра фінансів Ігор Уманський уточнив, що уряд веде переговори про продовження розрахунків із кредиторами і сподівається на вирішення цього питання до кінця червня. Чиновник також повідомив, що загальний обсяг заборгованості перед зовнішніми кредиторами Укрпромбанку і “Надра Банку” становить $1,4 млрд. 11 червня Укрпромбанк поширив офіційне повідомлення, у якому, зокрема, відзначено: “Укрпромбанк продовжує переговорний процес із кредиторами з питань реструктуризації даної (зовнішньої) заборгованості, загальний розмір якої становить $120 млн”. Таким чином, можна припустити, що зовнішній борг “Надра Банку” - $1,28 млрд. Хоча в самому банку стверджують, що така заборгованість становить $0,8 млрд. “Реструктуризувати такий борг досить непросто.
Кредитори, які погодяться на його продовження, добровільно позбавлять себе можливості судових розглядів з банком. Швидше за все, вони спробують все-таки стягнути заставу, передану під такі кредити”, - сказав голова правління великого банку, що побажав залишитися неназваним. На думку експертів, було б логічніше спочатку рекапіталізувати банки, а потім уже вести переговори із кредиторами від імені нового власника банку - держави. “У Казахстані держава спочатку встановила контроль над проблемними банками, а потім уже проводила реструктуризацію зовнішньої заборгованості. У цьому є чітка логіка: кредитори охочіше знаходять спільну мову із власниками банку, а не з тимчасовими адміністраторами”, - відзначив Домінік Меню, глава представництва BNP Paribas в Україні. З ним згодний і Віктор Пинзеник: “Реструктуризація зовнішньої заборгованості як один з елементів оздоровлення банку цілком може проводитися одночасно з рекапіталізацією”.
У самому Кабміні, по ідеї, прекрасно розуміють труднощі поточного переговорного процесу із кредиторами проблемних банків, тому вимога прем'єр-міністра про попереднє продовження кредитів виглядає як спроба відмовитися від порятунку саме “Надра Банку”. Примітно, що цей банк Юлія Володимирівна не раз звинувачувала у валютних спекуляціях, обвалі курсу гривні і навіть відмиванні “брудних” грошей. За великим рахунком, “Надра Банк” впав жертвою політичного протистояння між Юлією Тимошенко і найближчим оточенням Президента України Віктора Ющенка. “Якби уряд виходив винятково з економічних міркувань, з міркувань блага для всіх, то рекапіталізацію банків провели б набагато раніше”, - запевняє Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків.
Інша ситуація з Імексбанком і банком “Фінанси та Кредит”. Кабмін поки не досяг остаточних домовленостей із власниками цих банків про умови покупки акцій. У цих фінустановах навіть не введена тимчасова адміністрація, що є обов'язковою умовою рекапіталізації з боку держави. В офіційному повідомленні банку “Фінанси та Кредит” відзначено, що переговори з урядом щодо процедури і умов входження держави в статутний капітал банку тривають.
“Позиція банку зводиться до того, що ми, маючи приклад найбільших банківських груп світу, хотіли б, щоб угода про рекапіталізацію, яка, можливо, буде підписуватися, мала максимально прозорий і конструктивний характер”, - заявив Володимир Хливнюк, голова правління банку “Фінанси та Кредит”. Крім того, у банку повідомляють, що переговори власників з урядом проходять на тлі консультацій із західними інвесторами.
Згідно із затвердженою процедурою, у статутні фонди рекапіталізованих банків будуть внесені ОВДП, які надалі викупить НБУ за рахунок емісії грошей. Усього в держбюджеті передбачено виділити на рекапіталізацію банків близько 44 млрд грн. за рахунок емісії державних облігацій, які буде викуповувати Нацбанк. При цьому Програма МВФ допускає виділення на ці цілі до 5% ВВП, або близько 50 млрд грн. Очевидно, що цих грошей цілком вистачило б для порятунку всіх банків, у яких уже введена тимчасова адміністрація. Тим більше що витратити доведеться не із труднощами зібрані податки, а емітовані НБУ кошти. Хоча Віктор Пинзеник не виключає, що внесені урядом у статутні фонди банків ОВДП не будуть відразу і цілком продані Нацбанку. Крім того, екс-міністр фінансів допускає, що ці облігації можуть бути продані і на відкритому ринку.
Однак деякі банкіри прогнозують, що під кінець року список проблемних банків тільки збільшиться, і в “лежачі” потраплять ще мінімум дві “системні” фінустанови. “До кінця літа, коли загостриться дефіцит ліквідності, на ринку з'являться ще декілька “надрабанків”, - відзначив Сергій Яременко. Можливо, саме тому в Кабміні і не поспішають витрачати відведений у бюджеті ліміт на 44 млрд грн.
Так, за оцінками Віктора Пинзеника, цих грошей ледь вистачить для порятунку банків цього року. Він не виключає, що додаткові кошти на рекапіталізацію доведеться закладати і у бюджет наступного року. “Ми повинні визначити, кого ми рятуємо - банки чи акціонерів банків? Деякі західні банки, які представлені й у нашій країні, мали проблеми, але вони були досить швидко рекапіталізовані, тому вкладники цих банків навіть не відчули цих проблем. Головне завдання рекапіталізації - не порятунок банкрутів, а недопущення їх появи”, - констатував Пинзеник.
Дійсно, рекапіталізація перших трьох банків викликає дуже багато питань. Головне: чому саме ці банки стали першопрохідцями? Джерело стверджує, що націоналізація банків, наближених до “Партії Регіонів”, так чи інакше пов'язана з переговорами про широку коаліцію. “Власників проблемних банків зараз цікавить не ціна акцій, а можливість уникнути проблем із прокуратурою при ліквідації банку. Тому всі власники таких банків зацікавлені в рекапіталізації. У цьому випадку ніхто занадто глибоко копати не буде”, - пояснив чиновник Кабміну.
Олексій Комаха
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
