Страховий будинок із тріщиною


Страховий будинок із тріщиною

Житель міста Макіївка Володимир Бакликов у страхову компанію (СК) "Княжа" ходить як на роботу. Потрапивши наприкінці минулого року в аварію з вини іншого водія, він домагається виплати за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) винуватця аварії. Страховик відмовляє під різними приводами.

"Справу передавали з однієї філії в іншу. Зараз вона вже в Києві, але я не знаю, коли заплатять гроші. Доведеться звертатися до суду і писати скарги регулятору", - обурюється Бакликов. Колег по нещастю в нього багато. Тільки в одній страховій компанії "Страхові традиції" у черзі на одержання страхової виплати вишикувалися близько 1,5 тис. клієнтів. За словами заступника голови правління акціонерної страхової компанії "ІНГО Україна" Віктора Шевченка, проблеми з виплатами є майже у всіх СК, хоча не платять страховики з різних причин.

Причини і приводи

Головною причиною затримки виплат дотепер вважалося заморожування коштів на рахунках банків. Страховики зберігали значну частину своїх резервів на строкових депозитах. Так, за даними Держфінпослуг, до кінця 2008 року у фінустановах було розміщено десять мільярдів гривень активів страховиків, з них 1,2 млрд "зависло" у банках з тимчасовою адміністрацією. Після скасування Національним банком України (НБУ) обмежень на дострокову видачу депозитів ситуація в страховому секторі кардинально не змінилася. "Навряд чи вдасться знайти страхову компанію, яка не зіштовхнулася б із проблемою повернення депозиту навіть із терміном, що закінчився", - стверджує член наглядової ради СК "Нова" Ігор Арцимович. "Страхові компанії так і не одержали доступу до своїх коштів", - говорить колишній голова правління УСК "Дженералі Гарант" Юрій Лахно.

Забрати депозити із проблемних фінінститутів страховики намагаються через суди. Так, СК "Глобус" (входить в Vienna Insurance Group) намагається відсудити в Укрпромбанку 52 тис. євро, у Родовід Банку - 102 тис., у Західінкомбанку - 101 тис. Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" веде судовий позов з Банком регіонального розвитку. "Ще на початку року ми подали позовну заяву на суму 5,9 млн гривень і вже успішно пройшли першу судову інстанцію", - повідомив Лахно.

Чисельні судові позови - наслідок нерозбірливості страховиків при виборі банків. За словами начальника казначейства НАСК "Оранта" Сергія Заплатникова, до кризи страховики розміщували резерви, розраховуючи не стільки на максимальний інвестиційний дохід, скільки на розвиток банківського каналу продажів.

Втім, проблема депозитів перебільшена. "Окремим компаніям зручно роздмухувати цю проблему, щоб перекласти відповідальність за затримки по виплатах на фінустанови", - пояснює директор з продажів СК "НАСТА" Павло Конєв. На його думку, компанії могли тримати достатній запас коштів на поточних рахунках у банках і за необхідності брати короткострокові кредити під заставу депозиту.

Проблеми з виплатами виникли в першу чергу в страховиків, що мають великі портфелі автострахування, які працювали в тісному зв'язку з фінінститутами і розвивалися за принципом фінансових пірамід - проводили страхові виплати за рахунок нових зборів. "Багато компаній підсіли на банківське страхування, збільшуючи портфелі автострахування - найменш рентабельного виду діяльності", - відзначає директор компанії "Страховий брокер ”Дедал”" Ібрагім Габідулін.

Банки і корпорації створювали СК для швидкого розвитку і продажу. Такі компанії демпінгували заради частки ринку і не піклувалися про формування резервів, необхідних для безперебійного здійснення виплат. Генеральний директор СК "QBE Україна" Олег Сосновський вважає, що компанії, які адекватно формують резерви, здатні виплатити всі відшкодування навіть після припинення діяльності. Але вітчизняні страховики повально порушували правила формування страхових резервів. За підрахунками Держфінпослуг, торік вони вклали 6,5 млрд гривень страхових резервів в "сміттєві" цінні папери, нині майже нічого не варті.

У кризу продажі полісів через фінустанови знизилися у два-три рази, і компенсувати падіння за допомогою інших каналів у страховиків не виходить. При цьому через девальвацію гривні та введення тринадцятипроцентної надбавки до мита на імпортні автозапчастини середній розмір виплати по КАСКО і ОСЦПВ збільшився майже вдвічі.

Страховики, які раніше балансували на межі рентабельності, стали збитковими. Крім того, багато з них до кризи встигли обрости значними боргами.

Зміна курсу

Власники СК почали турбуватися про порятунок свого бізнесу ще восени 2008-го. Тоді вони відклали довгострокові інвестиції до кращих часів і скоротили адміністративні витрати - досягли зменшення орендної плати за орендовані приміщення, урізали соціальні пакети співробітників, виключили необґрунтоване використання технічних засобів і коштів, що належать компанії. Так, за інформацією "Експерта", кожна друга компанія - член Ліги страхових організацій - не платить членські внески, у результаті ця громадська організація провела вже дві хвилі скорочень персоналу. Багато страховиків відмовилися від реклами. "Зараз реклама страхових послуг не викликає в споживача нічого, крім сарказму. Це ознака того, що ресурси компанії використовуються неадекватно", - вважає директор з продажів СК "Allianz Україна" Гаррі Андреасян.

