2023
Інфляція затаїлася на час
— Казна та Політика
Минулого місяця споживчі ціни зросли лише на 0,5%, що є мінімальним значенням з початку року. А ціни виробників взагалі пішли в мінус (на 0,7%). Така динаміка пояснюється декількома факторами. Насамперед триваючим скороченням споживчого попиту. Минулого місяця обсяги кредитування населення продовжили здуватися (у травні вони зменшилися ще на 5,3 млрд. грн., а з початку року - на 22,8 млрд. грн., або 8,3%).
Крім цього частина коштів дозволила зв'язати банківська система. Панічні настрої українців вщухли, і вони знову понесли гроші на депозити. У травні їх загальний обсяг збільшився на 1,3 млрд. грн., звуження ринків збуту змусило виробників знижувати ціни на свою продукцію. За п'ять місяців поточного року вони зросли лише на 2,8%, тоді як у січні-травні минулого року цей показник перевалив за 24%.
Свою частку внесло і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції (завдяки гарному врожаю минулого року), що обумовило зниження цін на продукти харчування. "Поточна помірна (на 5,2%) ревальвація обмінного курсу гривні, яка змінила різку (на 38%) девальвацію четвертого кварталу 2008 року, теж попрацює на зниження інфляційного тиску", - впевнений керівник групи радників глави Національного банку Валерій Литвицький.
Як пояснюють у Мінекономіки, на подальше зростання цін вплинув так званий імпорт інфляції. За даними міністерства, розрив між усередненою ціною на українські ( для розрахунків було взято близько 40% споживчого кошика) і імпортні товари в лютому склав 54,2 процентного пункту. Підтримало інфляційний процес і зростання цін на нафту, що вже вилилося в подорожчання пально-мастильних матеріалів (на 2,5% проти 1,2% у квітні) і транспортних послуг (на 1%). Як вважають економісти, у найближчі місяці розкручування інфляційної спіралі будуть підтримувати послуги ЖКГ, які дорожчають і зростання цін на алкоголь та тютюн (після підвищення акцизів на цю продукцію). Однак експерти запевняють, що всі ці фактори не здатні суттєво погіршити ситуацію.
Справжню небезпеку таїть у собі діяльність Нацбанку, який уже неодноразово вмикав друкарський верстат для прихованого кредитування бюджету. Виконуючи побажання МВФ, депутати вже внесли зміни до бюджетного закону на поточний рік, виключивши з нього ст. 84, що зобов'язує НБУ автоматично купувати державні облігації уряду протягом трьох днів від дня отримання пропозиції їх викупу в банків.
Проте відомство Володимира Стельмаха продовжує справно купувати цінні папери держави. За даними НБУ, на 5 січня в його портфелі перебувало ОВДП на суму трохи більше 8,5 млрд. грн., а на 1 червня - уже майже 23,9 млрд. грн. "Інформація НБУ щодо обсягу ОВДП у його власності свідчить про те, що регулятор за перші три місяці року надрукував 4,4 млрд. грн. Однак більша частина із цієї суми, 3,3 млрд. грн., за нашими оцінками, пішла на кредитування "Нафтогазу" і не загрожувала зростанню інфляції", - відзначив глава департаменту аналітики компанії Astrum Investment Management Юрій Бєлінський.
Як повідомляє Мінфін, на 1 червня від розміщення ОВДП було отримано 7,596 млрд. грн. І в умовах недовиконання плану зі зборів податків усе більше коштів йшло на покриття бюджетного дефіциту, що має безпосередній вплив на інфляційний процес. До слова, нещодавно пролунали перші тривожні дзвіночки: минулого місяця вдруге за поточний рік збільшилася грошова маса (на 0,7%) і обсяг коштів, що є обіговими на готівковому ринку (на 1,5%).
Найгірше те, що Кабмін уже не просто фінансує поточні соціальні зобов'язання, але й самостійно їх підвищує. Приміром, в умовах бюджетного дефіциту наприкінці травня уряд підвищив на 50% посадові оклади керівникам і працівникам апарату сільських і селищних рад. "Минулого тижня Кабмін затвердив Стратегію упорядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року. За рішенням уряду стоїть лише бажання показати МВФ, що воно виконує вимогу фонду. В умовах виборів, що наближаються, уряд не буде ініціювати їх скорочення.
Навпаки, цього року слід очікувати нових парламентських ініціатив, спрямованих на введення додаткових пільг", - впевнений економіст Олексій Блінов. І оскільки про істотне покращення ситуації з наповненням бюджету (на тлі триваючої рецесії) говорити не доводиться, гроші на загравання з електоратом знов-таки будуть надруковані. Друкарський верстат НБУ ще активніше працювати змусить необхідність підтримки банківської системи.
За прогнозами фінансистів, у поточному місяці відомство Володимира Стельмаха може збільшити обсяги рефінансування підопічних до 5,7 млрд. - 7 млрд. грн. (порівняно з 2,83 млрд. грн. у травні). Частина цих коштів піде знов-таки на кредитування "Нафтогазу" (3,8 млрд. грн.) для проведення розрахунків з "Газпромом", але решта через банківську систему потрапить у вільний обіг, спровокувавши черговий інфляційний виток. Врятувати від непередбаченого зростання цін можуть живі гроші третього траншу МВФ.
Де взяти гроші
Безгрішшя - це основна проблема економіки. Грошей немає в банківській системі, у галузях, компаніях. Щоб ліквідувати безгрішшя, необхідно терміново усунути структурні диспропорції між грошовою і товарною масою, між виробництвом і споживанням, між заощадженням і інвестиціями, вважає заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян.
"По-перше, виправити диспропорцію можна шляхом збільшення рівня монетизації до 50-70% від ВВП. По-друге, необхідно створити умови, за яких рентабельність підприємств буде вищою ставки за кредитами, а якщо ні, то вони будуть фінансувати собі в збиток. По-третє, слід знизити ставку рефінансування мінімум у двічі. Оптимальна ставка не повинна перевищувати 5-6%, як це зробили Китай та Індія. У такому випадку інвестиції будуть направлятися в реальний сектор економіки. По-четверте, відношення сукупних активів банківської системи до ВВП повинне відповідати 80-100% ВВП. Терміни залучення і розміщення коштів - кредитів і депозитів - повинні бути рівними. У вітчизняній фінансово-банківській системі ці пропорції порушені", - говорить Валерій Мунтіян.
З огляду на це він також відзначив, що, якщо більше чверті банківських ресурсів формується за рахунок міжбанківського ринку, виходить, основна частина банків не виконує свої функції кредитних організацій і може спровокувати ефект доміно. Крім того, швидке зростання портфельних інвестицій - це штучний розігрів ринку для масової скупки і наступних продажів акцій українських емітентів.
Тетяна Сметаніна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