Великі роздрібні страховики скоротили штати приблизно на 20%, в окремих компаніях уже відмовилися від 30-40% персоналу. Ринок пережив дві хвилі звільнень, причому друга торкнулася і топ-менеджменту. У цілому антикризові заходи дозволили СК знизити витрати на 35-40%. "Ті, хто не провів скорочення вчасно і адекватно, тепер зазнають більших труднощів", - підкреслює Арцимович. Не проводили звільнень компанії корпоративного і перестрахувального сегментів, що завжди відрізнялися невеликою кількістю співробітників. А компанії зі страхування життя навіть скористалися вивільненням величезної кількості робочої сили, щоб поповнити ряди агентів.

Після падіння продажів полісів у банках і автосалонах на агентів тепер роблять ставку і багато ризикових страховиків. "Продаж послуг через професійних посередників дозволяє нам розбудовувати бізнес у кризовий час і працювати по всій Україні", - відзначає Сосновський. Майже всі ризикові СК відмовилися від агресивної стратегії розвитку на користь консервативної та звузили спектр надаваних послуг. За словами Габідуліна, деякі компанії припинили продажі полісів автострахування, вважаючи недоцільним нарощування клієнтської бази в умовах кризи. Багато з них продовжують страхувати тільки машини вартістю понад 40 тис. доларів, відмовляючи власникам "найбільш збиткових" недорогих авто. Переглянули компанії і способи просування своїх продуктів. "Знижки і акції завжди були малоефективним інструментом для корпоративного сегмента страхування, а тепер їх ефективність спірна і для роздрібного ринку. Клієнти втомилися від закликів, акцій і бонусів", - говорить Сосновський.

На цінову політику страховиків цього року впливають два фактори. З одного боку, це подорожчання послуг з ремонту автомобілів, медичних послуг і медикаментів, а також неотримання компаніями інвестиційних доходів. З іншого боку - зменшення страхового покриття, переліку ризиків, що покриваються, і відмова від додаткових сервісів. Тарифи по КАСКО з початку року вже збільшилися на 25-30%. У більш рентабельних сегментах - страхуванні майна і страхуванні від нещасного випадку - різке подорожчання страховок не очікується. "Уже зараз у страхуванні майна відбувається зниження тарифів до рівня близького до роботи на точці беззбитковості. Тенденція буде зберігатися, поки не відбудеться великий страховий випадок", - заявляє директор департаменту андеррайтингу і перестрахування СК "Провідна" Дмитро Маруженко.

Регульовані законодавством тарифи по ОСЦПВ ще залишилися на колишньому рівні (приміром, середня вартість страховки для Києва становить 373 гривні). Проте на засіданні Моторного (транспортного) страхового бюро України вже піднімалося питання про підвищення цін. "Ліміт майнової відповідальності потрібно збільшити: зараз за 25,5 тисячі гривень (передбачений ліміт) можна відремонтувати і пофарбувати хіба що бампер гарної іномарки. Так що зростання тарифів неминуче", - відзначає перший заступник голови правління СК "Альфа Страхування" Андрій Супрун. Хоча поліси ОСЦПВ навряд чи подорожчають цього року. "Напередодні президентських виборів ніхто не ризикне лобіювати підвищення тарифів", - вважає Маруженко.

Туманне майбутнє

Антикризові заходи допоможуть відносно безболісно пережити кризу страховим компаніям з іноземним капіталом, акціонери яких здатні підтримати своїх доньок. Але навіть їм не минути різкого уповільнення темпів зростання страхових премій, особливо в локомотивних видах страхування (автострахування, особисте страхування).

"Більшість проблемних страховиків намагаються продати бізнес, але покупців поки не влаштовують запитувані ціни", - пояснює Сосновський. У купівлі зацікавлені великі вітчизняні СК і страховики із близького зарубіжжя. Ринок очікує перерозподіл страхових портфелів компаній-невдах між платоспроможними учасниками ринку і низка банкрутств. У травні Держфінпослуг уже призупинила дію ліцензій на всі види страхової діяльності страховим компаніям "Авіоніка" та "Інкомстрах", які свого часу входили в першу сотню страховиків. Вони погоріли на автострахуванні: демпінг і неналежне формування резервів завдали їм великих втрат. Однак про їхню ліквідацію мова поки не йде. Проблема в тому, що в українському законодавстві повністю не прописана процедура банкрутства СК із погляду захисту прав клієнтів.

Клієнти ліквідованого страховика повинні вчасно подати ліквідаційній комісії заяви про задоволення вимог. Ці вимоги розподіляються в порядку черговості. Але клієнти CК не зможуть одержати більше, ніж компанія має активів на момент банкрутства або ліквідації (мова йде про страховиків з акціонерним капіталом).

Зараз Українська федерація страховиків разом з Держфінпослуг працює над створенням Фонду гарантування для страхових компаній за аналогією з банківським Фондом гарантування вкладів фізосіб. Передбачається, що фонд буде наповнюватися добровільними внесками страховиків і коштами, які "зависли" у проблемних фінустановах. Національний банк почне рефінансувати банки, а вони - направляти гроші в страховий фонд. Страховий ринок не надто радісно сприйняв цю новину. "Поява Фонду гарантування страхових виплат означає одне: відповідальність за неплатоспроможних страховиків перекладуть на великі та надійні компанії", - резюмує голова правління СК "ТАС-Лайф" Павло Царук. На думку Арцимовича, краще рефінансувати банки, щоб вони повернули депозити страховиків, а не створювати новий фонд. Тим більше що на це знадобиться час - необхідно розробити і прийняти закон, що регламентує діяльність фонду, заснувати нормативну базу НБУ. Поки це відбудеться, страховикам доведеться самостійно боротися за своє виживання. Здобудуть успіх у цьому не всі.

Експерти ринку прогнозують, що перші банкрутства почнуться в липні-серпні, у традиційний період затишшя і мінімального попиту на страхові послуги. У підсумку ринок недорахується до двох третин компаній, причому більшість із них самоліквідується.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua